Постанова

від 26.02.2025 по справі 925/643/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 925/643/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Бакуліна С. В., Рогач Л. І.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 (колегія суддів: Скрипки І. М., Мальченко А. О., Хрипуна О. О.) та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.06.2024 (суддя Васянович А. В.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз Збут" до: 1) Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" про визнання недійсним правочину та визнання відсутнім права оренди,

ВСТАНОВИВ

Хронологія спору

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз Збут" (далі - ТОВ "Черкасигаз Збут") звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" (далі - АТ "Черкасигаз") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (далі - ТОВ "Газорозподільні мережі України") (з урахуванням заяви про зміну предмета позову):

- про визнання недійсним одностороннього правочину АТ "Черкасигаз" з дострокового розірвання договору оренди нежитлових будівель, який було посвідчено приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Довгань О. Я. 28.02.2024, зареєстрованого в реєстрі за № 233, викладеному в листі-повідомленні від 01.05.2024 № 544/01;

- про визнання відсутнім у ТОВ "Газорозподільні мережі України" права оренди на нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Залізняка Максима, буд. 142, який належить АТ "Черкасигаз" на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер САС № 485928, виданого 22.11.2010 Черкаською міською радою, на підставі договору оренди нерухомого майна від 30.10.2023 № 149-РД/23 (строк дії цього договору з 30.10.2023 по 30.09.2026).

2. 24.06.2024 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- заборони АТ "Черкасигаз", його посадовим та службовим особам, працівникам або представникам перешкоджати або вчиняти інші дії щодо унеможливлення доступу працівникам або представникам ТОВ "Черкасигаз Збут" до всіх приміщень та території нежитлових будівель за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Залізняка Максима, буд. 142, які належать АТ "Черкасигаз", що є предметом договору оренди нежитлових будівель від 28.02.2024;

- заборони Управлінню поліції охорони в Черкаській області, його посадовим та службовим особам, працівникам або представникам перешкоджати або вчиняти інші дії щодо унеможливлення доступу працівникам або представникам ТОВ "Черкасигаз Збут" до всіх приміщень та території нежитлових будівель за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Залізняка Максима, буд. 142, які належать АТ "Черкасигаз", що є предметом договору оренди нежитлових будівель від 28.02.2024;

- заборонити ТОВ "Газорозподільні мережі України", його посадовим та службовим особам, працівникам або представникам перешкоджати або вчиняти інші дії щодо унеможливлення доступу працівникам або представникам ТОВ "Черкасигаз Збут" до всіх приміщень та території нежитлових будівель за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Залізняка Максима, буд. 142, які належать АТ "Черкасигаз", що є предметом договору оренди нежитлових будівель від 28.02.2024;

- заборонити будь-яким іншим особам перешкоджати або вчиняти інші дії щодо унеможливлення доступу працівникам або представникам ТОВ "Черкасигаз Збут" до всіх приміщень та території нежитлових будівель за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Залізняка Максима, буд. 142, які належать АТ "Черкасигаз", що є предметом договору оренди нежитлових будівель від 28.02.2024.

3. На обґрунтування поданої заяви позивач вказує, що на підставі договору оренди нежитлових будівель від 28.02.2024, укладеного між ТОВ "Черкасигаз Збут" та АТ "Черкасигаз", позивач користувався нежитловими будівлями за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Залізняка Максима, буд. 142.

4. Водночас 01.05.2024 АТ "Черкасигаз" як орендодавцем вручено керівнику ТОВ "Черкасигаз Збут" лист-повідомлення від 01.05.2024 № 544/01 про дострокове розірвання договору оренди нежитлових будівель від 28.02.2024.

5. 02.05.2024 невідомі особи в цивільному одязі, а також співробітники Управління поліції охорони в Черкаській області в кількості приблизно 20 осіб не допустили працівників позивача до об`єкта оренди, зокрема, кабінетів, розташованих на першому, другому, третьому та четвертому поверхах нежитлового приміщення, у зв`язку із чим працівники позивача не змогли приступити до виконання своїх посадових обов`язків, необхідних для здійснення позивачем своєї господарської діяльності.

6. Крім того, в приміщеннях знаходяться як особисті речі працівників ТОВ "Черкасигаз Збут", так і техніка та обладнання, що використовується в господарській діяльності товариства.

7. Позивачу також стало відомо, що нібито між відповідачами було укладено договір оренди рухомого та нерухомого майна від 30.10.2023 № 149-РД/23 зі строком дії по 30.09.2026.

8. У той же час позивач стверджує, що договір оренди рухомого та нерухомого майна від 30.10.2023 № 149-РД/23 зі сторони АТ "Черкасигаз" підписано Денисовою Тамарою Олексіївною - особою, яка не була керівником товариства та не мала права на укладання договору. Дана обставина встановлена, зокрема, Північним апеляційним господарським судом під час розгляду іншої справи № 925/589/23.

