Постанова

від 21.02.2025 по справі 909/1044/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 909/1044/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Рогач Л. І.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 (колегія суддів: Зварич О. В., Желік М. Б., Панова І. Ю.) і ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 18.09.2024 (суддя Кобецька С. М.)

за поданням приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького В. В. про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законодавством порядку, у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" до відповідачів: 1) Приватного підприємства "Карпатнафтопродукт", 2) ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості в сумі 458260,37 грн,

ВСТАНОВИВ

Історія справи

1. 15.11.2023 Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" (далі - ПАТ АКБ "Індустріалбанк") звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства "Карпатнафтопродукт" (далі - ПП "Карпатнафтопродукт") та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості в сумі 458 260,37 грн.

2. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 22.02.2024 позов задоволено. Стягнуто солідарно з ПП "Карпатнафтопродукт" та ОСОБА_1 на користь ПАТ АКБ "Індустріалбанк" 153047,28 грн інфляційних нарахувань та 305213,09 грн процентів на прострочену до повернення суму кредиту. Стягнуто з ПП "Карпатнафтопродукт" на користь ПАТ АКБ "Індустріалбанк" 3436,95 грн судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АКБ "Індустріалбанк" 3436,95 грн судового збору.

3. 21.03.2024 Господарський суд Івано-Франківської області видав накази про примусове виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.02.2024.

4. Постановами приватного виконавця Витвицького В. В. від 01.05.2024 відкриті виконавчі провадження № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1, які були об`єднані у зведене виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання наказів Господарського суду Івано-Франківської області.

5. Постановами приватного виконавця Витвицького В. В. від 08.05.2024 накладено арешт на кошти та майно боржника ОСОБА_1 .

6. 21.05.2024 приватним виконавцем Витвицьким В. В. винесено постанову про розшук майна боржника ОСОБА_1 .

7. 04.09.2024 приватний виконавець Витвицький В. В. звернувся до суду першої інстанції з поданням про звернення стягнення на майно боржника, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законодавством порядку.

8. Подання мотивовано тим, що на виконанні у приватного виконавця знаходиться зведене виконавче провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання наказів Господарського суду Івано-Франківської області від 21.03.2024 у справі № 909/1044/23. За виконавчими документами боржником є ОСОБА_1 . Після відкриття 01.05.2024 виконавчих проваджень № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 боржника було зобов`язано подати декларацію про доходи та майно. Приватний виконавець зазначив, що боржник не виконав вказані вимоги, а також те, що рішення суду до теперішнього часу не виконане, а боржник ухиляється від його виконання.

9. У поданні приватний виконавець стверджує, що 02.02.2021 ОСОБА_1 (дарувальник) та ОСОБА_2 (обдаровувана) уклали договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Дорошенко О. В., від 02.02.2021, номер в реєстрі 212, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 прийняла в дарунок 1/2 частину домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

10. Приватний виконавець зазначає, що 16.06.2021 Івано-Франківський міський суд ухвалив рішення, залишене без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 15.01.2024, згідно з яким задоволено позов ПАТ АКБ АКБ "Індустріалбанк" та визнав недійсним договір дарування від 02.02.2021, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , предметом відчуження за яким є об`єкт нерухомого майна -домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 частка власності: 1/2, реєстраційний номер майна в РПВНМ: 485031, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер: 2282086726101.

11. Виконавець стверджує, що згідно з доданими до подання документами боржнику ОСОБА_1 на праві власності належить нерухоме майно з часткою власності: 1/2, право власності на яке не зареєстроване за боржником у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в установленому законодавством порядку. Просить звернути стягнення на вказане нерухоме майно.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції

12. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 18.09.2024, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.12.2024, відмовлено у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького В. В. про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстроване у встановленому законодавством порядку, а саме: домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; частка власності: 1/2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2282086726101.

13. Судові рішення мотивовані тим, що законом та процесуальним кодексом не визначено переліку необхідних вимог, за умови настання яких такі подання виконавців підлягають задоволенню. Із аналізу правових норм, визначених Законом України "Про виконавче провадження", випливає, що до звернення з відповідним поданням до суду виконавець повинен здійснити усі інші передбачені цим Законом заходи для належного виконання судового рішення та довести цей факт у суді.

