Постанова

від 20.02.2025 по справі 903/24/25

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року Справа № 903/24/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. , суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Новак С.Я.

за участю представників сторін:

прокурора: Гарбарук В.А.

позивача: не з`явився

відповідача: Швець О.М., Філон О.С.

третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Маневицької селищної ради на ухвалу Господарського суду Волинської області від 14.01.2025 р. у справі №903/24/25, постановлена суддею Бідюк С. В., повний текст складено 14.01.2025 р. у справі №903/24/25

за позовом Камінь-Каширської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної військової (державної) адміністрації

до відповідача Маневицької селищної ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України

про витребування земельної ділянки

До Господарського суду Волинської області надійшла заява Камінь-Каширської прокуратури Волинської області про забезпечення позову шляхом:

- заборони державним реєстраторам вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будь-які відомості та зміни щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0723685100:04:002:0091 площею 3,1154 га до набрання законної сили рішенням, яке буде ухвалено судом по суті розгляду позовної заяви;

- заборони державним кадастровим реєстраторам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та його територіальним органам вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості та зміни щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0723685100:04:002:0091 площею 3,1154 га до набрання законної сили рішенням, яке буде ухвалено судом по суті розгляду позовної заяви;

- заборони вчиняти Маневицькій селищній раді Камінь-Каширського району будь-які дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0723685100:04:002:0091 площею 3,1154 га, в тому числі поділ земельної ділянки, відчуження, передачу в оренду (суборенду), вчиняти будь-які договори, підписувати акти та будь-які інші документи.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 14 січня 2025 року заяву Камінь-Каширської окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Волинської обласної військової (державної) адміністрації від 10.01.2025 про забезпечення позову задоволено.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Волинської області у справі №903/24/25 Маневицька селищна рада звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області від 14 січня 2025 року у справі №903/24/25 про забезпечення позову. Винести постанову, якою в задоволенні заяви Керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури Волинської області від 10.01.2025 №51/1-49вих-25 про забезпечення позову відмовити.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Маневицької селищної ради на ухвалу Господарського суду Волинської області від 14.01.2025 р. у справі №903/24/25, розгляд апеляційної скарги призначено на 20.02.2025 р. об 11:00 год.

05.02.2024 р. керівник Камінь-Каширської окружної прокуратури через систему «Електронний суд» подав до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу в якому просить залишити без задоволення апеляційну скаргу Маневицької селищної ради, а ухвалу Господарського суду Волинської області від 14.01.2025 у справі №903/24/25 про забезпечення позову без змін.

07.02.2025 р. Маневицька селищна рада подала до апеляційного господарського суду клопотання про приєднання до справи копій документів.

В судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду 20.02.2025 представники скаржника підтримали доводи, наведені в апеляційній скарзі. Просили ухвалу Господарського суду Волинської області від 14.01.2025 у справі №903/24/25 скасувати та відмовити в забезпеченні позову.

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти доводів скаржника, з підстав викладених у відзиві. Просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції від 14.01.2025 про вжиття заходів забезпечення позову.

В судове засідання 20.02.2025 представники інших учасників справи не з`явилися.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст ухвали суду першої інстанції.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що прокурором наведено достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся, і заходи забезпечення у цьому випадку є співмірними з предметом позову, адекватними та обґрунтованими.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення інших учасників справи

В апеляційній скарзі Маневицька селищна рада вказує на те, що ухвала Господарського суду Волинської області у справі №903/24/25 від 14 січня 2025 року про забезпечення позову прийнята з порушенням норм процесуального права при недотриманні норм матеріального права, є не обґрунтованою, а відтак, незаконною з огляду на наступне.

Зокрема, скаржник наголошує на тому, що до Маневицької селищної ради листи з клопотанням про передачу земельної ділянки сільськогосподарського призначення 0723685100:04:002:0091 площею 3,1154 га від державного підприємства «Городоцьке лісове господарство», його правонаступника - державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», не надходило. Зазначене підтверджується доказами, які додані до матеріалів позовної заяви Позивачем і щодо якого Господарським судом Волинської області 10 січня 2025 року відкрито провадження у справі №903/24/25. Про спір, а саме, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення 0723685100:04:002:0091 площею 3,1154 га, згідно «Проекту організації розвитку лісового господарства ДП «Городоцький лісгосп» 2013 р. (матеріали лісовпорядкування)» включена до лісових угідь держлісфонду, Маневицькій селищній раді стало відомо лише з матеріалів позовної заяви, яка 07 січня 2025 року надійшла в електронний кабінет Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".

