Постанова
від 25.02.2025 по справі 920/457/21
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2025 р. Справа№ 920/457/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Ходаківської І.П.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 25.02.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І»

на рішення Господарського суду Сумської області від 14.06.2022 (повне рішення складено та підписано суддями 28.06.2022)

у справі №920/457/21 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Джепа Ю.А., судді: Жерьобкіна Є.А., Котельницький В.Л.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДС-ІНЖИНІРІНГ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І»

про стягнення 36 560 386,67 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕДС-ІНЖИНІРІНГ» (далі за текстом - позивач) звернулося до Господарського суду Сумської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І» (далі за текстом - відповідач) про стягнення 31 411 503,60 грн заборгованості за Договором генерального підряду №2012-001 від 20.12.2018 (далі за текстом - Договір), 219 691,15 грн 3% річних за період з 23.12.2020 по 20.04.2021, 860 223,40 грн інфляційних втрат з 23.12.2020 по 20.04.2021, 927 818,16 грн пені з 23.12.2020 по 20.04.2021, 3 141 150,36 грн штрафу та судового збору у розмірі 548 405,81 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов Договору та Додаткової угоди №2 від 01.10.2020 у частині оплати за виконані роботи згідно Актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №586 від 25.11.2020, №639 від 15.12.2020, №21 від 15.01.2021, №42 від 22.01.2021 та №31 від 22.01.2021. Крім того, позивач нарахував відповідачу на суму боргу (31 411 503,60 грн) 219 691,15 грн 3% річних з 23.12.2020 по 20.04.2021 та 860 223,40 грн інфляційних втрат з 23.12.2020 по 20.04.2021 на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), 927 818,16 грн пені з 23.12.2020 по 20.04.2021 та 3 141 150,36 грн штрафу згідно з підпунктом 13.2.1 пункту 13.2 Договору.

Господарський суд Сумської області рішенням від 14.06.2022 у справі №920/457/21 позов задовольнив повністю та стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором в сумі 31 411 503,60 грн, три проценти річних в сумі 219 691,15 грн, збитки від інфляції в сумі 860 223,40 грн, пеню в сумі 927 818,16 грн, штраф в сумі 3 141 150,36 грн та судовий збір в сумі 548 405,80 грн.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позивачем позовних вимог, виконання робіт за Договором підтверджується підписаними між сторонами Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №586 від 25.11.2020, №639 від 15.12.2020, №21 від 15.01.2021, №42 від 22.01.2021 та №31 від 22.01.2021, та підтвердження обома сторонами факту введення збудованого позивачем об`єкта в експлуатацію, що свідчить про виконання позивачем робіт за підписаними між сторонами вказаними актами.

Не погодившись із ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції призначити у справі №920/457/21 судову будівельно-технічну експертизу; скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 14.06.2024 у справі №920/45721 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції не було повно та всебічно досліджено обставини справи, які входять до предмету доказування за спірних правовідносин, зокрема, щодо характеру, обсягу та якості робіт. Судом першої інстанції не було враховано, що об`єкт будівництва не закінчено у відповідності до норм та стандартів будівництва подібних об`єктів, об`єкт не придатний для виробництва електричної енергії, не є безпечним для працівників, на ньому не встановлена і не налагоджена система комерційного обліку, про що свідчить не виконання позивачем пусконалагоджувальних робіт та робіт з благоустрою території.

Як зазначає відповідач в апеляційній скарзі, позивачем в порушення умов Договору не передано відповідачу виконавчу документацію; Акти за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3 позивачем відповідачу не надавались та не підписувались; Акти прихованих робіт позивачем відповідачу також не передавались, та не передавались документи, визначені пунктом 7.4 Договору. А тому, на думку відповідача, у нього відсутній обов`язок з оплати заявленої позивачем до стягнення суми боргу. Крім того, відповідач наполягає на необхідності призначення судової будівельно-технічної експертизи, посилаючись на обставини справи та частину 4 статті 853 ЦК України, тоді як суд першої інстанції, на думку відповідача, безпідставно, з формальних причин відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Відповідач заперечує факт розірвання позивачем Договору в односторонньому порядку, посилаючись на відсутність у матеріалах даної справи доказів направлення претензій №22/01-01-21 від 22.01.2021 та №29/01-01-21 від 29.01.2021, повідомлення №26/01-01-21 від 26.01.2022 про розірвання Договору з Актом звірки взаєморозрахунків, на підтвердження чого посилається на відповіді АТ «Укрпошта» №03-21/21-01 від 31.03.2021 та Сумської дирекції АТ «Укрпошти» №Г-2021040710325 від 07.04.2021. Тоді як надані позивачем докази відправлення поштових відправлень 0829300312688, №0829300312670 та оригінали поштових описів вкладень у відповідача викликають сумніви, а тому останнім у суді першої інстанції заявлялось клопотання про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи, яке суд першої інстанції залишив без задоволення.

Відповідач вважає, що судом першої інстанції не було враховано, що позивачем не було дотримано порядок розірвання Договору, що у ньому міститься (пункти 19.3, 19.4 Договору), а тому Договір є чинним.

Також відповідач зазначає про порушення позивачем умов Договору, які полягають у забезпеченні останнім фізичної охорони будівельного майданчику та збереження обладнання, внаслідок чого вчинено крадіжку обладнання з будівельного майданчика і відповідач зазнав збитків на суму 1 248 122,00 грн, які полягають у вартості викраденого обладнання та вартості робіт, пов`язаних з його монтажем, з огляду на що, відповідач вважає, що суд першої інстанції повинен був зменшити заявлену позивачем до стягнення суму на підставі частини 1 статті 855 ЦК України.

До апеляційної скарги відповідачем подано клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі №920/457/21.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І» на рішення Господарського суду Сумської області від 14.06.2022 у справі №920/457/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - ОСОБА_1., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 25.07.2022 витребував з Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/457/21; відклав розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І» на рішення Господарського суду Сумської області від 14.06.2022 у справі №920/457/21 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №920/457/21.

Матеріали справи №920/457/21 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 05.08.2022.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 09.08.2022 у справі №920/457/21 залишив без руху апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І» на рішення Господарського суду Сумської області від 14.06.2022.

Після усунення відповідачем недоліків апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 19.09.2022, з урахуванням ухвали про виправлення описок від 20.10.2022, відкрив апеляційне провадження у справі №920/457/21; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І» на рішення Господарського суду Сумської області від 14.06.2022 у справі №920/457/21 призначив на 10.11.2022 о 10 год. 45 хв.

Позивач згідно відзиву на апеляційну скаргу відповідача заперечує проти її задоволення, посилаючись на доведеність ним позовних вимог, про що свідчать Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №586 від 25.11.2020, №639 від 15.12.2020, №21 від 15.01.2021, №42 від 22.01.2021 та №31 від 22.01.2021 та Сертифікат Державної архітектурно-будівельної інспекції України №IV122210202955 від 18.02.2021.

Стосовно доводів апелянта про необхідність призначення у справі №920/457/21 судової будівельно-технічної експертизи, то, враховуючи приписи частини 4 статті 853 ЦК України судова експертиза призначається у разі наявності спору між замовником та виконавцем з приводу недоліків виконаних робіт або їх причин, проте відповідач не заявляв про будь-які недоліки виконаної позивачем роботи.

Щодо доводів відповідача про викрадення обладнання у період з 16.02.2021 по 18.02.2021, то останній Акт виконаних робіт між сторонами підписано 22.01.2021, отже, крадіжка сталась вже після виконання позивачем робіт за Договором, а тому ризик знищення за статтею 323 ЦК України покладається на відповідача, як власника такого майна.

12.10.2022 на адресу Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла відповідь на відзив.

У зв`язку з перебуванням судді ОСОБА_1 (головуючий суддя (суддя - доповідач) у відрядженні (Національна школа судді України), судове засідання, призначене на 10.11.2022, не відбулося.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 14.11.2022 призначив до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І» на рішення Господарського суду Сумської області від 14.06.2022 у справі №920/457/21 на 08.12.2022 о 10 год. 45 хв.

У зв`язку з перебуванням судді Іоннікової І.А., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, на лікарняному з 06.12.2022 по 10.12.2022, судове засідання, призначене на 08.12.2022, не відбулося.

Після виходу судді Іоннікової І.А., з лікарняного, справа призначена до розгляду, Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 12.12.2022 призначив до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І» на рішення Господарського суду Сумської області від 14.06.2022 у справі №920/457/21 на 24.01.2023 о 10 год. 45 хв.

