Рішення

від 24.02.2025 по справі 916/5610/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2025 р. Справа № 916/5610/24Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Склезь Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНООПТТОРГ-ТРЕЙД" (49106, м. Дніпро, вул. Камська, буд. 64; код ЄДРПОУ 31497076),

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІВКО" (73028, м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 169; код ЄДРПОУ 33824619),

про стягнення 34335,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Лахтіонов О.Г., довіреність № 24/1 від 24.01.2025;

від відповідача не з`явився.

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНООПТТОРГ-ТРЕЙД" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІВКО" про стягнення суми заборгованості у розмірі 34335,00 грн. Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд стягнути з відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем обов`язку щодо оплати поставленого позивачем товару на суму 34335,00 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2024 справу № 916/5610/24 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.

Ухвалою суду від 27 грудня 2024 року прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНООПТТОРГ-ТРЕЙД" до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/5610/24. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 30.01.2025 о 12:30 год.

У судовому засіданні 30.01.2025 суд протокольною ухвалою відклав судове засідання на 10:00 год. 24.02.2025.

Ухвалою суду від 30.01.2025 повідомлено ТОВ "СТІВКО", що судове засідання з розгляду справи по суті призначене 10:00 год. 24.02.2025.

Представник відповідача у судове засідання 24.02.2025 не з`явився, відзив на позовну заяву до суду не надав, про причини неявки та неподання відзиву відповідач суд не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Представник позивача у судовому засідання 24.02.2025 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні 24.02.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду і повідомлено представника позивача про час складення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що 11 лютого 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНООПТТОРГ-ТРЕЙД" (надалі постачальник або позивач) здійснило поставку Товариству з обмеженою відповідальністю "СТІВКО" (надалі покупець або відповідач) товару (Шина 9,00R20 И-Н 142Б Г Ун Сер К 140/137 4 1с ROSAVA) в кількості 5 одиниць (надалі товар), на загальну суму 34335,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 12298 від 11.02.2022.

Покупець прийняв товар у зазначеній кількості в повному обсязі, без претензій щодо якості товару, що підтверджується підписаною відповідачем видаткової накладної № 12298 від 11.02.2022.

У зв`язку з відсутністю оплати товару, постачальник направив покупцю за його місцезнаходженням вимогу за вих. № 21/08-23.1 від 21.08.2023 про сплату заборгованості за поставлений товар у розмірі 34335,00 грн. Проте оплати товару або відповіді на вимогу зі сторони відповідача не надходило.

Надалі позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою від 09.08.2024 за вих. № 09/08-24 про сплату заборгованості за поставку товару на суму 34335,00 грн, протягом 7 днів з дня отримання вимоги. Проте за інформацією АТ «УКРПОШТА» вимога повернута відправнику 29.08.2024 у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Позивач зазначає, що датою пред`явлення вимоги відповідачу є 29.08.2024, а останній день строку оплати відповідно до положень ч. 2 ст. 530 ЦК України сплинув 05.09.2024.

Станом на день звернення позивача з цим позовом до суду, відповідачем так і не було здійснено оплату поставленого позивачем товару в розмірі 34335,00 грн.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНООПТТОРГ-ТРЕЙД" підлягають задоволенню, з таких підстав.

Установлені судом обставини свідчать про виникнення між сторонами майново-господарських зобов`язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Поряд з цим, згідно з частиною 7 статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України (надалі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. При цьому допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У свою чергу, згідно з положеннями частини 2 статті 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, а за змістом статті 639 ЦК України: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (частина 1); якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2).

Водночас, відповідно до частини 1 статті 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Отже, між суб`єктами господарської діяльності можуть укладатися господарські договори як у письмовій формі шляхом складення єдиного документу за підписом обох сторін (у тому числі у спрощеній формі), так і усній.

Судом встановлено, що сторони не підписали спільного письмового договору поставки, а тому фактично поставка за видатковою накладною № 12298 від 11.02.2022 здійснена на підставі усного договору шляхом пропозицій обох сторін щодо поставки та прийняття товару.

Таким чином, суд констатує, що з моменту отримання товару за видатковою накладною № 12298 від 11.02.2022 відбувся акцепт оферти, тобто укладення договору з відповідними правовими наслідками щодо підтвердження його істотних умов.

Зокрема, у наведеній видатковій накладній має місце зазначення сторін договору, найменування, кількість та вартість товару, що відповідає положенням другого речення частини 2 та частини 3 статті 180 ГК України щодо визначення істотних умов, а саме істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода; при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Зміст та умови усного договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на підставі вказаного договору (правочину), з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений усний договір поставки.

У відповідності до ч. 1, 6 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За змістом частини першої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина перша статті 691 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частиною другою статті 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач на виконання умов усного договору поставки, поставив відповідачу товар на загальну суму 34335,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 12298 від 11.02.2022 (т.1, а.с. 15), яка підписана сторонами без будь-яких претензій і зауважень.

Отже, матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 34355,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем не проводився розрахунок за згаданою видатковою накладною, у зв`язку з чим за відповідачем рахується прострочена заборгованість у розмірі 34355,00 грн.

Таким чином, з наявних в матеріалах справи доказів слідує, що відповідачем в порушення приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України не було здійснено розрахунку з позивачем за поставлений товар в строк по 05.09.2024.

Доказів сплати, заперечень або спростування заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 34355,00 грн відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 34355,00 грн є доведеними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІВКО" (73028, м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 169; код ЄДРПОУ 33824619) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНООПТТОРГ-ТРЕЙД" (49106, м. Дніпро, вул. Камська, буд. 64; код ЄДРПОУ 31497076) суму основного боргу у розмірі 34335,00 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 27.02.2025.

Суддя Нікітенко С.В.