Рішення

від 24.02.2025 по справі 626/3704/24

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 626/3704/24

Провадження № 2/626/115/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

24.02.2025 року м. Берестин

Красноградський районний суд Харківської області

у складі головуючого судді Рибальченко .І .Г.,

за участюсекретаря Скачко Т. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про стягнення коштів в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про стягнення грошових коштів недоотриманої пенсії.

Позов обґрунтовують тим, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду № 520/8726/23 від 31.05.2023 року було задоволено адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Було визнано протиправними дії щодо відмови здійснити перерахунок його пенсії з 01.12.2019 року на підставі довідки 100/22827 від 21.11.2022 за вих. №33/41-6044 про розмір грошового забезпечення, виданої ДУ "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати йому пенсію з 01.12.2019 року на підставі довідки №100/22827 від 21.11.2022 року за вих.№33/41-6044 про розмір грошового забезпечення, виданої ДУ "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області", та здійснити виплату перерахованої суми пенсії з 01.12.2019 року з урахуванням проведених раніше виплат.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Його спадкоємцями є дружина ОСОБА_1 та донька ОСОБА_2

24.01.2024 року позивачі звернулися до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_3 , але отримали лист №4885-2845/Т-02/8-2000/24 від 19.02.2024 року, у якому зазначено, що підстави для виплати пенсії після померлого ОСОБА_3 - відсутні. До вказаного листа було долучено розрахунок невиплаченої ОСОБА_3 пенсії. Залишок нарахованої, але недоотриманої пенсії становить 261158,00 грн.

У вересні 2024 року позивачі знову звернулися до відповідача з заявою про виплату недоотриманої ОСОБА_3 пенсії. Однак 13.09.2024 року знову отримали відмову, де зазначено, що невиплачена пенсія виплачується, якщо звернення на її одержання надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

На підставі наведеного просять суд стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області на їх користь суму недотриманої пенсії в розмірі 261158,00 грн.

Від відповідача по справі Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшов відзив на позовну заяву в якому просять відмовити в задоволенні позову, а справу розглядати за їх відсутності. Зокрема вказують, що в даному випадку необхідно відмежувати ситуацію при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за якими члени сім`ї вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки, за якими спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

Суми неодержаної пенсії виплачуються членам сім`ї, які належать до осіб, що забезпечують пенсію у разі втрати годувальника, або члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті.

Заборгованість щодо виплати пенсії ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відповідно до закону №2262 відсутня, тому для застосування статті 61 Закону №2262 немає підстав.

Органами Пенсійного фонду України ведеться Реєстр з метою систематизації та упорядкування судових рішень. До реєстру, у разі смерті стягувача, вноситься інформація про його дату смерті, а також прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП або його серію та номер паспорту особи (осіб), яка має (які мають) право на одержання сум нарахованих згідно рішення суду у зв`язку зі смертю стягувача. Станом на звітну дату рішення суду щодо зміни стягувача по справі №520/8726/23 до головного управління не надходило. Оскільки позивач не є стороною в судовому рішенні по вказаній справі, вносити зміни до Реєстру підстави відсутні.

Сторони в судове засідання не прибули, від позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшла спільна заява, в якій вони позовні вимоги підтримали та просили їх задовільнити,

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області також не прибув, направив до суду клопотання про слухання справи за його відсутності, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне розглянути справу по суті в даному судовому засіданні, оскільки неявка учасників справи в даному випадку не перешкоджає розгляду справи, при цьому у справі достатньо наявних матеріалів для її розгляду та ухвалення рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 264 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч.1,3ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ОСОБА_1 - його дружиною.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду № 520/8726/23 від 31.05.2023 року було задоволено адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Було визнано протиправними дії щодо відмови здійснити перерахунок його пенсії з 01.12.2019 року на підставі довідки 100/22827 від 21.11.2022 за вих. №33/41-6044 про розмір грошового забезпечення, виданої ДУ "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати йому пенсію з 01.12.2019 року на підставі довідки №100/22827 від 21.11.2022 року за вих.№33/41-6044 про розмір грошового забезпечення, виданої ДУ "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області", та здійснити виплату перерахованої суми пенсії з 01.12.2019 року з урахуванням проведених раніше виплат. Вказане судове рішення набрало законної сили 01.07.2023 року.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 , виданого Красноградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №444.

Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262 від 09 квітня 1992 року (далі - Закон №2262), визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Як вбачається із матеріалів справи, померлий ОСОБА_3 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області як отримувач пенсії відповідно до Закону № 2262.

Отже, Закон № 2262 є спеціальним законом, який регулює та визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення вказаних вище категорій громадян України. Виплата недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера здійснюється в порядку, встановленому статтею 61 Закону №2262. Статтею 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. В разі смерті пенсіонера членам його сім`ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується для цього допомога в розмірі тримісячної пенсії, але не менше п`ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами частини 3 цієї статті, зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті.

Згідно із пунктом 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 р. № 3-1, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначаються пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Згідно наведених приписів чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, або члена сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті.

Основними умовами для отримання сум недоодержаної пенсії є проживання членів сім`ї разом із пенсіонером та відповідне звернення до уповноваженого органу Пенсійного фонду України, де померлий пенсіонер перебував на обліку на день його смерті не пізніше 6 місяців після смерті.

З повідомлення №86/0116 від 08.05.2024 року приватного нотаріуса Красноградського районного нотаріального округу Харківської області Момот С.В. вбачається, що за матеріалами спадкової справи №152/2023 після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , наявні дані про те, що до складу спадкоємців спадкодавця ОСОБА_3 входить: дружина - ОСОБА_1 та донька ОСОБА_2 .

