Рішення від 17.02.2025 по справі 916/2498/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" лютого 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2498/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Лещенко Л.С.

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу №916/2498/22

за позовом Керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Балтської міської ради Одеської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібний дім"

про стягнення безпідставно утриманих грошових коштів

за участю представників:

від прокуратури: Бондаревський О.М.

від позивача: Солов`ян В.М.

від відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В:

Керівник Подільської окружної прокуратури Одеської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Балтської міської ради Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Срібний дім», у якому просив стягнути з відповідача безпідставно збережені грошові кошти за користування земельною ділянкою у розмірі 3 557 370,33 грн. за період з 01.05.2019 по 01.05.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як власник нерухомого майна користується земельною ділянкою без достатньої підстави, а грошові кошти у нарахованому розмірі, збережені відповідачем у вигляді несплаченої орендної плати підлягають стягненню на користь позивача.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.03.2023 (суддя Демешин О.А.), залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2023, позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібний дім" на користь Балтської міської ради Одеської області: 1 227 543,28 грн. безпідставно збережених коштів. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібний дім" на користь Одеської обласної прокуратури 18 413,15 грн. судового збору за подачу позову на рахунок Одеської обласної прокуратури за наступними реквізитами: Одеська обласна прокуратура, 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, ЄДРПОУ 03528552, р/р UA808201720343100002000000564 в ДКСУ м. Київ. У задоволенні решти позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 08.11.2023 касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури задоволено частково. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 14.03.2023 у справі №916/2498/22 в частині відмови у задоволенні позову скасовано, справу у цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.03.2024 (суддя Литвинова В.В.), залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2024, відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення з ТОВ «Срібний дім» 2026115,62 грн. безпідставно збережених коштів за період з 09.08.2019 по 26.05.2021. Повернуто з державного бюджету України Одеській обласній прокуратурі 4555,67грн судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 1657 від 09.09.2022.

Постановою Верховного Суду від 08.10.2024 касаційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури задоволено. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 06.03.2024 у справі № 916/2498/22 скасовано. Справу №916/2498/22 направлено на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.11.2024 справу №916/2498/22 прийнято до провадження судді Смелянець Г.Є. Призначено підготовче засідання на11.12.2024.

11.12.2024 підготовче засідання не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Смелянець Г.Є. на лікарняному та ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.12.2024 учасників справи в порядку ст.120 ГПК України повідомлено про призначення підготовчого засідання на 27.01.2025.

У підготовчому засіданні 27.01.2025 судом постановлено протокольну ухвалу, якою закрито підготовче провадження та призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 17.02.2025.

У судовому засіданні 17.02.2025, за участю представників прокуратури та позивача, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Відповідач у судові засідання не з`явився, як у підготовчому провадженні, так і під час розгляду справи по суті. Відзив на позов до суду не надав та про причини неявки суд не повідомив. При цьому, про дату, час і місце судових засідань відповідач та представник відповідача повідомлені належним чином, про що свідчать наявні у справі довідки про доставку електронного документу.

Обставини справи, встановлені судом

Розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 02.04.2018 №311/А-2018 «Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю "Срібний дім" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду» вирішено: припинити право постійного користування земельною ділянкою площею 34, 84 га на території с. Білине Білинської сільської ради Балтського району Одеської області Відкритому акціонерному товариству «Балтський молочноконсервний комбінат» та віднести її до земель державної власності, земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; надати дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю "Срібний дім" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 16,5 га із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, що не надані у власність або користування для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за адресою: Одеська область, Балтський район, с. Білине, вул. Щорса, 29 (за межами населеного пункту).

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13.09.2021, вбачається, що цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: Одеська область, Балтський район, с. Білине, вул. Щорса, 29 належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Срібний дім" з 05.10.2016.

Разом з тим, з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 21.09.2022 вбачається, що земельна ділянка, площею 16,4158 га, кадастровий номер 5120680800:01:001:0890 є комунальною власністю, яка зареєстрована 11.08.2022 та належить Балтській міській раді Одеської області.

З Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель району, б/н та без дати, виданого Відділом у Балтському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5120680800:01:001:0890 складає 37 577 855,73 грн.

З Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5116606282021 від 25.05.2021 вбачається проведення 09.08.2019 державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 5120680800:01:001:0890 площею 16,4158 га.

11.03.2021 Балтська міська рада Одеської області звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібний дім" з листом №04-19/304, у якому повідомила відповідача про те, що рішенням Балтської міськради від 27.06.2019 №1335-VII із змінами та доповненнями внесеними рішенням Балтської міськради від 03.07.2020 №1707-VII ставка земельного податку за земельні ділянки з цільовим призначенням 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості на території Балтської міської територіальної громади складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

З огляду на вказане, Балтська міська рада просила відповідача терміново вжити заходів щодо сплати в повному обсязі плати за землю за земельну ділянку з кадастровим номером 5120680800:01:001:0890, що знаходиться за адресою: Одеська область, Балтський район, с. Білине, вул. Щорса, 29.

З розрахунку заборгованості зі сплати за земельні ділянки від 27.04.2022 №287 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Срібний дім" рахується заборгованість за користування за межами населеного пункту земельної ділянки у розмірі 3 557 370,33 грн.

Також у матеріалах справи наявні рішення Балтської міської ради Одеської області від 27.06.2018 №881-VII, від 27.06.2019 №1335-VII, від 14.11.2019 №1436-VII, від 03.07.2020 №1707-VII, від 22.12.2021 №740-VIIІ, та додатки до них, якими встановлено місцеві податки і збори, а також розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності Балтської міської територіальної громади.

Окрім того, в матеріалах справи наявні:

- лист Балтської міської ради від 13.03.2024 №04-19/378, з якого вбачається, що наявний в матеріалах справи № 916/2498/22 витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель району по земельній ділянці з кадастровим № 5120680800:01:001:0890, площею 16,4158 га (місцезнаходження: Одеська область, Балтський район, Білинська сільська рада, с Білине, вул. Щорса, 29 (за межами населеного пункту) з нормативною грошовою оцінкою вказаної земельної ділянки 37577855,73 грн., був виданий Відділом у Балтському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області 21.05.2021 №583 за заявою ОСОБА_1 , що підтверджується листом сектору №1 відділу №6 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 12.03.2024 № 775/340-24. Завірена представником ТОВ «Срібний дім» копія зазначеного витягу була надана Балтській міськраді в 2021 році для укладення договору оренди земельної ділянки з кадастровим № 5120680800:01:001:0890, який в подальшому ТОВ «Срібний Дім» так і не був підписаний.

- лист сектору №1 відділу №6 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 12.03.20214 №775/340-24, згідно з яким Сектор №1 відділ №6 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Одеській області розглянувши запит Першого заступника Балського міського голови від 08.03.2024 №04-19/351, надає копію витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель району, на земельну ділянку кадастровий номер 5120680800:01:001:0890, який був виданий Відділом у Балтському районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області №583 від 21.05.2021 року.

В свою чергу відповідачем жодних дій щодо реєстрації права оренди чи іншого виду користування на земельну ділянку, якою він користується з моменту набуття права власності на нерухоме майно, зареєстровано не було, внаслідок чого прокурор в інтересах позивача заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача суму безпідставно збережених грошових коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності.

З урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог за вх.№967/24 від 09.01.2024 предметом спору під час нового розгляду є стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі 2026115,62 грн. за період з 09.08.2019-26.05.2021.

Висновки суду.

Згідно зі ст.2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до ч.1 ст.3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

27.05.2021 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 №1423-ІХ.

Названим Законом України розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено пунктом 24 такого змісту: 24. З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій. Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Також підпунктом 20 пункту 4 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» внесено зміни до статті 83 Земельного кодексу України, зокрема, частину другу цієї статті доповнено пунктом «в» такого змісту: у комунальній власності перебувають землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Отже з 27.05.2021 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5120680800:01:001:0890 площею 16,4158 га, що розташована за межами с. Білине Балтського району Одеської області, перейшло до комунальної власності, тобто Балтська міська рада Одеської області є правонаступником прав та обов`язків щодо зазначеної земельної ділянки.

Таким чином, як на момент звернення прокурора до господарського суду з даним позовом, так і на час розгляду справи, власником земельної ділянки з кадастровим номером 5120680800:01:001:0890 площею 16,4158 га є позивач.

За умовами ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 ЗК України реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частиною 1 ст.93 і ст.125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідно до п."в" ч.1 ст.96 ЗК України землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Принцип платного використання землі також передбачено ст.206 ЗК України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.72, 14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України).

Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Водночас згідно зі статтями 122-124 ЗК України, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах також неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 21.05.2019 у справі №924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №922/207/15 і №922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №922/2413/19.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень ч.1 ст.1212 ЦК України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі №925/230/17.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі №922/2060/20 вказав, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Так, з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13.09.2021 вбачається, що цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: Одеська область, Балтський район, с. Білине, вул. Щорса, 29 належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Срібний дім» (відповідачу) з 05.10.2016.

Таким чином, із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, тобто з 05.10.2016, відповідач як власник такого майна став фактичним користувачем спірної земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, тому саме із цієї дати у відповідача виник обов`язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), а також обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно.

Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію, згідно з якою для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212-1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно насамперед з`ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.

Отже, встановлення саме таких обставин входить до предмета доказування у межах вирішення спору у цій справі.

Згідно із частинами 1-4,9 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6, 7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі №922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі №922/3463/19.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка, має кадастровий номер 5120680800:01:001:0890. На вказаній земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна, що належить відповідачу.

При цьому з наявного в матеріалах справи Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5116606282021 від 25.05.2021 вбачається проведення 09.08.2019 державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 5120680800:01:001:0890 площею 16,4158 га, отже спірну земельну ділянку було сформовано як об`єкт цивільного права 09.08.2019.

Так, предметом спору при новому розгляді справи, із врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог за вх.№967/24 від 09.01.2024, є стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі 2026115,62 грн. за період з 09.08.2019-26.05.2021.

Розрахунок цієї суми складено позивачем, а саме - 3% від нормативної грошової оцінки в розмірі від 37 577 855,73 грн згідно з витягом з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земель району від 21.05.2021.

11.03.2021 Балтська міська рада звернулась до відповідача листом № 04-19/304, у якому повідомила про те, що рішенням Балтської міськради від 27.06.2019 № 1335-VII із змінами та доповненнями внесеними рішенням Балтської міськради від 03.07.2020 №1707-VII ставка земельного податку за земельні ділянки з цільовим призначенням 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості на території Балтської міської територіальної громади складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до п.п.289.1,289.2 ст.289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 (пункт 71).

Верховний Суд у постановах від 12.06.2019 у справі №922/902/18, від 08.08.2019 у справі №922/1276/18, від 01.10.2019 у справі №922/2082/18, від 06.11.2019 у справі №922/3607/18 неодноразово зазначав, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Тобто, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку (вартість земельної ділянки), а інформація (дані), визначена у цьому витязі, є обов`язковою під час проведення розрахунку (визначення) орендної плати, суми, яку мав отримати власник земельної ділянки за звичайних умов.

Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми безпідставно збережених коштів, господарський суд дійшов висновку, що такий розрахунок є документально підтвердженим та обґрунтованим.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач як власник нерухомого майна є фактичним користувачем сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 5120680800:01:001:0890 площею 16,4158 га у заявлений період з 09.08.2019-26.05.2021, без належної правової підстави, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість, підставність і правомірність позовних вимог, а отже і їх задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст.76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Іншого відповідачем не доведено.

На підставі ст.129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви, а також апеляційних та касаційних скарг покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Балтської міської ради Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібний дім" про стягнення безпідставно утриманих грошових коштів задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібний дім" (01004, м. Київ, вул. Болсуновська, 8, код ЄДРПОУ 36844529) на користь Балтської міської ради Одеської області (66100, м. Балта, вул. Любомирська, 193, код ЄДРПОУ 04056954) безпідставно збережені кошти у сумі 2 026 115 (два мільйони двадцять шість тисяч сто п`ятнадцять) грн. 62 коп.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібний дім" (01004, м. Київ, вул. Болсуновська, 8, код ЄДРПОУ 36844529) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552) витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 30 391 (тридцять тисяч триста дев`яносто одна) грн. 73 коп., судовий збір за подання апеляційної скарги за вх.№ПАЗГС 869/23 від 07.04.2023 у розмірі 52 421 (п`ятдесят дві тисячі чотириста двадцять одна) грн. 10 коп., судовий збір за подання касаційної скарги за вх.№ВС 6657/2023 від 02.10.2023 в розмірі 69 894 (шістдесят дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто чотири) грн. 81 коп., судовий збір за подання апеляційної скарги за вх.№ПЗАГС 1106/24 від 27.03.2024 у розмірі 45 587 (сорок п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят сім) грн. 60 коп., судовий збір за подання касаційної скарги за вх.№ВС 5022/2024 від 02.07.2024 в розмірі 60 783 (шістдесят тисяч сімсот вісімдесят три) грн. 47 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 27.02.2025

Суддя Г.Є. Смелянець