Ухвала

від 27.02.2025 по справі 619/3263/17

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/3263/17

провадження № 6/619/15/25

УХВАЛА

іменем України

27 лютого 2025 року м. Дергачі

Дергачівський районнийсуд Харківськоїобласті ускладі головуючогосудді ОвсянніковаВ.С.,за участісекретаря судовогозасідання КісільА.О.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судузаяву представникаДержавного Підприємства«Харківська лісоваНауково-ДосліднаСтанція» МухиА.І.про встановленняпорядку виконаннярішення суду,відповідно доякого,після набранняним законноїсили,воно єпідставою дляскасування державноїреєстрації земельнихділянок ізкадастровими номерами6322083000:04:003:0152, 6322083000:04:003:0153, 6322083000:04:003:0154, 6322083000:04:003:0155, 6322083000:04:003:0156,-

в с т а н о в и в:

Представник ДП «Харківська лісова Науково-Дослідна Станція» Муха А.І. звернувся до суду із заявою, в якій просив встановити порядок виконання рішення суду, відповідно до якого, після набрання ним законної сили, воно є підставою для скасування державної реєстрації земельних ділянок із кадастровими номерами 6322083000:04:003:0152, 6322083000:04:003:0153, 6322083000:04:003:0154, 6322083000:04:003:0155, 6322083000:04:003:015.

В обгрунтування заяви зазначає, що відповідно до Порядку безоплатних оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки, затвердженого постановою Кабміну України від 5 серпня 2009 № 844, для одержання державного акта на право власності на земельну ділянку громадянин або уповноважена ним особа подає сільському, селищному, міському голові або уповноваженій ним особі адресовану територіальному органові Держкомзему заяву про видачу такого акта. Сільські, селищні та міські голови забезпечують організацію прийому таких заяв у кожному населеному пункті.

Порядком ведення Поземельної книги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 р. № 1021 встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється після визначення кадастрового номера в установленому порядку та прийняття відповідним органом, який здійснює розпорядження землями, рішення про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність (користування) чи після формування земельної ділянки на підставі документації із землеустрою за рішенням власника земельної ділянки про поділ або об`єднання земельних ділянок.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється територіальним органом Держземагентства за її місцезнаходженням на підставі заяви:

1) органу, який здійснює розпорядження землями державної або комунальної власності - у разі формування земельної ділянки із земель державної та комунальної власності;

2) набувача права на земельну ділянку;

3) спадкоємця громадянина України, щодо якого прийнято рішення про передачу безоплатно у приватну власність земельної ділянки, прийняте відповідно до законодавства;

4) власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності у разі формування земельної ділянки шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється шляхом відкриття Поземельної книги.

Таким чином, виходячи із зазначених норм законодавства слід дійти висновку, що саме на підставі заяви відповідачів по справі було проведено державну реєстрацію земельної ділянки із присвоєнням їй кадастрового номеру та відкриттям Поземельної книги.

Згідно з частиною 6 статті 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (який діяв на момент ухвалення Дергачівським районним судом рішення) кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:

- поділу чи об`єднання земельних ділянок;

- якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.

Таким чином, на момент прийняття рішення Дергачівським районним судом Харківської області, яким позовні вимоги задоволено, у Законі України «Про державний кадастр» не містилося таких підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки, як на підставі рішення суду.

Крім того, відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:

1) поділу чи об`єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об`єднання;

2) коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру;

3) ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.

При цьому Пункт 114 доповнено новим абзацом (підпунктом третім згідно з Постановою КМ № 948 від 09.10.2020).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (висновки зазначені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 04.11.2020 у справі №327/1884/17).

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 під ефективним захистом порушених інтересів держави слід розуміти захист, який здійснюється з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача. Тобто, при обранні способу захисту ключовим повинна виступати можливість відновлення порушених інтересів держави.

Частина шоста ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» установлює, що однією з підстав для відмови в проведенні державної реєстрації земельної ділянки є знаходження в межах земельної ділянки, що підлягає реєстрації, іншої земельної ділянки або її частини. При цьому власник не зможе одержати кадастровий номер, який є обов`язковим у разі відчуження земельної ділянки. Це означає, що за відсутності такого номера особа не може повноцінно розпоряджатися своєю власністю: продати, подарувати земельну ділянку або будинок чи іншу споруду, розташовану на такій ділянці.

Згідно ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Верховний Суд у постанові від 20.10.2020 у справі №910/13356/17 виклав висновок про те, що способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном.

Водночас, за численними висновками, які послідовно робив Верховний Суд, «реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи» (пункт 4. 17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17), «державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи» (пункт 6.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

Отже, за наявності державної реєстрації права власності за певною особою державна реєстрація права власності на це ж майно за іншою особою може бути здійснена за згодою цієї особи або за судовим рішенням, що набрало законної сили, щодо права власності на нерухоме майно.

Як вже було зазначене вище рішення суду про задоволення негаторного позову передбачає внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності позивача (ухвала Великої палати Верховного суду від 07.04.2020 у справі №504/2457/15-ц).