Згідно з вимогами статті 52 Закону №2262, пенсіонерам з числа військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання.

Іншим особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно з цим Законом, пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України через установи відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" за місцем фактичного проживання пенсіонера на підставі відповідних документів, що оформляються органом Пенсійного фонду України.

Відповідно до частини першої статті 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003 року, пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Варто зазначити, що визначальним є те, що виплати, про які йдеться вище, нараховано спадкодавцеві було за життя, оскільки лише за умови, що такі суми були нараховані за життя, проте не отримані спадкодавцем - можуть увійти до складу спадщини.

ОСОБА_3 не встиг скористатися своїм правом на отримання належних йому сум виплат, так як ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Руїз Торіха проти Іспанії" від 09 грудня 1994, заява № 18390/91 вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За статтею 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).

Відповідно до статті 1219 ЦК України, не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Статтею 1227 ЦК України визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності -входять до складу спадщини.

Згідно зі ст.52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним участині другійстатті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій наведеної статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Положення частин 2, 3 статті 52 Закону № 1058-IV, які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Зміст частини третьої статті 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення", де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Тобто суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень.

Норми частини першої статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 23 вересня 2020 року у справі №428/6685/19.

Згідно частині 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З відзиву по позов Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області вбачається, що ОСОБА_3 перебував на обліку в Головному управлінні ПФУ в Харківській області як отримувач пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ. ОСОБА_3 23.10.2023 року знято з обліку у зв`язку зі смертю.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судовоїохорони ів державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчоїс лужби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Суд доходить висновку, що норми Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не виключають застосування положень ЦК України про включення до складу спадщини нарахованої, але неодержаної спадкодавцем за життя пенсії, у разі відсутності у померлого членів сім`ї.

Згідно з ч.2 ст.4 ЦК України, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

В преамбулі Закону України № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року зазначено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національної поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Члени сім`ї, зазначені в частині першійстатті 52 цього Закону, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Статтею 1218 Цивільного кодексу України, визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1227 ЦК Українисуми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліменти, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності -входять до складу спадщини.

Таким чином, відсутність у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", прийнятому до ЦК України, норми, аналогічної тій, що передбачена у статті 1227 ЦК України щодо включення нарахованої, але неодержаної пенсії, до складу спадщини за відсутності членів сім`ї, не виключає застосування приписів статті 1227 ЦК України.

Крім того, аналіз статей 1218, 1219, 1227 ЦК України свідчить про те, що законодавець не забороняє спадкування права на отримання нарахованої, але не одержаної пенсії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі №286/3516/16-ц).

Оскільки ОСОБА_3 за життя було здійснено перерахунок пенсії на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2023 року (справа №520/8726/23), а також на підставі постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року, позивачі, як спадкоємці за законом, в установленому законом порядку прийняли спадщину після смерті свого батька та чоловіка, свідоцтво про право на спадщину за законом на доплату до пенсії, яка була нарахована, але не виплачена ОСОБА_3 за життя, не отримали, тож суд вважає, що позивачі набули право на отримання нарахованої, але не виплаченої доплати до пенсії свого спадкодавця.

Слід зазначити, що за інформацією, наданою відповідачем, судом з`ясовано, що сума нарахованих але не виплачених доплат ОСОБА_3 становить - 261158,09 грн..(тобто по 130579,045 грн. на кожного з позивачів). Варто зауважити, що відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, суд вважає, що заявлені позивачами вимоги підлягають до задоволення в межах тих, в яких вони заявлені.

З огляду на викладене, суд визнає недоотриману ОСОБА_3 за життя доплату до пенсії спадковим майном позивачів, право на яке виникло з моменту прийняття спадщини, в порядку спадкування за законом.

24.01.2024 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою, про перерахунок пенсії померлого чоловіка, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 21.11.2022 року за №33/41-6044, однак отримала відмову, що підтверджується листом від 19.02.2024 р..

Головне управлвіння Пенсійного фонду України в Харківській області листом №26877-29545/Т-04/8-2000/24 від 13.09.2024 року повторно відмовило ОСОБА_5 та ОСОБА_1 у виплаті належни ОСОБА_3 грошових коштів, у вигляді перерахованої пенсії, з огляду на пропуск відповідного шестимісячного строку після смерті пенсіонера..

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Судом встановлено, що позивачі є спадкоємцями недоотриманої пенсії ОСОБА_3 і є власниками грошових коштів, які протиправно утримуються відповідачем.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Слід зазначити що в рішенні ЄСПЛ (Lengauer and Others v. Romania, заява 17801/04 та 22 інші, рішення від 29 вересня 2020 року) суд визнав порушення статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції. Суд зауважив, що він вже раніше встановлював, що неможливість заявників повернути у власність своє майно, незважаючи на остаточні судові рішення, що ретроспективно визнавали їх майнові права, являла собою позбавлення їх власності в розумінні другого речення параграфу першого статті 1 Протоколу № 1, та що таке позбавлення в поєднанні з повною відсутністю компенсації становило порушення їх права на мирне володіння своїм майном.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивачі мають право, як спадкоємці, на отримання нарахованих, але не виплачених у повному обсязі сум пенсії, які входять до складу спадщини і не були отримані спадкодавцем за життя, проаналізувавши в сукупності надані докази, суд вважає що позовні вимоги є обґрунтованим та таким, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі наведеного, ст.ст. 316-321 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-84, 141, 259, 265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про стягнення коштів в порядку спадкування - задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, Держпром, 3 під. 2 пов., м.Харків), на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 недоотриману за життя ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію в сумі 261158 (двісті шістдесят одну тисячу сто п`ятдесят вісім) гривень 09 копійок (солідарно).

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя