Постанова

від 27.02.2025 по справі 916/4909/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 916/4909/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючої), Ємець А.А. і Колос І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-спецгідроенергомонтаж"</a> - Волокітін О.В. - адвокат (довіреність від 01.12.2023),

відповідача - Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - Фінєєв Д.С. (у порядку самопредставництва),

третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Канів-Сгем" - не з`яв.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі- територіальне відділення АМК)

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 (головуючий - суддя Таран С.В., судді: Богатир К.В. і Поліщук Л.В.)

у справі № 916/4909/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-спецгідроенергомонтаж"</a> (далі - ТОВ "Дніпро-спецгідроенергомонтаж")

до територіального відділення АМК

про визнання недійсним рішення,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - товариство з обмеженою відповідальністю "Канів-Сгем" (далі - ТОВ "Канів-Сгем").

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2025, у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 25.02.2025 про відставку судді Жайворонок Т.Є., визначено колегію суддів у складі Булгакова І.В. (головуючий), Ємець А.А. і Колос І.Б.

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ "Дніпро-спецгідроенергомонтаж" звернулося з позовом до територіального відділення АМК про визнання недійсним і скасування пунктів 1, 3, 4, 6, 7, 9 резолютивної частини рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК від 24.10.2023 №65/68-р/к у справі №1-26.206/68-2017 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у частині, що стосується позивача (далі - Рішення АМК).

Позовні вимоги обґрунтовані недоведеністю відповідачем наявності обставин, які в силу приписів законодавства про захист економічної конкуренції є обов`язковими для кваліфікації поведінки позивача як антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, та, як наслідок, застосування до останнього заходів відповідальності у вигляді накладення штрафу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.08.2024 (суддя Шаратов Ю.А.) у задоволенні позову відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що під час прийняття Рішення АМК відповідачем дотримано вимоги Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон).

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2024: апеляційну скаргу ТОВ "Дніпро-спецгідроенергомонтаж" задоволено; рішення Господарського суду Одеської області від 15.08.2024 скасовано; позов ТОВ "Дніпро-спецгідроенергомонтаж" задоволено; Рішення АМК визнано недійсним, у частині, що стосується позивача; стягнуто з територіального відділення АМК на користь ТОВ "Дніпро-спецгідроенергомонтаж" 2 147,20 грн. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 3 220,80 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанову мотивовано тим, що Рішенням АМК ТОВ "Дніпро-спецгідроенергомонтаж" притягнуто до відповідальності поза межами строків давності, встановлених у частині першій статті 42 Закону, за відсутності поважних та об`єктивних причин для пропуску такого строку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі територіальне відділення АМК просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2024, а рішення Господарського суду Одеської області від 15.08.2024 залишити в силі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Обґрунтовуючи підстави для відкриття касаційного провадження, передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник зазначає про:

- неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, статей 371, 42 Закону та статті 6 Конституції України без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування вказаних норм у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03.12.2024 у справі № 916/5677/23, від 07.08.2018 у справі № 922/3715/17, від 14.03.2023 у справі № 910/4518/22;

- неправильне застосування судом апеляційної інстанції статті 59 Закону, яка визначає підстави визнання недійсним або скасування рішення у разі порушення органом АМК норм процесуального права, за відсутності висновків Верховного Суду щодо застосування вказаної норми у подібних правовідносинах;

- не застосування частини сьомої статті 40 Господарського кодексу України, яка визначає інший порядок захисту порушених прав особи, крім визнання недійсним або скасування рішення органу АМК, за відсутності висновків Верховного Суду щодо застосування вказаної норми у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

ТОВ "Дніпро-спецгідроенергомонтаж" у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх безпідставність та необґрунтованість, і просить оскаржуване судове рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

ТОВ "Канів-Сгем" подано клопотання про закриття касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України беручи до уваги постанови Верховного Суду від 14.05.2024 у справі № 910/19008/21 та від 03.12.2024 у справі № 925/5677/23 та клопотання про розгляд даної справи за відсутності його представника, в якому додатково просить у разі відхилення клопотання про закриття касаційного провадження, відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити в силі постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2024.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанції у розгляді справи з`ясовано й зазначено, зокрема, таке.

Рішенням АМК:

- визнано, що, зокрема, ТОВ "Дніпро-спецгідроенергомонтаж" вчинило порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, проведених відокремленим підрозділом "Южно-Українська атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на закупівлю послуги ДК 021:2015:50710000-5 - Послуги з ремонту і технічного обслуговування електричного і механічного устаткування будівель (оголошення про проведення відкритих торгів опубліковано на вебпорталі уповноваженого органу з питань закупівель https://prozorro.gov.ua відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2017-06-07-000254-с) (пункт 1 резолютивної частини);

- за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на ТОВ "Дніпро-спецгідроенергомонтаж" штраф у розмірі 68 000 грн. (пункт 3);

- визнано, що, зокрема, ТОВ "Дніпро-спецгідроенергомонтаж" вчинило порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, проведених відокремленим підрозділом "Южно-Українська атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на закупівлю послуги ДК 021:2015:50710000-5 - Послуги з ремонту і технічного обслуговування електричного і механічного устаткування будівель (оголошення про проведення відкритих торгів опубліковано на вебпорталі уповноваженого органу з питань закупівель https://prozorro.gov.ua відповідно до ідентифікатору закупівлі UA-2017-07-24-000998-bc) (пункт 4 резолютивної частини);

- за порушення, зазначене в пункті 4 резолютивної частини цього рішення, накладено на ТОВ "Дніпро-спецгідроенергомонтаж" штраф у розмірі 68 000 грн. (пункт 6);

- визнано, що, зокрема, ТОВ "Дніпро-спецгідроенергомонтаж" вчинило порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, проведених відокремленим підрозділом "Южно-Українська атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на закупівлю послуги ДК 021:2015:50710000-5 - Послуги з ремонту і технічного обслуговування електричного і механічного устаткування будівель (оголошення про проведення відкритих торгів опубліковано на вебпорталі уповноваженого органу з питань закупівель https://prozorro.gov.ua відповідно до ідентифікатору закупівлі UA-2017-08-04-000081-a) (пункт 7 резолютивної частини);

- за порушення, зазначене в пункті 7 резолютивної частини цього рішення, накладено на ТОВ "Дніпро-спецгідроенергомонтаж" штраф у розмірі 68 000 грн. (пункт 9).

У Рішенні АМК територіальним відділенням АМК встановлено пов`язаність учасників торгів через трудові, господарські, в тому числі орендні, та фінансові відносини, а саме:

1) ПАТ "ДНІПРО-СГЕМ" є одним з чотирьох засновників (учасників) ТОВ "Канів-Сгем" (розмір частки 25%), що підтверджується протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Канів-Сгем" від 16.04.2014 №1/2014;

2) інші засновники (учасники) ТОВ "Канів-Сгем" фізичні особи ОСОБА_1 (розмір частки 88,34%) та ОСОБА_2 (розмір частки 0,98%), які до цього є відповідно керівником (директором, єдиним виконавчим органом) та головним бухгалтером цього товариства, в період проведення всіх трьох торгів перебували на посадах в ПАТ "ДНІПРО-СГЕМ", зокрема, ОСОБА_1 - в наглядовій раді (орган управління), ОСОБА_2 - в ревізійній комісії;

3) обміном кваліфікованих робітників між ТОВ "Канів-Сгем" та ПАТ "ДНІПРО-СГЕМ", що свідчить про їх тісну співпрацю, взаємодію та спілкування (у 2016-2017 роках 5 фізичних осіб почергово мали трудові відносини, в тому числі за цивільно-правовими договорами, з кожним з них, і це не зважаючи на різне територіальне розташування цих суб`єктів господарювання (м. Київ та м. Канів Черкаської області).

4) придбання (отримання) товарів (послуг) в одних самозайнятих осіб;

5) сталими господарськими відносинами: зокрема, за 2017 рік (рік проведення торгів) між ТОВ "Канів-Сгем" та ПАТ "ДНІПРО-СГЕМ" проведена 61 господарська операція, за результатами чого ТОВ "Канів-Сгем" отримало 21845033,19 грн., а ПАТ "ДНІПРО-СГЕМ" 2157670,45 грн., аналогічно активні господарські відносини мали місце і у 2016 році (службовий лист ГУ ДПС у м. Києві та витяг із додатку до нього про господарські відносини);

6) пов`язаність орендними відносинами як у 2016 році, так і у 2017 році (рік проведення торгів): ПАТ "ДНІПРО-СГЕМ" надавало в оренду ТОВ "Канів-Сгем" окреме індивідуально визначене нерухоме майно адміністративно-виробничий майновий комплекс, розміщений за адресою: Черкаська обл., м. Канів, вул. Леніна, 1823, що підтверджується відповідними договорами оренди від 01.01.2016 №КК-1 та від 01.01.2017 №КК-1/2017;

7) пов`язаність відносинами фінансового характеру (надання фінансової допомоги ПАТ "ДНІПРО-СГЕМ" на користь ТОВ "Канів-Сгем");

8) спільні завчасні дії під час участі в аукціоні торгів 1 (зокрема, ТОВ "Канів-Сгем" та ПАТ "ДНІПРО-СГЕМ" спільно зайшли в аукціон торгів 1 завчасно з різницею у 13 хв., що свідчить про їх скоординовану поведінку під час участі у цих торгах);

9) спільні властивості електронних файлів документів, поданих на торги 1:

-файли ТОВ "Канів-Сгем" та ПАТ "ДНІПРО-СГЕМ" мають спільних автора змін ("Admin"), дати створення (14.06.2017) та змін (14.06.2017);

-послідовне створення та змінення файлів в один і той же день 14.06.2017, не обумовлюється ні датою оголошення проведення торгів 1 (07.06.2017), ні кінцевим строком подання тендерних пропозицій (22.06.2017).

Рішення АМК мотивоване тим, що за результатами розгляду справи №1-26.206/68-2017 встановлено, що ТОВ "Канів-Сгем" та ТОВ "Дніпро-спецгідроенергомонтаж" під час підготовки та участі у торгах діяли не самостійно, узгодили свою поведінку з метою усунення змагання при підготовці та участі у зазначених торгах.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволені позову ТОВ "Дніпро-спецгідроенергомонтаж" виходив з того, що під час прийняття оскаржуваного Рішення АМК відповідачем дотримано вимоги Закону, у зв`язку з чим останнім всебічно, повно і об`єктивно розглянуто обставини справи, досліджено наявні докази та належним чином проаналізовано відносини між ТОВ "Дніпро-спецгідроенергомонтаж" та ТОВ "Канів-Сгем", відтак викладені в Рішенні АМК висновки про наявність правових підстав для кваліфікації поведінки позивача як антиконкурентних узгоджених дій відповідають фактичним обставинам справи №1-26.206/68-2017 та нормам матеріального права, є законними та обґрунтованими.

Суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції погодився і зазначив, що обставини пов`язаності суб`єктів господарювання, які брали участь у торгах у вигляді наявності між ними інтенсивних та системних взаємних господарських відносин, належності одному з них корпоративних прав в іншому, перебування посадових осіб одночасно на посадах керівних органів обох юридичних осіб, обміну кваліфікованими робітниками (не зважаючи на різне територіальне розташування), надання один одному поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, що не притаманно та економічно недоцільно у підприємницькій діяльності незалежних суб`єктів, у своїй сукупності підтверджують наявність можливості обмінюватися інформацією та координувати свою діяльність у торгах.

Що ж до тривалості розгляду відповідачем справи №1-26.206/68-2017, суд апеляційної інстанції зазначив таке.

Розгляд справи №1-26.206/68-2017 за ознаками вчинення ТОВ "Дніпро-спецгідроенергомонтаж" та ТОВ "Канів-Сгем" порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону розпочато 28.11.2017 згідно з розпорядженням адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 68-р.

Оспорюване Рішення АМК у справі №1-26.206/68-2017 прийнято 24.10.2023.

Отже, розгляд територіальним відділенням АМК антимонопольної справи №1-26.206/68-2017 тривав майже 6 років.

Проведення розслідування у такий тривалий строк (майже шість років) за трьома процедурами закупівель з двома учасниками, враховуючи строки притягнення до відповідальності, встановлені у статті 42 Закону, має бути обґрунтоване об`єктивними та поважними причинами, які пов`язані безпосередньо із розглядом справи Антимонопольним комітетом України, як-то складністю справи, поведінкою сторін (відповідачів антимонопольної справи), діями/бездіяльністю відповідних державних органів, у тому числі, Антимонопольного комітету України тощо.

Не зважаючи на те, що розгляд справи №1-26.206/68-2017 розпочато 28.11.2017, запити до державних органів та фінансових установ були надіслані органом Антимонопольного комітету України лише через 4 роки після цього, а саме: у листопаді місяці 2021 року. При цьому, в межах встановленого законодавством строку (30 днів) відповідними державними органами та фінансовими установами надані відповіді на такі запити.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Дніпро-спецгідроенергомонтаж" та ТОВ "Канів-Сгем", як учасники торгів, також належним чином виконували свої обов`язки щодо своєчасного надання відповідей на запити та вимоги територіального відділення АМК, вчиняли активні дії для своєчасного та оперативного розгляду антимонопольної справи, що не може свідчити про затягування розгляду останньої саме з їх вини.

Крім того, суд зазначив, що з огляду на сукупність наявних у матеріалах справи доказів, на яких ґрунтується Рішення АМК, відповідна антимонопольна справа не є складною, а кваліфікація поведінки учасників торгів, з урахуванням наявної у відповідача документації, своєчасно наданої як учасниками торгів, так і державними органами/фінансовими установами, не потребувала істотних затрат часу, оскільки дозволяла оперативно та конкретно встановити наявність/відсутність ознак пов`язаності відповідачів антимонопольної справи, що зумовила недотримання конкретних засад проведення торгів.

Оскільки Рішенням АМК ТОВ "Дніпро-спецгідроенергомонтаж" притягнуто до відповідальності поза межами строків давності, встановлених у частині першій статті 42 Закону, за відсутності поважних та об`єктивних причин для пропуску такого строку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

Отже, відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.03.2024 у справі №191/4364/21, ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024 у справі №902/1076/24, від 09.08.2024 у справі №127/22428/21, постанов Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №753/11009/19, від 27.07.2021 у справі №585/2836/16-ц, в яких означено, що висновок (правова позиція) - це виклад тлумачення певної норми права (або ряду норм), здійснене Верховним Судом (Верховним Судом України) під час розгляду конкретної справи, обов`язкове для суду та інших суб`єктів правозастосування під час розгляду та вирішення інших справ у разі існування близьких за змістом або аналогічних обставин спору.

При цьому наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

Що ж до визначення подібних правовідносин за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин:

- для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями;

- з-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими;

- подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи [див. постанови від 27.03.2018 у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 у справі №910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі №243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі №372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах №522/2202/15-ц (пункт 22) і №522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц (пункт 22)]. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання Рішення АМК недійсним в частині, що стосується позивача. Як встановлено судами попередніх інстанцій, дії позивача кваліфіковано за пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону.

У справі № 916/5677/23 предметом розгляду було оспорюване ж Рішення АМК в частині, що стосується ТОВ "Канів-Сгем". Постановою від 03.12.2024 Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій, а справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суди попередніх інстанцій не досліджували та не оцінили наявність/відсутність об`єктивних та поважних причини з якими пов`язано тривалість розгляду справи територіальним відділення АМК, як-то: складність справи, поведінка сторін (відповідачів антимонопольної справи), дії/бездіяльність відповідних державних органів, зокрема й територіального відділення АМК, тощо, тривалого розгляду антимонопольної справи протягом майже 6 років. Крім того, суди попередніх інстанцій не з`ясували питання, чи вплинуло розслідування у такий строк та прийняття Рішення АМК протягом 6 років з початку розслідування на права ТОВ "Канів-Сгем", у тому числі майнові. Водночас дослідження та оцінка доводів має відбуватися, зокрема, в контексті реалізації позивачем права на захист у межах антимонопольної справи з урахуванням того, чи не було надмірним тягарем для позивача реалізація цього права у такий строк (майже 6 років).

Верховний Суд виходить з того, що вказана справи № 916/5677/23 і дана справа № 916/4909/23 є схожими в частині, що стосується предмета позову (визнання частково недійсним Рішення АМК в частині визнання вчинення позивачами порушення законодавства про захист економічної конкуренції), за однаковим нормативно-правовим регулюванням кваліфікації та притягнення за правопорушення, а саме за пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону.

У справі № 922/3715/17 позивача притягнуто до відповідальності за порушення передбачене частиною першою статті 15, пунктом 3 статті 50 Закону, у вигляді антиконкурентних дій органу влади, які можуть призвести до спотворення конкуренції на ринку встановлення пристроїв замково-переговорного зв`язку у багатоквартирних житлових будинках.

У наведеній справі Верховний Суд зазначив про те, що Законом не передбачено строків, протягом яких органом Антимонопольного комітету України має розглядатися справа про захист економічної конкуренції, а важливим у цьому плані є дотримання строків давності, встановлених статтею 42 названого Закону. Так, із вказаної постанови вбачається правова позиція Верховного Суду щодо обов`язковості та необхідності врахування строків давності притягнення до відповідальності по такій категорії справ, що також висловлена Верховним Судом у постановах від 14.05.2023 у справі № 910/19008/21, від 03.12.2024 у справі № 916/5677/23.

