Ухвала

від 27.02.2025 по справі 924/194/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

УХВАЛА

"27" лютого 2025 р. Справа № 924/194/25

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д., розглянувши матеріали заяви ТОВ „Підприємство матеріально технічного забезпечення енергокомплектобладнання Управління будівництва Хмельницької АЕС про забезпечення позову до відповідача Нетішинської міської ради, м.Нетішин Хмельницька область

ВСТАНОВИВ:

26.02.2025р. до господарського суду через систему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява ТОВ „Підприємство матеріально технічного забезпечення енергокомплектобладнання Управління будівництва Хмельницької АЕС про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу чи будь-яким особам вчиняти будь-які дії, зокрема, продаж, передання в постійне користування або оренду, пов`язані із земельною ділянкою площею 1,9278 кадастровий номер 6810500000:02:007:1120 вул. Промислова в місті Нетішин Хмельницька область.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2025р. вказану позовну заяву передано для розгляду судді Вибодовському О.Д..

Обґрунтовуючи подану заяву, заявник повідомляє, що рішенням сесії Нетішинської міської ради від 05.04.2024р. № 46/2250 надано Нетішинській міській територіальній громаді в особі Нетішинської міської ради згоду на поділ земельної ділянки, площею 2,2587 га, (кадастровий номер 6810500000:02:007:0986), яка розташована в м. Нетішин, вул. Промислова, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, яка перебуває у власності Нетішинської міської ради відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 05 липня 2022 року, індексний номер витягу 304207407, на 2 (дві) окремі земельні ділянки для подальшої передачі однієї земельної ділянки в оренду терміном понад один рік.

Також рішенням сесії Нетішинської міської ради від 27.09.2024р. № 51/2427 затверджено Нетішинській міській територіальній громаді в особі Нетішинської міської ради технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, площею 2,2587 га (кадастровий номер 6810500000:02:007:0986), яка розташована в м. Нетішин, вул. Промислова, на дві окремі земельні ділянки: земельну ділянку площею 1,9278 га (кадастровий номер 6810500000:02:007:1120), для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств; земельну ділянку площею 0,3309 га (кадастровий номер 6810500000:02:007:1119), для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств.

Позивач вважає, що вказані рішення порушують його приватно-правовий інтерес, а саме право оренди земельної ділянки, оскільки на земельній ділянці кадастровий номер 6810500000:02:007:0986 знаходиться його нерухоме майно, що підтверджується рішенням Господарського суду у справі № 924/716/24 у спорі між цими ж сторонами. Нерухоме майно заявника (склад лаків та фарб, склад № 3, склад № 5) розташовані на бетонній площадці, яка займає всю площу розділеної земельної ділянки кадастровий номер 6810500000:02:007:0986 і яка обнесена парканом.

Вважає, що до вирішення питання про відновлення прав заявника у судовому порядку, може бути здійснена продаж або оренда земельної ділянки іншій особі, яка немає нерухомого майна на н, і тоді виконання рішення суду буде ускладнено або буде неможливим без вирішення інших позовів, у зв`язку з чим виникає необхідність вжити заходи забезпечення позову.

Статтею 129 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

Порядок забезпечення позову врегульовано положеннями глави 10 розділу І ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Положеннями ст. 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується можливість виконання судового рішення.

При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позовних вимог не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Таку правову позицію наведено Верховним Судом у постанові від 14.06.2018р. по справі № 910/361/18.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заявник, посилаючись на те, що Нетішинська міська рада може передати у користування земельну ділянку площею 1,9278 кадастровий номер 6810500000:02:007:1120 іншим особам або ж укласти договір оренди з іншими особами, не надає жодних доказів на підтвердження того, що органом місцевого самоврядування після пред`явлення позову будуть вчинятися будь-які дії щодо передачі в оренду нерухомого майна (земельної ділянки). Крім того, судом зауважується, що зі змісту рішень Нетішинської міської ради №46/2250 від 05.04.2024 та №51/2427 від 27.09.2024р. також не вбачається наміру відповідача передати спірну земельну ділянку в оренду іншим особам. При цьому, матеріали заяви про забезпечення позову не місять доказів звернення громадян (інших осіб) із заявою (клопотанням) до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України. Доводи наведені заявником в обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову, мають оціночний характер та підлягають з`ясуванню, оцінці та доведенню під час вирішення спору по суті, та однозначно не свідчать, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду або призведуть до порушень прав заявника.

Саме лише посилання заявника, виходячи із власних, нічим не підтверджених припущень (передбачень, прогнозів) на існуючу, на його думку, реальну загрозу, без надання відповідних доказів, не є достатньою підставою для задоволення клопотання про забезпечення позову.

Суд звертає увагу, що жодних інших обґрунтувань необхідності вжиття заходів забезпечення позову, крім описаних вище, які визнаються не обґрунтованими та не підтвердженими, позивачем не наведено. Наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування обраного заходу забезпечення позову, не підтверджено належними та допустимими доказами.

Згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Із поданих матеріалів заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд не вважає, що позивачем доведено неможливості ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, без невжиття обраних заходів забезпечення. Суд зазначає, що позивачем не дотримано вимог належності, достовірності та допустимості доказів для підтвердження заявлених вимог про вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем не підтверджено зазначених ним підстав вжиття заходів забезпечення позову та не доведено, що невжиття обраних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у забезпеченні позову.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 77, 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ТОВ „Підприємство матеріально технічного забезпечення енергокомплектобладнання Управління будівництва Хмельницької АЕС про забезпечення позову від 26.02.2025р. відмовити.

Ухвала набирає законної сили 27.02.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки визначені ст..256 257 ГПК України до Північно-західного апеляційного господарського суду.

СуддяО.Д. Вибодовський