Ухвала

від 27.02.2025 по справі 991/1640/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/1640/25

Провадження 1-кс/991/1641/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1

(далі-слідчий суддя чи суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні посадовими особами Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

24.02.2025 до ВАКС надійшла скарга від 21.02.2025 голови громадської організації «Нон-Стоп» ОСОБА_3 (далі- скаржник) на бездіяльність посадових осіб НАБУ стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, для розгляду якої відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) на підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1 , яким здійснено судовий розгляд 27.02.2025.

2. Короткий виклад скарг та позицій учасників судового провадження.

2.1. В скарзі скаржник просив: «1. Прийняти вказану скаргу до свого провадження. 2. Зобов`язати уповноважених осіб органу досудового розслідування Національного антикорупційного бюро України внести відомості до ЄРДР та почати досудове розслідування за заявою голови ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_3 від 12.02.2025 р. за вих. № 12/02/2025-6-3 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України. 3. Розглянути вказану скаргу в найкоротші строки без участі скаржника; 4. Довідково повідомити мене, голову ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_3 про результати судового розгляду, направивши ухвалу слідчого судді електронним та поштовим шляхом на електронну та поштову адреси, вказані у бланку скарги.»,

що обґрунтовувалось зокрема таким: «Щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

Громадська організація «НОН-СТОП УКРАЇНА» входить до складу громадських організацій «НОН-СТОП» та являється правозахисною організацією зі статусом медіа, яка з 2019 року здійснює діяльність у сферах захисту прав громадян, протидії корупції та зловживанням з боку представників влади. Основні напрями роботи включають правозахисну функцію, забезпечення дотримання соціально-економічних та екологічних прав населення, а також виявлення, розслідування і протидію корупції на регіональному, національному та міжнародному рівнях. Особливу увагу ГО приділяє питанням, які можуть загрожувати ефективності заходів із протидії повномасштабній військовій агресії з боку російської федерації…

В ході здійснення правозахисної діяльності ГО «НОН-СТОП» встановлено, що керівництво Міністерства оборони України, зокрема директор Департаменту політики закупівель Міністерства оборони України - ОСОБА_4 , директор ДП «ДОТ» (код ЄДРПОУ 44830311) - ОСОБА_5 , використовуючи ряд підконтрольних, афілійованих фізичних та юридичних осіб, в тому числі ТОВ «ТРЕЙД ГРАНІТ ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 44638778), ТОВ «БУСЬКИЙ КОНСЕРВНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 00376403), ТОВ «КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5» (код ЄДРПОУ 35601826), ТОВ «ФУДГРАНД» (код ЄДРПОУ 44844146), ТОВ «АСІКС ГРУП» (код ЄДРПОУ 41514045), ТзОВ «Міт Пром» (код ЄДРПОУ 44189514), ТОВ «ЯСНО 2022» (код ЄДРПОУ 45152946), ТОВ «НЕБО В ПІКСЕЛЬ» (код ЄДРПОУ 45063893), ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , створили організовану злочинну групу, діяльність якої спрямована на розкрадання і привласнення грошових бюджетних коштів, в тому числі коштів, що надходять за міжнародними та державними програмами, при виконанні тендерних пропозицій по закупівлі продовольства для ЗС України, що завдає прямої шкоди обороноздатності України та свідчить про вчинення вказаними суб`єктами державної зради. При реалізації вказаної злочинної схем, учасники ОЗГ, перебуваючи у злочинній змові із представниками Державної податкової служби України, використовуючи підконтрольних юридичних осіб, що входять до складу конвертаційного центру, здійснюють ухилення від сплати податків, легалізацію грошових коштів, отриманих злочинним шляхом. Дана злочинна схема реалізується шляхом укладення фіктивних, договорів: укладаючи угоди із підконтрольними підприємствами за завищеними цінами, незаконним нарахуванням ПДВ та видаткової частини відбувається вивід коштів, з метою ухилення від сплати податків і подальшій легалізації, виведених бюджетних коштів через ряд ФОПів та підприємств, підконтрольних учасникам організованої злочинної групи. Крім того, керівництво Міністерства оборони України, зокрема директор Департаменту політики закупівель Міністерства оборони України - ОСОБА_4 , директор ДП «ДОТ» (код ЄДРПОУ 44830311) - ОСОБА_5 , перебуваючи у злочинні змові з іншими учасниками організованої злочинної групи, зловживаючи службовим становищем, маючи вплив на представників ТЦК та СП сприяють організації схем по ухиленню від мобілізації особам, які працюють на підконтрольних їм підприємствах.

Крім того, встановлено що керівництво Міністерства оборони України, а також начальник Головного управління майна та ресурсів - ОСОБА_19 , заступник начальника ГУМР - ОСОБА_20 , заступник начальника управління підготовки та проведення закупівель за направленням оперативного, технічного та медичного забезпечення Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів - ОСОБА_21 , начальник відділу підготовки та проведення закупівель за направленням оперативного, технічного та медичного забезпечення Департаменту держзакупівель - ОСОБА_22 , начальник управління з питань контролю Департаменту держзакупівель - ОСОБА_23 та в.о. начальника Центрального управління контролю якості - ОСОБА_24 , використовуючи ряд підконтрольних, афілійованих юридичних осіб, в тому числі ТОВ «ТАНОС ТЕКНОЛОДЖИ» (код ЄДРПОУ 43885773), керівником якого є ОСОБА_25 , створили організовану злочинну групу, діяльність якої спрямована на укладення завідомо невигідних для держави контрактів на поставки товарів, умисному завищенні їхньої вартості, а також у сприянні постачанню продукції, що не відповідає технічним вимогам, а отримані від таких угод кошти виводилися за межі бюджетного контролю, ухиляючись від оподаткування та піддаючись подальшій легалізації, а також на розкрадання і привласнення грошових бюджетних коштів, що завдає прямої шкоди обороноздатності України та свідчить про вчинення вказаними суб`єктами державної зради. Дана злочинна схема реалізується шляхом укладення фіктивних, договорів: укладаючи угоди із підконтрольними підприємствами за завищеними цінами, незаконним нарахуванням ПДВ та видаткової частини відбувається вивід коштів, з метою ухилення від сплати податків і подальшій легалізації, виведених бюджетних коштів через ряд ФОПів та підприємств, підконтрольних учасникам організованої злочинної групи.

Нами було виявлено, що ТОВ "ТАНОС ТЕКНОЛОДЖИ" (код ЄДРПОУ 43885773) стало однією з ключових компаній, залучених у схемах, пов`язаних із державними закупівлями для Міністерства оборони. Підприємство укладало контракти з Міністерством на постачання техніки, медичних засобів та іншої продукції за значно завищеними цінами. При цьому якість товарів часто не відповідала зазначеним у тендерній документації технічним вимогам, що призводило до серйозних ризиків для потреб оборонного сектору.

Загалом діяльність зазначених осіб та афілійованих з ними компаній викликає підозри у зловживанні службовим становищем, розтраті державних коштів, ухиленні від сплати податків, легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, а також у створенні загрози національній безпеці України через зниження якості постачань для оборонних потреб.

Працівники Державного бюро розслідувань завершили досудове розслідування щодо колишніх високопосадовців Міністерства оборони України, які здійснювали закупівлі неякісної амуніції для Збройних сил України. Вказані дії осіб, що підлягають кримінальному переслідуванню, створювали реальну загрозу життю та здоров`ю захисників країни, а також призвели до значних фінансових втрат для держави на суму, що перевищує 1,4 млрд гривень.

Колишній заступник міністра оборони України, який відповідав за тилове забезпечення Збройних сил - ОСОБА_26 , тимчасово виконуючий обов`язки начальника Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів - ОСОБА_21 , а також тимчасово виконуючий обов`язки начальника центрального управління контролю якості Міністерства оборони України - ОСОБА_24 підозрюються в умисному перешкоджанні законній діяльності Збройних сил України, що спричинило тяжкі наслідки, та в розтраті державних коштів у розмірі понад 222 млн гривень. ОСОБА_26 , вчиняв дії, спрямовані на лобіювання укладення договорів щодо постачання речового майна для Збройних Сил України, зокрема бронежилетів, касок, військового одягу та інших предметів, що повинні були задовольняти потреби армії, за завищеними цінами та з низькою якістю. Загальна вартість укладених контрактів перевищила 1,4 млрд гривень, причому усі угоди передбачали умови повної попередньої оплати.

А також, фігуранти організували закупівлю за кордоном засобів індивідуального захисту неналежної якості. При цьому було порушено встановлену Міністерством оборони процедуру контролю за якістю товару, а також здійснено стовідсоткову передоплату. В результаті, Збройні Сили України отримали бронежилети, що не відповідали вимогам, необхідним для бойового застосування, та не могли бути використані без серйозної загрози для життя та здоров`я військовослужбовців. Ці неправомірні дії призвели не лише до фінансових втрат у розмірі 222 млн гривень державних коштів, але й мали серйозні наслідки для обороноздатності держави, створивши реальну загрозу життю та здоров`ю особового складу Збройних Сил України».

2.2. В судове засідання попри здійснений належним чином виклик скаржник не прибув, не надіславши з цього приводу будь-яких заяв. З метою дотримання розумних строків судового провадження, слідчий суддя визнав можливим здійснити судовий розгляд без участі скаржника, також враховуючи його клопотання про таке. Відповідно до частини 4 статті 107 КПК фіксування судового розгляду скарги за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.

Представник НАБУ як органу, гіпотетична бездіяльність якого оскаржувалась, попри належним чином повідомлення про судове засідання в таке не прибув, що відповідно до частини 3 статті 306 КПК не перешкоджало судовому розгляду.

25.02.2025 до ВАКС надійшов супровідний лист НАБУ з копіями заяви голови ГО «Нон-Стоп» ОСОБА_3 , про вчинення кримінальних правопорушень від 12.02.2025 №12/02/2025-6-3 на 50 арк. та листа-відповіді НАБУ ОСОБА_3 від 17.02.2025 №112-299/4762 на 3 арк. відповідно до якого «Повідомляємо, що інформація щодо можливих неправомірних дій службових осіб Міністерства оборони України, викладена у заяві громадської організації «НОН-СТОП Україна» від 12.02.2025 12/02/2025-6-3, була предметом розгляду Національного бюро, за результатами якого в межах компетенції детективами Національного не встановлено достатніх об`єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності детективів Національного бюро, у зв`язку з чим наразі відсутні підстави для застосування Національним бюро наданих повноважень. Інші питання, викладені у поточних зверненнях громадської організації «НОН-СТОП Україна», стосуються питань можливого неналежного розгляду посадовими особами органів контролю та правоохоронних органів заяв громадської організації «НОН-СТОП». Звертаємо увагу, що згідно з приписами статті 19 Закону України «Про звернення громадян», дія якого поширюється на звернення громадських організацій з урахуванням обов`язкових для застосування висновків, викладених, зокрема, у пунктах 36, 40 постанови Верховного суду України від 31.10.2019 у справі 813/1960/18, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення. Відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про звернення громадян» у разі подачі звернення громадянином через уповноважену ним особу, повноваження її мають бути оформлені відповідно до законодавства. Згідно з нормами статті 16 Закону України «Про звернення громадян» правом на оскарження рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, медіа, посадової особи наділені громадяни. Скарга в інтересах громадянина за його уповноваженням, оформленим у встановленому законом порядку, може бути подана іншою особою, трудовим колективом або організацією, яка здійснює правозахисну діяльність. Однак громадською організацією «НОН-СТОП Україна» повноваження на представництво інтересів громадської організації «НОН-СТОП» у Національному бюро не підтверджені. З урахуванням викладених норм законодавства України правові підстави для розгляду Національним бюро заяви громадської організації «НОН-СТОП Україна» від 12.02.2025 12/02/2025-6-3 у вказаній частині відсутні.»

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Частиною 1 статті 11 КК визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення, а згідно з частиною 1 статті 2 КК, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Склад кримінального правопорушення - це сукупність об`єктивних та суб`єктивних елементів, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення, а саме: 1) об`єкт; 2) об`єктивна сторона; 3) суб`єкт; 4) суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу кримінального правопорушення, що виключає її кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Пунктом 1 розділу 2 чинного Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 17.08.2023 №231 зі змінами, визначено, що до Реєстру вносяться відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність тощо.

Згідно з пунктом 2 глави 3 розділу ІІ цього Положення відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до правового висновку, зробленого у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) від 30.09.2021 в справі №556/450/18, «підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР».

Тобто для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації такого діяння саме як кримінального правопорушення за певною статтею КК. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке зініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

3.2. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.

Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.

Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Системне тлумачення статей 214 і 303 КПК свідчить, що предметом судового контролю слідчим суддею може бути бездіяльність уповноваженого органу досудового розслідування у формі невнесення відомостей до ЄРДР після отримання належно обґрунтованої заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, що передбачає такі обов`язкові ознаки: 1) належним заявником до органу досудового розслідування належним чином подана заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення із викладом вагомих обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) після отримання такої заяви чи повідомлення слідчим чи прокурором не внесено у визначений законом строк відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

3.3. Відповідно до частини 1 статті 304 КПК, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 цього кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що скаржник направив заяву про кримінальні правопорушення електронною поштою 12.02.2025 №12/02/2025-6-3, яка зареєстрована НАБУ 13.02.2025 за №299/3400-00, відтак скаржником не пропущено визначений КПК строк на подання скарги.

3.4. Норми, які відносять справи до предметної підсудності ВАКС, у тому числі за скаргами на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, визначаються статтею 33-1 КПК із урахуванням статті 216 КПК.

Згідно із статтею 33-1 КПК ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК, а саме: статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини 1 цієї статті.

Частиною 5 статті 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов:

1) кримінальне правопорушення вчинено: - Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України; - державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»; - депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; - суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; - прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»; - особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище; - військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; - керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;

2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);

3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 КК або у пункті 1 цієї частини.

Кримінальний кодекс України в примітці до статті 45 визначив вичерпний перелік корупційних кримінальних правопорушень, який розширеному тлумаченню не підлягає. Так, примітка статті 45 КК визначає, що корупційними кримінальними правопорушеннями вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього Кодексу.

Відтак слідчий суддя повинен з`ясувати чи відомості, викладені в скарзі, мають ознаки корупційних кримінальних правопорушень, які належать до підслідності НАБУ і як наслідок САП, адже корупційні кримінальні правопорушення можуть бути підслідними, окрім НАБУ, й іншим органам досудового розслідування.

3.5. Як вбачається зі змісту скарги і заяви до НАБУ, скаржник не навів жодних ознак зловживання службовим становищем згаданими в них особами та реального заподіяння істотної шкоди або тяжких наслідків охоронюваним законом правам та інтересам держави чи скаржника, тобто не навів ознак складу будь-яких корупційних кримінальних правопорушень, зокрема передбачених статтями 191,209, 364, 368, 369 КК, що свідчить про відсутність ознаки підслідності, передбаченої пунктами 1, 2 частини 5 статті 216 КПК.

Крім того, в скарзі та заяві про кримінальні правопорушення скаржник не зазначив відомостей щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 369 КК, що свідчить про відсутність ознак підслідності, передбаченої пунктом 3 частини 5 статті 216 КПК.

Належить зазначити, що статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-ІХ установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб 3028 гривень, й відтак розмір предмета кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 364 КК, або розміру завданої ними шкоди, для можливості кваліфікації діяння як кримінального правопорушення для підслідності НАБУ, а в подальшому здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС у 2024 році в будь-якому разі повинен становити не менше 6 056 000 грн. (3028 грн. х 2000). Аналогічно, розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтею 369 КК, для можливості кваліфікації діяння як кримінального правопорушення для підслідності НАБУ, а в подальшому здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС, у 2025 році в будь-якому разі повинен становити не менше 1 514 000 грн. (3028 грн. х 500).

Таким чином, скаржник, хоч і заявляв про вчинення корупційних кримінальних правопорушень, тобто про наявність гіпотетичної умови підслідності НАБУ та САП, передбаченої пунктом 1 частини 5 статті 216 КПК, проте не навів будь-яких переконливих аргументів, які б у своїй сукупності переконували б щодо реального існування ознак кримінальних правопорушень.

Тому у цьому випадку відсутні будь-яка умова підслідності НАБУ, передбачені пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК.

Загалом слідчий суддя вважає, що ініціювання скаржником кримінального переслідування службових осіб має ознаки наміру використання самого факту гіпотетичного внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінальних правопорушень та подальшого здійснення досудового розслідування, під час якого будуть обмежуватись права та свободи таких осіб, винятково із метою тиску на них.

3.6. Відповідно до частини 2 статті 307 КПК, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Судом встановлено, що зі змісту заяви скаржника до НАБУ про вчинення кримінальних правопорушень та з наявних матеріалів не вбачається достатніх об`єктивних вагомих обставин вчинення будь-яких кримінальних правопорушень. Окрім того, скаржник посилається на вчинення кримінальних правопорушень, проте викладені обставини не свідчать про їх ймовірність і доводи скаржника не є достатніми для отримання зазначеного вище висновку, не потребують перевірки засобами кримінального процесу, а тому такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

Таким чином, скаржником не доведено обов`язок посадових осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінальних правопорушень та як наслідок їх бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за наслідками надходження заяви про кримінальні правопорушення, й тому в задоволенні скарги належить відмовити.

Керуючись статтями 33-1, 216, 303-309, 369-372, 532 КПК суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 від 21.02.2025 на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні посадовими особами НАБУ відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошено 27.02.2025.

Слідчий суддя ОСОБА_1