Разом з тим, таке рішення не передбаченого серед підстав для державної реєстрації права власності на майно за її титульним власником відповідно до вищенаведених положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Враховуючи зазначене, для забезпечення Харківській районній військовій (державній) адміністрації реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо спірної земельної ділянки необхідно встановити порядок виконання судового рішення відповідно до якого, прийняте судове рішення про задоволення даного позову, після набрання ним законної сили, є підставою внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6325156700:00:002:0565 площею 0,3 га, скасування державної реєстрації іпотеки та державної реєстрації права державної власності на вказану земельну ділянку за Харківською районною військовою адміністрацією.

Крім того, з огляду на складну систему управління державним майном та об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють різні органи державної влади (у цьому випадку Харківська районна державна адміністрація), вони можуть передати окремі правомочності щодо об`єкта державної власності (у цьому випадку права користування спірними земельними ділянками було передано ДП «Ліси України»). Отже, відбулося розщеплення правомочностей власника.

За таких обставин повернення власнику земельної ділянки (в т.ч. права користування) вимагатиме вчинення додаткових розпорядчих дій з передання спірних ділянок їх належному користувачу та не відповідатиме критеріям «ефективного способу захисту» в суді.

Враховуючи викладене, необхідним та доцільним в даному випадку є встановлення порядку виконання судового рішення відповідно до якого, прийняте судове рішення про задоволення даного позову, після набрання ним законної сили, є підставою для державної реєстрації права постійного користування на вказану земельну ділянку за ДП «ХАРКІВСЬКА ЛІСОВА НАУКОВО ДОСЛІДНА СТАНЦІЯ».

Такий спосіб виконання судового рішення у повному обсязі відповідає критерію ефективності, адже співвідноситься зі змістом права, за захистом якого звертається прокурор, характером порушення цього права та спричиненими цим порушенням наслідками.

Встановлення вказаного порядку виконання судового рішення у даній справі матиме наслідком створення державі належних передумов для повноцінного використання та розпорядження землями лісового фонду.

Представник Дергачівської окружної прокуратури Харківаського району Харківської області у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без участі представника прокуратури, вирішити питання на розсуд суду.

Представник Дергачівської міської військової адміністрації харківського району Харкіаської області у судове засідання не з`явилася, повідомлялася своєчано та належним чином, надала до суду заяву, в якій вказала, що Дергачівська міської військова адміністрація не є правонаступником Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області.

Представник Державного агенства лісових ресурсів України у судове засідання не з`явився, повідомлявся своєчасно та належиним чином, про що свідчить зворотнє поштове повівдомлення про вручення судової повістки 27.01.2025 (а.с. 64).

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, повідомлялися своєчасно та належним чином, про що свідчать поштові конверти, які направлялися рекомендованими листами з повідомленнями (а.с. 55-56, 77-78).

Треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у судове засідання не з`явилися, повідомлялися своєчасно та належним чином, про що свідчать поштові конверти, які направлялися рекомендованими листами з повідомленнями (а.с. 57-60, 62-63,73-76).

Будь-яких заяв чи клопотань, щодо розгляду справи до суду не надавали.

Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 18 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року та постановою Верховного Суду від 02 вересня 2020 року визнано недійсним (т. 172-182, т. 2 а.с. 67-81, 151-164).

У січні 2025 року ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція» в особі свого представника Мухи А.І. звернулась до суду з заявою про встановлення порядку виконання даного рішення суду з зазначенням, що воно є підставою для скасування державної реєстрації земельних ділянок із кадастровими номерами 6322083000:04:003:0152, 6322083000:04:003:0153, 6322083000:04:003:0154, 6322083000:04:003:0155, 6322083000:04:003:0156.

Відповідно до вимог ч.ч. 1 3 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання боржником судового рішення про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися.

Заявник посилається на те, що встановлення порядку виконання судового рішення, відповідно до якого прийнято судове рішення про задоволення позову, після набрання ним законної сили є підставою державної реєстрації права постійного користування на земельну ділянку за ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція».

Між тим, з тексту резолютивної частини рішення вбачається, що судом, поряд з іншими вимогами, визнано недійсними та скасовано певні державні акти на право власності на земельні ділянки з зазначенням серії та номеру, коли видані та місце їх реєстрації, а також витребувано з володіння ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави в особі Державного агенства лісових ресурсів земельні ділянки площею по 2 га, які розташовані на території Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району кожна з кадастровими номерами: 6322083000:04:003:0152, 6322083000:04:003:0153, 6322083000:04:003:0154, 6322083000:04:003:0155, 6322083000:04:003:0156.

Заявник у даному випадку просить зазначити, що дане рішення є підставою для скасування державної реєстрації земельних ділянок з вказаними кадастровими номерами, тобто по суті просить вирішити питання, що не є встановленням порядку виконання рішення суду.

Встановлення порядку та зміна способу виконання рішення суду не передбачає зміни обраного позивачем способу відновлення порушеного права, яке вже зазначено в постановленому рішенні суду.

Суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог та вирішувати питання, що не були предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення заяви ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція» про встановлення порядку виконання рішення суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 442, 435 ЦПК України,-

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника Державного Підприємства «Харківська лісова Науково-Дослідна Станція» Мухи А.І. про встановлення порядку виконання рішення суду, відповідно до якого, після набрання ним законної сили, воно є підставою для скасування державної реєстрації земельних ділянок із кадастровими номерами 6322083000:04:003:0152, 6322083000:04:003:0153, 6322083000:04:003:0154, 6322083000:04:003:0155, 6322083000:04:003:0156 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня складання повного тексту ухвали суду.

Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В. С. Овсянніков