Рішення

від 11.02.2025 по справі 910/5945/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.02.2025Справа № 910/5945/24Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Легкої А.С., розглянувши справу

за позовом ОСОБА_1

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Конфіденційні телекомунікації України"

2. Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Ясміна Дізайнс Лімітед"

3. ОСОБА_2

4. Печерської районної в місті Києві державної адміністрації

про припинення трудових відносин та покладення тимчасових обов`язків керівника на іншу особу.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Конфіденційні телекомунікації України", 2) Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, 3) Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Ясміна Дізайнс Лімітед та 4) ОСОБА_2 , в якому просив:

- визнати трудові відносини ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Конфіденційні телекомунікації України" на посаді генерального директора - припиненими;

- покласти тимчасові обов`язки керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Конфіденційні телекомунікації України" на ОСОБА_2 , як на власника істотної частки засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Конфіденційні телекомунікації України";

- зобов`язати Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію провести державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, а саме зміна директора у графі «Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо» Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Конфіденційні телекомунікації України" Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, замінивши запис про ОСОБА_1 на запис про ОСОБА_2 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Зобов`язано позивача у 20-ти денний строк з дати отримання даної ухвали надати суду: 6 (шість) примірники нотаріально засвідченого перекладу на англійську мову позовної заяви з додатками та 6 (шість) примірники цієї ухвали для направлення на адресу компетентного органу судового доручення про вручення судових документів відповідачам 2., 3.

Судовим проханням від 01.07.2024 були направлені документи (ухвали суду від 07.06.2024, позовної заяви з доданими до неї документами, та прохання про вручення документів) із нотаріальним засвідченням перекладу англійською мовою безпосередньо до Центрального Органу запитуваної Держави Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії - Royal Courts of Justice (Room E16, Strand, London WC2A 2LL), в особі The Senior Master (For the attention of the Foreign Process Section) для вручення таких документів Приватній компанії з обмеженою відповідальністю "Ясміна Дізайнс Лімітед" та ОСОБА_2 у спосіб передбачений статтею 5 Конвенції (b).

16.10.2024, 14.11.2024, 22.11.2024 вказані документи були повернуті на адресу суду без виконання про їх вручення.

Відповідачі правом на подачу відзиву на позов не скористалися.

Згідно положень ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні 10.12.2024 суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні 11.02.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Згідно наявного у матеріалах справи наказу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Конфіденційні телекомунікації України" (відповідача 1.) № 29-К від 01.09.2009 ОСОБА_1 (позивач) приступив до виконання обов`язків генерального директора відповідача 1. з 01.09.2009 на підставі рішення загальних зборів учасників товариства, затвердженого протоколом № 36 від 28.08.2009.

Відповідно до інформації з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником відповідача 1. є ОСОБА_1 , а єдиним учасником відповідача 1. є Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "Ясміна Дізайнс Лімітед" (відповідач 2.), власником істотної частки засновника є ОСОБА_2 (відповідач 3.).

До матеріалів справи долучено заяву позивача від 12.10.2021 про звільнення його з посади генерального директора відповідача 1.

12.10.2021 позивачем складено повідомлення про скликання (проведення) загальних зборів учасників відповідача 1. (місце проведення загальних зборів: АДРЕСА_1 ; час початку зборів: 10:00 год., 24.11.2021. Порядок денний: про припинення повноважень генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Конфіденційні телекомунікації України" ОСОБА_1 , шляхом звільнення його із займаної посади на підставі ст. 38 Кодексу Законів про працю України за власним бажанням з 24.11.2021.

Вищезазначені заява та повідомлення з нотаріально посвідченим перекладом на англійську мову були направлені учаснику відповідача 1. (відповідачу 2.) 20.10.2021, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями описів вкладення у цінний лист, фіскальним чеком № RA082724547UA.

Однак, 24.11.2021 загальні збори учасників відповідача 1. не відбулись та станом на час розгляду справи відповідного рішення про звільнення позивача з посади генерального директора відповідача 1. не було прийнято, що і стало підставою для звернення до суду із позовом.

Кожен суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Відповідно до ч. 1 статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Пунктом 8.13.4 Статуту відповідача 1., затвердженого загальними зборами учасників товариства (протокол № 30 від 14.01.2009) (далі - Статут) визначено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників належить, обрання, переобрання та звільнення генерального директора, членів дирекції, голови та членів ревізійної комісії.

Згідно з ч. 1, 2 та 4 статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів.

Відповідно до ч. 1-3 статті 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Отже, питання щодо звільнення генерального директора вирішується тільки за рішенням загальних зборів учасників, тому позивач як генеральний директор товариства не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з посади директора.

Згідно п. 8.7 Статуту генеральний директор товариства зобов`язаний скликати позачергові збори учасників, зокрема, з питань, що пов`язані із звільненням генерального директора.

Відповідно до п. 8.4 Статуту про проведення чергових загальних зборів учасників, учасники товариства повідомляються генеральним директором з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення про проведення загальних зборів учасників повинно бути зроблено не менше як за 30 днів до встановлення дати їх проведення.

Відповідно до частин 2, 3 статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Процедура звільнення за ініціативою працівника визначена ст. 38 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 30, 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до яких праву директора на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем дотримано порядку скликання загальних зборів учасників товариства, що передбачено статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та Статутом, а також порядку звільнення з посади за власним бажанням, що передбачений статтею 38 КЗпП України.