У добровільному порядку, з метою усунення виявлених позивачем керівником Камінь-Каширської окружної прокуратури, порушень, які стали підставою для застосування судового захисту, з метою досудового врегулювання спору, Маневицькою селищною радою 09 січня 2025 року на 54 сесії Маневицької селищної ради прийнято рішення №54/7 «Про припинення права комунальної власності на земельні ділянки», відповідно до третього другого якого припинено право комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 0723685100:04:002:0091 площею 3,1154 га.

13 січня 2025 року Маневицька селищна рада звернулась до державного реєстратора відділу «Центр надання адміністративних послуг» Маневицької селищної ради з заявою про припинення права комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 0723685100:04:002:0091 площею 3,1154 га відповідно до рішення Маневицької селищної ради від 09 січня 2025 року №54/7 «Про припинення права власності на земельні ділянки».

Однак у зв`язку з масштабною російською кібератакою на державні реєстри 19 грудня 2024 року, внаслідок якої заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, здійснити відповідну реєстрацію права на час звернення не був можливим, що підтверджується довідкою Маневицької селищної ради від 14.01.2025 №153/01-13/2-25.

Водночас, жодного доказу, який би вказував на такі наміри Маневицькою селищною радою, керівником Камінь-Каширської окружної прокуратури Господарському суду Волинської області надані не були.

Господарський суд Волинської області не врахував адекватності забезпечення позову, яка визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається, а також суд порушив баланс інтересів сторін та позбавив Маневицьку селищну раду права у добровільному порядку усунути виявлені прокурором порушення, які стали підставою застосування ним судового захисту.

Також, відповідач звертає увагу, що на розгляді Господарського суду Волинської області знаходились справи №903/199/24 та №193/202/24, предметом спору яких були аналогічні правовідносини і Маневицькою селищною радою у добровільному порядку після звернення з позовом до суду усунуто виявлені прокурором порушення, які стали підставою застосування ним судового захисту та заявлено клопотання про закриття провадження у таких справах.

Відтак, ухвала суду першої інстанції прийнята без оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, без забезпечення збалансованості інтересів сторін.

Заперечуючи доводи апеляційної скарги прокурор у відзиві вказує на те, що ухвала Господарського суду Волинської області від 14.01.2025 у справі № 903/24/25 є законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу Маневицької селищної ради безпідставною та такою, що не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Заява про забезпечення позову, що подана окружною прокуратурою мотивована реальною можливістю під час розгляду справи в суді відповідачу перереєструвати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0723685100:04:002:0091 площею 3,1154 га.

Крім цього, Маневицька селищна рада має можливість вільно розпорядитися зазначеною земельною ділянкою, а отже такі дії можуть призвести до неможливості подальшого виконання рішення у даній справі в разі задоволення позову.

Разом із цим, відсутність заходів забезпечення даного позову надає можливість Маневицькій селищній раді здійснити поділ земельної ділянки з кадастровим номером 0723685100:04:002:0091 площею 3,1154 га.

Подальші дії Маневицької селищної ради власне і свідчать про підставність задоволення судом заяви про забезпечення позову та спростовують доводи апелянта про відсутність доказів, які б вказували на намір відповідача вжити відповідних заходів з метою перереєстрації права власності.

Зокрема, 14.01.2025 Маневицькою селищною радою подано до суду клопотання про закриття провадження у справі, у зв`язку із відсутністю предмета спору, яке мотивоване тим, що 09.01.2025 Маневицької селищною радою прийнято рішення № 54/7.

У зв`язку із прийняттям вказаного рішення, 13.01.2025 орган місцевого самоврядування звернувся до державного реєстратора відділу "Центр надання адміністративних послуг" Маневицької селищної ради з метою реєстрації припинення права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0723685100:04:002:0091 площею 3,1154 га.

Таким чином, Маневицька селищна рада підтвердила факт вчинення систематичних дій, спрямованих на перереєстрацію права власності у Реєстрі речових прав на нерухоме майно. При цьому, зазначивши, що реальною перешкодою до вчинення вказаних дій стала несправність реєстрів Міністерства юстиції України. За інакших обставин відповідач вжив би заходів до відчуження земельної ділянки кадастровим номером 0723685100:04:002:0091 площею 3,1154 га.

Господарський суд Волинської області при винесенні ухвали про забезпечення позову у справі № 903/24/25 врахував вказані обставин та з огляду на можливі ризики, які одразу знайшли своє підтвердження в діях Маневицької селищної ради, прийняв законне рішення, яке на даному етапі судового розгляду справи унеможливлює вчинення відповідачем дій, які в подальшому, в разі задоволення позову, стануть перешкодою до виконання рішення суду.

Прийняття 09.01.2025 Маневицької селищною радою рішення № 54/7 "Про припинення права комунальної власності на земельні ділянки" не може свідчити про відсутність предмета спору. Вказані дії відповідача не усувають допущене порушення інтересів держави у відповідності до заявлених позовних вимог.

Крім того, прийнявши рішення №54/7 від 09.01.2025 "Про припинення права комунальної власності на земельні ділянки" Маневицька селищна рада діяла не на підставі, поза межами повноважень та не у спосіб, що передбачений п. г ч. 5 ст. 84, ст.140 Земельного кодексу України та п. 51 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Належним способом врегулювання спору до постановлення судом рішення по суті позовних вимог було б прийняття Маневицькою селищною радою рішення про передачу спірної земельної ділянки у державну власність з подальшою реєстрацією такого права за Волинською обласною військовою адміністрацією. Однак, рішення про передачу спірної земельної ділянки у державну власність відповідачем не прийнято.

За наведеного прокурор просить залишити без задоволення апеляційну скаргу Маневицької селищної ради, а ухвалу Господарського суду Волинської області від 14.01.2025 у справі №903/24/25 про забезпечення позову без змін.

3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

07.01.2025 керівник Камінь-Каширської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної військової (державної) адміністрації звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до Маневицької селищної ради, в якому просить витребувати у власність держави в особі Волинської обласної військової адміністрації з незаконного володіння Маневицької селищної ради земельну ділянку з кадастровим номером 0723685100:04:002:0091, площею 3,1154 га.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення відповідачем вимог земельного законодавства, оскільки дії Маневицької селищної ради спрямовані на вилучення земельної ділянки з лісового фонду, яка за матеріалами лісовпорядкування знаходиться у користуванні державного лісогосподарського підприємства та належить до державної власності.

Ухвалою суду від 10.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України. Підготовче засідання призначено на 10 лютого 2025 року на 11:00 год.

10.01.2025 на адресу суду надійшла заява Камінь-Каширської прокуратури Волинської області про забезпечення позову шляхом:

- заборони державним реєстраторам вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будь-які відомості та зміни щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0723685100:04:002:0091 площею 3,1154 га до набрання законної сили рішенням, яке буде ухвалено судом по суті розгляду позовної заяви;

- заборони державним кадастровим реєстраторам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та його територіальним органам вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості та зміни щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0723685100:04:002:0091 площею 3,1154 га до набрання законної сили рішенням, яке буде ухвалено судом по суті розгляду позовної заяви;

- заборони вчиняти Маневицькій селищній раді Камінь-Каширського району будь-які дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0723685100:04:002:0091 площею 3,1154 га, в тому числі поділ земельної ділянки, відчуження, передачу в оренду (суборенду), вчиняти будь-які договори, підписувати акти та будь-які інші документи.

Заява обґрунтована тим, що Маневицька селищна рада має можливість перереєструвати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на спірну земельну ділянку, оскільки вона визначена у Державному земельному кадастрі як ділянка сільськогосподарського призначення, при цьому відчуживши земельну ділянку на користь третіх осіб. Відповідач має право вільно розпоряджатися земельною ділянкою, а отже такі дії можуть призвести до неможливості подальшого виконання рішення суду у разі задоволенні позову. Відсутність заходів забезпечення дає можливість відповідачу здійснити поділ земельної ділянки, що призведе до припинення її існування як об`єкта цивільних прав та унеможливить виконання рішення суду відповідно.

Як зазначено вище, ухвалою Господарського суду Волинської області від 14.01.2025 р. заяву Камінь-Каширської окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Волинської обласної військової (державної) адміністрації від 10.01.2025 про забезпечення позову задоволено. Заборонено державним реєстраторам вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будь-які відомості та зміни щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0723685100:04:002:0091 площею 3,1154 га до набрання законної сили рішенням, яке буде ухвалено судом по суті розгляду позовної заяви. Заборонено державним кадастровим реєстраторам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та його територіальним органам вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості та зміни щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0723685100:04:002:0091 площею 3,1154 га до набрання законної сили рішенням, яке буде ухвалено судом по суті розгляду позовної заяви. Заборонено вчиняти Маневицькій селищній раді Камінь-Каширського району (Волинська область, Камінь-Каширський район, смт. Маневичі, вул. Незалежності, будинок 19, код ЄДРПОУ 04333193) будь-які дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0723685100:04:002:0091 площею 3,1154 га, в тому числі, поділ земельної ділянки, відчуження, передачу в оренду (суборенду), вчиняти будь-які договори, підписувати акти та будь-які інші документи.

4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у Справі "Пантелеєнко проти України" (заява №11901/02) наголошує, що засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у Справі "Доран проти Ірландії" (заява №2214/04), було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

За змістом рішення Європейського Суду з прав людини від 17 липня 2008 року у Справі "Каіч та інші проти Хорватії" (заява №50389/99) вбачається висновок, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Порядок забезпечення позову врегульовано положеннями глави 10 розділу І ГПК України. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. 2. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.3. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. 4. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Відповідно до ст.140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд не погоджується із прийнятою судом першої інстанції ухвалою, зазначаючи при цьому наступне.

Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у п.8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).

Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Апеляційним господарським судом встановлено, що предметом позову в цій справі є матеріально-правова вимога про витребування у відповідача земельної ділянки.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (така правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №922/2928/17 та від 05.08.2019 у справі №922/599/19).

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, прокурор посилався на те, що земельна ділянка перебуває у комунальній власності і відповідач є її розпорядником, а відтак може вчинити дії щодо її поділу, відчуження чи інші дії, направлені на утруднення виконання рішення в цій справі.

Задовольняючи заяву прокурора, місцевий господарський суд погодився із відповідними міркуваннями прокурора.

Втім, апеляційний господарський суд вважає, що висновки суду є передчасними, виходячи з такого.

Зі змісту заяви прокурора про забезпечення позову, апеляційний господарський суд встановив, що в ній відсутні посилання на конкретні обставини із посиланням на докази, які підтверджують вчинення відповідачем будь-яких дій щодо розпорядження спірною земельною ділянкою (звернення за розробкою технічної документації із землеустрою, оголошення торгів, предметом яких є речові права на спірну земельну ділянку, тощо).

До заяви прокурором теж не було додано жодних доказів, на підтвердження обставин, викладених у заяві.

Отже, фактично всі доводи заяви прокурора про вжиття заходів забезпечення позову, базуються на припущеннях прокурора, не підкріплені жодними доказами у справі.

Більше того, апеляційний господарський суд враховує, що Маневицькою селищною радою 09.01.2025 на 54 сесії Маневицької селищної ради прийнято рішення №54/7 "Про припинення права комунальної власності на земельні ділянки", третім пунктом даного рішення припинено право комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 0723685100:04:002:0091 площею 3,1154 га.

Пізніше, 13.01.2025 Маневицька селищна рада звернулась до державного реєстратора відділу "Центр надання адміністративних послуг" Маневицької селищної ради з заявою про припинення права комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 0723685100:04:002:0091 площею 3,1154 га відповідно до рішення Маневицької селищної ради від 09.01.2025 №54/7 "Про припинення права власності на земельні ділянки" .

Однак у зв`язку з масштабною російською кібератакою на державні реєстри 19.12.2024, внаслідок якої заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, здійснити відповідну реєстрацію права на час звернення не був можливим, що підтверджується довідкою Маневицької селищної ради від 14.01.2025 №153/01-13/2-25.

Доводи прокурора, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, а саме, що вищевказане рішення та дії відповідача підтверджують обґрунтованість забезпечення позову, суд апеляційної інстанції вважає такими, що направлені на спотворювання фактичних обставин справи.

Водночас, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що з матеріалів справи вбачається, що відповідач вчиняє дії, направлені на добровільне вирішення спору.

До того ж, надаючи оцінку міркуванням прокурора, викладеним у відзиві на апеляційну скаргу щодо належного врегулювання спірних правовідносин, апеляційний господарський суд враховує, що матеріалами оскарження ухвали не підтверджується та прокурором в судовому засіданні суду апеляційної інстанції не заперечувалося, що до пред`явлення позову в цій справі, а також до подання заяви про забезпечення позову, прокурор не звертався до відповідача із заявами (пропозиціями) щодо досудового врегулювання спору, а листування, додане до позовної заяви, направлене на отримання доказів щодо суті спору та на дотримання порядку, встановленого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Тобто, прокурор сам не вчиняв дій направлених, на добровільне врегулювання спірних правовідносин і тепер надає оцінку діям, які відповідач вчинив.

В свою чергу, апеляційний господарський суд враховує те, що в провадженні Господарського суду Волинської області перебували справи № 903/199/24 та №193/202/24, предметом спору яких були аналогічні правовідносини. Під час розгляду таких справ, Маневицькою селищною радою було прийнято рішення від 25.03.2024 №45/20 "Про припинення права комунальної власності на земельні ділянки", яким припинено право комунальної власності на спірні земельні ділянки та в подальшому, було зареєстровано право державної власності на спірні земельні ділянки в особі Волинської обласної державної адміністрації.

Враховуючи, що відповідачем у добровільному порядку, після звернення з позовом до суду усунуто виявлені прокурором порушення, які стали підставою для застосування ним заходів судового захисту, відповідними ухвалами Господарського суду Волинської області від 16.04.2024 у справі № 903/199/24 та від 30.04.2024 у справі № 903/202/24 провадження у таких справах були закриті на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Відповідні відомості взяті судом апеляційної інстанції із Єдиного державного реєстру судових рішень.

Отже, враховуючи усе вищенаведене, апеляційний господарський суд вказує, що дії відповідача, як у цій справі, так і в інших судових провадженнях, вказують на його прагнення добровільного врегулювання правовідносин, які виникли унаслідок отримання відповідачем земельних ділянок, відомості щодо котрих містяться у відповідних матеріалах лісовпорядування.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, прокурор не довів жодними доказами обставин, з наявністю яких закон пов`язує вжиття відповідних заходів.

В свою чергу, відповідачем доведено, що ним не вчиняються дії, котрі направлені на утруднення виконання майбутнього в цій справі рішення, а також вчинення селищною радою дій, направлених на добровільне урегулювання спірних правовідносин.

Відтак, суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції, а тому у задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову слід відмовити, з мотивів викладених у цій постанові.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд доходить висновку про те, що місцевий господарський суд допустив порушення статей 136, 137 ГПК України та дійшов помилкових висновків про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, у зв`язку з чим оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а в задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.

6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Отже, враховуючи викладене та беручи до уваги наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення заяви прокурора про забезпечення позову.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права (п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України).

За таких обставин, апеляційну скаргу Маневицької селищної ради слід задовольнити, а ухвалу Господарського суду Волинської області від 14.01.2025 у справі №903/24/25 скасувати та відмовити в задоволенні заяви керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної (військової) адміністрації про забезпечення позову.

Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу судом першої інстанції за результатами вирішення спору по суті.

Керуючись ст. ст.271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Маневицької селищної ради на ухвалу Господарського суду Волинської області від 14.01.2025 р. у справі №903/24/25 задовольнити. Ухвалу Господарського суду Волинської області від 14.01.2025р. у справі №903/24/25 скасувати.

В задоволенні заяви керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури про забезпечення позову по справі №903/24/25 відмовити.

Матеріали оскарження ухвали Господарського суду Волинської області від 14.01.2025 у справі №903/24/25 надіслати Господарському суду Волинської області.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений "26" лютого 2025 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.