У справі № 910/4518/22 позивача притягнуто до відповідальності за порушення передбачені частиною першою статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг із відкриття та ведення карткових рахунків власників муніципальних карток "Картка киянина", що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. Верховний Суд залишаючи в силі рішення судів попередніх інстанцій встановив, що суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову, діяли у відповідності до вимог приписів частини першої статті 60 Закону.

Судом встановлено, що посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції наведених висновків Верховного Суду, які містяться у постанові Верховного Суду у справі № 910/4518/22 - не можуть бути взяті до уваги, оскільки правовідносини у справі, що розглядається, і в зазначеній скаржником справі істотно відмінні за предметом позову, підставами позову і фактично-доказовою базою - встановленими судами обставинами справи і зібраними та дослідженими в них доказами, у залежності від яких (обставин і доказів) й прийнято судове рішення.

Крім того, територіальне відділенням АМК у касаційній скарзі як підставу касаційного оскарження визначено пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України.

За змістом статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Відповідно до пункту 5 статті 3 названого Закону основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики та здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Згідно з пунктами 1, 2, 4, 5 частини першої статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

АМК та його органи для реалізації основного завдання, визначеного у статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", у частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції (пункт 1 статті 3) в межах своїх дискреційних повноважень, визначених у частини четвертій статті 4 Закону здійснює державний контроль та вчиняє відповідні дії з метою додержання законодавства про захист економічної конкуренції, захисту інтересів суб`єктів господарювання та споживачів від його порушень у підприємницькій діяльності та у сфері медіа.

Системний аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що зазначені нормативно-правові акти (з огляду на критерій регулювання суспільних відносин та кола питань, які вони вирішують) є спеціальними нормативно-правовими актами, що регулюють відносини АМК, як державного органу з спеціальним статусом у правовідносинах з суб`єктами господарювання, органами влади, органами місцевого самоврядування, а також органами адміністративно-господарського управління та контролю у відносинах, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України.

Отже, в силу наведених нормативно-правових актів захист економічної конкуренції в Україні покладено на АМК, які останній реалізує шляхом виявлення, припинення та притягнення до відповідальності за порушення антимонопольного законодавства в рамках адміністративної процедури - розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що господарські суди у розгляді справ про визнання недійсними рішень АМК не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМК, але при цьому зобов`язані перевіряти правильність застосування органами АМК відповідних правових норм (правова позиція, викладена у низці постанов Верховного Суду, у тому числі, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/23000/17).

Суд не втручається у дискрецію АМК поза межами перевірки за наявними підставами, які передбачені у статті 59 Закону. Водночас суди можуть контролювати як відповідність реалізації дискреції закону (праву), так і узгодженість рішень/дій, прийнятих на підставі дискреції, з правами особи, загальними принципами публічної адміністрації, процедурними нормами, обставинами справи, наявними ресурсами тощо. Отже, у разі звернення позивача до суду з вимогою про оскарження рішення/дій АМК саме на суд покладено обов`язок перевірки дотримання органами АМК вимог законодавства та здійснення ними рішення / дій на підставі, у спосіб та у межах повноважень, передбачених законодавством України (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2021 та 26.10.2021 у справі № 922/1865/20).

Відповідно до частини першої статті 59 Закону підставами для скасування чи визнання недійсними рішень органів АМК, зокрема, є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації, узгоджених дій відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Ні Законом, ані Правилами розгляду заяв і справ порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженими розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 №5, не визначено строків, які встановлюють тривалість розслідування з моменту його початку до винесення відповідного рішення АМК.

При цьому, Суд виходить з того, що в силу положень статті 8, статті 9, частини другої статті 19 Конституції України, які є нормами прямої дії АМК, як державний орган має виконувати свої дискреційні повноваження керуючись принципом верховенства права, як одним з основних принципів демократичного суспільства.

В силу положень Закону України "Про Антимонопольний комітет України" АМК, як державний орган із спеціальним статусом, у правовідносинах з суб`єктами господарювання щодо виявлення, припинення та притягнення до відповідальності за порушення антимонопольного законодавства в рамках адміністративної процедури (розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції) має виконувати свої дискреційні повноваження сумлінно, ретельно, відповідально, добросовісно, дотримуватися принципів правової визначеності та захисту правомірних очікувань, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для інтересів суб`єкта господарювання і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

В силу положень Закону України "Про Антимонопольний комітет України" питання щодо тривалості розслідування в антимонопольній справі з моменту його початку до винесення відповідного рішення АМК, незважаючи на відсутність нормативно запроваджених у Законі строків розгляду й прийняття відповідного рішення, не дозволяє сприймати стан розв`язання цього питання безмежним, безкінечним, таким, що може тривати невиправдано довго.

