Рішення

від 24.02.2025 по справі 381/5002/24

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/121/25

381/5002/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2025 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючогосудді Ковалевської Л.М.,

За участі секретаря Омельчук С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

встановив:

У жовтні 2024 року ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що 27.06.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «Форза» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання позики на умовах фінансового кредиту №000200617163. Договір був укладений в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) укладення договору про надання кредиту, що опублікована на веб-сайті www.forzacredit.com.ua, підписана цифровим підписом ТОВ «ФК» Форза» та акцептована відповідачу. 27.06.2020 шляхом підписання електронним підписом заяви-формуляра про акцептування оферти №000200617163 від 27.06.2020 про прийняття пропозиції ТОВ «ФК «Форза» було укладено договір про надання позики на умовах фінансового кредиту на визначених умовах.

На умовах договору позики (пп.5.1. п.5) кредитодавець надав відповідачці грошові кошти (кредит) у гривні на умовах передбачених договором позики №000200617163 у розмірі 3898,00 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором, з кінцевим терміном погашення не пізніше 26.07.2020 (пп.5.8 п.5).

ТОВ «ФК» Форза» свої зобов`язання за договором позики виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти у розмірі 3898,00 грн., які були перераховані на реквізит банківської картки НОМЕР_1 .

30 червня 2021 року між ТОВ «ФК »Форза» та ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» було укладено договір факторингу №20210630-Ф/2, до умов якого, та у відповідності статті 512 ЦК України, ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлися боржниками ТОВ «ФК «Форза», включно і до відповідача ОСОБА_1 , порядковий номер згідно реєстру боржників 1711.

Заборгованість відповідача за договором позики №000200617163 від 27.06.2020 станом на 09.10.2024 становить 15876,75 гривень, з яких: залишок заборгованості за тілом 3898,00 гривень, залишок заборгованості по процентамза користування 2163,30 гривень, залишок заборгованості за простроченими процентами за користування поза межами строку дії договору за період з 01.07.2021 по 28.09.2021 8770,50 гривень, заборгованість за пенею0,0 гривень, інфляційне збільшення за період з 27.07.2020 по 23.02.2022 1044,95 гривень.

З урахуванням викладеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором надання позики №000200617163 від 27.06.2020 в сумі 15876,75 гривень, понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн.

Ухвалою суду від 12.11.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

20.12.2024 ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» через систему «Електронний суд» направило до суду заяву про уточнення позовних вимог, де просило стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання позики на умовах фінансового кредиту №000200617163 від 27.06.2020 в розмірі 14662,99 грн., судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Учасникам справи було роз`яснено, що відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ст. ст.12,13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ч. ч. 1- 4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 6ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що 27.06.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «Форза» та ОСОБА_1 , укладено договір про надання позики, в тому числі, на умовах фінансового кредиту №000200617163. Договір укладено в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) укладення договору про надання кредиту, що опублікована на веб-сайті www.forzacredit.com.ua, підписана електронним цифровим підписом ТОВ «Фінансова компанія «Форза» та акцептована відповідачем 27.06.2020 шляхом підписання електронним підписом відповідача заяви-формуляра про акцептування оферти №000200617163 від 27.06.2020 про прийняття пропозиції ТОВ «Фінансова компанія «Форза» укласти договір про надання позики у тому числі і на умовах фінансового кредиту на визначених умовах.

Відповідач здійснивши дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом

заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим

ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації

щодо реквізитів банківської картки НОМЕР_1 , на котру в подальшому було

перераховано грошові кошти у розмірі 3 898,00 грн (три тисячі вісімсот дев`яносто вісім гривень 00 копійок), однак від суми позики зазначеної у договорі при перерахуванні знімалися комісії, як за переказ так і за зарахування коштів, відповідно ОСОБА_1 фактично зараховано на картку суму 3600,00 грн., що підтверджується витребуваною судом випискою АТ КБ «ПриватБанк» від 27.11.2024.

Відповідно до п.п. 5 вказаного договору, кредитодавець надав відповідачу грошові кошти (кредит) у гривні на умовах передбачених договором позики №000200617163 у розмірі 3898,00 грн., а відповідач зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором, з кінцевим терміном погашення не пізніше 26.07.2020 року (п.п.5.8 п.5), процентна ставка в день складає 1.85% 9п.п.5.11. п.5.) та процентною ставкою 2,5% за кожен день, яка застосовується у разі прострочення користування коштами поза межами строку дії Договору позики (п.п.5.12. п.5).

Кредитодавець свої зобов`язання за договором позики виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами договором позики.

