Рішення

від 20.02.2025 по справі 932/11628/24

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №932/11628/24

Провадження №2/932/3619/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2025 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого-судді Цитульського В.І., за участю секретаря судового засідання Вишневецької К.Д., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Васькіна К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Дніпровського державного медичного університету про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани,

В С Т А Н О В И В :

Заяви та клопотання, інші процесуальні дії.

20.11.2024 ОСОБА_2 звернувся із позовом у якому просить визнати протиправним та скасувати наказ директора Відокремленого структурного підрозділу «Університетська лікарня» Дніпровського державного медичного університету Ширікіна С.В. №3/К/С від 02.10.2024, зі змінами, внесеними наказом №6/К/О від 06.11.2024, про оголошення догани завідувачу хірургічного відділення стаціонару Відокремленого структурного підрозділу «Університетська лікарня» Дніпровського державного медичного університету ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Цитульського В.І. від 27.05.2024 відкрито спрощене позовне провадження, призначено відкрите судове засідання.

Стислий виклад позиції позивача.

ОСОБА_2 працює на посаді завідувача 1 хірургічного відділення стаціонару у Відокремленому структурному підрозділі «Університетська лікарня» Дніпровського державного медичного університету.

Наказом директора Відокремленого структурного підрозділу Ширікіна С.В. від 25.06.2024 позивача переміщено на посаду завідуючого хірургічного відділення консультаційної поліклініки з 01.07.2024 по 31.07.2024.

Наказом від 30.07.2024 його переміщено на посаду завідуючого хірургічного відділення консультаційної поліклініки з 01.08.2024.

Рішенням комісії по трудових спорах Відокремленого структурного підрозділу вказані накази про переміщення скасовано.

На виконання вказаного рішення директор Відокремленого структурного підрозділу допустив позивача до роботи на посаді завідувача хірургічного відділення стаціонару з 23.08.2024.

З 06 по 13 вересня 2024 позивач знаходився у відпустці без збереження заробітної плати.

18.09.2024 адміністрація Відокремленого структурного підрозділу витребувала у позивач пояснення щодо лікування ОСОБА_3 .

Оскаржуваним наказом від 02.10.2024 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Оскаржуваний наказ підлягає скасуванню оскільки: у ньому не вказано конкретного порушення, яке нібито допустив позивач; у ньому не вказано конкретних доказів порушення.

Також позивач вказує про те, що акт службового розслідування, про який вказано в акті, не можна приймати до уваги, тому що КЗпП України не передбачає можливості створення відповідних комісій, такий не підписаний усіма членами комісії. Окрім цього від позивача не вимагалися пояснення.

Описані в акті порушення, а саме про невжиття заходів та приховування інформації від адміністрації про хіміотерапевтичне лікування хворої у хірургічному відділенні та про відсутність контролю за правильністю оформлення медичної картки такої хворої є припущеннями.

Зокрема хворих приймає приймальне відділення, а хвора перебувала на однаковому лікуванні у відповідача декілька разів, і за інші рази до відповідальності нікого не притягнули. Позивача не ознайомлювали з ліцензією відповідача. Позивач не має повноважень вживати заходів до порушників працівників лікарні. Медична картка має бути оформлена на час передачі її до архіву, проте така картка перевірялася у відділенні.

Також позивач звертає увагу на свою тривалу та сумлінну трудову діяльність, вказує, що він має численні нагороди.

Підсумовуючи зазначає що догана покладена на нього безпідставно.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги просив їх задовольнити. Додатково заначив про те, що акт службового розслідування не підписаний всім членами комісії.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Приймальне відділення діє за узгодженням із завідуючим відділенням чи лікуючим лікарем. Проведення хіміотерапевтичного лікування не передбачено Положенням про роботу хірургічного відділення а в штаті відділення відсутні лікарі, які мають право здійснювати відповідне лікування. Заключний запис у медичній картці заповнюється в день виписки, однак не пізні трьох днів. В свою чергу медична картка ОСОБА_3 була приведена у відповідність вже після оголошення догани.

Комісія з службового розслідування у відповідача діє на постійній основі та створена наказом директора від 28.08.2024 та була правомочною.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позову, просив відмовити у його задоволенні.

Фактичні обставини встановлені судом.