14. Судами встановлено, що Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 24.01.2024 у справі № 909/730/20 звернув стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законодавством порядку за боржником ОСОБА_1 , з метою виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 05.04.2021 у справі № 909/730/20 про стягнення солідарно з ПП "Карпатнафтопродукт" та ОСОБА_1 на користь ПАТ АКБ "Індустріалбанк" заборгованості в сумі 996 672,26 грн. Проте після прийняття ухвали від 24.01.2024 та накладення арешту на майно доказів про подальші дії щодо спірного майна ні приватним виконавцем, ні самим стягувачем суду не надано. Крім того, суди зазначили, що у боржника наявне рухоме майно, а здійснення всіх необхідних заходів для виконання рішення суду не включає тільки винесення постанови про розшук, іншого перед судом не доведено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

15. ПАТ АКБ "Індустріалбанк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове - про задоволення подання приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького В. В. про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстроване у встановленому законодавством порядку, а саме: домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; частка власності: 1/2, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2282086726101.

16. Суд касаційної інстанції відкрив касаційне провадження у цій справі на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

17. У касаційній скарзі позивач зазначає, що частиною четвертою статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" чітко визначена спеціальна умова, за якої суд вирішує питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника - це факт належності боржнику на праві власності нерухомості та відсутність реєстрації права власності за боржником на нерухомість в установленому законом порядку. Встановлення факту наявності такої спеціальної умови надає право на звернення стягнення на нерухоме майно, належне боржнику на праві власності, але щодо якого відсутня реєстрація такого права власності. Законодавством не визначено будь-яких додаткових умов чи порядку, з яким би пов`язувалось право звернути стягнення на таке майно у виконавчому провадженні.

18. Скаржник також вказує на те, що приватним виконавцем Витвицьким В. В. було надано суду докази, що підтверджують перебування на його виконанні виконавчих проваджень № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 з виконання судових наказів у справі № 909/1044/23 зі стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ПАТ АКБ "Індустріалбанк", докази щодо здійснення приватним виконавцем необхідних виконавчих дій зі стягнення заборгованості та відсутності фактичного стягнення коштів, а також надано докази як про належність ОСОБА_1 на праві власності 1/2 частки власності домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2282086726101, так і відсутності реєстрації права власності ОСОБА_1 на зазначене нерухоме майно.

19. Приватним виконавцем Витвицьким В. В. також було надано суду докази про те, що ПАТ АКБ "Індустріалбанк" здійснив дії, спрямовані на припинення/скасування державної реєстрації права власності на вищезазначене нерухоме майно за обдарованою ОСОБА_2 та поновлення державної реєстрації права власності боржника ОСОБА_1 на майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. З наданих приватним виконавцем Витвицьким В. В. до суду доказів вбачається, що в результаті скасування права власності ОСОБА_3 на зазначені об`єкти в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно поновилась реєстрація права власності ОСОБА_1 на дві земельні ділянки з кадастровими номерами 2610100000:01:011:0268 та 2610100000:01:011:0649, але не поновилась державна реєстрація права власності ОСОБА_1 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; частка власності: 1/2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2282086726101.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

20. Відповідачі не скористалися правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

21. Відповідно до статті 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

22. За змістом статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

23. Згідно із частиною 1 статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

24. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

25. За положеннями частини 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

26. За змістом статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

27. Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

28. За приписами частини першої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

29. Частиною першою статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якій фактично проживає боржник.

30. Згідно із частинами третьою, четвертою статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності/спеціальному майновому праві, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. У разі якщо право власності/спеціальне майнове право на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання щодо звернення стягнення на таке майно.

31. Відповідно до частини десятої статті 336 ГПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

32. Аналіз норми статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" свідчить про те, що нею чітко визначена умова, за якої суд вирішує питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника - це відсутність реєстрації права власності за боржником в установленому законом порядку.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24.12.2024 у справі № 755/3390/16-ц.

33. Отже, встановлення факту наявності такої спеціальної умови надає право на звернення стягнення на нерухоме майно, належне боржнику на праві власності, але щодо якого відсутня реєстрація такого права власності. Законодавством не визначено будь-яких додаткових умов чи порядку, з яким би пов`язувалось право звернути стягнення на таке майно у виконавчому провадженні.

34. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (стаття 182 Цивільного кодексу України).

35. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

36. У постанові від 23.05.2019 у справі № 922/3707/17 Верховний Суд зазначив, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно не є підставою для набуття таких прав, а є похідним від таких підстав юридичним фактом, який є елементом в юридичному складі (сукупності юридичних фактів), який призводить до виникнення речових прав.

