Постанова

від 24.02.2025 по справі 44/639-б

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2025 р. Справа№ 44/639-б (910/15659/24)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Суліма В.В.

Остапенка О.М.

секретар судового засідання Дюкарєва І.М.

за участю представників згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Лоретта Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "АГФ-АКВА", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5

на ухвалу господарського суду м.Києва від 20.12.2024р.

(повний текст складено 20.12.2024р.)

у справі №44/639-б (910/15659/24) (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Бізнес Телеком" арбітражного керуючого Курочкіної Оксани Олегівни

до 1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_5

3. ОСОБА_2

4. ОСОБА_3

5. ОСОБА_4

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів:

1.ТОВ "Лоретта Агро"

2.ТОВ "АГФ-АКВА"

3.Адвокатського об`єднання (далі - АО) "АЙ ЕМ ДЖІ ПАРТНЕРС"

4.Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Фініст АМ"

5.Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Автотранссервіс"

6.Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Альстоніа Бак Холдінгс"

про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника

в межах справи №44/639-б

за заявою ТОВ "Бізнес Телеком"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м.Києва від 20.12.2024р. по справі №44/639-б (910/15659/24) заяву ліквідатора ТОВ "Бізнес Телеком" арбітражного керуючого Курочкіної Оксани Олегівни про забезпечення позову задоволено частково; до набрання законної сили рішенням господарського суду м.Києва у справі №44/639-б(910/15659/24) за заявою ліквідатора ТОВ "Бізнес Телеком" про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника в розмірі 77 579 290,59 грн. через доведення його до банкрутства наступних осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , шляхом солідарного стягнення з них наведеної суми коштів, вжито заходів забезпечення позову; накладено арешт у межах вимог заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника ТОВ "Бізнес Телеком" в сумі 77 579 290,59 грн. на: належне ОСОБА_5 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт: НОМЕР_1 , виданий Ватутінським РУГУМВС України в місті Києві 05.10.1995; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на праві власності усе нерухоме майно; належне ОСОБА_2 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ; паспорт НОМЕР_2 , виданий Подільським РВ ГУДМС України у місті Києві 03.09.2013; місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на праві власності усе нерухоме майно; належне ОСОБА_4 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ; паспорт НОМЕР_3 , виданий Радянським РУГУМВС України в місті Києві 05.12.1995; місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) на праві власності усе нерухоме майно; належне ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 ; місце реєстрації: АДРЕСА_4 ) на праві власності усе нерухоме майно; належне ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 ; паспорт: НОМЕР_6 , виданий Маневецьким РВ УМВС України у Волинській обл. 04.12.2001; місце реєстрації: АДРЕСА_5 ), на праві власності усе нерухоме майно; накладено арешт у межах вимог заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника ТОВ "Бізнес Телеком" в сумі 77 579 290,59 грн. на: частку у розмірі 90% від статутного капіталу ТОВ "Лоретта Агро" (ідентифікаційний код 37856886); частку у розмірі 100% від статутного капіталу ТОВ "АГФ-АКВА" (ідентифікаційний код 30136310); частку у розмірі 94,95% від статутного капіталу АО "АЙ ЕМ ДЖІ ПАРТНЕРС" (ідентифікаційний код 38978504); частку у розмірі 100% статутного капіталу ТОВ "Фініст АМ" (ідентифікаційний код 40250841); накладено арешт у межах вимог заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника ТОВ "Бізнес Телеком" в сумі 77 579 290,59 грн. на: належне ТОВ "Лоретта Агро" майно; належне ТОВ "АГФ-АКВА" майно; належне АО "АЙ ЕМ ДЖІ ПАРТНЕРС" майно; належне ТОВ "Фініст АМ" майно; встановлено заборону ТОВ "Лоретта Агро" приймати рішення про збільшення чи зменшення статутного фонду товариства, рішення про припинення діяльності товариства та подавати відповідні форми для проведення державної реєстрації; встановлено заборону ТОВ "АГФ-АКВА" приймати рішення про збільшення чи зменшення статутного фонду товариства, рішення про припинення діяльності товариства та подавати відповідні форми для проведення державної реєстрації; встановлено заборону АО "АЙ ЕМ ДЖІ ПАРТНЕРС" приймати рішення про збільшення чи зменшення статутного фонду товариства, рішення про припинення діяльності товариства та подавати відповідні форми для проведення державної реєстрації; встановлено заборону ТОВ "Фініст АМ" приймати рішення про збільшення чи зменшення статутного фонду товариства, рішення про припинення діяльності товариства та подавати відповідні форми для проведення державної реєстрації; встановлено заборону ТОВ "Лоретта Агро", ТОВ "АГФ-АКВА", АО "АЙ ЕМ ДЖІ ПАРТНЕРС", ТОВ "Фініст АМ" проводити державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (та в установчих документах підприємства одночасно), які пов`язані зі зміною розміру статутного капіталу; встановлено заборону державним реєстраторам, а також нотаріусам, та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб`єктам державної реєстрації в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" здійснення реєстраційних дій щодо реєстрації зменшення чи збільшення статутних капіталів, зміну учасників, рішень про припинення ТОВ "Лоретта Агро", ТОВ "АГФ-АКВА", АО "АЙ ЕМ ДЖІ ПАРТНЕРС", ТОВ "Фініст АМ", крім як на виконання судових рішень, які набрали законної сили; в іншій частині в задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, 30.12.2024р. ТОВ "Лоретта Агро" подало апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду м.Києва від 20.12.2024р., в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині п.5.1. резолютивної частини ухвали, а саме в частині накладення арешту в межах вимог заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника ТОВ "Бізнес Телеком" в сумі 77 579 290,59 грн. на належне ТОВ "Лоретта Агро" майно та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ліквідатору арбітражному керуючому Курочкіній Оксані Олегівні у задоволенні заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту в межах вимог заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника ТОВ "Бізнес Телеком" в сумі 77 579 290,59 грн., на належне ТОВ "Лоретта Агро" майно.

Також, не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, 30.12.2024р. ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду м.Києва від 20.12.2024р., в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, якою частково задоволено заяву ліквідатора ТОВ "Бізнес Телеком" арбітражного керуючого Курочкіної Оксани Олегівни про забезпечення позову та ухвалити нове судове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Бізнес Телеком" арбітражного керуючого Курочкіної Оксани Олегівни про забезпечення позову.

Крім того, не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, 30.12.2024р. ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду м.Києва від 20.12.2024р., в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, якою частково задоволено заяву ліквідатора ТОВ "Бізнес Телеком" арбітражного керуючого Курочкіної Оксани Олегівни про забезпечення позову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Бізнес Телеком" арбітражного керуючого Курочкіної Оксани Олегівни про забезпечення позову.

Також, не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, 02.01.2025р. ТОВ "АГФ-АКВА" подало апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду м.Києва від 20.12.2024р., в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині пунктів 5.2, 7, 10 резолютивної частини ухвали, а саме в частині: накладення арешту в межах вимог заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника ТОВ "Бізнес Телеком" в сумі 77 579 290,59 грн. на належне ТОВ "АГФ-АКВА" майно; встановленої заборони ТОВ "АГФ-АКВА" приймати рішення про збільшення чи зменшення статутного фонду товариства, рішення про припинення діяльності товариства та подавати відповідні форми для проведення державної реєстрації; встановленої заборони ТОВ "АГФ-АКВА" проводити державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (та в установчих документах підприємства одночасно), які пов`язані зі зміною розміру статутного капіталу та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ліквідатору арбітражному керуючому Курочкіній Оксані Олегівні у задоволенні заяви про забезпечення позову в частині: накладення арешту в межах вимог заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника ТОВ "Бізнес Телеком" в сумі 77 579 290,59 грн., на належне ТОВ "АГФ-АКВА" майно; встановлення заборони ТОВ "АГФ-АКВА" приймати рішення про збільшення чи зменшення статутного фонду товариства, рішення про припинення діяльності товариства та подавати відповідні форми для проведення державної реєстрації; встановлення заборони ТОВ "АГФ-АКВА" проводити державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (та в установчих документах підприємства одночасно), які пов`язані зі зміною розміру статутного капталу.

Крім того, не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, 08.01.2025р. ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду м.Києва від 20.12.2024р., в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, якою частково задоволено заяву ліквідатора ТОВ «Бізнес Телеком» та ухвалити нове рішення, яким у повному обсязі відмовити у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ «Бізнес Телеком» про забезпечення позову. Також апелянт в апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Також, не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, 17.01.2025р. ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду м.Києва від 20.12.2024р., в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви ліквідатора ТОВ «Бізнес Телеком» про забезпечення позову повністю. Також апелянт в апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Крім того, не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, 23.01.2025р. ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду м.Києва від 20.12.2024р., в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви ліквідатора ТОВ «Бізнес Телеком» про забезпечення позову повністю. Також апелянт в апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження.

У відзивах на апеляційні скарги ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу господарського суду м.Києва від 20.12.2024р. по справі №44/639-б(910/15659/24), якою частково задоволено заяву ліквідатора ТОВ "Бізнес Телеком" арбітражного керуючого Курочкіної Оксани Олегівни про забезпечення позову, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Бізнес Телеком" арбітражного керуючого Курочкіної Оксани Олегівни про забезпечення позову.

У відзиві на апеляційні скарги ліквідатор Курочкіна Оксана Олегівна просить відмовити ОСОБА_5 , ТОВ "Лоретта Агро", ТОВ "АГФ-АКВА", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у задоволенні апеляційних скарг, а ухвалу господарського суду м.Києва від 20.12.2024р. по справі №44/639-б(910/15659/24) залишити без змін.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_5 , ТОВ "Лоретта Агро", ТОВ "АГФ-АКВА", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду м.Києва від 20.12.2024р. по справі №44/639-б(910/15659/24) та призначено їх до розгляду на 24.02.2025р.; об`єднано апеляційні скарги ОСОБА_5 , ТОВ "Лоретта Агро", ТОВ "АГФ-АКВА", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду м.Києва від 20.12.2024р. по справі №44/639-б(910/15659/24) в одне апеляційне провадження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2025р. відмовлено ОСОБА_3 у вжитті заходів зустрічного забезпечення позову у справі №44/639-б(910/15659/24) за заявою ліквідатора ТОВ "Бізнес Телеком" арбітражного керуючого Курочкіної Оксани Олегівни до 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_5 , 3. ОСОБА_2 , 4. ОСОБА_3 , 5. ОСОБА_4 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: 1.ТОВ "Лоретта Агро", 2.ТОВ "АГФ-АКВА", 3. АО "АЙ ЕМ ДЖІ ПАРТНЕРС", 4. ТОВ "Фініст АМ", 5.ПАТ "Автотранссервіс", 6.ТОВ "Альстоніа Бак Холдінгс" про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника в межах справи №44/639-б за заявою ТОВ "Бізнес Телеком" про банкрутство.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2025р. апеляційні скарги ОСОБА_5 , ТОВ "Лоретта Агро", ТОВ "АГФ-АКВА", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду м.Києва від 20.12.2024р. по справі №44/639-б(910/15659/24) прийнято до свого провадження колегією суддів в іншому складі суду.

24.02.2025р. до апеляційного суду від ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи №44/639-б(910/15659/24), мотивоване зайнятістю останнього в іншому судовому засіданні.

Колегія суддів відхиляє клопотання ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи №44/639-б(910/15659/24), як необґрунтоване, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, а в даний час в Україні діє воєнний стан, що спонукає апеляційний суд до розгляду справ в стислі терміни.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає за необхідне залишити апеляційні скарги ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на ухвалу господарського суду м.Києва від 20.12.2024р. без розгляду з огляду на наступне.

Пунктом 5 ухвали Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025р. про відкриття апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду м.Києва від 20.12.2024р. по справі №44/639-б(910/15659/24) зобов`язано скаржника надати суду докази направлення копії апеляційної скарги ТОВ "АГФ-АКВА", АО "АЙ ЕМ ДЖІ ПАРТНЕРС", ТОВ "Фініст АМ", ПАТ "Автотранссервіс", ТОВ "Альстоніа Бак Холдінгс" та ТОВ "Бі Ем Груп ЛТД".

Пунктом 6 ухвали Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025р. про відкриття апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу господарського суду м.Києва від 20.12.2024р. по справі №44/639-б(910/15659/24) зобов`язано скаржника надати суду докази направлення копії апеляційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ТОВ "АГФ-АКВА", АО "АЙ ЕМ ДЖІ ПАРТНЕРС", ТОВ "Фініст АМ", ПАТ "Автотранссервіс", ТОВ "Альстоніа Бак Холдінгс" та ТОВ "Бі Ем Груп ЛТД".

Відповідно до п.3 ч.3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

За правилами ст.242 ГПК України судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з п.12 розділу XIV «Опрацювання та надсилання вихідних документів» Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСАУ від 20.08.2019р. №814 (у редакції наказу ДСАУ від 17.10.2023р. №485) (далі - Інструкція) процесуальні документи суду відправляються в порядку, визначеному процесуальним законодавством - електронними засобами зв`язку, поштою або можуть вручатися під розписку (на оригіналі процесуального документа, окремому аркуші, заяві тощо), яка обов`язково долучається до судової справи.

Відповідно до п.83 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023р. №1071), рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання поштових відправлень, під розпис. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.

Водночас, суд зазначає, що за змістом ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Колегія суддів звертає увагу, що сторони у розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява №8371/02, пункт 27, рішення від 26.04.2007р. та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява №50966/99 від 14.10.2003р.

Зазначене вище також викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.07.2018р. у справі №911/3480/17.

Як вбачається з довідки про доставку електронного документа та з довідки про причини повернення/досилання (Ф.20), ухвалу про відкриття апеляційного провадження від 28.01.2025р. у справі №44/639-б(910/15659/24) було доставлено до електронного кабінету представника ОСОБА_4 адвоката Гаврика А.В. - 29.01.2025р. та направлено ОСОБА_4 - 03.02.2025р. Поштовий конверт №0610227831890 ( АДРЕСА_3 ) з копією ухвали Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025р. у справі №44/639-б(910/15659/24) 19.02.2025р. не був вручений ОСОБА_4 під час доставки і повернутий на адресу суду із зазначенням причини: «за закінченням терміну зберігання».

Як вбачається з довідки про доставку електронного документа та з роздруківки з сайту «Укрпошта», ухвалу про відкриття апеляційного провадження від 28.01.2025р. у справі №44/639-б(910/15659/24) було доставлено до електронного кабінету представника ОСОБА_5 адвоката Гаврика А.В. - 29.01.2025р. та направлено ОСОБА_5 - 03.02.2025р. Поштовий конверт №0610227832188 ( АДРЕСА_1 ) з копією ухвали Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025р. у справі №44/639-б(910/15659/24) - адресований ОСОБА_5 не отриманий скаржником та станом на 24.02.2025р. (09:12) має статус - «повернення відправнику (закінчення встановленого терміну зберігання) 18.02.2025».

З огляду на вищевказані положення ст.242 ГПК України, ухвали Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025р. є такими, що отримані ОСОБА_4 і ОСОБА_5 .

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно ст.43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Розглянувши доводи апеляційних скарг ТОВ "Лоретта Агро", ТОВ "АГФ-АКВА", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення ліквідатора Курочкіної О.О. та представників учасників провадження, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не підлягають задоволенню, а апеляційні скарги ТОВ "Лоретта Агро", ТОВ "АГФ-АКВА", ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 та ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч.6 ст.12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст.13 ГПК України).

У провадженні господарського суду м.Києва перебуває справа №44/639-б за заявою ТОВ "Бізнес Телеком" про банкрутство на стадії ліквідаційної процедури, відкритої постановою господарського суду м.Києва від 27.04.2010р.

Ухвалою місцевого суду від 25.09.2024р. у справі №44/639-б, зокрема, було призначено ліквідатором ТОВ "Бізнес Телеком" арбітражного керуючого Курочкіну Оксану Олегівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №2123 від 14.05.2024р.).

18.12.2024р. до господарського суду м.Києва ліквідатором Курочкіною О.О. було подано заяву до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

Ухвалою місцевого суду від 20.12.2024р. у справі №44/639-б(910/15659/24), зокрема, було прийнято заяву ліквідатора ТОВ "Бізнес Телеком" арбітражного керуючого Курочкіної Оксани Олегівни до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника до розгляду в межах справи № 44/639-б про банкрутство ТОВ "Бізнес Телеком", відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: ТОВ "Лоретта Агро", ТОВ "АГФ-АКВА", АО "АЙ ЕМ ДЖІ ПАРТНЕРС", ТОВ "Фініст АМ", ПАТ "Автотранссервіс" та ТОВ "Альстоніа Бак Холдінгс". Призначено підготовче засідання на 10.02.2025р..

Також, разом з вказаною заявою ліквідатором до місцевого суду було подано заяву про забезпечення позову, у відповідності до якої останній просить:

- накласти арешт у межах вимог в сумі 77 579 290,59 грн. на грошові кошти відповідачів, які знаходяться на їх рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, та усе нерухоме майно, в тому числі земельні ділянки, належні їм на праві власності;

- накласти арешт у межах вимог в сумі 77 579 290,59 грн. на частку у розмірі 90% від статутного капіталу ТОВ "Лоретта Агро" (ідентифікаційний код 37856886); частку у розмірі 100% від статутного капіталу ТОВ "АГФ-АКВА" (ідентифікаційний код 30136310); частку у розмірі 94,95% від статутного капіталу АО "АЙ ЕМ ДЖІ ПАРТНЕРС" (ідентифікаційний код 38978504); частку у розмірі 100% статутного капіталу ТОВ "Фініст АМ" (ідентифікаційний код 40250841); частку у розмірі 100% статутного капіталу ТОВ "Бі Ем Груп ЛТД" (ідентифікаційний код 37688700); частку у розмірі 100% статутного капіталу Дочірнього підприємства ТОВ "Бі Ем Груп ЛТД" "Агрогеофізика" (ідентифікаційний код 30039257);

- накласти арешт у межах вимог в сумі 77 579 290,59 грн. на належне ТОВ "Лоретта Агро", ТОВ "АГФ-АКВА", АО "АЙ ЕМ ДЖІ ПАРТНЕРС", ТОВ "Фініст АМ", ТОВ "Бі Ем Груп ЛТД", Дочірньому підприємству ТОВ "Бі Ем Груп ЛТД" "Агрогеофізика" майно;

- заборонити ТОВ "Лоретта Агро", ТОВ "АГФ-АКВА", АО "АЙ ЕМ ДЖІ ПАРТНЕРС", ТОВ "Фініст АМ", ТОВ "Бі Ем Груп ЛТД", Дочірньому підприємству ТОВ "Бі Ем Груп ЛТД" "Агрогеофізика" приймати рішення про збільшення чи зменшення статутного фонду товариства, рішення про припинення діяльності товариства та подавати відповідні форми для проведення державної реєстрації;

- заборонити ТОВ "Лоретта Агро", ТОВ "АГФ-АКВА", АО "АЙ ЕМ ДЖІ ПАРТНЕРС", ТОВ "Фініст АМ", ТОВ "Бі Ем Груп ЛТД", Дочірньому підприємству ТОВ "Бі Ем Груп ЛТД" "Агрогеофізика" проводити державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (та в установчих документах підприємства одночасно), які пов`язані зі зміною розміру статутного капіталу;

- заборонити державним реєстраторам, а також нотаріусам, та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб`єктам державної реєстрації в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" здійснення реєстраційних дій щодо реєстрації зменшення чи збільшення статутних капіталів, зміну учасників, рішень про припинення ТОВ "Лоретта Агро", ТОВ "АГФ-АКВА", АО "АЙ ЕМ ДЖІ ПАРТНЕРС", ТОВ "Фініст АМ", ТОВ "Бі Ем Груп ЛТД", Дочірньому підприємству ТОВ "Бі Ем Груп ЛТД" "Агрогеофізика".

Вказана заява обґрунтована тим, що за наслідками недобросовісних та протиправних дій відповідачів було обезцінено активи банкрута (по суті з 14 992 475,25 доларів США до 25 000 доларів США), у зв`язку з чим за наслідками реалізації ліквідаційної маси залишилися непогашеними зобов`язання банкрута на суму 77 579 290,59 грн., обов`язок по виконанню якого і слід покласти на відповідачів. В той же час, явна недобросовісність відповідачів, яка і призвела до таких обставин, є обґрунтовано підставою вважати, що за час розгляду заяви про покладення на них субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника ними будуть вчинені всі можливі дії задля виведення/приховування свого майна з метою унеможливлення в подальшому виконання відповідного судового рішення.

Тому ліквідатор просив місцевий суд вжити заходів забезпечення поданої ним заяви шляхом обтяження майна відповідачів арештом та встановленими заборонами з метою гарантування в послідуючому можливості досягнення реального виконання судового рішення про стягнення з них коштів у розмірі 77 579 290,59 грн.

Поряд з цим, ліквідатор зазначав, що заявлена до стягнення сума є досить значною, а тому очевидним є, що виконання судового рішення про її стягнення буде відбуватися саме за рахунок майна відповідачів, серед якого є як певна нерухомість, так і корпоративні права в низці юридичних осіб, а тому є актуальним збереження у власності відповідачів не лише їх майна, а й вартісних показників відповідних корпоративних прав, що прямо пропорційно залежить від незмінності відповідних часток у статутних капіталах, безпосередніх статутних капіталів та майнових активів таких юридичних осіб, у зв`язку з чим і є доцільним встановлення заявлених заборон та накладення арештів на визначені компанії.

За приписами ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст.137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частинами 1, 3 ст.138 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

За змістом ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред`являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Апеляційний суд вважає, що при вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. При зверненні до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача, заявник зобов`язаний надати докази того, що запропонований захід до забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

В даному випадку предметом ініційованого ліквідатором судового провадження є покладення на відповідачів субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника з підстав того, що саме за наслідками їх протиправних та недобросовісних дій як посадових осіб/представників ТОВ "Бізнес Телеком" і АТВТ "Автотранссервіс" було обезцінено належні боржнику акції в статутному капіталі АТВТ "Автотранссервіс" шляхом виведення майна із власності останнього.

Зокрема, доданими до заяви позивачем місцевому суду доказами підтверджується, що ТОВ "Бізнес Телеком" мало у своїй власності актив у вигляді пакету акцій АТВТ "Автотранссервіс" у розмірі 90,3987% від статутного капіталу останнього, переважна частина яких становила предмет забезпечення вимог одного із кредиторів і їх вартість на момент передачі в заставу визначалась у розмірі 75 712 000,00 грн. (14 992 475,25 доларів США згідно офіційного курсу НБУ на 18.01.2008р.), однак, за наслідками реалізації в рамках ліквідаційної процедури такого пакету акцій їх було продано всього за 1 010 000,00 грн. (близько 25 000 доларів США згідно курсу НБУ на момент продажу).

Такі обставини на переконання ліквідатора зумовлені обезцінюванням такого активу шляхом виведення із власності АТВТ "Автотранссервіс" належного йому майна, зокрема: нежилих будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 4388,00 кв.м., та права на користування/забудову земельної ділянки, без справедливої рівноцінної компенсації грошовими коштами чи іншим шляхом. Таке виведення було наслідком ряду незаконних і недобросовісних дій осіб, які погодили та уклали договори купівлі-продажу майна АТВТ "Автотранссервіс", а саме: ОСОБА_1. - представника ТОВ "Бізнес Телеком", голови зборів засновників АТВТ "Автотранссервіс"; ОСОБА_4 - секретаря загальних зборів АТВТ "Автотранссервіс", члена наглядової ради; ОСОБА_2 - голови наглядової ради АТВТ "Автотранссервіс"; ОСОБА_5 - члена наглядової ради АТВТ "Автотранссервіс", ОСОБА_3 - директора АТВТ "Автотранссервіс".

Отже, фактично на вирішення суду передано спір, за наслідками розгляду якого (у випадку задоволення заявлених вимог) на відповідачів - фізичних осіб може бути покладено обов`язок із сплати на користь ТОВ "Бізнес Телеком" коштів у розмірі 77 579 290,59 грн.

При цьому, ліквідатор наголошував, що сама по собі поведінка відповідачів, яка і призвела до виникнення такого спору, дає підстави для сумнівів у можливості отримання реального виконання судового рішення за відсутності вжиття заходів забезпечення позову визначеним у поданій заяві шляхом.

У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023р. у справі №905/448/22).

За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. За таких обставин (звернення із позовом про стягнення грошових коштів) саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач.

Аналогічний за змістом висновок наводиться Верховним Судом у постановах від 06.12.2023р. у справі №917/805/23, від 11.10.2023р. у справі №916/409/21, від 15.09.2023р. у справі №916/2359/23, від 08.08.2023р. у справі №922/1344/23, від 27.04.2023р. у справі №916/3686/22 та інші, що свідчить про усталеність судової практики з цього питання.

У постанові від 17.06.2022р. у справі №908/2382/21 Верховним Судом зазначено, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є додатковою гарантією для позивача того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів, боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

У справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову (висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020р. у справі №381/4019/18).

Місцевий суд дійшов правильного висновку, що звертаючись із даною заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на відповідачів, ліквідатор переслідує мету реалізації механізму задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів та майна таких осіб, які своїми діями унеможливили здійснення цього за рахунок активів боржника. Наведене в свою чергу зумовлює реальний інтерес в збережені майнової спроможності відповідачів виконати такі зобов`язання.

Апеляційний суд вважає, що вже самі по собі обставини виникнення даного спору - твердження ліквідатора про недобросовісність та протиправність дій відповідачів щодо обезцінювання належного боржнику активу у вигляді акцій АТВТ "Автотранссервіс" за рахунок виведення майна останнього без належної грошової компенсації, на підтвердження чого надаються докази прийняття та вчинення такими особами відповідних рішень (розпорядчих документів) і дій (підписання договорів), а також зменшення вартості акцій в 600 разів з моменту їх набуття та використання боржником в якості забезпечення своїх зобов`язань з повернення кредиту в 2008 році (за вартістю близько 15 млн. доларів США) по день їх продажу в рамках ліквідаційної процедури в 2024 році (за вартістю близько 25 000 доларів США), дають підстави для обґрунтованих сумнівів щодо незмінності фінансово-майнового становища відповідачів за час вирішення даного спору.

Тому місцевий суд дійшов правильного висновку, що наявними в матеріалах справи документами підтверджується існування обставин можливості вчинення відповідачами дій, які у випадку задоволення вимог ліквідатора нівелюють мету звернення з ним, адже унеможливлять задоволення вимог кредиторів за рахунок покладення субсидіарної відповідальності на винних осіб в силу відсутності у них необхідного обсягу коштів та майна для цього.

У відповідності до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Перший протокол/Конвенція) встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до приписів ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст.13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

З огляду на закріплені в наведених положеннях принципи з урахуванням практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування (рішення від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України", від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії", від 17.07.2008 у справі "Каіч та інші проти Хорватії") вбачається, що Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004р. №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003р. №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Тому апеляційний суд вважає, що у даному випадку існує обґрунтована необхідність у збереженні існуючого на сьогоднішній день майнового становища відповідачів, що можливе не інакше як шляхом забезпечення позову.

Щодо визначення місцевим судом допустимих та необхідних до вжиття заходів забезпечення позову, апеляційний суд зазначає наступне.

Суд першої інстанції правильно вказав, що накладення арешту на кошти відповідачів, розміщених на їх рахунках, в межах суми у розмірі 77 579 290,59 грн., може призвести до повного блокування їх фінансів, чим, в свою чергу, може створити загрозу унеможливлення здійснення необхідних видатків для забезпечення своєї життєдіяльності (як-то придбання продуктів, оплата комунальних послуг тощо).

Тому, задля досягнення мети застосування інституту забезпечення позову місцевому суду слід було виходити саме із можливості встановлення обмежень щодо розпорядження відповідачами належним їм майном, адже такі заходи не становитимуть загрози порушення звичайної життєдіяльності відповідачів та не позбавлятимуть права володіння своїм майном, а лише тимчасово (на час вирішення спору) обмежать в повноцінному праві розпорядження ним, що в свою чергу забезпечить можливість отримання реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Ліквідатором ТОВ "Бізнес Телеком" Курочкіною О.О. до заяви про забезпечення позову були додані документи з яких вбачається, що відповідачі мають у власності як певну нерухомість, так і корпоративні права (стосується відповідача 1).

Апеляційний суд вважає, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (щодо типу, кількості та місця розташування) належної відповідачам нерухомості, місцевий суд не міг встановити її достатність для покриття в повній мірі заявленої до стягнення суми у розмірі 77 579 290,59 грн. у випадку задоволення такої вимоги в повному обсязі, адже доказів на підтвердження ринкової вартості такого майна в матеріалах справи немає, у зв`язку з чим неефективним було обмежитися виключно арештом такого типу майна відповідачів.

Також, згідно наявних в матеріалах справи документів вбачається, що відповідач 1 є учасником та бенефіціарним власником наступних юридичних осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоретта Агро" (ідентифікаційний код 37856886) із часткою у розмірі 90% статутного капіталу; Товариства з обмеженою відповідальністю "АГФ-АКВА" (ідентифікаційний код 30136310) із часткою у розмірі 100% статутного капіталу; Адвокатського об`єднання "Ай Ем Джі Партнерс" (ідентифікаційний код 38978504) із часткою у розмірі 94,95% статутного капіталу; Товариства з обмеженою відповідальністю "Фініст АМ" (ідентифікаційний код 40250841) із визначенням ОСОБА_1 бенефіціарним власником при належності 100% статутного капіталу ОСОБА_6 .

Відповідно до п.30 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція. Кінцевим бенефіціарним власником є: для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння); для трастів, утворених відповідно до законодавства країни їх утворення, - засновник, довірчий власник, захисник (за наявності), вигодоодержувач (вигодонабувач) або група вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також будь-яка інша фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність трасту (в тому числі через ланцюг контролю/володіння); для інших подібних правових утворень - особа, яка має статус, еквівалентний або аналогічний особам, зазначеним для трастів. Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи. Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов`язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов`язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння. При цьому кінцевим бенефіціарним власником не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є комерційним агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем, або лише посередником щодо такого права.

Отже, з огляду на гарантовані державою відомості вбачається, що наразі ОСОБА_1 (відповідач 1) публічно та відкрито є власником і має вирішальний вплив на управління ТОВ "Лоретта Агро" (ідентифікаційний код 37856886) із часткою у розмірі 90% статутного капіталу; ТОВ "АГФ-АКВА" (ідентифікаційний код 30136310) із часткою у розмірі 100% статутного капіталу; АО "Ай Ем Джі Партнерс" (ідентифікаційний код 38978504) із часткою у розмірі 94,95% статутного капіталу; ТОВ "Фініст АМ" (ідентифікаційний код 40250841) із часткою у розмірі 100% статутного капіталу.

З матеріалів справи вбачається, що ліквідатор посилався також на фактичну належність ОСОБА_1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі Ем Груп ЛТД" (ідентифікаційний код 37688700) та Дочірнього підприємства ТОВ "Бі Ем Груп ЛТД" "Агрогеофізика" (ідентифікаційний код 30039257).

Апеляційний суд вважає за потрібне зазначити, що з відомостей Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що ОСОБА_1 був власником таких товариств, однак на сьогодні їх учасником та бенефіціарним власником визначено ОСОБА_7 , а докази того, що така особа є виключно номінальним власником із збереженням за ОСОБА_1 вирішального впливу на їх діяльність в матеріалах справи відсутні.

Також, як вбачається із доводів ліквідатора викладених в заяві про забезпечення позову, останній як аргумент щодо реальної доцільності вжиття заходів забезпечення позову вказував на те, що зміна власників ТОВ "Бі Ем Груп ЛТД" та ДП "Агрогеофізика" (переходу прав на такі товариства від ОСОБА_1 до ОСОБА_7 ) співпала з початком досудового розслідування в кримінальному провадженні №22022220000003466 від 29.11.2022р. за ознаками складу кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України, відкритого за фактом вчинення протягом періоду з 24.02.2022р. по 10.09.2022р. посадовими особами, зокрема, ДП "Агрогеофізика" умисних дій, спрямованих на передачу матеріальних ресурсів державі-агресору, збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора, у тому числі власної техніки, з метою забудови та укріплення фортифікаційних споруд, адже такі обставини цілком можуть свідчити про можливість вчинення відповідачем 1 дій з перереєстрації належних йому прав задля уникнення той чи іншої відповідальності.

Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду, що такі доводи ліквідатора жодним чином не підтверджують збереження за ОСОБА_1 вирішального впливу на такі товариства як об`єкту обтяження задля забезпечення можливості задоволення вимог до нього.

Тому місцевий суд дійшов правильного висновку, що питання щодо обтяження корпоративних прав у статутному капіталі та майна ТОВ "Бі Ем Груп ЛТД" і ДП "Агрогеофізика" є передчасним.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.12, ст.ст.21-24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України. Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства.

Учасник товариства має право відчужити частку у статутному капіталі товариства, на неї може бути звернено стягнення, частка може перейти іншій особі в порядку правонаступництва чи спадкоємцю, учасник товариства може вийти з нього, отримавши вартість своєї частки.

Таким чином, частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю є активом (майном) учасника такого товариства, яким він може розпорядитися у порядку, визначеному законом, та який може бути виражений у грошовому еквіваленті у статуті товариства як номінальна вартість, проте має і свою дійсну (ринкову) вартість.

Відповідно до ст.115 Цивільного кодексу України, господарське товариство є власником: майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом. Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Згідно із ч.8 ст.24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" вартість частки учасника визначається, виходячи із ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.

У постанові від 24.04.2018р. у справі №925/1165/14 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства. За наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами (стаття 76 ГПК України). До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів (пункти 6.8, 6.9 постанови).

Тобто враховуючи практику розгляду судами спорів, у яких предметом доказування була вартість частки учасника товариства з обмеженою відповідальністю (щодо її набуття, відчуження, звернення на неї стягнення, стягнення її вартості тощо), підхід щодо визначення вартості частки (вкладу) учасника є єдиним і сталим та полягає в тому, що вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника у статутному капіталі товариства.

З огляду на викладене вбачається, що вартісний показник майна у вигляді прав власності на юридичну особу формується не з розміру належного відповідній особі відсотку в статутному капіталі, а саме з фактичного майнового стану відповідного товариства.

Тому суд, який вирішує спір, що може мати своїм наслідком звернення стягнення на належне відповідачу майно у вигляді прав власності на юридичні особи задля виконання судового рішення про стягнення коштів, цінність яких залежить від майнового стану таких юридичних осіб, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу, його припинення, а також шляхом накладення арешту на його активи задля збереження їх майнової цінності (аналогічний за своїм змістом висновок міститься в постанові Верховного Суду від 23.02.2024р. у справі №910/9426/23).

За загальним правилом чинне законодавство України встановлює принцип самостійної відповідальності учасника юридичної особи (власника корпоративних прав) за своїми зобов`язаннями, а тим більше кінцевого бенефіціарного власника, що прямо випливає з положень ч.3 ст.96 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.3 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Апеляційний суд вважає за потрібне зазначити, що забезпечення позову шляхом встановлення заборони на зміну учасників, статутного капіталу, припинення товариства та накладення арешту на його майно не є видом юридичної відповідальності, а є тимчасовим заходом, що спрямований на забезпечення реального виконання судового рішення - збереження майнового стану відповідача, який гарантує можливість отримання позивачем присуджених до стягнення на його користь коштів у випадку задоволення позову.

Існування таких заходів надасть реальну можливість поновлення порушених прав за захистом яких ліквідатор звернувся до місцевого суду у випадку задоволення його позову, адже метою такого позову є задоволення вимог кредиторів за рахунок осіб, які своїми протиправними діями унеможливили досягнення цього за рахунок активів банкрута, а майнова цінність прав на юридичні особи і полягає в їх активах, наглядний приклад впливу виведення яких на вартісний показних таких прав і вбачається з обставин виникнення даного спору.

При цьому, як відповідний арешт, так і заборона державним реєстраторам вносити чітко визначені зміни до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо належних ОСОБА_1 юридичних осіб, є тимчасовими та не мають своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності такого товариства. Тобто вжиття спірних заходів забезпечення позову спрямоване на запобігання імовірному нівелюванню можливості досягнення виконання судового рішення (у випадку задоволення позову), забезпечуючи збалансованість інтересів учасників при цьому.

Місцевий суд законно і обгрунтовано задовольнив частково заяву ліквідатора ТОВ "Бізнес Телеком" Курочкіної О.О. про забезпечення позову та вжив заходи забезпечення позову, але суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_1 є власником і має вирішальний вплив на управління ТОВ "Лоретта Агро" із часткою у розмірі 90% статутного капіталу, а також, що у власності ТОВ "Лоретта Агро" та ТОВ "АГФ-АКВА" може бути майно, яке швидко псується, а тому на таке майно не може накладатися арешт.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не підлягають задоволенню, а апеляційні скарги ТОВ "Лоретта Агро", ТОВ "АГФ-АКВА", ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню. Підпункти 4.1., 5.1. та 5.2. резолютивної частини ухвали господарського суду м.Києва від 20.12.2024р. по справі №44/639-б (910/15659/24) необхідно змінити, а в решті оскаржувану ухвалу від 20.12.2024р. необхідно залишити без змін.

Крім того, апеляційний суд вважає, що з огляду на специфіку розгляду даного спору в межах справи про банкрутство в процедурі ліквідації банкрута, яке очевидно під час розгляду заяви про субсидіарну відповідальність не має активів, які б могли становити предмет зустрічного забезпечення, суд першої інстанції правильно не вирішував питання щодо вжиття заходів зустрічного забезпечення позову.

В іншій частині ухвала господарського суду м.Києва від 20.12.2024р. апелянтами не оскаржувалась.

Керуючись ст.ст. 255, 269, 275, 277, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на ухвалу господарського суду м.Києва від 20.12.2024р. по справі №44/639-б (910/15659/24) залишити без розгляду.

Апеляційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду м.Києва від 20.12.2024р. по справі №44/639-б (910/15659/24) залишити без задоволення.

Апеляційні скарги ТОВ "Лоретта Агро", ТОВ "АГФ-АКВА", ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду м.Києва від 20.12.2024р. по справі №44/639-б (910/15659/24) задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду м.Києва від 20.12.2024р. по справі №44/639-б (910/15659/24) змінити.

Підпункт 4.1. резолютивної частини ухвали господарського суду м.Києва від 20.12.2024р. після слів і цифр «(ідентифікаційний код 37856886)» доповнити словами «що належить ОСОБА_1 .».

Підпункти 5.1. та 5.2. резолютивної частини ухвали господарського суду м.Києва від 20.12.2024р. після слова «майно» в названих підпунктах доповнити словами «крім того, що швидко псується.».

В іншій частині оскаржувану ухвалу від 20.12.2024р. по справі №44/639-б (910/15659/24) залишити без змін.

Справу №44/639-б (910/15659/24) повернути до господарського суду м.Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови складений та підписаний 26.02.2025р.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді В.В. Сулім

О.М. Остапенко