Згідно наказу директора Відокремленого структурного підрозділу «Університетська лікарня» Дніпровського державного медичного університету Ширікіна С.В. №3/К/С від 02.10.2024, зі змінами, внесеними наказом №6/К/О від 06.11.2024, завідувачу хірургічного відділення стаціонару Відокремленого структурного підрозділу «Університетська лікарня» Дніпровського державного медичного університету ОСОБА_2 оголошено догану.

Згідно актів, складених членами комісії, позивач відмовився від підписання оскаржуваного наказу та змін до нього.

Підставами вказаного рішення вказано: службова записка керівника підрозділу ОСОБА_4 від 11.09.2024; пояснювальна записка ОСОБА_2 від 18.09.2024, акт службового розслідування від 30.09.2024.

Позивачем також надано керівнику пояснення від 18.09.2024 у яких він вказав про надання допомоги хворій ОСОБА_3 згідно наказу МОЗ України від 04.06.2014 №387.

Згідно акту службового розслідування від 30.09.2024 вбачається, що лікарем-хірургом хірургічного відділення ОСОБА_5 було проведено лікування хіміотерапевтичними препаратами пацієнту ОСОБА_3 проте таке лікування не відповідає профілю роботи відділення, кваліфікації, спеціалізації та займаній посаді лікуючого лікаря, а також ліцензії медичного закладу.

21.06.2024 позивачем підписано та проставлено печатку на виписці цієї хворої №4730 та при цьому ним не вжито адміністративно управлінських заходів до винних осіб, не застосував дисциплінарне стягнення та приховав такий факт від адміністрації закладу.

Окрім цього підписана позивачем медична картка не оформлена належним чином, а саме у ній відсутні дані та підпис лікуючого лікаря.

В акті вказано про порушення позивачем п. 2.1 та 2.6 посадової інструкції, Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації №0/27/о (наказ МОЗ України від 14.02.2012 №110), ч.5 положення про роботу відділення.

У наданій позивачем разом із позовом копії вказаного акту, яка посвідчена на відповідність оригіналу відділом кадрів відповідача 07.11.2024 відсутній підпис одного із 5 членів комісії.

Окрім цього позивачем долучено фотокопію акту із трьома підписами, а відповідачем з усіма, п`ятьма підписами.

У наданій відповідачем копії медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_3 наявне призначення лікаря із підписом без вказівки посади, прізвища та ініціалів, а у виписці із медичної карти, підписаній позивачем, відсутній підпис лікуючого лікаря.

Згідно п.5.1 Положення про 1 хірургічне відділення стаціонару відповідача, працівники відділення та його завідувач несуть відповідальність за: свою діяльність відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів; своєчасність і якість виконання визначених цим положенням завдань і функцій; ступінь відповідальності визначається посадовими інструкціями; розголошення у будь-який спосіб персональних даних працівників та пацієнтів.

Згідно п. 2.1 та 2.6 посадової інструкції завідувача хірургічним відділенням від 01.05.2023 (діюча на час існування спірних правовідносин), завідувач здійснює керівництво 1 хірургічного відділення стаціонару відповідно до чинного законодавства, здійснює контроль за правильним веденням медичної документації, готує та подає керівникові закладу охорони здоров`я звіти.

Позивачем долучено диплом про присвоєння йому ступеня кандидата наук та дві грамоти.

Позивачем долучено сертифікат про присвоєння 29.12.2017 ОСОБА_5 звання лікаря-спеціаліста за спеціальністю онкологія.

У ліцензії МОЗ України ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» вказано про право лікування онкології.

За подання позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Норми застосовані судом.

У відповідності до ч.1 ст.147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

За приписами ст.148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до ст.149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожнепорушення трудовоїдисципліни можебути застосованолише однедисциплінарне стягнення. Приобранні видустягнення роботодавецьповинен враховуватиступінь тяжкостівчиненого проступкуі заподіянуним шкоду,обставини,за якихвчинено проступок,і попереднюроботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.

Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із вважливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.12.2024 у справі №125/196/24.

У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.07.2020 у справі №554/9493/17 зазначено, що «ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок. Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності».

У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Згідно висновку, наведеному у постанові Верховного Суду від 22.07.2020 у справі №554/9493/17 - «наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства, зокрема у ньому не зазначено, коли мало місце і в чому конкретно полягає порушення позивачем трудових обов`язків».

