Рішення

від 27.02.2025 по справі 910/13127/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.02.2025Справа № 910/13127/23 (910/14685/24)За позовом Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсар АС" (03189, м. Київ, вул. Ломоносова,54, ідентифікаційний номер 43765032) арбітражного керуючого Бандоли Олександра Олексійовича ( АДРЕСА_1 )

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Максі 2010" (38540, Полтавська обл., Диканський район, с.Велика Рудка, вул. Бузкова,28, ідентифікаційний номер 37289051)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фід-Фуд" (02152, м. Київ, Дніпровська набережна, 1 А, приміщення № 1-8 групи приміщень №150, ідентифікаційний номер 42942987)

про стягнення 2 140 640,48грн.

в межах справи №910/13127/23

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фід-Фуд" (02152, м. Київ, Дніпровська набережна, 1 А, приміщення № 1-8 групи приміщень №150, ідентифікаційний номер 42942987)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсар АС" (03189, м. Київ, вул. Ломоносова, 54, ідентифікаційний номер 43765032)

про банкрутство

Суддя Яковенко А.В.

Представники учасників: не викликались.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва знаходить справа №910/13127/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсар АС".

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсар" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Максі 2010" про стягнення грошових коштів у розмірі 2 140 640,48грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фід-Фуд" (02152, м. Київ, Дніпровська набережна, 1 А, приміщення № 1-8 групи приміщень №150, ідентифікаційний номер 42942987).

Ухвала про відкриття провадження у справі доставлена до електронного кабінету позивача 13.12.24 20:45, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи від 14.12.2024.

Також, ухвала про відкриття провадження у справі доставлена до електронного кабінету відповідача 13.12.24 20:45, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи від 14.12.2024.

18.02.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фід-Фуд" надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

18.02.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсар" надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

21.02.2025 до суду від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Максі 2010" надійшов відзив від 03.02.2025 на позовну заяву.

24.02.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фід-Фуд" надійшли письмові пояснення на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2025 у задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фід-Фуд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсар" про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Під час проведення ліквідаційної процедури, ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсар АС" встановлено, що ТОВ "Корсар АС" поставлено на користь СТОВ "МАКСІ 2010" товар у вигляді свиней живих вагою 7 779,03 кг загальною вартістю 552 750,82 грн з урахуванням ПДВ згідно податкової накладної № 3 від 23.09.2022, та відповідно до податкової накладної № 7 від 23.10.2022 товар у вигляді свиней живих вагою 23 349,024 кг загальною вартістю 1 587 889,66 грн з урахуванням ПДВ.

Водночас, відповідно до банківських виписок із рахунку ТОВ "Корсар АС" грошові кошти в розмірі 552 750,82 грн та 1 587 889,66 грн на рахунки ТОВ "Корсар АС" не надходили.

24.09.2024 позивач направив СТОВ "МАКСІ 2010" вимогу № 02-130/37 щодо надання протягом п`яти робочих днів з дня її отримання належним чином завіреної копії документів (договори, акти приймання-передачі, тощо) на підставі яких СТОВ "МАКСІ 2010" отримало від ТОВ "Корсар АС" товар у вигляді свиней живих вагою 7779,03 кг загальною вартістю 552 750,82 грн з урахуванням ПДВ, згідно податкової накладної № 3 від 23.09.2022, товар у вигляді свиней живих вагою 23 349,024 кг загальною вартістю 1 587 889,66 грн з урахуванням ПДВ, згідно податкової накладної № 7 від 23.10.2022, а також докази оплати товару.

Однак, відповіді або грошових коштів від відповідача не надійшло.

Як зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву, сторони дійшли згоди про залік зустрічних однорідних вимог на суму 2 501 374,50 грн, на підтвердження чого відповідачем надано бухгалтерську довідку СТОВ "МАКСІ 2010" від 30.09.2022 №1/2.

Згідно з бухгалтерською довідкою СТОВ "МАКСІ 2010" від 30.09.2022 №1/2 проведено взаємозалік заборгованостей СТОВ "МАКСІ 2010" за купівлю свиней перед ТОВ "Корсар АС" за договором поставки №11/10-21 від 11.10.2021 на суму 2 501 374,50 грн та ТОВ "Корсар АС" перед СТОВ "МАКСІ 2010" за купівлю свиней за договорами поставки № 01/12-21 від 01.12.2021 та № 01/03 від 01.03.2022 на суму 2 501 374,50 грн.

Також, відповідачем надано акт звірки взаємних розрахунків за період січень 2021 року - вересень 2022 року, в якому вказано проведення взаємозаліку на суму 2 501 374,50 грн та зазначено, що залишок боргу СТОВ "МАКСІ 2010" перед ТОВ "Корсар АС" станом на 30.09.2022 складає 1 725 689,66 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення поданої позовної заяви з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина 2 статті 638 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до частини 1 статті 641 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на дати здійснення спірних поставок товару) пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (частиною 2 статті 642 ЦК України).

Отже, між сторонами укладений договір поставки у спрощений спосіб, за яким позивач поставив товар на підставі видаткової накладної, а відповідач даний товар прийняв, проте не оплатив.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Із матеріалів справи слідує, що ТОВ "Корсар АС" поставлено на користь СТОВ "МАКСІ 2010" товар у вигляді свиней живих вагою 7 779,03 кг загальною вартістю 552 750,82 грн з урахуванням ПДВ згідно податкової накладної № 3 від 23.09.2022, та відповідно до податкової накладної № 7 від 23.10.2022 товар у вигляді свиней живих вагою 23 349,024 кг загальною вартістю 1 587 889,66 грн з урахуванням ПДВ.

Водночас, відповідно до банківських виписок із рахунку ТОВ "Корсар АС" грошові кошти в розмірі 552 750,82 грн та 1 587 889,66 грн від СТОВ "МАКСІ 2010" не надходили.

У свою чергу, відповідач стверджував про припинення відповідного зобов`язання з оплати товару внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами згідно з бухгалтерською довідкою СТОВ "МАКСІ 2010" від 30.09.2022 №1/2 на суму 2 501 374,50 грн.

Відповідно до частин першої - третьої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Згідно з частиною третьою статті 203 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Аналогічні положення закріплені також у статті 601 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до частини п`ятої статті 202 ЦК України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Утім, надана відповідачем до матеріалів справи бухгалтерська довідка СТОВ "МАКСІ 2010" від 30.09.2022 №1/2 про залік зустрічних однорідних вимог на суму 2 501 374,50 грн не може в силу статтей 202, 601 ЦК України вважатися правочином, направленим на припинення взаємних грошових зобов`язань сторін у справі.

Суд одночасно зауважує, що бухгалтерська довідка СТОВ "МАКСІ 2010" від 30.09.2022 №1/2 про залік зустрічних однорідних вимог, окрім того, що не є правочином у розумінні наведених вище норм чинного законодавства, також не підкріплена жодними первинними документами на підтвердження здійснення реальних господарських операцій із поставки позивачу товару за договорами поставки № 01/12-21 від 01.12.2021 та № 01/03 від 01.03.2022.

Так, надані відповідачем копії видаткових накладних, в яких покупцем товару значиться ТОВ "Корсар АС", не містять посилань на жодний із договорів поставки № 01/12-21 від 01.12.2021 та № 01/03 від 01.03.2022.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент спірної поставки) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення № 88).

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення № 88 (в редакції, чинній на момент спірної поставки) визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент спірної поставки) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Зазначений перелік обов`язкових реквізитів кореспондується із пунктом 2.4 пункту 2 Положення № 88, за яким первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Системний аналіз приписів статей 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та положень пунктів 2.1, 2.4 пункту 2 Положення № 88 свідчить, що за своєю правовою природою первинні документи є документами, які посвідчують виконання зобов`язань (констатують, фіксують) певні факти господарської діяльності у правовідносинах між сторонами) та мають юридичне значення для встановлення обставин такого виконання (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 23.09.2021 у справі № 910/866/20, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).

Натомість, до матеріалів справи не надано відповідні первинні документи щодо виконання відповідачем зобов`язань за договорами поставки № 01/12-21 від 01.12.2021 та № 01/03 від 01.03.2022 перед позивачем у частині поставки товару на суму 2 501 374,50 грн, та припинення зобов`язання відповідача перед позивачем з оплати товару на суму 2 501 374,50 грн, а саме за поставлений товар у вигляді свиней живих вагою 7 779,03 кг загальною вартістю 552 750,82 грн з урахуванням ПДВ згідно податкової накладної № 3 від 23.09.2022, та за товар у вигляді свиней живих вагою 23 349,024 кг загальною вартістю 1 587 889,66 грн з урахуванням ПДВ відповідно до податкової накладної № 7 від 23.10.2022.

У той же час, наданий відповідачем акт звірки взаємних розрахунків за період січень 2021 року - вересень 2022 року, в якому вказано проведення взаємозаліку на суму 2 501 374,50 грн та зазначено залишок боргу СТОВ "МАКСІ 2010" перед ТОВ "Корсар АС" у сумі 1 725 689,66 грн., не може слугувати єдиним доказом у підтвердження заборгованості відповідача в певному розмірі за відсутності первинних документів.

Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18,від 20.04.2021 у справі № 910/14518/19.

Згідно з частиною 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Ураховуючи викладене, оскільки в матеріалах справи відсутні первинні документи на підтвердження припинення зобов`язання відповідача перед позивачем, що становить предмет розгляду даної справи, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача боргу в сумі 2 140 640,48грн. за товар у вигляді свиней живих вагою 7 779,03 кг загальною вартістю 552 750,82 грн з урахуванням ПДВ згідно податкової накладної № 3 від 23.09.2022, та за товар у вигляді свиней живих вагою 23 349,024 кг загальною вартістю 1 587 889,66 грн з урахуванням ПДВ відповідно до податкової накладної № 7 від 23.10.2022.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Максі 2010" (38540, Полтавська обл., Диканський район, с.Велика Рудка, вул. Бузкова,28, ідентифікаційний номер 37289051) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсар АС" (03189, м. Київ, вул. Ломоносова,54, ідентифікаційний номер 43765032) 2 140 640 (два мільйона сто сорок тисяч шістсот сорок) грн. 48 коп. боргу, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 25687 (двадцять п`ять тисяч шістсот вісімдесят сім) грн. 70 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 27.02.2025.

Суддя А.В. Яковенко