Північний апеляційний господарський суд у складі: головуючий суддя - ОСОБА_1., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В. ухвалою від 24.01.2023 задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І» про призначення судової будівельно - технічної експертизи у справі №920/457/21. Призначив у справі №920/457/21 судову будівельно- технічну експертизу.

На вирішення експерта поставив наступні питання: чи відповідають обсяги та вартість робіт, фактично виконаних ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРІНГ» за Договором генерального підряду №2012-001 від 20 грудня 2018 року між ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРІНГ» та ТОВ «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І» на об`єкті: сонячна (фотовольтаїчна) електростанція (об`єкт альтернативної енергетики) в Сумській області, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Набережна, 55, 55А, 55Б, потужністю 5,7 МВт, вказаним в Актах здачі-приймання робіт № 586 від 25.11.2020, № 639 від 15.12.2020, № 21 від 15.01.2021, № 31 від 22.01.2021, № 42 від 22.01.2021?

- чи відповідають роботи, виконані ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРІНГ» на об`єкті: сонячна (фотовольтаїчна) електростанція (об`єкт альтернативної енергетики) в Сумській області, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Набережна, 55, 55А, 55Б, потужністю 5,7 МВт умовам договору генерального підряду № 2012-001 від 20 грудня 2018 року, проектній документації, технічному завданню, технічній пропозиції Підрядника та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

- яка вартість робіт, фактично виконаних ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРІНГ» за договором генерального підряду № 2012-001 від 20 грудня 2018 року на об`єкті: сонячна (фотовольтаїчна) електростанція (об`єкт альтернативної енергетики) в Сумській області, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Набережна, 55, 55А, 55Б, потужністю 5,7 МВт?

Проведення судової будівельно-технічної експертизи у справі №920/457/21 доручено судовому експерту Галієвій Олені Мансурівні.

Зупинено провадження у справі №920/457/21 до закінчення проведення судової експертизи та повернення матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.

Судового експерта попереджено про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків відповідно до статей 384, 385 Кримінального Кодексу України.

Витрати на проведення експертизи покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І».

Матеріали справи №920/457/21 направлено судовому експерту Галієвій Олені Мансурівні.

Ухвала Північний апеляційний господарський суд від 14.11.2022 набрала законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), доказів оскарження в апеляційному порядку матеріали даної справи не містять.

Північний апеляційний господарський суд у складі: головуючий суддя - ОСОБА_1., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В. ухвалою від 26.06.2023 поновив провадження у справі №920/457/21. Призначив до розгляду у судовому засіданні на 08.08.2023 об 12 год. 00 хв. клопотання судового експерта Галієвої Олени Мансурівни про забезпечення доступу до об`єкта дослідження та надання виконавчої документації. Зобов`язав сторін надати суду виконавчу документацію, оформлену відповідності до вимог ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва», а саме: проект виконання робіт; виконавчі схеми та журнали; акти на прийняття прихованих видів робіт; сертифікати відповідності на використанні будівельні матеріали, вироби та конструкції; видаткові та товарно - транспортні накладні на встановлене обладнання; іншу технічну документацію, що підтверджує факт виконання будівельних робіт.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2023, у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку (рішення Вищої ради правосуддя від 18.07.2023) призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №920/457-21 між суддями.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2023 справу №920/457/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Євсіков О.О., Ткаченко Б.О.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 24.07.2023 прийняв апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І» на рішення Господарського суду Сумської області від 14.06.2022 у справі №920/457/21 до свого провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Євсіков О.О., Ткаченко Б.О.; розгляд справи призначено на 08.08.2023 о 12 год. 00 хв.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 у зв`язку із перебуванням судді Ткаченка Б.О. з 07.08.2023 по 20.08.2023, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2023 справу №920/457/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Євсіков О.О., Ходаківська І.П.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 04.08.2023 прийняв до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І» на рішення Господарського суду Сумської області від 14.06.2022 у справі №920/457/21 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Євсіков О.О., Ходаківська І.П.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 08.08.2023 відклав розгляд справи №920/457/21 на 12.09.2023 на 11 год. 55 хв.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 12.09.2023 задовольнив клопотання судового експерта Галієвої Олени Мансурівни про необхідність забезпечення доступу до об`єктів дослідження, необхідного для проведення судової будівельно-технічної експертизи. Надав дозвіл судовому експерту Галієвій Олені Мансурівні на доступ до об`єкта дослідження - сонячна (фотовольтаїчна) електростанція (об`єкт альтернативної енергетики) за його місцезнаходженням - Сумська область, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Набережна, 55, 55А, 55Б - 16-18 жовтня 2023 року для проведення судової будівельно-технічної експертизи. Надав дозвіл судовому експерту Галієвій Олені Мансурівні для застосування руйнівного методу дослідження при проведенні судової будівельно-технічної експертизи та зобов`язання відповідача предоставити в розпорядження судового експерта осіб для проведення такого дослідження із застосуванням руйнівного методу при проведенні судової будівельно-технічної експертизи. Попередив експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків відповідно до статей 384, 385 Кримінального Кодексу України. Матеріали справи №920/457/21 направив судовому експерту Галієвій Олені Мансурівні. Зупинив провадження у справі №920/457/21 до закінчення проведення судової експертизи.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 12.12.2023 поновив провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І» на рішення Господарського суду Сумської області від 14.06.2022 у справі №920/457/21. Призначив до розгляду у судовому засіданні 19.12.2023 о 13 год. 30 зв. клопотання судового експерта Галієвої Олени Мансурівни про надання документів про проведені зміни в комплектації сонячної (фотовольтаїчної) електростанції (об`єкт альтернативної енергетики). Зобов`язав відповідача надати суду документи про проведені зміни в комплектації сонячної (фотовольчатної) електростанції (об`єкт альтернативної електроенергетики) в Сумській області, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Набережна, 55, 55А, 55Б, які були здійснені після виконання робіт ТОВ «ЕДС-Інжирінг».

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 19.12.2023 задовольнив клопотання судового експерта Галієвої Олени Мансурівни про необхідність надання документів про проведені зміни в комплектації сонячної (фотовольтаїчної) електростанції (об`єкт альтернативної енергетики) в Сумській області, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Набережна, 55, 55А, 55Б, які були здійснені після виконання робіт ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРІНГ». Попередив експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків відповідно до статей 384, 385 Кримінального Кодексу України. Матеріали справи №920/457/21 та надані відповідачем копії проекту «Будівництво сонячної електростанції загальною потужністю 5,7 МВт в Сумській області, Тростянецький район, місто Тростянець, вулиця Набережна, 55, 55а, 55б. Коригування» 2020, робочої документації «Будівництво сонячної електростанції загальною потужністю 5,7 МВт в Сумській області, Тростянецький район, місто Тростянець, вулиця Набережна, 55, 55а, 55б. Коригування» у 7 томах та робочого проекту «Реконструція сонячної електростанції загальною потужністю 5,7 МВт в Сумській області, Тростянецький район, місто Тростянець, вулиця Набережна» 2023 направив судовому експерту Галієвій Олені Мансурівні. Зупинив провадження у справі №920/457/21 до закінчення проведення судової експертизи.

Супровідним листом судовий експерт Галієва Олена Мансурівна від 06.02.2025 повернула до Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №920/457/21 та надала висновок експерта від 30.01.2025 №02/01-2025 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 11.02.2025 поновив провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І» на рішення Господарського суду Сумської області від 14.06.2022 у справі №920/457/21; розгляд апеляційної скарги призначив на 25.02.2025 о 14 год. 00 хв.

21.02.2025 позивачем подано до Північного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» додаткові пояснення у справі №920/457/21 з приводу висновку експерта 30.01.2025 №02/01-2025. Позивач не погоджується із висновком експерта в частині встановлення невідповідності форми актів, оскільки умовами Договору (пункти 1.4.1, 6.13, 9.4, 9.5, 12.4), як і положеннями законодавства України передбачається використання інших форм актів здачі-приймання робіт. Стосовно висновку експерта в частині того, що прийнятий спосіб визначення вартості виконаних робіт на відповідає пунктам 11.5, 11.6 технічних умов Договору приєднання з ПАТ «Сумиобленерго» №56/54 від 16.08.2017, якими передбачається визначення вартості будівництва на підставі, чинних на момент укладенні спірного Договору ДСТУ Б.Д.1.1.-12013», то, як зазначає позивач, він не є стороною у Договорі №5654 від 16.08.2017, спірний Договір не містить умов щодо застосування ДСТУ Б.Д.1.1.-12013 при розрахунку вартості будівництва СЕС. Висновки експерта не узгоджуються з наявними у матеріалах справи документами, зокрема сертифікатом ДАБІ №ІУ122210202955, що призвело до неправильного висновку про порушення пункту 4.8 ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва». Висновок експерта щодо того, що система АСКОЕ не була змонтована та налагоджена спростовується матеріалами справи, зокрема актами здачі-приймання робіт, за якими позивачем передано відповідачу роботи з монтажу АСКОЕ. Стосовно висновку про невиконання робіт з благоустрою, то до заявлених позивачем позовних вимог не було включено плату за роботи з благоустрою.

Також позивач звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що висновок експерта складено після проведення 29.05.2023 реконструкції СЕС, що має наслідком неможливість надати експертом однозначних відомостей за результати натурного огляду.

Щодо не підключення СЕС до електромереж на постійній основі, то умови укладеного між позивачем та відповідачем Договору не містить обов`язку позивача з забезпечення підключення СЕС до електромереж на постійній основі.

21.02.2025 відповідачем подано до Північного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» додаткові пояснення на виконання ухвали суду від 17.02.2025 у справі №920/457/21. Відповідач з посиланням на здійснені експертом висновки вважає, що обсяг виконаних позивачем робіт не відповідає умовам Договору, проектній документації та Державним будівельним нормам. Відсутність актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3, актів технічної готовності будівельно-монтажних робіт спростовують доводи позивача про виконання робіт, а тому у відповідача не настав обов`язок з оплати останнього платежу.

Відповідач також звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що під час розгляду справи №920/32/24 за позовом ТОВ «Глобал Грін Енерджі 1» до ТОВ «ЕДС-Інжиніринг» про відшкодування збитків через неналежне виконання умов Договору генерального підряду №2012-001 було надіслано адвокатський запит до АТ «Сумиобленерго».

Листом від 08.08.2024 №85/9558 АТ «Сумиобленерго» повідомило, що період з грудня 2018 року по березень 2021 року, підключення електроустановок ТОВ «ГГЕ Солар І» за адресою: Сумська область, м. Тростянець, вул. Набережна, буд. 55, 55а, 55б, до електромереж АТ «Сумиобленерго» не здійснювалось.

За період з грудня 2018 року по березень 2021 року АТ «Сумиобленерго» не проводилась тестова подача напруги на обладнання сонячної електростанції ТОВ «ГГЕ Солар І», та не підписувались будь-які документи, які підтверджують завершення пусконалагоджувальних робіт та можливість безпечної експлуатації сонячної електростанції, не підписувались й Акт вводу в дослідну експлуатацію або Акт вводу в постійну експлуатацію системи АСКОЕ сонячної електростанції.

За період з грудня 2018 року по лютий 2021 року, документи (акти, протоколи) що підтверджують завершення пробного пуску сонячної електростанції АТ «Сумиобленерго» не підписувались.

При цьому відповідач просить суд апеляційної інстанції визнати причини пропуску на подання доказів поважними прийняти такий доказ до розгляду.

24.02.2025 позивачем подано до Північного апеляційного господарського суд заперечення на клопотання відповідача про залучення доказу - листа АТ «Сумиобленерго» від 08.08.2024 №85/9558.

За приписами частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Така обставина як відсутність існування доказів, які датовані вже після прийняття оскаржуваного рішення, тобто таких доказів взагалі не існувало на момент розгляду спору по суті судом першої інстанції, взагалі виключає можливість їх прийняття судом апеляційної інстанції у порядку статті 269 ГПК України. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18.12.2024 у справі №908/2296/23. Допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність, правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23.10.2024 у справі № 903/639/23.

Отже, лист АТ «Сумиобленерго» від 08.08.2024 №85/9558 не приймається до розгляду судом апеляційної інстанції з наведених вище підстав.

25.02.2025 у судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи та вимоги своєї апеляційної скарги, просили суд апеляційної інстанції її задовольнити, рішення Господарського суду Сумської області від 14.06.2022 у справі №920/457/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 25.02.2025 представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду Сумської області від 14.06.2022 у справі №920/457/21 залишити без змін.

Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

07.08.2018 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України надано Дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ112182190451.

20.12.2018 між позивачем (Генеральний підрядник) та відповідачем (Замовник) укладено Договір, згідно з пунктом 2.1 якого предметом Договору є виконання Генеральним підрядником робіт із будівництва об`єкта і надання пов`язаних з цими роботами послуг за дорученням Замовника та оплата Замовником вартості цих робіт та послуг (т.1 а.с. 17-32).

У розділі 1 Договору містяться терміни: об`єкт будівництва за договором є сонячна (фотовольтаїчна) електростанція (об`єкт альтернативної енергетики) в Сумській області, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Набережна, 55, 55А, 55Б. Потужність Об`єкта - 5,7 МВт; договірна ціна - визначена на основі кошторису, узгоджена сторонами; первинні документи з обліку будівництва - типові форми (Акт приймання виконаних підрядних робіт - КБ-2в, або інший акт у формі погодженої сторонами, довідка про вартість підрядних робіт - КБ-3, або інший акт у формі погодженої сторонами, які застосовується при взаєморозрахункам за обсяги виконаних робіт.

Згідно з пунктом 2.2 Договору склад та обсяги робіт, що доручаються на виконання Генеральному підряднику визначаються вихідними даними, наданими Замовником: Технічним завданням, Технічними умовами, Завданням на проектування, Містобудівними умовами та обмеженнями, що є додатками до цього Договору, а також правовстановлюючими документами на земельну ділянку.

Роботи, передбачені цим Договором, вважаються виконаними якщо Об`єкт будівництва закінчено у відповідності до норм та стандартів будівництва подібних об`єктів, Об`єкт придатний для виробництва електричної енергії, є безпечним для працівників, на ньому встановлена і налагоджена система комерційного обліку, що підтверджується документами державних або інших органів (пункт 2.4 Договору).

Роботи, що визначені пунктом 2.2 Договору, Генеральний підрядник зобов`язується виконувати згідно графіка виконання робіт (Додаток № 3 до цього Договору) (пункт 2.5 Договору).

Вартість робіт за цим Договором складає 73 109 760,00 грн з ПДВ та визначена у Договірній ціні (Додаток №1 до цього Договору), розрахованої на підставі Локального кошторису (Локальних кошторисів). Ціна цього Договору встановлена в національній валюті - гривня. Сторони дійшли згоди, що Договірна ціна є звичайною, справедливою, ринковою та динамічною. Вартість робіт за цим Договором може бути збільшена за згодою Сторін, що оформляється Додатковою угодою Сторін до цього Договору (пункт 3.1 Договору).

Оплата вартості робіт здійснюється у національній валюті шляхом банківського переведення на розрахунковий рахунок Генерального підрядника на підставі рахунків, наданих Генеральним підрядником. У разі ненадання Генеральним підрядником рахунку, то це ніяким чином не звільняє Замовника від зобов`язання здійснити відповідний (черговий) платіж відповідно до строків узгоджених сторонами у Графіку фінансування. Замовник здійснює чергові платежі у відповідності до Графіку фінансування (пункт 3.2 Договору).

У вартість робіт включені всі витрати Генерального підрядника, пов`язані з будівництвом Об`єкта, в тому числі загальновиробничі витрати, кошторисний прибуток, адміністративні витрати, витрати на відрядження працівників і будь-які інші витрати, пов`язані з виконанням робіт, якщо інше не зазначено в цьому Договорі (пункт 3.3 Договору).

Згідно із пунктами 5.1, 5.12 Договору Генеральний підрядник виконує роботи, використовуючи власні матеріали та устаткування з урахуванням положень цього Договору та проектної документації, якщо інше не вказано в цьому Договору або окремою домовленістю Сторін. Ризики випадкової загибелі, що можуть виникнути переходять від Генерального підрядника до Замовника з дати підписання Замовником Акта виконаних робіт та Акта приймання-передачі пуско-налагоджувальних робіт.

Генеральний підрядник відповідно до пункту 6.1 Договору після отримання Замовником дозволу на виконання будівельних робіт, погодження проектної документації та отримання предоплати відповідно до Графіків платежів протягом 5 (п`яти) робочих днів зобов`язаний розпочати будівельні роботи. Будівельні роботи включають в себе будівництво лінії на власні потреби і мають бути виконані відповідно до проектної документації.

