Рішення

від 27.02.2025 по справі 910/566/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.02.2025Справа № 910/566/25

Суддя Господарського суду міста Києва Привалов А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників

справу № 910/566/25

за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до проТовариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛЕРЕЯ-АЛЕКС" стягнення 42 655,58 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛЕРЕЯ-АЛЕКС" про стягнення 42655,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у період з 12.07.2021 по 31.12.2021 здійснював скид стічних вод без умов на скид з об`єкта, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 24, літ. А, нежитлове приміщення № 190, у зв`язку з чим на підставі п. 8.1 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 за № 1879, розрахована заборгованість за скид стічних вод в чотирикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період скиду стічних вод без умов на скид у загальній сумі 42655,58 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 відкрито провадження у справі №910/566/25, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. При цьому, суд зобов`язав відповідача подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як встановлено судом, позивач і відповідач мають зареєстровані електронні кабінети у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі відповідно ухвала суду від 20.01.2025 про відкриття провадження у справі в електронному вигляді була доставлена до електронних кабінетів сторін, що підтверджується повідомленнями про доставку електронного листа, залученими до матеріалів справи.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи вважається днем вручення судового рішення. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З огляду на приписи ч. 6 ст. 242 ГПК України вважається, що відповідач отримав 23.01.2025 ухвалу про відкриття провадження у справі від 20.01.2025.

При цьому судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи наведе, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 910/566/25 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З огляду на вищевикладене суд констатує, що ним вчинено всі необхідні та можливі заходи з метою встановлення місцезнаходження відповідача та повідомлення його про розгляд справи судом.

Суд зазначає, що з урахуванням строків, встановлених статтями 165, частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, а саме протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, які також визначені судом в ухвалі від 20.01.2025 відповідач мав подати відзив на позовну заяву.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв та клопотань процесуального характеру від відповідача на час розгляду справи до суду також не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У свою чергу, суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Наразі, від відповідача станом на час винесення рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання відзиву та/або про намір вчинення відповідних дій у відповідності до статті 165 Господарського процесуального кодексу України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи по суті.

За приписами ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на вищевикладене, оскільки відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті у строки, визначені ст. 178, 252 ГПК України, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог, окрім наявних в матеріалах справи, позивачем суду не надано.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

12.07.2021 між Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЛЕРЕЯ-АЛЕКС" (Споживач) було укладено Договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення №256/5-04-Т, за умовами якого Виконавець зобов`язується надавати Споживачу послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Києва за адресами об`єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об`єктів централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (яка є невід`ємною частиною цього договору) та на підставі пред`явлених Споживачем вимог до скиду стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Києва (надалі - Вимоги до скиду стічних вод), а Споживач зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому Виконавцем послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (в подальшому - Правила користування), Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 №316 (в подальшому - Правила приймання стічних вод), Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 №1879 (в подальшому - Місцеві правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Відповідно до п. 1.3 Договору, обсяг води, що підлягає постачанню та прийняттю в систему каналізації, надається Споживачем у вигляді нормативного розрахунку (погодинного, добового, помісячного, річного обсягу постачання послуг), який затверджується Дніпровським басейновим управлінням водних ресурсів та узгоджується з Виконавцем і є невід`ємною частиною договору або Технічних умов на водопостачання, виданих та погоджених Виконавцем. Загальний обсяг поставлених за цим договором послуг визначається загальною кількістю наданих Споживачу протягом дії договору кубічних метрів води та прийнятих у міську каналізацію стічних вод - є договірним обсягом га використовується в розрахунках.

Згідно з п.2.1.1 Договору, кількість поставленої Споживачу води визначається за показаннями засобу обліку, зареєстрованого у Виконавця, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у Споживача декількох об`єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх засобів обліку, зареєстрованих за Споживачем. Обсяг наданої води для поливу та на інші власні потреби Споживача, незалежно від його організаційно-правової форми, визначається за показаннями засобів обліку. В разі технічної неможливості встановлення засобу обліку, кількість води, поставленої для поливу та інших власних потреб Споживача, може визначатися за узгодженим з Виконавцем розрахунком на підставі наданих Споживачем інформації та документів, якими визначена площа поливу та обсяги води на відповідні власні потреби.

У п.2.1.2 Договору визначено, що Споживач щомісяця в період з 25 по 30 число поточного місяця знімає та передає Виконавцю послуг показання засобів обліку води через електронний особистий кабінет за електронною адресою: https:///egals.vodokanal.kiev.ua (далі - Сервіс). Передані через електронний особистий кабінет показання з приладів обліку підтверджують обсяг отриманих Споживачем послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення та є підставою для проведення Виконавцем нарахувань Споживачу за спожиті послуги централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення і виставлення рахунків.

Обсяг наданих Споживачу послуг з водовідведення визначається на рівні обсягів спожитих ним послуг з водопостачання (в тому числі постачання гарячої води), згідно з показаннями засобів обліку води, зареєстрованих у Виконавця, або за показаннями засобів обліку стічних вод, зареєстрованих у Виконавця та/або іншими способами визначення об`ємів стоків у відповідності до Правил користування, Правил приймання стічних вод та Місцевих правил приймання (п.2.1.6 Договору).

Відповідно до п.2.1.8 Договору, облікові дані Споживача щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов`язковому звірянню у Виконавця. Споживач щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою Виконавця) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг (за встановленою Виконавцем формою) та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння Споживач направляє свого представника до Виконавця із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання Виконавцем підписаного повноважними особами Акту звіряння розрахунків. В разі невиконання Споживачем цього пункту договору, облікові дані Виконавця щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених Споживачем розрахунків у відповідних періодах вважаються безумовно погодженими Споживачем.

Згідно з п.2.2.2 Договору, Виконавець щомісячно направляє до банківської установи Споживача розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення відповідно до встановлених тарифів та внесків на обслуговування вузлів комерційного обліку. Виконавець може оформлювати і передавати Споживачу розрахункові документи іншим способом, що не суперечить чинному законодавству України. Тарифи на послуги водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами Розмір внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку, визначається окремо для кожної будівлі з розрахунку на один рік, коригується щороку виконавцем та не підлягає узгодженню зі Споживачем. У разі зміни тарифів та/або внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку у період дії цього договору, Виконавець доводить Споживачу інформацію про вказані зміни у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

Згідно з п. 2.2.4 Договору, у разі неотримання від Виконавця поточного щомісячного розрахункового документа, Споживач здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості наданих йому послуг.

Пунктом 2.2.5 Договору визначено, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, Споживач зобов`язаний у десятиденний строк з дня направлення Виконавця розрахункового документа до банківської установи Споживач, письмово повідомити про це Виконавця та у це же строк направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова Споживача оплатити розрахунковий документ Виконавця вважатиметься безпідставною.

Відповідно до п. 4.12 Договору, в разі порушення Споживачем п.п. 1.1, 1.5 цього договору останній сплачує Виконавцю плату за скид стічних вод без чинних вимог до скиду стічних вод, яка нараховується у п`ятикратному розмірі тарифу за водовідведення відповідно до вимог чинного законодавства.

Дислокацією об`єктів житлового фонду, що є невід`ємною частиною Договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення №25620/5-04-Т від 12.07.2021, Сторони визначили адресу об`єктів споживання за адресою: вул. Хрещатик, 24 в літ. «А» (нежитлове приміщення № 190).

Листом б/н від 26.01.202 Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» вимагало від відповідача сплатити борг у розмірі 42655,58 грн згідно з розрахунком. Даний лист був направлений на юридичну адресу відповідача, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач у проміжок часу з 12.07.2021 по 31.12.2021 здійснював скид стічних вод без умов на скид, що є порушенням пункту 8.1 Правил №1879, внаслідок чого позивачем нараховано відповідачу 4-ти кратний розмір тарифу за послуги з водовідведення за весь період відсутності умов на скид, оскільки однократний розмір тарифу за скид стічних вод уже застосовано при проведенні та виставленні відповідачу основних нарахувань за надані послуги з водопостачання та водовідведення, які ним оплачені. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» становить 42 655 грн. 58 коп.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався та позовні вимоги не оспорив.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення №21790/5-06 від 26.12.2019 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положенням ч. 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

За приписами ст. 1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» централізоване питне водопостачання - це господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води. Централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення стічних вод за допомогою системи централізованого водовідведення.

Відповідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення; об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та/або централізованого водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності; індивідуальними і колективними споживачами житлово-комунальних послуг, визначеними Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається Правилами користування, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Правилами №1879 встановлені, зокрема, вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов`язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.

Відповідно до пункту 2.4 Правил №1879, абоненти зобов`язані, зокрема, отримати Умови на скид та укласти договір з водоканалом відповідно до статей 19, 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

Згідно з пунктом 3.3.1 Правил №1879, абоненти зобов`язані отримати у Водоканалі Умови на скид згідно з додатком 2.

Пунктом 3.3.2 Правил №1879 передбачено, що для отримання Умов на скид абонент повинен звернутись до водоканалу для їх оформлення та надати документи, передбачені вказаним пунктом

Відповідно до пункту 3.3.3 Правил №1879, водоканал у місячний строк з моменту отримання необхідних документів розглядає їх і видає Умови на скид.

Згідно з пунктом 3.3.4 Правил №1879, Умови на скид видаються на один рік.

У пункті 3.3.5 Правил №1879 зазначено, що якщо абонентом заявлено про відсутність змін у його водовідведенні, Умови на скид на наступний рік подовжуються. Абонент повинен звернутися до водоканалу з письмовим запитом про подовження Умов на скид за один місяць до закінчення строку їх дії.

Пунктом 8.1 Правил №1879 встановлено, що абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії абонент сплачує в п`ятикратному розмірі тариф на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності.

Згідно з пунктом 4.1 Інструкції, про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, плата за скид стічних вод підприємств у системи каналізації населених пунктів вноситься підприємствами згідно з розрахунками водоканалів та виставленими ними рахунками на розрахункові рахунки водоканалів у порядку та в терміни, передбачені договором.

Відповідно до пункту 7.10 Правил №1879 при виявленні факту порушення вимог Правил абоненти сплачують у п`ятикратному розмірі тарифу за послуги водовідведення у випадках, визначених у абзацах 3-8 пункту 8.6 розділу 8 цих Правил.

За приписами пункту 8.6 Правил №1879 при порушенні цих Правил та Правил користування водоканал має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період) як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п`ятикратному розмірі тарифу за водовідведення у разі:

а) відсутності у абонента Умов на скид чи закінчення строку їх дії;

б) відмови або затримання з боку абонента укладання з водоканалом договору на послуги водопостачання та водовідведення (при відсутності технічної можливості відключення від міської мережі та після письмового попередження абонента);

в) затримки з оформленням перепустки представнику контролюючих служб на територію абонента або неможливості відібрати пробу стічних вод у визначеному КК абонента протягом 30 і більше хвилин з моменту прибуття для виконання службових обов`язків);

г) відмови абонента виділити представника для відбору проби;

д) відмови абонента від виконання пункту 8.9 цих Правил.

Відповідно до частини 1 статті 217 Господарського кодексу України, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 235 ГК України встановлено, що за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або запобігання повторенню порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання.

Проаналізувавши правову природу санкції щодо сплати в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період відсутності Умов, суд приходить до висновку, що такий вид відповідальності є оперативно-господарською санкцією, в силу притаманних їй особливостей.

Крім того, статтею 237 ГК України визначено, що підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.

Виходячи з аналізу положень статті 237 ГК України, особливістю оперативно-господарських санкцій є те, що, на відміну від штрафних, до яких вдаються виключно за рішенням суду, вони застосовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку, тобто без попередження заздалегідь. Оперативно-господарські санкції застосовують безпосередньо самі суб`єкти господарських відносин в оперативному порядку, тобто без звернення до судових або інших уповноважених органів, і без згоди іншої сторони зобов`язання - це, зокрема, є головною умовою застосування сторонами таких санкцій, про що має бути пряма вказівка в договорі. При цьому до суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, які передбачено договором.

Схожа за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.08.2018 у справі №905/2464/17, від 20.10.2020 у справі №905/267/19 та від 15.10.2019 у справі №905/2319/17.

Так, згідно з пунктом 4.12 Договору, у разі порушення Споживачем п. 1.1, 1.5 цього договору останній сплачує Виконавцю плату за скид стічних вод без чинних вимог до скиду стічних вод, яка нараховується у п`ятикратному розмірі тарифу за водовідведення відповідно до вимог чинного законодавства.

Проте, матеріали справи не містять, а відповідачем, у свою чергу, не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів, у розумінні ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження оформлення відповідних умов на скид стічних вод згідно з положеннями укладеного між сторонами договору та вимогами Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва № 1879, чинних з 09.02.2020 року.

Таким чином, заборгованість відповідача перед Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» за Договором про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення №25620/5-04-Т від 12.07.2021, у зв`язку зі скидом стічних вод без умов на скид стічних вод за період з 12.07.2021 по 31.12.2021 за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 24 в літ. «А» (нежитлове приміщення №190), становить 42655,58 грн.

Листом б/н від 26.01.202 Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» вимагало від відповідача сплатити борг у розмірі 42655,58 грн згідно з розрахунком. Даний лист був направлений на юридичну адресу відповідача, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення.

Проте, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження висловлення відповідачем обґрунтованих заперечень щодо складеного позивачем розрахунку плати за скид стічних вод у міську каналізацію, а також розміру плати за скид стічних вод без Умов на скид.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження сплати відповідачем Приватному акціонерного товариства «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» заборгованості за скид стічних вод без умов на скид стічних вод у розмірі 42655,58 грн.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких підстав, суд, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛЕРЕЯ-АЛЕКС" про стягнення 42655,58 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛЕРЕЯ-АЛЕКС" вул. Євгена Сверстюка, 11А, оф.813, м. Київ, 02002; код ЄДРПОУ 37935606) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» (01015, місто Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) заборгованість у розмірі 42655 грн. 58 коп. та судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано: 27.02.2025.

Суддя А.І. Привалов