Ухвала

від 27.02.2025 по справі 922/2634/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 922/2634/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Конопляр"

на рішення Господарського суду Харківської області

у складі судді Пономаренко Т. О.

від 18.09.2024 та

на постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Білоусова Я. О., Лакіза В. В., Пуль О. А.

від 19.12.2024

за позовом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернотрейд Пром", Товариства з обмеженою відповідальністю "Конопляр"

про визнання недійсним договору поставки № 0704-2023/1-23 від 07.04.2023,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.09.2024 у справі № 922/2634/24 позов Головного управління Державної податкової служби у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернотрейд Пром", Товариства з обмеженою відповідальністю "Конопляр" про визнання недійсним договору поставки № 0704-2023/1-23 від 07.04.2023 - задоволено. Визнано недійсним договір поставки № 0704-2023/1-23 від 07.04.2023, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернотрейд Пром" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Конопляр". Присуджено до стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернотрейд Пром" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Конопляр" на користь Головного управління Державної податкової служби у Харківській області витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн.

Постановою від 19.12.2024 Східний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Харківської області від 18.09.2024 у справі № 922/2634/24.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Конопляр" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 18.09.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2024 у справі № 922/2634/24.

Перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конопляр", Судом встановлено, що її слід залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.

Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

В своїй касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Конопляр" зазначило, що підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 18.09.2024 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2024 у справі № 922/2634/24 є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права за наявністю виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Так, скаржник зауважує, що судами було неправильно застосовано частину 5 статті 55 Конституції України, статті 204, 626, 638, 639 Цивільного кодексу України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 04.07.2018 у справі № 520/10060/16-ц, від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, від 21.04.2021 у справі № 904/5480/19, у подібних правовідносинах.

Наведені вище доводи визнаються Судом належним обґрунтуванням наявності виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, для відкриття касаційного провадження.

Водночас доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Конопляр", що судами не враховано висновків, які містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, а також не надано оцінки відповідним діям відповідачів, не досліджено порядок дій платника податків у разі виписування податкової накладної помилково та не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 21.08.2018 у справі № 820/5980/17, не містять вказівку щодо застосування якої саме норми/норм права викладені висновки у наведених скаржником постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, які не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

Суд вважає за необхідне звернути увагу скаржника що у разі, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, він повинен чітко та конкретно вказати норму/норми (пункт, частину, статтю кодексу, закону, тощо) права, яку, на його думку, невірно застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій, навести постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, який не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки у даній справі позов поданий у 2023 році, то для вирахування розміру сплати судового збору застосовується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2 684,00 грн, оскільки статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року встановлений у розмірі 2 684,00 грн.

Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 18.09.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2024 у справі № 922/2634/24 судовий збір підлягав сплаті у сумі 5 368,00 грн, а саме 2 684,00 х 200%.

Однак до касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Конопляр" не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом 2 частини 1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу

З урахуванням наведеного, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Конопляр" залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків шляхом:

- уточнення яку саме/які саме норму/норми права неправильно застосували/не застосували/порушили суди першої та/або апеляційної інстанцій, висновок застосування якої/яких міститься у наведених скаржником постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 та у постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі № 820/5980/17, який не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень;

- подання Суду документів, що підтверджують сплату судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 18.09.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2024 у справі № 922/2634/24 у встановлених порядку і розмірі, а саме у сумі 5 368,00 грн.

Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конопляр" на рішення Господарського суду Харківської області від 18.09.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2024 у справі № 922/2634/24 залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Конопляр" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Конопляр", що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко