Ухвала

від 26.02.2025 по справі 914/444/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.02.2025 Справа№914/444/25

Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни Горецької, за участю секретаря судового засідання Зоряни Палюх, розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач»

про забезпечення позову до подання позовної заяви,

особа, яка може набути статус відповідача по справі Приватне підприємство «Львівметалпласт»,

ВСТАНОВИВ:

20.02.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» звернулось до Господарського суду Львівської області з заявою про забезпечення позову до його подання.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2025, справу №914/444/25 передано судді Зоряні Горецькій.

За вх. №4683/25 від 21.02.2025 та вх. №4790/25 від 24.02.2025 надійшли заперечення приватного підприємства «Львівметалпласт» проти забезпечення позову.

Ухвалою від 24.02.2025, суд призначив розгляд заяви про забезпечення позову в судовому засіданні на 26.02.2025. Сторони забезпечили явку уповноважених представників сторін в судове засідання.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, враховуючи доводи та заперечення сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до поданої заяви ТОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» просить вжити заходів щодо забезпечення цього позову, а саме: накласти арешт на нежитлові приміщення будівлі корпусу №12 під літ. А-4, загальною площею 37 017,3 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 321 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1471389746101), нежитлові приміщення будівлі корпусу №12 під літ А-4, загальною площею 12 911,0 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 321 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1099046946101) та нежитлову будівлю підстанції під літ. Г-1 загальною площею 194,3 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 321 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1471342746101).

В обґрунтуванні заяви ТОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» покликається на наступні обставини.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.08.2022 у справі №5015/118/11 (Додаток №2) задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські заводи автомобілебудування» від 11.12.2018 за вх. №3321/18 про визнання недійсним аукціону від 07.12.2018 з продажу майна банкрута; визнано недійсними результати аукціону від 07.12.2018 з продажу майна ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» (лоту № 1 та лоту № 2); визнано недійсним договір купівлі-продажу майна, проданого на аукціоні від 07.12.2018, укладений між ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» та переможцем аукціону ПП «ІНВЕСТ ПРОМ ТОРГ», серія та номер: 1630, виданий 10.12.2018, та визнано недійсним договір купівлі-продажу майна, проданого на аукціоні від 07.12.2018, укладений між ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» та переможцем аукціону ТзОВ «УКР ІНВЕСТ ТОРГ», серія та номер: 1629, виданий 10.12.2018.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.08.2023 у справі №5015/118/11 (Додаток №3) скасовано Ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.08.2022 у справі № 5015/118/11 та прийнято нове рішення, яким в задоволенні заяви ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування» про визнання недійсним аукціону від 07.12.2018 з продажу майна банкрута та застосування наслідків недійсності правочину визнання недійсними угод, укладених із переможцями аукціону, відмовлено.

Постановою Касаційного господарського суду від 18.01.2024 у справі №5015/118/11 (Додаток №4) скасовано Постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.08.2023 у справі №5015/118/11 та Ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.02.2022 у справі № 5015/118/11 та справу № 5015/118/11 у частині заяви ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування» про визнання недійсним результатів аукціону від 07.12.2018 та визнання недійсними угод, укладених із переможцем, передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.05.2024 у справі №5015/118/11 (Додаток №5) задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські заводи автомобілебудування» про визнання недійсним аукціону від 07.12.2018 з продажу майна банкрута та визнання недійсними угод, укладених з переможцем аукціону, визнано недійсними результати аукціону від 07.12.2018 з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» (Лот № 1 та Лот № 2), визнано недійсним договір купівлі-продажу майна, проданого на аукціоні від 07.12.2018 (Лот № 1), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» та переможцем аукціону Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР ІНВЕСТ ТОРГ» (ідентифікаційний код: 40120401), серія та номер: 1630, виданий 10.12.2018 та визнано недійсним договір купівлі-продажу майна, проданого на аукціоні від 07.12.2018 (Лот № 2), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» та переможцем аукціону Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР ІНВЕСТ ТОРГ» (ідентифікаційний код: 40120401), серія та номер: 1629, виданий 10.12.2018.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 у справі №5015/118/11 (Додаток №6) частково задоволено вимоги апеляційної скарги Приватного підприємства «Львівметалпласт», скасовано Ухвалу Господарського суду Львівської області від 28.05.2024 у справі №5015/118/11 та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено, визнано недійсними результати аукціону від 07.12.2018 з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» (Лот № 1 та Лот № 2), визнано недійсним договір купівлі-продажу майна, проданого на аукціоні від 07.12.2018 (Лот № 1), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» та переможцем аукціону Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР ІНВЕСТ ТОРГ» (ідентифікаційний код: 40120401), серія та номер: 1630, виданий 10.12.2018.

Договір купівлі-продажу від 10.12.2018, предметом якого були нежитлові приміщення будівлі корпусу №12 під літ. А-4, заг. пл. 37 017,3 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 321, та Договір купівлі-продажу від 10.12.2018, предметом якого були нежитлові приміщення будівлі корпусу №12 під літ А-4, заг. пл. 12 911,0 кв.м., нежитлова будівля підстанції під літ. Г-1 заг.пл. 194,3 кв.м. та корпоративні права Дочірнього підприємства «ЛА-5» ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач», визнано недійсними .

За твердженням заявника в силу ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) вказані договори не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У зв`язку з недійсністю результатів аукціону від 07.12.2018 та, як наслідком недійсності відповідних договорів, ТОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» залишається власником нежитлових приміщень будівлі корпусу №12 під літ. А-4, заг. пл. 37 017,3 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 321, нежитлових приміщень будівлі корпусу №12 під літ А-4, заг. пл. 12 911,0 кв.м. за адресою: м. Львів, вул.Шевченка, 321, нежитлової будівлі підстанції під літ. Г-1 заг.пл. 194,3 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 321 та корпоративних прав Дочірнього підприємства «ЛА-5», оскільки перехід права власності не відбувся.

Як зазначено в заяві внаслідок вищевказаних обставин ТОВ «Управляюча компанія Львівський автонавантажувач» буде подано позов про витребування майна із чужого незаконного володіння, зокрема, витребування нежитлових приміщень будівлі корпусу №12 під літ. А-4, загальною площею 37 017,3 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 321 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1471389746101), нежитлових приміщень будівлі корпусу №12 під літ А-4, загальною площею 12 911,0 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 321 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1099046946101) та нежитлової будівлі підстанції під літ. Г-1 загальною площею 194,3 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 321 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1471342746101) з чужого незаконного володіння Приватного підприємства «Львівметалпласт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач».

За твердженням заявника згідно з долученої інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №414333497 від 20.02.2025 (сторінок 47-61, 69-76), майно ТОВ «УК «ЛА» неодноразово переходило у власність до інших осіб, які пов`язані із засновником ПП «Львівметалпласт» ОСОБА_1 .

Відтак, заявник вважає, що накладення арешту на нежитлові приміщення буде ефективним заходом забезпечення позову, оскільки їх вжиття лише частково обмежить права теперішнього володільця Приватного підприємства «Львівметалпласт» на час розгляду даної справи, але забезпечить належний захист прав і законних інтересів ТОВ «Управляюча компанія Львівський автонавантажувач» та усіх його учасників шляхом унеможливлення подальшого незаконного переходу майна ТОВ «УК «ЛА» до іншої особи та запобігання затягування розгляду справи в майбутньому (не потребуватиме залучення «нових» володільців майна).

Щодо зустрічного забезпечення заявник зазначив про відсутність пропозицій щодо зустрічного забезпечення позовних вимог. Щодо визначення зустрічного забезпечення позову заявник покладається на розсуд суду.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Отже, з урахуванням вимог, передбачених вищенаведеними нормами ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1- 9 цієї частини.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення балансу інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Наведена правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, а також у постановах Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 916/3245/19, від 16.10.2019 у справі № 904/2285/19.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.

Як на підставу забезпечення позову у цій справі заявник посилається на судові рішення у справі №5015/118/11. Також заявник зазначив, що спірне майно неодноразово переходило у власність до інших осіб, які пов`язані із засновником ПП «Львівметалпласт» ОСОБА_1 . Разом з тим, заявником не наведено обставин та не надано інших достатніх доказів на підтвердження вчинення ПП «Львівметалпласт» дій (переходу майна до третіх осіб), починаючи з 15.02.2021 (дата акту приймання-передачі майна до статутного капіталу), з метою унеможливлення в майбутньому виконання судового рішення в судовій справі.

Водночас, суд звертає увагу, що аналогічного змісту заява, вже була предметом розгляду по справі №914/391/25. Ухвалою суд від 19.02.2025 у складі судді Уляни Ділай, в задоволенні вказаної заяви відмовлено. Обставини описані в обох заявах з 17.02.2025 (дата подання першої заяви) до 20.02.2025 (дата подання другої заяви) не змінились, жодних дій з метою відчуження майна, яке може бути предметом спору зі сторони ймовірного відповідача вчинено не було. Разом з тим, зі сторони заявника не було вжито жодних дій щодо подання позовної заяви.

Суд звертає увагу заявника, що під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.

Отже, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову (арешт майна), а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Подана заява про арешт спірного майна необґрунтована обставинами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів особи.

Водночас, суд не вбачає в діях заявника зловживань процесуальними правами, а тому відсутні підстави для вжиття заходів щодо запобігання таким діям.

За вказаних обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 136-141, 144, 234 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Суддя Горецька З.В.