37. За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою для набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою для виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15.

38. Отже, набуття особою права та реєстрація такого права не є тотожними поняттями і настання цих подій може не збігатися в часі.

39. Питання про звернення стягнення на майно боржника, що не зареєстроване в установленому законом порядку, яке вирішується судом у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" та частиною десятою статті 336 ГПК України, стосується тих випадків, коли боржник є власником майна, фактично володіє та користується таким нерухомим майном, але право власності на таке майно за ним не зареєстровано в установленому законом порядку.

40. При цьому державний виконавець (приватний виконавець), звертаючись із відповідною заявою до суду, повинен надати докази на підтвердження того, що вказане право власності на нерухоме майно належить боржнику, але не зареєстроване в установленому законом порядку (див. постанови Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 5023/197/12, від 26.06.2024 у справі № 903/133/23, від 24.12.2024 у справі № 755/3390/16-ц).

41. Верховний Суд зазначає, що в судах попередніх інстанцій приватним виконавцем Витвицьким В. В. було надано докази того, що боржнику ОСОБА_1 на праві власності належить нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в установленому законодавством порядку: домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; частка власності: 1/2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2282086726101.

42. Зокрема, виконавцем було надано копію рішення Івано-Франківського міського суду від 16.06.2022 у справі № 344/12625/21 про задоволення вимог ПАТ АКБ "Індустріалбанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яким вирішено:

- визнати недійсним договір дарування, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Дорошенко О. В. 02.02.2021, номер в реєстрі 212, предметом продажу за яким є об`єкт нерухомого майна - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; частка власності: 1/2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2282086726101;

- визнати недійсним договір дарування, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Дорошенко О. В. 02.02.2021, номер в реєстрі 214, предметом продажу за яким є об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка площею 0,02 га, кадастровий номер: 2610100000:01:011:0268, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2186070326101;

- визнати недійсним договір дарування, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Дорошенко О. В. 02.02.2021, номер в реєстрі 216, предметом продажу за яким є об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка площею 0,08 га, кадастровий номер: 2610100000:01:011:0649, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2186107026101.

43. Приватним виконавцем Витвицьким В. В. також було надано суду докази про те, що ПАТ АКБ "Індустріалбанк" здійснив дії, спрямовані на припинення/скасування державної реєстрації права власності на вищезазначене нерухоме майно за обдарованою ОСОБА_2 та поновлення державної реєстрації права власності боржника ОСОБА_1 на майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

44. Так, за результатами розгляду заяв ПАТ АКБ "Індустріалбанк" на підставі рішення Івано-Франківського міського суду від 16.06.2022 у справі № 344/12625/21 державним реєстратором Соловій І. З. здійснено скасування реєстрації права власності ОСОБА_2 за такими об`єктами нерухомого майна:

- домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; частка власності: 1/2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2282086726101 (скасування реєстрації підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за індексним номером 328102694 від 05.04.2023);

- земельна ділянка площею 0,02 га, кадастровий номер: 2610100000:01:011:0268, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2186070326101;

- земельна ділянка площею 0,08 га, кадастровий номер: 2610100000:01:011:0649, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2186107026101.

45. Згідно з наданими виконавцем інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.09.2024 право власності на дві вищезазначені земельні ділянки зареєстроване за ОСОБА_1 .

46. Проте державна реєстрація права власності ОСОБА_1 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; частка власності: 1/2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2282086726101 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не поновилась.

47. Таким чином, наведене свідчить про те, що спірне нерухоме майно боржника не зареєстроване в установленому порядку, між тим обставини належності боржникові такого нерухомого майна є доведеними та підтвердженими, а доказів щодо наявності спору про право на спірне майно на момент звернення приватного виконавця з поданням у матеріалах справи немає, тому приватний виконавець, за висновками Суду, заважаючи на положення Закону України "Про виконавче провадження", правомірно звернувся до суду з відповідним поданням.

48. При цьому Верховний Суду звертає увагу на те, що суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні подання приватного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законодавством порядку, формально послався на передчасність звернення до суду з цим питанням, у зв`язку з тим, що у боржника наявне рухоме майно, а здійснення всіх необхідних заходів для виконання рішення суду не включає тільки винесення постанови про розшук.

