Ухвала

від 27.02.2025 по справі 910/9652/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 910/9652/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

Колос І.Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця Баранової Алли Олексіївни

на рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2025

у справі № 910/9652/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛС-К ЛТД"

до фізичної особи-підприємця Баранової Алли Олексіївни,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 ,

про стягнення 2 340 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Баранова Алла Олексіївна (далі - ФОП Баранова А. О.) 18.02.2025 через підсистему "Електронний суд" звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 у справі № 910/9652/23 (повний текст постанови складено 04.02.2025).

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Статтею 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 290 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. (частина перша статті 56 ГПК України).

Згідно з частиною першою статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Касаційну скаргу ФОП Баранової А. О. сформував в системі "Електронний суд" адвокат Кравець Дмитро Миколайович (далі - Кравець Д. М.), як представник скаржника та повідомляє, що в матеріалах справи наявні документи на підтвердження повноважень представника відповідача. Втім до скарги не додано документів, що посвідчують повноваження представника скаржника на підписання цієї касаційної скарги.

Оскільки касаційна скарга надійшла безпосередньо до Верховного Суду, а матеріали справи у суді відсутні, останній позбавлений можливості перевірити повноваження Кравця Д. М.

З огляду на викладене касаційна скарга не відповідає вимогам частини третьої статті 290 ГПК України, оскільки до неї не додано документів, що посвідчують повноваження представника відповідача на її підписання.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначено Законом України "Про судовий збір".

Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлено: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на те, що касаційну скаргу подано через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" судовий збір підлягає сплаті з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8.

Зі змісту касаційної скарги убачається, що скаржником оскаржується позовна вимога про стягнення 2 340 000,00 грн.

Ураховуючи приписи Закону України "Про судовий збір", вимоги касаційної скарги, з огляду на майновий характер спору, судовий збір за подання цієї касаційної скарги мав бути сплачений в сумі 56 160,00 грн (2 340 000,00 грн х 1,5 % х 200 % х 0,8).

До касаційної скарги не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у порядку та розмірі встановленому законом, що не відповідає вимогам пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України.

Натомість ФОП Барановою А. О. у касаційній скарзі заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання скарги. Клопотання мотивоване посиланням на частину першу статті 8 Закону України "Про судовий збір", скрутний майновий стан скаржника та тим, що судовий збір, який необхідно сплатити за подання касаційної скарги у сумі 70 200,00 грн є досить суттєвою сумою грошових коштів, перевищує 5 % розміру річного доходу скаржника за попередній 2024 рік (підтверджується відомістю з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про доходи заявника); у зв`язку з чим просимо звільнити ФОП Баранову А. О. від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі № 910/9652/23.

Розглянувши подане клопотання про звільнення від сплати судового збору, Суд зазначає таке.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати урегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Положення наведеної норми містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.

Так, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Положення статей ГПК України та Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).

Підставою для звільнення від сплати судового збору може бути, зокрема видана в установленому законом порядку довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо, які підтверджують у сукупності на визначений конкретний період майновий стан особи.

З урахуванням наведеного Суд зазначає, що скаржником на підтвердження права щодо звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги не надано належних доказів, а відтак, у задоволенні клопотання слід відмовити.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі № 28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Приписами частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Ураховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.

Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що ФОП Барановій А. О. необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документи, що посвідчують повноваження представника скаржника Кравця Д. М. на підписання касаційної скарги та документ про сплату судового збору у сумі 56 160,00 грн на відповідні реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- код класифікації доходів бюджету: 22030102;

- найменування податку, збору, платежу: "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Суд зауважує, що на офіційному веб-сайті Верховного Суду в розділі "судовий збір" зазначено приклад заповнення графи "Призначення платежу" в платіжному документі.

Суд вважає за необхідне зазначити, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку буде наслідком повернення касаційної скарги у відповідності до положень статей 174, 292 ГПК України.

У свою чергу клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження та про зупинення виконання рішення у справі буде розглянуто Судом після усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Відмовити фізичній особі-підприємцю Барановій Аллі Олексіївні у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

2. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Баранової Алли Олексіївни на рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 у справі № 910/9652/23 залишити без руху.

3. Надати фізичній особі-підприємцю Барановій Аллі Олексіївні строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю не більше 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

4. Документи про усунення недоліків направляти поштою на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 або через підсистему "Електронний суд".

5. Роз`яснити фізичній особі-підприємцю Барановій Аллі Олексіївні, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Колос