9. На думку позивача, у ТОВ "Газорозподільні мережі України" не виникло і не могло виникнути право оренди на ті ж самі приміщення, що орендує позивач, оскільки даний договір є неукладений, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу про визнання відсутнім у відповідача-2 права оренди.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

10. 28.06.2024 Господарський суд Черкаської області постановив ухвалу, залишену без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024, про задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

11. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони: АТ "Черкасигаз", ідентифікаційний код юридичної особи 03361402, його посадовим та службовим особам, працівникам або представникам; Управлінню поліції охорони в Черкаській області, ідентифікаційний код юридичної особи 40109037, його посадовим та службовим особам, працівникам або представникам; ТОВ "Газорозподільні мережі України", ідентифікаційний код юридичної особи 44907200, його посадовим та службовим особам, працівникам або представникам та будь-яким іншим особам перешкоджати або вчиняти інші дії щодо унеможливлення доступу працівникам або представникам ТОВ "Черкасигаз Збут", ідентифікаційний код юридичної особи: 39672471, до всіх приміщень та території, нежитлових будівель за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Залізняка Максима, буд. 142, які належать АТ "Черкасигаз", ідентифікаційний код юридичної особи: 03361402, на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер САС № 485928, виданого 22.11.2010 Черкаською міською радою, що є предметом договору оренди нежитлових будівель, який було посвідчено приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Довгань О. Я. 28.02.2024.

12. Задовольняючи заяву, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про те, що:

- у випадку задоволення позовних вимог у цій справі і незастосування заходів забезпечення позову може мати місце ситуація, коли позивач при чинному договорі оренди та зареєстрованому у встановленому законом порядку праві оренди, фактично буде позбавлений можливості значний проміжок часу належним чином здійснювати свою господарську діяльність за адресою орендованих приміщень, а майно та речі, які знаходяться в цих приміщеннях, може бути знищеним (викраденим тощо), а тому останньому доведеться звертатися з новими позовами до суду з метою захисту свого права, тобто буде порушено право позивача на ефективний захист.

- спір щодо наявності у позивача підстав для користування орендованими нежитловими приміщеннями або ж підстав для їх повернення вирішується в межах цієї справи по суті заявлених позовних вимог (за результатами розгляду справи підлягає встановленню обставина правомірності або ж неправомірності відмови відповідача-1 від договору та наявності чи відсутності у відповідача-2 права на оренду), що виключає необхідність звернення відповідачів до суду з додатковими позовами.

13. Судом першої інстанції враховано, що на момент розгляду заяви про забезпечення позову від АТ "Черкасигаз" надійшла заява про визнання позовних вимог ТОВ "Черкасигаз Збут" у повному обсязі. Таким чином, власник приміщень фактично визнає право позивача на їх оренду.

14. Враховуючи негативні наслідки для позивача у разі невжиття заходів забезпечення позову (блокування його підприємницької діяльності) і необхідності у додатковому судовому захисті (звернення з новим позовом) у разі задоволення позову, суди дійшли висновку, що вжиття заявлених заходів забезпечення позову дасть змогу досягти збалансованості інтересів сторін та, як наслідок, забезпечить ефективний судовий захист прав позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших осіб.

Короткий зміст касаційної скарги

15. ТОВ "Газорозподільні мережі України" оскаржило ці судові рішення і в касаційній скарзі просить їх скасувати та ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Черкасигаз Збут" про забезпечення позову.

16. Підставою касаційного оскарження ТОВ "Газорозподільні мережі України" визначило пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наполягаючи на ухваленні оскаржуваних судових рішень без урахування судами висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 09.09.2022 у справі № 904/7630/21, від 11.01.2024 у справі № 916/3599/23 щодо застосування статей 136, 137 ГПК України.

17. Узагальнено доводи касаційної скарги зводяться до того, що:

- викладені у заяві про забезпечення позову мотиви щодо можливої незаконної поведінки ТОВ "Газорозподільні мережі України" мають умовний, гіпотетичний характер та не спростовують факту розумного ставлення ТОВ "Газорозподільні мережі України" до належного йому на праві оренди майна, вчинення адекватних дій, спрямованих на його збереження;

- невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам, зокрема ТОВ "Газорозподільні мережі України" як належному орендарю майна;

- у даному конкретному випадку суди попередніх інстанцій не з`ясували питання щодо наявності/відсутності відповідного зв`язку між заходами забезпечення в оскаржуваній частині (заборона ТОВ "Газорозподільні мережі України" вчиняти дії, спрямовані на перешкоджання ТОВ "Черкасигаз збут" користуватися спірним приміщенням) та предметом позовної вимоги (повідомлення АТ "Черкасигаз" про розірвання договору оренди з ТОВ "Черкасигаз Збут"), що є немайновою, та у разі її задоволення судове рішення не підлягатиме виконанню;

- суди попередніх інстанцій не з`ясували питання про наявність дійсних підстав для забезпечення позову як результату логічного та юридичного аналізу обставин справи та доводів заяви про забезпечення позову з урахуванням того, що такі обмеження мають своїм наслідком обмеження прав ТОВ "Газорозподільні мережі України" як належного орендаря спірних приміщень.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

18. У відзивах на касаційну скаргу АТ "Черкасигаз" та ТОВ "Черкасигаз Збут" просять залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, наполягаючи на дотриманні господарськими судами норм матеріального та процесуального права, оскільки їх висновки повністю відповідають правовим позиціям Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

19. Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

20. Згідно із пунктами 2, 4 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

21. При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

22. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

23. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається (див. постанови Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 910/13985/19, від 25.09.2020 у справі № 925/77/20).

24. Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.

25. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).

26. У постанові Верховного Суду від 09.09.2022 у справі № 904/7630/21 висловлено позицію про те, що під час вирішення питання щодо вжиття заходів із забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

27. Колегія суддів нагадує, що в немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, а також постановах Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 912/1616/18, від 26.09.2019 у справі № 917/751/19, від 15.01.2020 у справі № 915/1912/19 та від 11.02.2021 у справі № 915/1185/20.

28. Колегія суддів також враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постанові від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20, пункт 35), згідно з яким умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

29. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

30. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

31. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані на обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.

32. При цьому законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

33. Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду, роблячи висновок про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд керувався наступними обставинами:

- позивачу стало відомо, що нібито між АТ "Черкасигаз" і ТОВ "Газорозподільні мережі України" було укладено договір оренди рухомого та нерухомого майна від 30.10.2023 № 149-РД/23 зі строком дії по 30.09.2026. У той же час позивач стверджує, що договір оренди від 30.10.2023 № 149-РД/23 зі сторони АТ "Черкасигаз" підписано Денисовою Т. О., особою яка не була керівником АТ "Черкасигаз" та не мала права на укладання договору. На думку ТОВ "Черкасигаз Збут", у ТОВ "Газорозподільні мережі України" не виникло і не могло виникнути право оренди на ті самі приміщення, оскільки договір від 30.10.2023 є неукладеним;

- доказів того, що право оренди приміщень за адресою м. Черкаси, вул. Максима Залізняка, 14, зареєстроване за ТОВ "Газорозподільні мережі України" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, матеріали справи не містять;

- актами посадових осіб позивача за період 10- 14 червня 2024 року підтверджується недопуск працівників позивача до робочих кабінетів, у зв`язку з чим такі працівники не змогли приступити до виконання свої посадових обов`язків;

- позивач стверджує, що в орендованих приміщеннях знаходяться особисті речі працівників ТОВ "Черкасигаз Збут", а також техніка та обладнання, що належать позивачу;

- наявне обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду;

- вказані заходи забезпечення позову мають наслідком лише збереження існуючого становища та жодним чином не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті.

34. Верховний Суд не погоджується з наведеними висновками судів попередніх інстанції про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову та зазначає, що єдиним наслідком задоволення судом позовної вимоги про визнання правочину недійсним є втрата таким правочином чинності (зі зворотним ефектом в часі відповідно до частини першої статті 236 ЦК України). Таке судове рішення не тільки не підлягає виконанню, а і саме по собі не є підставою для вчинення відповідачами чи іншими особами будь-яких дій чи утримання від певних дій.

35. Колегія суддів також звертає увагу на правові позиції Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні у справі Кюблер проти Німеччини (рішення від 13.01.2011, CASE OF KUBLER v. GERMANY (Application no. 32715/06), para 61), відповідно до якого метою тимчасового заходу є збереження status quo до визначення судом обґрунтованості такого заходу; тимчасовий захід має на меті гарантувати, що на час основного провадження суд зможе розглянути позов заявника за своєю звичайною процедурою; маючи на меті забезпечити подальше існування предмета спору, тимчасовий захід стосується суті провадження.

36. У справі, що переглядається, користування приміщеннями тими чи іншими особами не є предметом спору; натомість предметом спору є оскарження правочину. Відповідно збереження status quo полягає в існуванні такого правочину (якщо він не є нікчемним чи неукладеним) протягом судового процесу, доки судове рішення не набере законної сили. Таке збереження існуючого стану не залежить ані від того, хто саме користується тими чи іншими приміщеннями, ані від того, чи чинять певні особи перешкоди позивачу у доступі до приміщень. Отже, захід забезпечення позову, про який просив позивач і який застосований судом першої інстанції (з чим погодився суд апеляційної інстанції), не стосується предмету спору, а застосування такого заходу не відповідає наведеним вище правовим позиціям Європейського суду з прав людини.

37. Отже, заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову не відповідає принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що безпідставно не враховано судами.

38. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням вимог статей 136, 137 ГПК України. Тому вони підлягають скасуванню з ухваленням нового - про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Черкасигаз Збут" про забезпечення позову.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

39. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 308 та частин першої, другої статті 311 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині. Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

40. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Черкасигаз Збут" про вжиття заходів забезпечення позову.

Розподіл судових витрат

41. Враховуючи положення частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України, з огляду на те, що Суд задовольняє касаційну скаргу відповідача-2, судовий збір, понесений скаржником у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної та касаційної інстанцій, покладається на позивача.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.06.2024 у справі № 925/643/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз Збут" про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз Збут" (код ЄДРПОУ 39672471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (код ЄДРПОУ 44907200) 3028,00 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги та 2422,40 грн судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

4. Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню

Суддя Є. В. Краснов

Суддя С. В. Бакуліна

Суддя Л. І. Рогач