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10.02.2010), постанови КЦС ВС від 07.10.2020 у справі №465/3586/17, від 08.10.2020 у справі №712/22134/12, від 05.10.2020 у справі №347/637/18, від 27.10.2020 у справі №243/11349/18.

Висновки суду.

1. Позивач вказує про неправомірність діяльності комісії з службового розслідування.

Разом із тим, наказом ОСОБА_6 (право якого на застосування до позивача дисплінарного стягнення не заперечується) створено постійно діючу комісію з службового розслідування, визначено її членів та надано їм відповідні положення.

Законодавством не заборонено створення відповідних комісій, а їх діяльність не зменшує обсяг прав та обов`язків працівників.

Відтак суд приходить до переконання про правомірність діяльності відповідної комісії.

2. Відповідачем не надано суду документу, який би регламентував порядок діяльності вказаної комісії.

Тому суд виходить із того, що підпис є обов`язковим реквізитом будь якого документу, без підпису слід виходити із відсутність волевиявлення особи на прийняття відповідного рішення, вчинення правочину.

Такий висновок узгоджується із правилами діяльності інших подібних комісій, а саме комісії з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) (постанова Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №337), комісії з проведення службового розслідування стосовно осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» (постанова Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 №950).

У таких правилах вказано про обов`язок підписання актів усіма членами, в тому числі й незгідними з висновками акту (з відміткою про наявність окремої думки), у разі відсутності члена в акті має бути вказано про причину відсутності.

Щодо наданих суду копій актів службового розслідування то із копії, завіреної на відповідність оригіналу працівником відповідача 07.11.2024 вбачається, що станом на день прийняття оскаржуваного наказу (02.10.2024) акт не було підписано одним із членів комісії.

Іншу подану позивачем копію акту суд не бере до уваги оскільки невідоме джерело її походження та час копіювання.

Копію акту, подану відповідачем суд не приймає, оскільки встановлено відсутність підпису на акті станом на час прийняття оскаржуваного наказу, а посвідчуваний напис на копії наданій відповідачем не містить дати його вчинення.

При цьому відповідач не навів будь яких пояснень з цього приводу.

Відтак суд приходить до переконання про неможливість врахування акту службового розслідування.

3. Окрім цього суд зазначає наступне.

Першим порушенням, яке відповідач ставить позивачу у вину є те, що ним не вжито адміністративно управлінських заходів до винних осіб, не застосував дисциплінарне стягнення та приховав такий факт від адміністрації закладу.

Проте в жодному документі та в судовому засіданні відповідачем не обґрунтовано наявності у позивача відповідних адміністративно управлінських заходів впливу до винних осіб, які він мав обов`язок застосувати про те не застосував. Також вбачається відсутність у позивача права на застосування дисциплінарного стягнення до працівників очолюваного ним відділення.

І хоча позивачем підтверджено наявність недоліків у підписаній позивачем медичний картці та виписці з історії хвороби (друге порушенням, яке відповідач ставить у вину позивачу), цього факту не достатньо для висновку про правомірність оскаржуваного наказу.

Такий висновок випливає із наведених вище зауважень до акту службового розслідування та відсутності опису вчиненого позивачем порушення безпосередньо в наказі.

Окрім того, оскаржуваний наказ ґрунтується на сукупності порушень, відтак не може вважатися правомірним за умови не підтвердження їх усіх.

На переконання суду, вказані обставини дають підстави для задоволення позовних вимог.

Інші доводи сторін не впливають на правильність вирішення спору тому суд не надає їм оцінку.

Розподіл судових витрат.

Із відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір.

Інших витрат до стягнення позивачем не заявлено.

З урахуванням наведеного суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовільнити.

Скасувати наказ директора Відокремленого структурного підрозділу «Університетська лікарня» Дніпровського державного медичного університету Ширікіна С.В. №3/К/С від 02.10.2024, зі змінами, внесеними наказом №6/К/0 від 06.11.2024 про оголошення догани завідувачу хірургічного відділення стаціонару Відокремленого структурного підрозділу «Університетська лікарня» Дніпровського державного медичного університету Шептуну Ю.Ю.

Стягнути із Дніпровського державного медичного університету в користь ОСОБА_2 2 422,40 грн. на відшкодування сплаченого позивачем судового збору.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В.І. Цитульський