Відповідно до графіку платежів, що є додатком до договору про надання позики на умовах фінансового кредиту №000200617163 від 27.06.2020 та підписаний електронним підписом відповідачем визначено, що датою погашення кредиту є 26.07.2020, період користування - 30 днів, сума основного боргу 3898,00 грн, сума процентів у розмірі2163,30 грн. (а.с.42).

30.06.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Форза» та ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» був укладений договір факторингу №20210630-Ф/2. Згідно цього договору ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Фінансова компанія «Форза», включно і до відповідача ОСОБА_1 за договором позики №000200617163 від 27.06.2020.

Як вбачається з копії витягу з реєстру прав вимоги №1 до договору факторингу №20210630-Ф/2 від 30 червня 2021 року, боржником за кредитним договором №000200617163 від 27.06.2020 за реєстровим номером 1711 є ОСОБА_1 . Загальна сума заборгованості становить 14662,99 грн., з яких: заборгованість по тілу 3600,00 грн., заборгованість по відсотках 2163,30 грн.

Згідно детальний розрахунок заборгованості (виписки з особового рахунку),, який представлений позивачем, станом на 09.10.2024 становить 15876,75 гривень, з яких: залишок заборгованості за тілом 3898,00 гривень, залишок заборгованості по процентамза користування 2163,30 гривень, залишок заборгованості за простроченими процентами за користування поза межами строку дії договору за період з 01.07.2021 по 28.09.2021 8770,50 гривень, заборгованість за пенею0,0 гривень, інфляційне збільшення за період з 27.07.2020 по 23.02.2022 1044,95 гривень.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч. 2ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст.628,629 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом ч. 1ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 3ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст.205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до положень ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказані договори прирівнюються до укладених в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з положеннямист.1050 ЦК України: якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно дост.625 цього Кодексу(частина 1); якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу(частина 2).

За змістом ст. 1051 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.1ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зіст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Зібрані у справі докази свідчать про те, що 27.06.2020 року між ТОВ «ФК «Форза» і ОСОБА_1 був укладений договір про надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту в рамках якого 27.06.2020 остання отримала у кредит кошти, які зобов`язалася повернути та сплатити відсотки за їх користування. У визначений договором строк відповідач кредит не повернув та не сплатив відсотки за його користування.

У подальшому на підставі договору факторингу позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним договором позики.

З огляду на викладене слід дійти висновку, що ОСОБА_1 не виконала обов`язки за вищевказаним договором позики, а тому з неї на користь ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» слід стягнути заборгованість за відповідним договором.

Згідно представленого позивачем розрахунку та заявлених позовних вимог заборгованість ОСОБА_1 за договором позики №000200617163 від 27.06.2020, станом на 09.10.2024 становить 15876,75 гривень, з яких: залишок заборгованості за тілом 3898,00 гривень, залишок заборгованості по процентамза користування 2163,30 гривень, залишок заборгованості за простроченими процентами за користування поза межами строку дії договору за період з 01.07.2021 по 28.09.2021 8770,50 гривень, заборгованість за пенею0,0 гривень, інфляційне збільшення за період з 27.07.2020 по 23.02.2022 1044,95 гривень.

Вказаний розрахунок є вірним, відповідає умовам укладеного між сторонами договору. Доказів на його спростування відповідачем не представлено.

За таких обставин суд приходить до висновку, що поданий ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення у повному обсязі.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки поданий позивачем позов задоволений у повному обсязі з відповідача на користь ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» слід стягнути понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у повному обсязі у сумі 2422,40 гривень.

Щодо відшкодування витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно пунктів 1, 2 частини 2статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8статті 141 ЦПК України).

При цьому, однією із особливостей процедури відшкодування витрат на професійну правову допомогу є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження надання правової допомоги, позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги №20241007-2К від 07.10.2024; розрахунок суми судових витрат, у тому числі на правову допомогу у розмірі 7000 грн; копію ордеру адвоката серії ВС №1293244 від 23 вересня 2024 року.

Представлені ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» докази підтверджують понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 гривень. Заперечень відповідача щодо заявленого розміру витрат на адресу суду не надходило.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн., оскільки саме цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, з урахуванням складності справи.

Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 207, 526, 546, 626, 628, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф», ЄДРПОУ 42655697, місце знаходження: м. Львів, вул. С.Бандери, буд.87, офіс 54, заборгованість за договором позики №000200617163 від 27.06.2020 у сумі 14662,99 (чотирнадцять тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 99 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , судовий збір у сумі 2422,40 грн., а також витрати на правову допомогу у сумі 7000,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.М.Ковалевська