Будівельні роботи здійснюються відповідно до Проекту будівництва Об`єкта (пункт 6.2 Договору).

За результатами виконання Генеральним підрядником будівельних робіт складається Акт про завершення будівельних робіт (за погодженою сторонами формою), який надсилається Замовнику. Замовник протягом 5 робочих днів з моменту отримання Акта про завершення будівельних робіт підписує його і надсилає один екземпляр Генеральному підряднику. У випадку наявності в Замовника зауважень до виконаних Генеральним підрядником будівельних робіт Замовник не підписує Акт про завершення будівельних робіт, а складає Акт дефектів і надсилає його Генеральному підряднику (пункт 6.5, підпункт 6.5.1 пункту 6.5 Договору).

Пунктом 6.13 Договору сторони погодили, що в процесі виконання будівельно-монтажних робіт кожні 2 (два) тижні (на 15 та 30 числа кожного місяця) складати та підписувати проміжні акти виконаних робіт у формі Актів приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3 з додатком всієї належної виконавчої документації (актів на приховані роботи, актів передачі виконаних робіт під наступні роботи та інше у відповідності до вимог ДБН), якщо інша форма Акта письмово не погоджена. Зазначені у цьому пункті проміжні акти готує Генеральний підрядник і надає Замовнику для розгляду. Отримані документи розглядаються і підписуються Замовником протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати їх отримання.

Прийняття об`єкта в цілому здійснюється на підставі Акта приймання виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в і довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3 з додатком всієї виконавчої документації, якщо інша форма Акта письмово не погоджена Сторонами. Остаточне приймання всього комплексу робіт, виконаних на підставі цього Договору, проводиться на підставі Акта готовності будівельно-монтажних робіт, або іншого документа, який оформлюється Сторонами і підтверджує завершення виконання всього комплексу робіт за Договором (пункт 9.4 Договору).

Детальний порядок, етапи та строки виконаних робіт та послуг за цим Договором визначені Сторонами у Графіку виконаних робіт (Додатком №3 до цього Договору) (пункт 11.1 Договору).

Розрахунки за цим Договором за Графіком платежів (Додаток №4 до Договору) здійснюються на підставі виставлених рахунків Генерального підрядника, протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня його отримання Замовником. Сторони обумовили, що у разі не отримання Замовником рахунку від Генерального підрядника, це не звільніє Замовника від обов`язку здійснити платежі у строки встановлені Графіком платежів (Додаток №4 до Договору) та не може бути причиною відмови у здійсненні чергового платежу з боку Замовника (пункт 12.1 Договору).

Пунктом 12.2 Договору сторони погодили, що оплата за виконані роботи згідно з цим Договором здійснюється на підставі актів виконаних робіт (надання послуг), шляхом безготівкового переказу Замовником грошових коштів на банківський розрахунковий банківський рахунок Генерального підрядника. Переказ коштів здійснюється протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання Акта виконаних робіт (наданих послуг).

За порушення Замовником строків оплат за підписаними Актами виконаних робіт та строків, визначених у Графіку фінансування, Замовник сплачує на користь Генерального підрядника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченої в строк суми, за кожен день прострочення. У випадку порушення строків оплати більше ніж на 20 (двадцять) календарних днів, Замовник на вимогу Генерального підрядника зобов`язаний сплатити додатково штраф у розмірі 10% від суми несвоєчасно внесеної оплати (підпункт 13.2.1 пункту 13.2 Договору).

Цей Договір діє з дати отримання Генеральним підрядником першого платежу згідно графіку фінансування і до закінчення перебігу строку гарантійних зобов`язань Генерального підрядника, але у будь-якому випадку не більше 2 років з моменту підписання Акта приймання-передачі Об`єкта (пункт 19.1 Договору).

Відповідно до підпункту 19.2.3 пункту 19.2 Договору дострокове розірвання договору допускається в односторонньому порядку з ініціативи генерального підрядника (позивача) в разі систематичних затримок замовником (відповідача) розрахунків за виконані і прийняті замовником роботи та в разі систематичного порушення замовником умов договору. За 10 календарних днів до моменту припинення цього договору сторони проводять звірку взаємних розрахунків (пункт 19.3 Договору).

Сторонами до Договору підписано Додаток №1 - Протокол узгодження договірної ціни робіт (т.1 а.с. 33), яким погодили, що вартість робіт є динамічною і на день укладення Договору становить 58 487 808,00 грн, крім того ПДВ 20% - 14 621 952,00 грн, разом з ПДВ 20% - 73 109 760,00 грн, що є еквівалентом 2 658 536 долара США 73 цента з урахуванням ПДВ на МВРУ (Міжбанківський валютний ринок України). За результатами торгів на 20.12.2018 (1 долар = 27,5000 грн).

Додатком № 3 до Договору сторони погодили графік виконання робіт з проектування, будівництва та вводу в експлуатацію сонячної (фотовольтаїчної) електростанції (об`єкт альтернативної енергетики) в Сумській області, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Набережна, 55, 55А, 55Б. Потужність Об`єкта - 5,7 МВт (т.1 а.с. 34).

Додатком №4 до Договору (т.1 а.с. 35) сторони погодили графік фінансування комплексу робіт з проектування, будівництва та вводу в експлуатацію сонячної (фотовольтаїчної) електростанції (об`єкт альтернативної енергетики) в Сумській області, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Набережна, 55, 55А, 55Б. Потужність Об`єкта - 5,7 МВт.

Додатковою угодою №1 від 01.04.2019 до Договору сторони внесли зміни до пункту 19.1 Договору та виклали його у наступній редакції: «Цей Договір діє з « 01» квітня 2019 року, з дати отримання Генеральним підрядником першого платежу згідно графіку фінансування і до закінчення перебігу строку гарантійних зобов`язань Генерального підрядника, але у будь-якому випадку не більше 2 років з моменту підписання Акта приймання-передачі Об`єкта».

01.10.2020 сторони уклали Додаткову угоду № 2 до Договору (т.1 а.с. 37-38), якою внесли зміни до пункту 1.1 Договору, змінили вартість та виклали пункт 3.1 Договору у новій редакції та змінили умови плати та пункт 3.2 цього Договору виклали у новій редакції, та виклали у новій редакції Додатки №№1, 3, 4 (т.1 а.с. 39, 40).

Додатковою угодою №2 від 01.10.2020 сторони виклали пункт 1.1 Договору у наступній редакції: «Об`єкт будівництва за договором є сонячна (фотовольтаїчна) електростанція (об`єкт альтернативної енергетики) в Сумській області, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Набережна, 55, 55А, 55Б. Потужність Об`єкта - 5,7 МВт по АС та 8,3 МВт по DC»;

пункт 3.1 Договору виклали у наступній редакції: «Вартість робіт за цим Договором складає 2 600 812 доларів США 29 центів, з урахуванням 20% ПДВ та визначено у Договірній ціні (Додаток №1 до Договору), розрахованої на підставі Локального кошторису (Локальних кошторисів). Сторони дійшли згоди, що Договірна ціна є звичайною, справедливою, ринковою та динамічною. Вартість робіт за цим Договором може бути збільшена за згодою Сторін, що оформляється Додатковою угодою Сторін до цього Договору»;

пункт 3.2 Договору виклали у наступній редакції: «Оплата вартості робіт здійснюється у національній валюті по курсу Долару США за 1 Гривню, що встановлений ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» на дату оплати, шляхом банківського переведення на розрахунковий рахунок Генерального підрядника на підставі рахунку Генерального підрядника. У разі ненадання Генеральним підрядником рахунку, то це ніяким чином не звільняє Замовника від зобов`язання здійснити відповідний (черговий) платіж відповідно до строків узгоджених сторонами у Графіку фінансування. Замовник здійснює чергові платежі у відповідності до Графіку фінансування».

Графік фінансування комплексу будівництва сонячної (фотовольтаїчної) електростанції (об`єкт альтернативної енергетики) в Сумській області, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Набережна, 55, 55А, 55Б потужністю (AC/DC) 5,7/8,3 МВт у редакції Додаткової угоди №2 передбачає:

- 01-10 квітня 2019 року - 20 802,92 дол США

- 01-10 жовтня 2020 року - 1 071 086,53 дол США,

- 20-30 жовтня 2020 року - 54 000,00 дол США,

- 20-30 листопада 2020 року - 350 000,00 дол США,

- 20-30 грудня 2020 року - 885 000,00 дол США,

- після завершення будівництва - 219 922,84 дол США.

З матеріалів даної справи вбачається, що 25.11.2020 сторони підписали Акт здачі-приймання робіт № 586 на суму 30 540 000,00 грн з додатком, що містить перелік робіт (т.1 а.с. 45-46), оплата згідно з пунктом 12.2 Договору мала бути здійснена протягом 5 банківських днів з моменту підписання акта, тобто до 02.12.2020.

15.12.2020 сторони підписали акт здачі-приймання робіт № 639 на суму 12 496 800,00 грн з додатком, що містить перелік робіт (т.1 а.с. 47-48), оплата згідно з пунктом 12.2 Договору мала бути здійснена протягом 5 банківських днів з моменту підписання акта, тобто до 22.12.2020.

15.01.2021 сторони підписали акт здачі-приймання робіт № 21 на суму 15 616 538,88 грн з додатком, що містить перелік робіт (т.1 а.с. 43-44), оплата згідно з пунктом 12.2 Договору мала бути здійснена протягом 5 банківських днів з моменту підписання акта, тобто до 22.01.2021.

22.01.2021 сторони підписали акт здачі-приймання робіт № 42 на суму 6 432 687,36 грн з додатком, що містить перелік робіт (т.1 а.с. 49-50), оплата згідно з пунктом 12.2 Договору мала бути здійснена протягом 5 банківських днів з моменту підписання акта, тобто до 29.01.2021.

22.01.2021 сторони підписали акт здачі-приймання робіт № 31 на суму 8 855 067,36 грн з додатком, що містить перелік робіт (т.1 а.с. 41-42), оплата згідно з пунктом 12.2 Договору мала бути здійснена протягом 5 банківських днів з моменту підписання акта, тобто до 29.01.2021. Отже, за вказаними актами позивач, як Генеральний підрядник, виконав на користь відповідача, як Замовника, за спірним Договором роботи на загальну суму 73 941 093,60 грн. Акти здачі-приймання робіт підписані представниками з обох сторін без будь-яких зауважень та скріплені печатками сторін, що свідчить про прийняття виконаних генеральним підрядником проміжних робіт та виникнення зобов`язання у відповідача за умовами договору щодо їх оплати.

В свою чергу, відповідач за виконані позивачем проміжні роботи здійснив наступні оплати: 01.04.2019 - 570 000,00 грн (т.1 а.с. 69); 05.10.2020 - 30 450 990,00 грн (т.1 а.с. 65); 26.10.2020 - 1 533 600,00 грн(т.1 а.с. 67) та 16.12.2020 - 9 975 000,00 грн (т. 1 а.с. 63). Отже, відповідач загалом сплатив на користь позивача 42 529 590,00 грн, тоді як роботи позивачем виконано на загальну суму 73 941 093,60 грн.

Позивачем направлялись на адресу відповідача претензії про сплату суми основного боргу (вих. № 22/01-01-21 від 22.01.2021 (т.1 а.с. 51), вих. № 29/01-01-21 від 29.01.2021 (т.1 а.с. 52)), проте відповіді на зазначені претензії ним не отримано.

26.01.2021 позивачем повідомлено відповідача про дострокове розірвання договору генерального підряду з 16.02.2021, до листа позивачем додано акт звірки взаєморозрахунків станом на 05.02.2021 (т.1 а.с. 53-54).

Спір виник через невиконання відповідачем умов Договору в частині оплати за виконані позивачем за Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №586 від 25.11.2020, №639 від 15.12.2020, №21 від 15.01.2021, №42 від 22.01.2021 та №31 від 22.01.2021, складеними сторонами без зауважень, роботи, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 31 411 503,60 грн, та нараховані ним відповідачу на спірну суму 3% річних у розмірі 219 691,15 грн з 23.12.2020 по 20.04.2021, інфляційні втрати у розмірі 860 223,40 грн з 23.12.2020 по 20.04.2021, пеню у розмірі 927 818,16 грн з 23.12.2020 по 20.04.2021 та штраф у розмірі 3 141 150,36 грн.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).

Згідно із статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1, 3 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл.

За статтею 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із частинами 1, 2 статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до частини 1 статті 846 ЦК України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Статтею 853 ЦК України визначено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Судом встановлено і зазначене підтверджується матеріалами даної справи, Акти здачі-приймання робіт підписані представниками з обох сторін без будь-яких зауважень та скріплені печатками сторін.

Відповідно до статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно із частиною 4 статті 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Умовами пункту 12.2 Договору сторони погодили, що оплата за виконані роботи згідно з цим Договором здійснюється на підставі актів виконаних робіт (надання послуг), шляхом безготівкового переказу Замовником грошових коштів на банківський розрахунковий банківський рахунок Генерального підрядника. Переказ коштів здійснюється протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання Акта виконаних робіт (наданих послуг).

Частиною 4 статті 882 ЦК України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Як вже зазначено судом вище, Акти здачі-приймання робіт підписані представниками обох сторін без будь-яких зауважень та скріплені печатками сторін, що свідчить про прийняття замовником виконаних генеральним підрядником робіт та виникнення зобов`язання у відповідача за умовами Договору щодо їх оплати.

Процес виконання робіт та/або надання послуг є господарською операцією, у зв`язку з чим, на суб`єктів підприємницької діяльності поширюється обов`язок вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність до уповноважених осіб, що, у свою чергу, є фактичним обґрунтуванням виконання робіт та/або надання виконавцем відповідних послуг замовнику. Усі господарські операції, у тому числі і надання послуг, виконання робіт, відображаються в бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Вимоги до первинних документів містяться у частині 2 вказаної норми.

У пункті 10 частини 1 статті 1 названого Закону міститься термін «первинний документ», що означає документ, який містить відомості про господарську операцію.

Акти надання послуг та акти виконаних робіт є первинними документами в силу вимог «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які підтверджують вчинення певної господарської операції, надання послуги, виконання робіт. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.

Оцінка господарських операцій з надання послуг, виконання робіт повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов`язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих робіт чи послуг у подальшій діяльності підприємства.

Як у суді першої інстанції, так і у суді апеляційної інстанції, відповідач посилається на порушення позивачем умов Договору, оскільки об`єкт будівництва не закінчено у відповідності до норм та стандартів будівництва, об`єкт не приданий для виробництва електричної енергії, не є безпечним для працівників, на ньому не встановлена і не налагоджена система комерційного обліку, про що свідчить те, що пуско-налагоджувальні роботи у повному обсязі не здійснено, роботи з благоустрою території щодо облаштування під`їзних шляхів до станції, виконання бетонних робіт на стоянці для авто, бетонування навколо АБК, складу, санвузла, КТП, РП, постів охорони, озеленення території, не проводилися. Отже, прийняття об`єкту в цілому не відбулося.

В той же час, у відзиві на позов відповідач зазначає наступне.

22.01.2021 ним подано до ДАБІ України заяву про введення в експлуатацію сонячної електростанції загальною потужністю 5,7 МВт в Сумській області, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Набережна, 55, 55 А, 55Б. Інспекторами ДАБІ України проведено розгляд даної заяви з виїздом на місце розташування та зауважень не заявлено. За наслідками розгляду комісією ДАБІ України 12.02.2021 документів, поданих відповідачем для отримання сертифікату готовності об`єкту до експлуатації, прийнято рішення про відсутність зауважень.

Отже, вже станом на 12.02.2021 сонячна електростанція загальною потужністю 5,7 МВт в Сумській області, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Набережна, 55, 55 А, 55Б була готова в експлуатацію.

За приписами частини 4 статті 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Таким чином, відповідач у відзиві на позов підтвердив факт виконання позивачем умов Договору щодо будівництва та укомплектування сонячної електростанції загальною потужністю 5,7 МВт в Сумській області, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Набережна, 55, 55 А, 55Б.

Зазначене, за висновком суду апеляційної інстанції, свідчить про суперечливу поведінку відповідача. Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Верховний Суд у постановах від 10.11.2022 у справі №910/7511/20, від 26.10.2022 у справі №912/2620/21 та від 25.10.2022 у справі №910/6923/20 наголошував на необхідності врахування принципу добросовісності (пункт 6 статті 3 ЦК України) - стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина «естопель» бере походження з англосаксонської системи права і базується на принципах добросовісності і послідовності. За своєю природою це прояв загального принципу недопустимості зловживання правом. Сторона, яка вчиняє дії або робить заяви у спорі, що суперечать тій позиції, яку вона займала раніше, не повинна отримати перевагу від своєї непослідовної поведінки.

У судовій практиці принцип добросовісності охоплює естопель та заборону суперечливої поведінки (venire contra factum proprium). Естопель правовий принцип, згідно з яким сторона позбавляється права без розгляду питання по суті висувати певні заперечення або заяви, які явно розходяться з її початковою поведінкою. Принцип заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium) базується на правилі, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. Принцип «естопель», зокрема, застосовано в практиці ЄСПЛ («Хохліч проти України», заява № 41707/98; «Рефаг парті зі (Партія добробуту) Туреччини та інші проти Туреччини», заяви №№ 41340/98, 41342/98, 41344/98), він підлягає застосуванню і українськими судами.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.05.2018 у справі № 449/1154/14 визначено, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

У статті І.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права закріплено, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Одним із способів захисту добросовісної сторони є принцип естопелю: особа втрачає право посилатися на будь-які факти на обґрунтування своїх домагань, якщо його попередня поведінка свідчила про те, що вона дотримується протилежної позиції.

Обов`язкові умови для застосування естопелю: (a) виникнення довіри в іншої сторони має стосуватися особи, якій протиставляється естопель; (b) виникнення обґрунтованої довіри у добросовісної сторони; (c) очевидна несправедливість підриву довіри. а) виникнення довіри в іншої сторони має стосуватися особи, якій протиставляється естопель. Довіра добросовісної сторони має стати результатом попередньої поведінки недобросовісної сторони, здатної сформувати таку довіру (наприклад, будь-яких заяв, обіцянок, фактичної поведінки, що формує в іншої сторони обґрунтовані очікування, у тому числі й бездіяльності). (b) виникнення обґрунтованої довіри у добросовісної сторони. У добросовісної сторони мають виникнути певні очікування щодо подальшої поведінки іншої особи. Сторона має розумні підстави для того, щоб покладатися на поведінку контрагента. (с) очевидна несправедливість підриву довіри. Сама собою суперечлива поведінка не заборонена. Заборона суперечливої поведінки не покликана покарати особу, яка діє суперечливо. Право блокується через очевидну несправедливість, що в конкретних ситуаціях може виникати в результаті суперечливої поведінки.

(Добросовісність поведінки у практиці ЄСПЛ 1) рішення у справі «Лінгенс проти Австрії» від 08 липня 1986 року, заява № 9815/82, п. 46; 2) рішення у справі «Фрессо і Руар проти Франції» від 21 січня 1999 року, заява № 29183/95, п. 55; 3) рішення у справі «Карабет та інші проти України» від 17 січня 2013 року, заяви №№38906/07 і 52025/07, п. 276).

Відповідно до висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі № 147/66/17, добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (пункт 55 постанови). Принцип добросовісності передбачає, що сторони повинні діяти добросовісно під час реалізації їхніх прав і передбаченого договором та/або законом виконання їхніх обов`язків (пункт 60 постанови). Введення у цивільне законодавство принципу добросовісності є заходом, спрямованим на зміцнення моральних засад цивільно-правового регулювання. Саме з позиції моральності слід підходити до оцінки поведінки суб`єкта права як добросовісного або недобросовісного (пункт 61 постанови).

Згідно з висновком Верховного Суду, сформульованим у постанові від 16.02.2022 у справі № 914/1954/20, суди мають враховувати принцип добросовісності - стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина заборони суперечливої поведінки, в основі якої лежить принцип добросовісності, базується на римській максимі: ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, та, що не відповідає попереднім заявам або поведінці однієї сторони, за умови, що інша розумно на них покладається.

Згідно із статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Отже, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина 1 статті 253 ЦК України).

Відповідач, за підписаними Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №586 від 25.11.2020, №639 від 15.12.2020, №21 від 15.01.2021, №42 від 22.01.2021 та №31 від 22.01.2021 прийняв від позивача роботи на загальну суму 73 941 093,60 грн, оплативши при цьому роботи частково на суму 42 529 590,00 грн, доказів оплати відвідачем за виконані позивачем роботи за вказаними вище Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) у розмірі 31 411 503,60 грн матеріали даної справи не містять.

Заперечуючи проти позову відповідач посилається на лист позивача №16/01-2 від 16.02.2021 (т. 2 а.с. 20), яким позивач просив пролонгувати дію Договору в частині виконання робіт з благоустрою у зв`язку із виконанням робіт у зимовий час.

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя - ОСОБА_1., судді Іоннікова І.А., Тарасенко К.В., ухвалою від 24.01.2023 задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І» про призначення судової будівельно - технічної експертизи у справі №920/457/21. Призначив у справі №920/457/21 судову будівельно- технічну експертизу.

На вирішення експерта поставив наступні питання: чи відповідають обсяги та вартість робіт, фактично виконаних ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРІНГ» за Договором генерального підряду №2012-001 від 20 грудня 2018 року між ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРІНГ» та ТОВ «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І» на об`єкті: сонячна (фотовольтаїчна) електростанція (об`єкт альтернативної енергетики) в Сумській області, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Набережна, 55, 55А, 55Б, потужністю 5,7 МВт, вказаним в Актах здачі-приймання робіт № 586 від 25.11.2020, № 639 від 15.12.2020, № 21 від 15.01.2021, № 31 від 22.01.2021, № 42 від 22.01.2021?

- чи відповідають роботи, виконані ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРІНГ» на об`єкті: сонячна (фотовольтаїчна) електростанція (об`єкт альтернативної енергетики) в Сумській області, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Набережна, 55, 55А, 55Б, потужністю 5,7 МВт умовам договору генерального підряду № 2012-001 від 20 грудня 2018 року, проектній документації, технічному завданню, технічній пропозиції Підрядника та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

- яка вартість робіт, фактично виконаних ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРІНГ» за договором генерального підряду № 2012-001 від 20 грудня 2018 року на об`єкті: сонячна (фотовольтаїчна) електростанція (об`єкт альтернативної енергетики) в Сумській області, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Набережна, 55, 55А, 55Б, потужністю 5,7 МВт?

Проведення судової будівельно-технічної експертизи у справі №920/457/21 доручено судовому експерту Галієвій Олені Мансурівні.

На виконання вимог ухвали суду Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 у справі №920/457/21 судовим експертом Галієвою Оленою Мансурівною проведено експертне дослідження, за результатами якого складено висновок експерта №02/01-2025 від 30.01.2025.

Згідно висновку експерта №02/01-2025 від 30.01.2025 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи судовий експерт дійшов наступних висновків. По першому питанню: «чи відповідають обсяги та вартість робіт, фактично виконаних ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРІНГ» за Договором генерального підряду №2012-001 від 20 грудня 2018 року між ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРІНГ» та ТОВ «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І» на об`єкті: сонячна (фотовольтаїчна) електростанція (об`єкт альтернативної енергетики) в Сумській області, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Набережна, 55, 55А, 55Б, потужністю 5,7 МВт, вказаним в Актах здачі-приймання робіт № 586 від 25.11.2020, № 639 від 15.12.2020, № 21 від 15.01.2021, № 31 від 22.01.2021, № 42 від 22.01.2021?». Надати відповідь не вбачається за можливе.

По другому питанню: «чи відповідають роботи, виконані ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРІНГ» на об`єкті: сонячна (фотовольтаїчна) електростанція (об`єкт альтернативної енергетики) в Сумській області, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Набережна, 55, 55А, 55Б, потужністю 5,7 МВт умовам договору генерального підряду № 2012-001 від 20 грудня 2018 року, проектній документації, технічному завданню, технічній пропозиції Підрядника та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?». Обсяги робіт не відповідають умовам Договору генерального підряду, а також не відповідають вимогам нормативних документів у галузі будівництва.

По третьому питанню: «яка вартість робіт, фактично виконаних ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРІНГ» за договором генерального підряду № 2012-001 від 20 грудня 2018 року на об`єкті: сонячна (фотовольтаїчна) електростанція (об`єкт альтернативної енергетики) в Сумській області, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Набережна, 55, 55А, 55Б, потужністю 5,7 МВт?». Надати відповідь не вбачається за можливе.

Відповідно до положень статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Зі змісту висновку експерта №02/01-2025 від 30.01.2025 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи вбачається, що за результатами аналізу проектної документації Проект «Будівництво сонячної електростанції потужністю 5,7 МВт в Сумській області, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Набережна, 55, 55 А, 55 Б». Коригування. 01/02-02/01-2018, за яким здійснювалося будівництво ТОВ «ЕДС Інжиніринг» та подальшого зіставлення результатів його аналізу з результатами натурного огляду та наявної документації в матеріалах справи встановлено, що після закінчення робіт ТОВ «ЕДС Інжиніринг» станцію було реконструйовано, що позбавило судового експерта можливості надати відповідь щодо повної відповідності робіт проектній документації за результатами натурного огляду.

Таким чином, станом на дату проведення експертного дослідження встановлення відповідності робіт, виконаних позивачем не вбачається за можливе, через, у тому числі, реконструкцію об`єкта у 2023 році.

Також судовим експертом встановлено суперечність у наявних у матеріалах даної справи доказах, зокрема, акт вводу в дослідну експлуатацію та Акт вводу в постійну експлуатацію системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ) без дат; лист ТОВ «ЕДС Інжиніринг» №01/01-02 від 16.02.2021 про те, що роботи з благоустрою та пусконалагоджувальні роботи будуть виконані протягом 15 днів з моменту зовнішнього приєднання. Разом з цим, у матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують підключення СЕС на постійній основі, що унеможливлює введення системи АСКОЕ в промислову експлуатацію. 18.02.2021 відповідачем було передано Об`єкт під охорону ПП «Явір - 2005». 19.02.2021 комісією у складі представників відповідача та ПП «Явір - 2002» було складено Акт обстеження технічного стану майна, яким зафіксовано відсутність силового устаткування. При цьому у матеріалах справи містяться акти вводу в дослідну експлуатацію та постійну експлуатацію системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ) без зазначення дат складання цих документів. Отже, станом на 18.02.2021 - момент видачі Сертифікату У1221020295 ДАБІ, система комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ) не була змонтована, налагоджена та введена в промислову експлуатацію.

Слід зазначити, що останній підписаний між сторонами акт приймання-здачі робіт (надання послуг) ) №31 датовано 22.01.2021. Згідно Акта здачі-приймання робіт (надання послуг) позивачем виконано монтажні роботи з системи АСКОЕ на суму 120 000,00 грн, без ПДВ, а згідно Акта здачі-приймання (надання послуг) №42 від 22.01.2021 позивачем виконано монтажні роботи з системи АСКОЕ на суму 480 000,00 грн, без ПДВ.

Судом апеляційної інстанції, з урахуванням приписів статті 79 ГПК України, взято до уваги доводи відповідача про те, що результати робіт, наданих позивачем за Актами здачі-приймання робіт №31 та №42 від 22.01.2022, було викрадено з території до 18.02.2021 - дата розміщення охорони ПП «Явір - 2005». Отже, доводи та докази позивача щодо виконання робіт за актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №31 та №42 від 22.01.2022 з монтажу системи АСКОЕ, підписані сторонами без зауважень, є більш вірогідними, ніж доводи відповідача про невиконання позивачем таких робіт.

Також експертом у висновку зазначено про те, що станом на 16.02.2021 роботи з благоустрою та пусконалагоджувальні роботи не проводились, проте позивачем за даним позовом стягнення заборгованості з виконання робіт з благоустрою та пусконалагоджувальних робіт не заявлено.

Стосовно питання чи відповідають обсяги та вартість робіт, фактично виконаних ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРІНГ» за Договором генерального підряду №2012-001 від 20 грудня 2018 року між ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРІНГ» та ТОВ «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І» на об`єкті: сонячна (фотовольтаїчна) електростанція (об`єкт альтернативної енергетики) в Сумській області, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Набережна, 55, 55А, 55Б, потужністю 5,7 МВт, вказаним в Актах здачі-приймання робіт № 586 від 25.11.2020, № 639 від 15.12.2020, № 21 від 15.01.2021, № 31 від 22.01.2021, № 42 від 22.01.2021? То як вже зазначено вище, у 2023 році Об`єкт було реконструйовано, крім того, відповідач як у суді першої, так і у суді апеляційної інстанції посилається на крадіжку на Об`єкті. Викрадення майна є предметом у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021200000000049 від 03.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України. Отже, станом на дату проведення експертного дослідження судовий експерт не міг надати повну оцінку обсягам та вартості робіт, фактично виконаних позивачем за Договором, які вказані в Актах здачі-приймання робіт (надання послуг) № 586 від 25.11.2020, № 639 від 15.12.2020, № 21 від 15.01.2021, № 31 від 22.01.2021, № 42 від 22.01.2021.

Тоді як наявні в матеріалах справи Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 586 від 25.11.2020, № 639 від 15.12.2020, № 21 від 15.01.2021, № 31 від 22.01.2021, № 42 від 22.01.2021 свідчать про виконання позивачем проміжних робіт, доказів наявності зауважень стосовно виконаних/наданих послуг за заявленими Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) з боку відповідача матеріали даної справи не містять, що в силу приписів статті 853 ЦК України позбавляє останнього права у подальшому посилатися на відступи від умов Договору або недоліки у виконаній роботі.

З огляду на вищенаведене висновок експерта №02/01-2025 від 30.01.2025 відхиляється судом апеляційної інстанції, оскільки висновок має неточності та містить суперечливі висновки. При цьому висновок експерта №02/01-2025 від 30.01.2025 не спростовує виконання позивачем робіт за проміжними Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № 586 від 25.11.2020, № 639 від 15.12.2020, № 21 від 15.01.2021, № 31 від 22.01.2021, № 42 від 22.01.2021, підписаними сторонами без заперечень та зауважень.

Щодо форми спірних актів, то за умовами Договору, який укладено між сторонами і в силу статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, оплата за виконані роботи згідно з цим Договором здійснюється на підставі актів виконаних робіт (надання послуг), шляхом безготівкового переказу Замовником грошових коштів на банківський розрахунковий банківський рахунок Генерального підрядника (пункт 12.2 Договору).

При цьому невідповідність Актів здачі-приймання робіт (надання послуг), на підставі яких заявлено позовні вимоги, формі КБ-2в не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати за виконані позивачем проміжні роботи, перелік яких наведено у спірних Актах.

Окрім того, часткові оплати позивача свідчать про прийняття робіт за спірними Актами здачі-приймання робіт (надання послуг).

Доводи відповідача про те, що Об`єкт будівництва не закінчено у відповідності до норм та стандартів будівництва подібних об`єктів, об`єкт не придатний для виробництва електричної енергії, не є безпечним для працівників, на ньому не встановлена і не налагоджена система комерційного обліку, про що свідчить не виконання позивачем пусконалагоджувальних робіт та робіт з благоустрою території також не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, оскільки зазначене не може бути підставою для звільнення відповідача від обов`язку сплатити за виконані позивачем роботи згідно Актів здачі-приймання робіт № 586 від 25.11.2020, № 639 від 15.12.2020, № 21 від 15.01.2021, № 31 від 22.01.2021, № 42 від 22.01.2021.

Крім того, в матеріалах справи №920/457/21 відсутні докази звернення відповідача до позивача із вимогами, претензіями чи позовом стосовно порушення позивачем зобов`язань за Договором.

31.01.2021 позивачем направлено відповідачу лист №310121-01 про необхідність продовження строків робіт на підставі пункту 11.2 Договору у зв`язку із виникненням несприятливих погодних умов, що унеможливлюють виконання робіт (за наявності низької температури, випадання опадів у значній кількості, ожеледь, затоплення будівельного майданчика, снігові опади, які є затяжними і вкривають поверхню землі більш ніж на 10 см тощо), що не дають технологічної та фізичної можливості виконання відповідного виду робіт за Договором.

До листа додано Акт про неможливість виконання бетонних робіт і робіт з благоустрою території, який складений представниками позивача та відповідача.

08.02.2021 відповідачем направлено до позивача лист №03 про готовність проведення перевірки та приймання виконаних робіт за умови, що всі роботи повністю завершені, включно з отриманням «зеленого тарифу». З наведенням необхідних умов приймання виконаних робіт, дотримання яких є обов`язковим: фактичне та документальне завершення всіх робіт, надання виконавчої документації з переліком використаних матеріалів та обладнання, його маркування, технічними паспортами та сертифікатами до них; завершення процедури введення сонячної електростанції в експлуатацію з повним підключенням всього обладнання, включаючи інвертори; встановлення системи моніторингу та забезпечення можливості дистанційного контролю, надання Замовнику ключів доступу для можливості проведення звірки даних; надання у повному обсязі всієї документації по СЕС, зокрема: детальні електросхеми та їх опис; детальні плани кабельних траншей/електросхем, на яких відображено фактичне розташування всіх кабелів; детальні плати ІТ-мереж, включно з усіма ІР-адресами і паролями; детальну схему розташування всіх столів та модулів (т.2 а.с. 31).

Позивач листом №090221-01 від 09.02.2021 (т. 2 а.с. 33-34) у відповідь на лист відповідача №03 від 08.02.2021 зазначив, що станом на 31.01.2021 весь обсяг робіт із будівництва сонячної електростанції виконано, за виключенням робіт з благоустрою та зазначено, що всю документацію по Об`єкту будівництва (у тому числі виконавчу документацію) зібрано у повному обсязі та об`ємі.

Позивач листом №16/01-02 від 16.02.2021 повідомив відповідача про неможливість виконання бетонних робіт у зв`язку із зимовим періодом, через що будуть порушені технології (т.2 а.с. 20), можливе просідання промерзлих ґрунтів, відшарування бетону, тріщини в бетонному покриті. Також виконання пуско-налагоджувальних робіт за відсутності напруги на власні потреби від зовнішніх мереж не видається за можливе, а тому просив пролонгувати Договір до 30.04.2021 в частині виконання робіт з благоустрою та пусконалагоджувальних робіт.

Водночас судом встановлено і зазначене не спростовується учасниками справи, 18.02.2021 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України зареєстровано Сертифікат ІУ122210202955 (т. 5 а.с. 101), яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта (черги, окремого пускового комплексу) проектній документації та підтверджує готовність до експлуатації об`єкта «Будівництво сонячної електростанції загальною потужністю 5,7 МВт в Сумській області, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Набережна, 55, 55 А, 55 Б». Сертифікат виданий на підставі Акта готовності об`єкта до експлуатації від 21.01.2021.

Загальні засади прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначені статтею 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2001 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів».

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 9 Постанови Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2001 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» визначено, що на об`єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією згідно з будівельними нормами, стандартами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання з дотриманням таких особливостей, зокрема, на об`єкті виробничого призначення, на якому встановлено технологічне обладнання, повинні бути проведені пусконалагоджувальні роботи згідно з технологічним регламентом, передбаченим проектом будівництва, створено безпечні умови для роботи виробничого персоналу та перебування людей відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, пожежної та техногенної безпеки, екологічних і санітарних норм.

Перед прийняттям в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта замовник забезпечує проведення контрольного геодезичного знімання такого об`єкта. Контрольне геодезичне знімання здійснюється особами, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників або Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів. Результати контрольного геодезичного знімання відображаються у формі електронного документа.

Акт готовності об`єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об`єкт застрахований) (пункт 2 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Згідно з пунктом 5 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Отже, наявний у справі Сертифікат відповідності закінченого будівництвом об`єкта №ІУ122210202955, з урахуванням стандарту доказування «вірогідності доказів», визначеного статтею 79 ГПК України свідчить про виконання позивачем робіт, зазначених в Актах здачі-приймання робіт (надання послуг) №586 від 25.11.2020, №639 від 15.12.2020, №21 від 15.01.2021, №42 від 22.01.2021 та №31 від 22.01.2021.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень у господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять до предмета доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (постанови Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18).

При цьому одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає у тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 20.08.2020 у справі №914/1680/18).

17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №927/645/19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 21.12.2020 у справі №16/401/17, від 16.02.2021 у справі №927/645/19). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Щодо повідомлення позивача №26/01-01-21 від 26.01.2021 про розірвання Договору, то враховуючи приписи статті 651 ЦК України, статті 188 ГК України, договірні умови визначені сторонами у підпункті 19.2.3 пункту 19.2 Договору, яким не визначено момент розірвання Договору в односторонньому порядку, а також не надання позивачем суду доказів проведення звірки взаємних розрахунків за 10 календарних днів до моменту припинення Договору, Договір не є розірваним в односторонньому порядку з ініціативи Генерального підрядника (позивача).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (підпункт 3.2 пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

В частині нарахування інфляційних втрат судом враховується правовий висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 року у справі № 910/13071/19. Зокрема, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Наведений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за період з 23.12.2020 по 20.04.2021, за розрахунком суду першої інстанції, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, є арифметично правильним.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пункт 3 частини 1 статті 611 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно із частинами 1, 2 статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно статей 230, 231 ГК України штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За приписами частин 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Умовами підпункту 13.2.1 пункту 13.2 Договору сторони погодили, що за порушення Замовником строків оплат за підписаними Актами виконаних робіт та строків, визначених у Графіку фінансування, Замовник сплачує на користь Генерального підрядника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченої в строк суми, за кожен день прострочення. У випадку порушення строків оплати більше ніж на 20 (двадцять) календарних днів, Замовник на вимогу Генерального підрядника зобов`язаний сплатити додатково штраф у розмірі 10% від суми несвоєчасно внесеної оплати.

Наведений позивачем розрахунок пені та штрафу є також арифметично правильним, а тому з відповідача на користь відповідача підлягає до стягнення 219 691,15 грн 3% річних з 23.12.2020 по 20.04.2021, 860 223,40 грн інфляційних втрат з 23.12.2020 по 20.04.2021, 927 818,16 грн пені з 23.12.2020 по 20.04.2021, 3 141 150,36 грн штрафу.

За статтею 841 ЦК України підрядник зобов`язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.

Пунктом 16.6 Договору визначено, що Генеральний підрядник зобов`язується здійснювати фізичну охорону будівельного майданчика.

За твердженням відповідача крадіжка майна на території Об`єкта будівництва сталася у період з пізнього вечора 16.02.2021 до близько 16 годин 18.02.2021, тоді як останній акт здачі-приймання робіт підписано сторонами 22.01.2021.

За пунктом 5.12 Договору, на який посилається відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, ризики випадкової загибелі, що можуть виникнути переходять від Генерального підрядника до Замовника з дати підписання Акту виконаних робіт та Акту приймання-передачі пусконалагоджувальних робіт.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу відповідача на те, що він не позбавлений права звернутися до суду за захистом порушеного інтересу із позовом про стягнення суми збитків з винної особи, оскільки мирне володіння майном є правом позивача, яке охороняється чинним законодавством України, зокрема, положеннями ЦК України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколами до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України. Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до частини 1 статті 73, статей 76, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частинами 4, 5 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у позові.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

У справі «Салов проти України» від 06.09.2005 ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення від 27.09.2001 у справі «Hirvisaari v. Finland»). У рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення від 09.12.1994 у справі «Ruiz Torija v. Spain»).

У рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення ЄСПЛ від 05.02.2009 у справі «Олюджіч проти Хорватії»). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення ЄСПЛ від 03.07.2014 у справі «Мала проти України», від 07 жовтня 2010 року у справі «Богатова проти України»).

Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом (рішення ЄСПЛ від 21.03.2000 у справі «Дюлоранс проти Франції», від 07 березня 2006 року у справі «Донадзе проти Грузії»).

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ від 19.04.1994 у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів»).

Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення ЄСПЛ від 09.12.1994 у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», від 23.06.1993 у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії»).

Водночас ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У пункті 53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Судом апеляційної інстанції при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні відповіді доводам апелянта із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Сумської області від 14.06.2022 у справі №920/457/21 прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Згідно статті 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта (відповідача).

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І» на рішення Господарського суду Сумської області від 14.06.2022 у справі №920/457/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 14.06.2022 у справі №920/457/21 залишити без змін.

3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І».

4. Матеріали справи №920/457/21 повернути до Господарського суду Сумської області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені у статтях 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана суддями 27.02.2025.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді І.П. Ходаківська

О.О. Євсіков

СудПівнічний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення25.02.2025
Оприлюднено28.02.2025
Номер документу125459896
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі підряду, з них будівельного підряду

Судовий реєстр по справі —920/457/21

Постанова від 25.02.2025

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Владимиренко С.В.

Ухвала від 19.02.2025

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Владимиренко С.В.

Ухвала від 17.02.2025

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Владимиренко С.В.

Ухвала від 11.02.2025

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Владимиренко С.В.

Ухвала від 19.12.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Владимиренко С.В.

Ухвала від 12.12.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Владимиренко С.В.

Ухвала від 12.09.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Владимиренко С.В.

Ухвала від 08.08.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Владимиренко С.В.

Ухвала від 04.08.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Владимиренко С.В.

Ухвала від 03.08.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Владимиренко С.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні