Ухвала

від 25.02.2025 по справі 907/105/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25.02.2025 р. Справа № 907/105/25

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., розглянувши матеріали

за позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, місто Ужгород, Закарпатська область

до відповідача Приватного підприємства «Арол Плюс», місто Винники, Львівська область

про стягнення 326 372,04 грн.

ВСТАНОВИВ

Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Приватного підприємства «Арол Плюс» про стягнення попередньої оплати в сумі 326 372,04грн.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 31.01.2025 у справі №907/105/25 справу за позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністюдо Приватного підприємства «Арол Плюс» про стягнення попередньої оплати у розмірі 326 372,04 грн передано за підсудністю до Господарського суду Львівської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2025 справу №907/105/25 передано для розгляду судді Сухович Ю.О.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, Господарський суд Львівської області дійшов висновку про необхідність залишення її без руху з огляду на наступне.

1. Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

В порушення вказаних вимог, позивачем не зазначено у позовній заяві відомості визначені у пункту 7 частині 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України (їх наявність чи відсутність).

2. Згідно частини 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Відповідно до пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

В порушення пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не зазначено у позовній заяві про наявність у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

3. Відповідно до пункту 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Як вбачається із поданих матеріалів, позовна заява не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, що є порушенням вимог пункту 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

4. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025», з 1 січня 2025 рокудля працездатних осіб встановлено прожитковий мінімум на рівні 3028,00 грн.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить стягнути попередню оплату в сумі 326 372,04 грн, отже вимога є майнового характеру.

З врахуванням вищенаведеного належна до сплати сума судового збору за подання вказаної позовної заяви до господарського суду складає 4 895,58 грн.

Проте, як вбачається з позовної заяви та додатків доданих до неї, позивачем в порушення норм чинного законодавства, а саме, пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України не додано докази сплати судового збору у встановленому розмірі.

Позивачем позовній заяві заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, обґрунтоване відсутністю можливості сплатити судовий збір через тимчасові обмеження на проведення платежів Державною казначейською службою України, у зв`язку з воєнними діями.

Відповідно достатті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Суд вважає за доцільне зазначити, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, вказаних у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Проаналізувавши вказані положення, слід зазначити, що суд розглядаючи клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору повиннен дотримуватись принципів рівності та збалансованості інтересів сторін. Окрім того, господарському суду надано лише право, а не покладено обов`язок у будь-якому випадку задовольняти клопотання учасників судового процесу про відстрочення сплати ними судового збору. Тобто, вказана норма застосовується лише у випадку, коли заявник надасть суду дійсно переконливі докази скрутного матеріального становища, яке перешкоджає йому вчинити необхідні дії по сплаті судового збору.

Як вбачається з вищевикладеного єдиною підставою для вчинення судом зазначених устатті 8 Закону України «Про судовий збір» дій є врахування ним майнового стану сторони.

Отже, приписи статті 8 Закону України «Про судовий збір» наділяють суд правом на відстрочення сплати судового збору лише за наявності виняткових обставин, а саме з урахуванням того, що в майбутньому, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, позивач матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 8 Закону України «Про судовий збір» господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочки сплати судового збору.

При цьому, суд зазначає, що позивачем не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність належних підстав для відстрочки сплати судового збору, а також не додано жодних доказів на підтвердження його доводів щодо важкого фінансового становища та недостатності коштів на оплату судового збору.

У свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем не долучено до матеріалів справи жодних доказів на підтвердження можливості його у майбутньому, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у даній справі, сплатити судовий збір у встановленому законодавством розмірі.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду зправ людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України», від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України», зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»).

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в Господарському процесуальному кодексу України обов`язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі», no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

З огляду на викладене вище, розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору,суд дійшов висновку про недоведеність позивачем обставин, які перешкоджають сплаті судового збору в розумінні статті 8 Закону України «Про судовий збір», а відтак, вказане клопотання не підлягає задоволенню.

Отже, позивачу слід виправити недоліки позовної заяви, для подальшого належного та об`єктивного розгляду позовної заяви судом.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 162 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись нормами статей 73, 76, 80, 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1.Відмовити у задоволенні клопотання Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про відстрочення сплати судового збору.

2.Позовну заяву залишити без руху.

3.Встановити позивачу 10-денний строк з дня вручення ухвали на виправлення допущених недоліків, які зазначені у вказаній ухвалі суду.

4.Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

4.1.надання відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

4.2.надання відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви;

4.3.надання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

4.4.надання доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі 4 895,58 грн.

5.Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Суддя Сухович Ю.О.

Ухвала підписана 25.02.2025