Однак, до цього часу заява позивача про звільнення загальними зборами учасників відповідача 1. у встановленому порядку не розглянута, рішення про звільнення не прийнято.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у Рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов`язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких поставити питання щодо свого звільнення.

Отже, неявка учасників відповідача 1. на загальні збори учасників (підтверджено долученим до матеріалів справи протоколом від 24.11.2021) для розгляду питання щодо звільнення позивача є прямим порушенням гарантованого йому Конституцією України права на працю та на припинення трудових відносин.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику з метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду з вимогою про визнання трудових відносин припиненими (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 520/11437/16-ц, у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року, у справі № 758/1861/18).

Уповноважений на звільнення директора орган відповідача 1. проігнорував повідомлення позивачки про її звільнення і не розглянув по суті заяву про звільнення протягом передбачених законодавством строків, не виконав покладених на нього Статутом обов`язків. З огляду на викладене, своєю бездіяльністю, яка виразилася в не розгляді та не вжитті заходів для прийняття рішення про звільнення позивача в межах статутної діяльності товариства відповідачем 1. були порушені трудові права позивача, зокрема, його право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням, та право на вільне обрання місця для його реалізації.

Всупереч с. 74 ГПК України доказів звільнення позивача з посади генерального директора відповідача 1. та рішення загальних зборів учасників товариства, та внесення змін до відомостей про юридичну особу про зміну керівника суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

На підставі вище викладеного, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права в частині визнання трудових відносин з відповідачем 1. припиненими є цілком правомірним, оскільки позивачем вичерпано процедурні можливості реалізувати своє право на припинення трудових відносин з товариством, а позов в цій частині вимог підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про покладення тимчасових обов`язків керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Конфіденційні телекомунікації України" на ОСОБА_2 , як на власника істотної частки засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Конфіденційні телекомунікації України".

Згідно вимог ч. 2 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" до компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Враховуючи зміст вказаних норм, суд зазначає, що вимога про покладення тимчасових обов`язків керівника відповідача 1. на ОСОБА_2 , як на власника істотної частки засновника не є способом захисту прав і законних інтересів (не є способом захисту особою свого особистого немайнового або майнового права та інтересу), який передбачений положеннями Господарського кодексу України або Цивільного кодексу України, не визначена відповідна вимога як такий спосіб і іншими законами України.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини та наведенні норми, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині вимог.

Також позивачем заявлено вимогу про зобов`язання Печерської районної в місті Києві державної адміністрації провести державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, а саме зміна директора у графі «Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо» Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Конфіденційні телекомунікації України" Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, замінивши запис про ОСОБА_1 на запис про ОСОБА_2 .

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.02.2020 у справі № 914/393/19 зроблено висновок, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (пункт 8.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18).

Відповідно до пункту 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", у тому числі щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

За змістом п. 3 ч. 5 ст. 25 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її переконання, порушує її права й охоронювані законом інтереси (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 910/7164/19).

За приписами ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (стаття 173 ГПК України).

Згідно ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 зроблено, серед іншого, висновок про те, що повноваження директора як посадової особи законодавець пов`язує з моментом внесення відповідного запису до ЄДРПОУ.

Таким чином, суд вважає, що процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з товариством має супроводжуватись внесенням відповідного запису (виключення директора) в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

З огляду на прийняття судом рішення щодо припинення трудових відносин між позивачем та відповідачем 1., суд дійшов висновку про те, що вимога щодо зобов`язання відповідача 4. провести державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, а саме зміна директора у графі «Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо» Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Конфіденційні телекомунікації України" Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, замінивши запис про ОСОБА_1 на запис про ОСОБА_2 підлягає частковому задоволення, а саме шляхом зобов`язання Печерської районної в місті Києві державної адміністрації провести реєстраційну дію з виключення запису " ОСОБА_1 - керівник" з відомостей про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у зв`язку з його звільненням з посади генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Конфіденційні телекомунікації України".

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Всупереч вказаним вимогам відповідачі письмових відзивів на позов не подали, стверджувань позивача не спростували.

Враховуючи ч.ч. 4, 9 ст. 129 ГПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів 1. та 2., як на сторін, внаслідок неправильних дій яких виник спір у даній справі.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати трудові відносини ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Конфіденційні телекомунікації України" (01042, місто Київ, вулиця Івана Кудрі, будинок, 39, код 31305512) припиненими.

3. Зобов`язати Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію (01010, м. Київ, вулиця Михайла Омеляновича-Павленка, буд. 15, код 37401206) провести державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, а саме у графі «Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо» Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Конфіденційні телекомунікації України" (01042, місто Київ, вулиця Івана Кудрі, будинок, 39, код 31305512) Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, виключивши запис про ОСОБА_1 .

4. В частині вимог до ОСОБА_2 відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Конфіденційні телекомунікації України" (01042, місто Київ, вулиця Івана Кудрі, будинок, 39, код 31305512) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. судового збору.

6. Стягнути з Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Ясміна Дізайнс Лімітед" (Сполучене Королівство, Лондон, Ріджет Стріт, 324/326, Олбані Хауз №404) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. судового збору.

7. В решті позовних вимог відмовити.

8. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 26.02.2025

Суддя О.М.Ярмак