49. Доводи судів попередніх інстанцій про те, що приватний виконавець не надав доказів щодо проведення ним виконавчих дій, спрямованих на виявлення коштів, рухомого майна боржника, на які можна звернути стягнення для погашення боргу відповідно до приписів Закону України "Про виконавче провадження", є непереконливими, оскільки приватним виконавцем надано копії запитів/відповідей до/з Державної податкової служби, Пенсійного фонду України, Міністерства внутрішніх справ України, головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, фінансових установ/банків та копії постанов про накладення арешту на грошові кошти та майно боржника. За результатами проведених виконавчих дій та отриманих відповідей за зазначеними запитами приватним виконавцем Витвицьким В. В. у боржника ОСОБА_1 не було виявлено грошових коштів чи майна, на які можливо звернути стягнення для виконання виконавчого документа.

50. Так, боржник ОСОБА_1 не працює, не отримує доходи, на поточних рахунках відсутні грошові кошти, за боржником зареєстроване тільки право власності на дві вищезазначені земельні ділянки та 3 транспортні засоби. Щодо неможливості звернути стягнення на транспортні засоби боржника, то приватним виконавцем було надано докази про те, що зареєстровані за ОСОБА_1 транспортні засоби постановою приватного виконавця від 21.05.2024 оголошені в розшук та станом на дату подання заяви не розшукані.

51. При цьому судами не було надано оцінки тим обставинам, що боржник ( ОСОБА_1 ) не надав будь-яких доказів на підтвердження наявності у нього грошових коштів чи рухомого майна, на які можливо звернути стягнення, та достатність такого майна для виконання судового рішення. Крім того, суди не досліджували обставин того, чи запропонував боржник види майна або предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу з метою виконання судового рішення, відповідно до частини п`ятої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження.

52. Разом з цим суди встановивши, що ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 24.01.2024 у справі № 909/730/20 звернуто стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законодавством порядку за боржником ОСОБА_1 , з метою виконання наказу суду від 05.04.2021 у справі № 909/730/20, а саме: домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , частка власності: 1/2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2282086726101, обставини щодо стану виконавчого провадження у справі № 909/730/20 не встановлювали та не досліджували.

53. Зокрема, поза увагою судів залишилась та обставина, чи відбулась фактична реалізація зазначеного нерухомого майна з метою виконання судового наказу у справі № 909/730/20, та чи актуальне у зв`язку з цим звернення стягнення на майно.

54. Разом з цим Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що метою продажу майна боржника у виконавчому провадженні є задоволення грошових вимог стягувача за виконавчим документом за рахунок виручки від такого продажу.

55. При цьому і боржник, і стягувач, за умови їх добросовісності, заінтересовані в тому, щоб майно боржника було продане за максимально високу ціну. Якщо майно боржника буде продане за меншу ціну, то або виручки не вистачить для задоволення вимог стягувача, або постраждає боржник, який одержить менше коштів, що залишилися після задоволення всіх вимог за виконавчим документом і підлягають перерахуванню боржнику (частина шоста статті 47 Закону України "Про виконавче провадження").

56. Водночас максимально привабливим для покупця є придбання об`єкта нерухомого майна саме разом із земельною ділянкою, на якій він розташований, ніж придбання такого об`єкта на чужій землі, чи тим більше придбання земельної ділянки, зайнятої чужим об`єктом нерухомого майна.

57. При цьому Велика Палата Верховного Суду вважає, що якщо право власності на об`єкт нерухомості та на земельну ділянку, на якій цей об`єкт розташований, належать одній особі, то відчуження, у тому числі в процедурі виконавчого провадження, об`єкта нерухомості окремо від земельної ділянки або земельної ділянки окремо від об`єкта нерухомості суперечить закону.

58. Відповідно до статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

59. Оскільки суди попередніх інстанцій не врахували вказані обставини та не встановили фактичних обставин, від яких залежить правильне вирішення даної справи, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

60. Під час нового розгляду судам належить врахувати викладене, розглянути справу в установлені законом розумні строки з додержанням вимог матеріального і процесуального права, надати оцінку поданим сторонами доказами, ухвалити законне і справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин та вимог закону.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

61. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

62. Пунктом 1 частини третьої статті 310 цього ж Кодексу передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1- 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Судові витрати

63. Відповідно до статті 129 ГПК України питання про розподіл судових витрат суд розглядає лише, якщо вирішено спір по суті і ухвалено остаточне рішення у справі.

64. У зв`язку зі скасуванням судових рішень і передачею справи на новий розгляд розподіл судових витрат у справі, в тому числі понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" задовольнити частково.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 і ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 18.09.2024 у справі № 909/1044/23 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач