Постанова

від 24.02.2025 по справі 910/5671/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2025 р. Справа№ 910/5671/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Коротун О.М.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання : Новосельцева О.Р.

за участю представників сторін

від позивача : не з"явився

від відповідача -1 : не з"явився

від відповідача -2 : не з"явився

від відповідача -3 : не з"явився

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АДР КОНКОРД", Приватного підприємства "НООСФЕРА" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СУРС"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2024

у справі № 910/5671/24 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Акціонерного товариства "КРЕДОБАНК"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "АДР КОНКОРД"

2) Приватного підприємства "НООСФЕРА"

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "СУРС"

про стягнення 674 533,20 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2024 року Акціонерне товариство "КРЕДОБАНК" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДР КОНКОРД" (далі - відповідач-1), Приватного підприємства "НООСФЕРА" (далі - відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "СУРС" (далі - відповідач-3) про стягнення 674 533,20 грн, з яких 624 963,57 грн заборгованості за кредитом та 49 569,63 грн заборгованості за процентами.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором № 253/1 від 22.03.2023 у частині виконання взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредитних коштів. За належне виконання відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором поручились відповідачі-2,-3 згідно з договорами поруки від 22.03.2023. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачами своїх зобов`язань позивач звернувся до суду з даним позовом про солідарне стягнення з відповідачів грошових коштів.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києів від 06.09.2024 у справі № 910/5671/24 позов задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "АДР КОНКОРД", Приватного підприємства "НООСФЕРА", Товариства з обмеженою відповідальністю "СУРС" на користь Акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" суму основного боргу в розмірі 624 963,57 грн, заборгованість за процентами в розмірі 49 569,63 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АДР КОНКОРД" на користь Акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" 3 372,68 грн судового збору.

Стягнуто з Приватного підприємства "НООСФЕРА" на користь Акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" 3 372,66 грн судового збору.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СУРС" на користь Акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" 3 372,66 судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачі документів, які б підтверджували оплату ними заборгованості перед позивачем або спростовували доводи останнього, суду не надали, зокрема, доказів повернення кредитних коштів та сплату процентів.

Отже, вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом в розмірі 624 963,57 грн та 49 569,63 грн заборгованості за процентами заявлені позивачем правомірно, обґрунтовано та підлягають задоволенню у вказаному розмірі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "АДР КОНКОРД", Приватне підприємство "НООСФЕРА" та Товариство з обмеженою відповідальністю "СУРС" звернулись до суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2024 у справі №910/5671/24 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги представник відповідачів посилається на нез`ясування обставин, що мають значення для справи, та їх недоведеність, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, а також на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що кредитний договір, а також договори поруки зі сторони позивача підписані неуповноваженою особою, а відтак, є нікчемними, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню. В обґрунтування вказаних тверджень апелянт вказує, що представник банку ОСОБА_3 не є уповноваженою особою банку на укладення кредитних договорів та договорів поруки. Так, незважаючи на надання позивачем довіреності від 22.12.2022 на ім`я ОСОБА_3 на представництво інтересів банку, в останньої відсутні повноваження на укладення кредитних договорів та договорів поруки без рішень Наглядової ради банку та/або Правління банку та/або Кредитного комітету банку та/або одноособового кредитного рішення уповноваженої особи банку, прийнятих в межах їх повноважень.

Водночас, рішень Наглядової ради банку та/або Правління банку та/або Кредитного комітету банку та/або одноособового кредитного рішення уповноваженої особи банку, прийнятих в межах їх повноважень щодо укладення умов кредитного договору № 253/1 від 22.03.2023 та договорів поруки до нього, матеріали справи не містять.

Апелянт вказує, що у матеріалах справи взагалі відсутні докази на підтвердження виконання уповноваженими особами банку вимог закону перед тим, як видати довіреність. Позивач не надав суду переконливих доказів укладення договору між Головою правління ОСОБА_1 та членом Правління ОСОБА_2 , тому правовий статус «особи, що діяли спільно» не може у даному випадку застосовуватись. За таких обставин, апелянт вказує, що довіреність вважається непідписаною, тому за даним правочином не виникає жодних прав, обов`язків та наслідків.

Крім того, апелянт стверджує, що у кредитному договорі та відповідних договорах поруки не зазначено номер та дату банківської ліцензії на здійснення відповідних фінансових послуг (кредит). Судом першої інстанції не перевірено наявність у позивача банківської ліцензії на момент укладання кредитного договору та така ліцензія не була долучена до матеріалів справи.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У свою чергу, Акціонерне товариство "КРЕДОБАНК" надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач також зазначає, що предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором, а не порядок визнання договору нікчемним. Звертає увагу суду, що на момент підписання договорів, та в період своєчасного виконання умов кредитного договору, таких аргументів, які зазначені в апеляційній скарзі у відповідачів не було.

Також позивач вказує, що жодних звернень від відповідачів щодо надання їм для ознайомлення довіреності на представлення інтересів банку ОСОБА_3 при підписанні кредитного договору та договорів поруки не надходило.

22.12.2022 ОСОБА_3 було видано довіреність на представлення інтересів банку, а саме, серед іншого на укладення договорів. Довіреність відповідно до вимог Статуту підписана двома уповноваженими особами банку, повноваження яких перевірено нотаріусом. Позивач вважає, що жодних порушень в частині підписання договорів від імені банку ОСОБА_3 немає.

Крім того, позивач звертає увагу суду, що факт отримання коштів апелянтами не спростовується. Відповідачі документів, які б підтверджували оплату ними заборгованості перед позивачем або спростовували доводи останнього, суду першої інстанції не надали, зокрема, доказів повернення кредитних коштів та сплату процентів.

Позивач також вказує, що відповідно до п. 1.7. даного Статуту (аналогічне встановлено у ст. 23 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»), банк має право відкривати відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва) на території України. Повна редакція пункту 1.10. Статуту АТ «КРЕДОБАНК», затвердженого рішенням №01/2022 від 28.03.2022 року викладена наступним чином: «Банк має печатку, штампи і бланки зі своїм найменуванням. Печатка Банку має круглу форму з написом по колу «АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КРЕДОБАНК». Львів. Україна», в середині печатки містить назва Банку - КРЕДОБАНК та ідентифікаційний код. Відокремлені підрозділи Банку можуть мати свої печатки, штампи і бланки із найменуванням Банку». Отже, на договорах поруки та кредитному договорі є печатка відділення банку, як відокремленого структурного підрозділу АТ «КРЕДОБАНК» з ідентичним ЄДРПОУ, що і безпосередньо у банку, яке не є окремою юридичною особою.

Таким чином, позивач вважає кредитний договір та договори поруки є чинними, дійсними на теперішній час та підлягають виконанню.

Узагальнені доводи заперечення на відзив на апеляційну скаргу

11.11.2024 від скаржників надійшли заперечення на відзив на апеляційну скаргу, в яких представник скаржників зазначає, що позивач ні у позовній заяві, ні у відзиві на апеляційну скаргу не зазначив про наявність договору між заступником Голови Правління ОСОБА_1 та членом Правління ОСОБА_2, обов`язковість якого для видачі довіреності від імені банку передбачено п.8.18 Стату АТ «КРЕДОБАНК» у редакції від 28.03.2022 та п.19 ст.2 Закону України «Про акціонерні товариства». Суд першої інстанції не звернув уваги на даний факт та не встановив даної обставини.

Представник відповідачів також зауважує, що позивачем з приводу подальшого схвалення та перевищення повноважень представником банку не було надано жодних пояснень, не вказано, в чому таке схвалення полягало та не надано відповідного доказу на підтвердження цьому.

Крім того, представник апелянтів звертає увагу, що кредитний договір № 253/1 від 22.03.2023, а також договори поруки у забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором укладені від імені банку неуповноваженою на те особою, а відтак, за твердженням представника апелянтів, такі правочини є нікчемними. Крім того, відповідач-2 та відповідач-3 поручилися за виконання умов кредитного договору № 253/1 від 22.03.2023 лише щодо виконання позичальником умов Частини А такого договору, в той час, як позивачем позовні вимоги обґрунтовані порушенням виконання позичальником Частини Б кредитного договору, відповідач-2 та відповідач-3 не поручалися за виконання таких умов кредитного договору, а тому не мають нести відповідальність за порушення таких умов.

Короткий зміст додаткових пояснень Акціонерного товариства "КРЕДОБАНК"

16.01.2025 від Акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" надійшли додаткові пояснення, в яких він наголошує, що факт отримання ТОВ «АДР КОНКОРД» кредитних коштів в сумі 655 400,02 грн підтверджується меморіальним ордером №14754799 від 27.03.2023. Також після отримання кредитних коштів відповідачем-1 здійснювалось часткове погашення заборгованості за кредитним договором №253/1 від 22.03.2023, що підтверджується випискою про рух коштів, а також розрахунком заборгованості та жодним чином не спростовується представником відповідачів. Документів, які б підтверджували повну оплату відповідачами заборгованості перед позивачем або спростовували доводи позивача не надали.

Предметом даного спору в суді є солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором у зв`язку із його невиконанням в частині своєчасної оплати платежів, а не порядок визнання договору нікчемним. У період своєчасної оплати кредитних коштів відповідачі не звертались до банку з будь якими зверненнями на отримання будь яких документів за кредитною угодою, відповідно жодних зауважень після отримання кредитних коштів у них не виникало. Питання щодо повноважень представника банку для підписання кредитного договору та договорів поруки у відповідачів виникло лише тоді, коли припинилась оплата за кредитом та справа була передана на розгляд до суду.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2024, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АДР КОНКОРД", Приватного підприємства "НООСФЕРА" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СУРС" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2024 у справі № 910/5671/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г. (суддя-доповідач), суддів: Сулім В.В., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АДР КОНКОРД", Приватного підприємства "НООСФЕРА" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СУРС" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2024 у справі № 910/5671/24 залишено без руху.

10.10.2024 представником відповідачів до Північного апеляційного господарського суду подано заяву про усунення недоліків з доказами оплати судового збору (квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки № 63602910-1 від 09.10.2024 на суму 5 059,50 грн; квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки № 63602198-1 від 09.10.2024 на суму 5 059,50 грн; квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки № 63601185-1 від 09.10.2024 на суму 5 059,50 грн).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АДР КОНКОРД", Приватного підприємства "НООСФЕРА" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СУРС" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2024 у справі № 910/5671/24 та призначено до розгляду на 02.12.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5671/24.

У судовому засіданні 02.12.2024 протокольною ухалою було оголошено перерву у розгляді справи №910/5671/24 до 20.01.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 оголошено перерву у розгляді справи №910/5671/24 до 10.02.202, де суд визнав явку представника позивача обов`язковою та зобов`язав надати оригінали документів для огляду.

У судовому засіданні 10.02.2025 судом відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на 24.02.2025.

Позиції учасників справи

Представник відповідачів у судовому засіданні апеляційної інстанції 10.02.2025 наполягав на доводах апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у позові у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 10.02.2025 заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила відмовити в її задоволенні, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Отже, суд апеляційної інстанції переглядає справу №910/5671/24 у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

22.03.2023 між позивачем, від імені якого на підставі довіреності від 22.12.2022 діяла ОСОБА_3 (далі - банк) та відповідачем-1, від імені якого діяв директор ОСОБА_4 (позичальник) укладено кредитний договір № 253/1, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, визначених договором, а позивальник зобов`язався повернути кредит (основну заборгованість) та сплатити проценти, комісію та інші платежі, передбачені договором.

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору сторони дійшли згоди про те, що взаємні права, обов`язки та умови кредитування за договором визначаються умовами кредитування (Частина А), додатком № 1 до договору - загальними умовами кредитування (Частина Б), додатком № 2 - графік повернення кредиту, додатком № 3 - форма заявки на видачу кредиту та іншими додатками до договору, Частина А, Частина Б, графік, форма заявки та інші додатки до цього договору є його складовими та спільно іменуються як договір або кредитний договір.

Згідно з розділом 2 кредитного договору сторонами погоджено суму та валюту кредиту - 655 400,02 грн; термін (строк) повернення кредиту - до 21.03.2025 (включно); проценту ставку - 16% річних,

Відповідно до п. 2.7 кредитного договору ціллю кредитування є погашення заборгованості за договором № 257 від 31.03.2021, укладеним між позичальником і АТ «Кредобанк».

Пунктом 2.9.2 кредитного договору сторонами погоджено надання поруки ТОВ «СУРС» (код 41212646) та ПП «НООСФЕРА» (код 31985520).

Пунктом 3.2 кредитного договору (Частини Б) визначено, що проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно за кожен день календарного місяця користування кредитом на суму основної заборгованості за методом факт/360 з дня видачі кредиту до дня повного повернення у повному обсязі.

Згідно з п. 8.10.4 кредитного договору (Частини Б) банк у випадках, передбачених законодавством та/або п. 6.3 Частини Б, вправі вимагати повного дострокового повернення основної заборгованості, сплати процентів, комісії та інших належних до сплати платежів, про що письмово повідомляє позивальника.

Відповідно до п. 6.3.1 кредитного договору (Частини Б) банк вправі вимагати дострокового повернення кредиту у разі прострочення сплати позичальником процентів, комісій та/або повернення основної заборгованості чи інших платежів, передбачених договором.

Згідно з п. 8.10.5 кредитного договору (Частини Б) позичальник зобов`язується не пізніше 10 банківських днів з моменту отримання повідомлення банку про повне дострокове погашення кредиту достроково повністю повернути основну заборгованість, сплатити проценти та інші платежі в повному обсязі.

Крім того, 22.03.2023 між Акціонерним товариством «КРЕДОБАНК» (банк/кредитор), від імені якого на підставі довіреності від 22.12.2022 діяла ОСОБА_3 та ПП «НООСФЕРА» (відповідач-2/поручитель), а також ТОВ «СУРС» (відповідач-3/поручитель), від імені яких діяли керівники вказаних осіб, укладено два договори поруки, окремо з кожним з поручителів (ПП «НООСФЕРА» та ТОВ «СУРС»), зміст яких є ідентичним, за умовами яких поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором за виконання відповідачем-1 (ТОВ «АДР КОНКОРД»/боржник) зобов`язань в повному обсязі (повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитом, комісій, пені, неустойки тощо) за кредитним договором № 253/1 від 22.03.2023, укладеним боржником та кредитором (далі - кредитний договір).

Відповідно до вищевказаного кредитного договору кредитором надається боржнику кредит на наступних умовах:

- розмір кредиту 655 400,02 грн;

- дата остаточного погашення кредиту - до 21.03.2025;

- розмір процентної ставки 16% річних (на момент укладення кредитного договору).

Згідно з п. 2.1 договорів поруки у випадку невиконання боржником основного зобов`язання кредитор в порядку, передбаченому п. 4.10 договору, письмово повідомляє поручителя про це із зазначенням заборгованості боржника, що підлягає сплаті.

Поручитель зобов`язаний сплатити кредитору заборгованість за основним зобов`язанням не пізніше 5 календарних днів після дати настання терміну закінчення строку виконання боржником основного зобов`язання (п. 2.2 договорів поруки).

Відповідно до п. 2.5 договорів поруки поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Поручитель своїм підписом на цьому договорі підтверджує, що несе солідарну відповідальність за виконання зобов`язань боржника за основним зобов`язанням.

Пунктом 4.2 договорів поруки встановлено, що поручитель своїм підписом на цьому договорі підтверджує, що він ознайомлений та зрозумів умови кредитного договору та не має зауважень чи заперечень щодо його змісту.

Вказані договори поруки вступають в дію з моменту їх підписання та діють до повного їх виконання (п. 4.6 договорів поруки).

Cудом першої інстанції встановлено, що 27.03.2023 банком надано відповідачу-1 кредит у розмірі 655 400,02 грн, що підтверджується доданим до позовної заяви меморіальним ордером № 14754799 від 27.03.2023.

15.03.2024 позивач звернувся до відповідача-1 з досудовою вимогою № 85-1403/24 від 14.03.2024, в якій просив достроково повернути кредит у розмірі 624 963,57 грн, а також сплатити проценти в розмірі 37 070,36 грн, що підтверджується описом вкладання від 15.03.2024.

Позивач вказує, що зважаючи на невиконання відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором 253/1 від 22.03.2024, банк 11.04.2024 звернувся до поручителів (відповідача-2 та відповідача-3) з досудовими вимогами № 85/1004/24 від 10.04.2024 (до відповідача-2) та № 85/11104/24 від 10.04.2024 (відповідача-3), в яких (вимогах) просив сплатити заборгованість за кредитом у загальному розмірі 667 589,16 грн, з яких 415 400,02 грн - строковий борг, 209 563,55 грн - прострочена заборгованість по тілу, 42 625,59 грн - прострочені проценти.

Проте, як зазначає позивач, відповідачами не виконано зобов`язань за кредитним договором, належне виконання якого забезпечено відповідачем-2 та відповідачем-3 порукою, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом про солідарне стягнення з відповідачів 674 522,20 грн, з яких 624 963,57 грн неповернутої суми кредиту та 49 569,63 грн простроченої суми процентів.

Звертаючись із даним позовом позивач вказав, що станом на день звернення до суду позичальник та поручителі не повернули банку всієї суми кредитних коштів, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яку позивач просив стягнути солідарно з відповідачів в судовому порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України , цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Приписами ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про кредитні зобов`язання.

За приписами ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Як вбачається з умов вищенаведених норм, кредитний договір був укладений на умовах поворотності, строковості та платності, відповідно до яких відповідач-1, зокрема, зобов`язався своєчасно повернути кредит відповідно до умов кредитного договору та своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом в порядку, передбаченому договором в межах затвердженого сторонами графіку.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов кредитного договору банк свої зобов`язання виконав належним чином, а саме, надав відповідачу-1 кредит у розмірі 655 400,02 грн, що підтверджується доданим до позовної заяви меморіальним ордером № 14754799 від 27.03.2023.

Також колегія суддів зауважує, що після отримання кредитних коштів відповідачем-1 здійснювалось часткове погашення заборгованості за кредитним договором №253/1 від 22.03.2023, що підтверджується з наявних у матеріалах справи банківських виписок за особовим рахунком відповідача-1, де зазначено, що платником заборгованості за кредитним договором є ТОВ «АДР КОНКОРД», що не спростовується боржником. Натомість останній порушив взяті на себе зобов`язання за кредитним договором з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положеннями ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом виписки/особового рахунку відповідач-1 свій обов`язок з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом виконував неналежним чином, у зв`язку з чим у позичальника утворилася заборгованість.

Як вбачається з матеріалів справи, банк скористався правом вимоги на дострокове повернення суми кредиту у відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України та направив 15.03.2024 на адресу відповідача-1 вимогу № 85-1403/24 від 14.03.2024, в якій просив достроково повернути кредит у розмірі 624 963,57 грн, а також сплатити проценти в розмірі 37 070,36 грн, що підтверджується описом вкладання від 15.03.2024.

Отже, банком належним чином виконано вимогу щодо направлення позичальнику вимоги про дострокове погашення кредиту та обґрунтовано реалізовано право вимоги щодо дострокового виконання зобов`язання.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що кредитні правовідносини не пов`язують виникнення у позикодавця права вимоги до позичальника з суб`єктивною складовою цивільного правопорушення, тобто наявністю або відсутністю вини, а мають право бути реалізовані позикодавцем у порядку, встановленому умовами укладеного між сторонами договору.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 18.09.2020 у справі №916/4693/15 зазначила, що пред`явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав. При цьому у разі пред`явлення до позичальника вимоги в порядку частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором відсотки за користування кредитом припиняється, а кредитор втрачає право нараховувати відсотки після настання терміну повернення, який зазначений ним у відповідному повідомленні/претензії на адресу боржника, оскільки такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови виконання основного зобов`язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, змінив порядок і строк його виконання, припинив подальше кредитування позичальника, змінив строк дії кредитної лінії та термін повернення кредиту.

Крім того, відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з положеннями ч. 1 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно з п.4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Судом встановлено, що 22.03.2023 між Акціонерним товариством «КРЕДОБАНК» (банк/кредитор), від імені якого на підставі довіреності від 22.12.2022 діяла ОСОБА_3 та ПП «НООСФЕРА» (відповідач-2/поручитель), а також ТОВ «СУРС» (відповідач-3/поручитель), від імені яких діяли керівники вказаних осіб, укладено два договори поруки, окремо з кожним з поручителів (ПП «НООСФЕРА» та ТОВ «СУРС»), за умовами яких поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором за виконання відповідачем-1 (ТОВ «АДР КОНКОРД»/боржник) зобов`язань в повному обсязі (повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитом, комісій, пені, неустойки тощо) за кредитним договором № 253/1 від 22.03.2023, укладеним боржником та кредитором.

Так, зважаючи на невиконання відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором 253/1 від 22.03.2024, банк 11.04.2024 звернувся до поручителів (відповідача-2 та відповідача-3) з досудовими вимогами № 85/1004/24 від 10.04.2024 (до відповідача-2) та № 85/11104/24 від 10.04.2024 (відповідача-3), в яких (вимогах) просив сплатити заборгованість станом на 10.04.2024 за кредитом у загальному розмірі 667 589,16 грн, з яких 415 400,02 грн - строковий борг, 209 563,55 грн - прострочена заборгованість по тілу, 42 625,59 грн - прострочені проценти.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що відповідачі мають відповідати перед позивачем як солідарні боржники стосовно сплати заборгованості за договором.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості та копію виписки/особового рахунку відповідача-1, судом апеляційної інстанції встановлено, що документально доведена заборгованість відповідача-1 перед позивачем за кредитним договором складає - 674 533,20 грн, з яких 624 963,57 грн заборгованості за кредитом та 49 569,63 грн заборгованості за процентами.

Водночас, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та відхиляє доводи апелянта щодо того, що представник позивача, яким укладено кредитний договір та договори поруки, є не уповноваженою особою позивача, з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту довіреності від 22.12.2022, у ОСОБА_3 дійсно відсутні повноваження без рішення Наглядової ради банку та/або Правління банку та/або Кредитного комітету банку та/або одноособового кредитного рішення уповноваженої особи банку на укладення кредитних договорів та договорів поруки.

Водночас, відповідно до ст. 641 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

При цьому, як вбачається з меморіального ордеру № 14754799 від 27.03.2023, безпосередньо позивачем шляхом надання відповідачу-1 грошових коштів у вигляді кредиту схвалено подальші дії ОСОБА_3 , як представника банку.

Отже, доводи апелянта про нікчемність кредитного договору та договорів поруки є безпідставними.

Крім того, колегія суддів зауважує, що під час укладення кредитного договору та договорів поруки, а також при отриманні кредитних коштів сторонами не ставились під сумнів наявність у представника позивача повноважень на укладення відповідних договорів та визначення їх умов. Відповідно жодних зауважень після отримання кредитних коштів у них не виникало.

Також колегія суддів погоджується із судом першої інстанції та не відхиляє доводи апелянта, що поручителями надано поруку тільки щодо належного виконання відповідачем-1 кредитного договору № 253/1 від 22.03.2023 у Частині А вказаного договору, проте, позивачем позовні вимоги заявлені щодо неналежного виконання відповідачем-1, як боржником, Частини Б вказаного кредитного договору, з огляду на таке.

Так, пунктом 1.2 кредитного договору встановлено, що сторони дійшли згоди про те, що взаємні права, обов`язки та умови кредитування за договором визначаються умовами кредитування (Частина А), додатком № 1 до договору - загальними умовами кредитування (Частина Б), додатком № 2 - графік повернення кредиту, додатком № 3 - форма заявки на видачу кредиту та іншими додатками до договору, Частина А, Частина Б, графік, форма заявки та інші додатки до цього договору є його складовими та спільно іменуються як договір або кредитний договір.

Крім того, згідно з умовами договорів поруки поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором за виконання відповідачем-1 (ТОВ «АДР КОНКОРД»/боржник) зобов`язань у повному обсязі (повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитом, комісій, пень, неустойки тощо) за кредитним договором № 253/1 від 22.03.2023.

Відповідно до п. 4.2 договорів поруки поручитель своїм підписом на цьому договорі підтверджує, що він ознайомлений та зрозумів умови кредитного договору та не має зауважень чи заперечень щодо його змісту.

Таким чином, як Частина А, так і Частина Б укладеного кредитного договору є його невід`ємними частинами, а відповідач-2 та відповідач-3 поручилися за належне виконання всього зобов`язання за кредитним договором, доказів зворотного матеріали справи не містять.

Відповідачі документів, які б підтверджували оплату ними заборгованості перед позивачем або спростовували доводи останнього, суду не надали, зокрема, доказів повернення кредитних коштів та сплату процентів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з відповідачів солідарно на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитом у розмірі 624 963,57 грн та 49 569,63 грн заборгованість за процентами, внаслідок чого позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

З огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "АДР КОНКОРД", Приватного підприємства "НООСФЕРА" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СУРС" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2024 у справі № 910/5671/24 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає. Доводи апеляційної скарги вказаних висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому відхиляються колегією суддів як безпідставні.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "АДР КОНКОРД", Приватного підприємства "НООСФЕРА" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СУРС" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2024 у справі № 910/5671/24 задоволенню не підлягає. Рішення рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2024 у справі № 910/5671/24 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АДР КОНКОРД", Приватного підприємства "НООСФЕРА" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СУРС" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2024 у справі № 910/5671/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2024 у справі №910/5671/24 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянтів.

4. Матеріали справи №910/5671/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 24.02.2025.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Коротун

В.В. Сулім