Згідно з судовою практикою в межах розслідування порушення конкурентного законодавства ЄСПЛ неодноразово зазначав, що адміністративні органи, приймаючи рішення, не можуть забезпечувати дотримання гарантій, передбачених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Тому такі рішення згодом повинні бути предметом перевірки судового органу, що має "повну юрисдикцію" та насправді забезпечує гарантії пунктом 1 статті 6 Конвенції (зокрема, Albert and Le Compte v. Belgium, Tsfayo v. the United Kingdom, Vasteberga Taxi Aktiebolag And Vulic v. Sweden).

За висновками ЄСПЛ "повна юрисдикція" передбачає наявність у суду повноважень дослідити всі питання факту і права, що мають значення для відповідного спору, та поетапно оцінити всі аргументи сторони. Лише такий орган судової влади відповідає поняттю "Суд" у розумінні статті 6 Конвенції (рішення Terra B. V. Woningen v. the Netherlands, Sigma Radio Television Ltd v. Cyprus та Produkcija Plus Storitveno Podjetje d.o.o. v. Slovenia).

Крім того ЄСПЛ неодноразово звертав увагу, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 11.11.1996 у справі "Кантоні проти Франції"; від 11.04.2013 у справі "Вєренцов проти України").

У справі "Funke, Crйmieux and Miailhe" ЄСПЛ вважає, що оскаржувані операції в сфері конкуренції не можна розглядати як суворо пропорційні переслідуваним законним цілям (пункт 49 рішення).

Згідно з частиною першою і другою статті 35 Закону розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі. При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.

Частиною другою статті 38 Закону визначено, що розгляд справи може бути зупинено з власної ініціативи відповідного органу Антимонопольного комітету України чи за заявою особи, яка бере участь у справі, до завершення розгляду органом Антимонопольного комітету України, господарським судом пов`язаної з цією справою іншої справи або до вирішення державним органом пов`язаного з нею іншого питання. Про зупинення розгляду справи та його поновлення приймається розпорядження.

Відповідно до положень статті 42 Закону:

- суб`єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності. Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції становить п`ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення. Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені пунктами 13-16 статті 50 цього Закону, становить три роки з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення (частина перша);

- перебіг строку давності зупиняється на час розгляду органами Антимонопольного комітету України справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (частина друга).

Аналіз положень статті 35 Закону дає підстави для висновку, що у цій статті визначено перелік дій, які підпадають під поняття визначення "розгляд справи", зокрема, це збір та аналіз доказів (документів, висновків експертів, пояснень осіб, іншої інформації).

Дійсно положення частини другої статті 42 Закону визначають, що перебіг строку позовної давності зупиняється на час розгляду органом АМК антимонопольної справи. Водночас наведені положення ніяким чином не скасовують, підміняють та/або продовжують строки, визначені у частині першій цієї статті. Також в силу положень статті 19 Конституції України та пункту 1 статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" не наділяють правом органи АМК щодо притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності за порушення конкурентного законодавства поза межами, визначеними у частині першій статті 42 Закону.

Отже, у вирішенні питання щодо дотримання органом АМК строків давності притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності тлумачення словосполучення "розгляду органами Антимонопольного комітету України справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" першочергове значення має саме сутнісний зміст поняття "розгляд справи". Тобто, вчинення органом АМК всіх необхідних процесуальних дій, направлених на збір доказів, які підтверджують обставини інкримінованого суб`єкту господарювання порушення конкурентного законодавства та вчинення всіх необхідних, передбачених Законом дій задля встановлення обставин такого порушення, і, відповідно, прийняття рішення щодо наявності / відсутності підстав для притягнення цього суб`єкта до відповідальності.

У разі якщо господарські суди під час розгляду справи встановлять обставини саме щодо бездіяльності органів АМК, яка полягає у зволіканні щодо прийняття рішення за наслідками розгляду антимонопольної справи, в межах строків притягнення до відповідальності, які встановлені у статті 42 Закону за відсутності об`єктивних і поважних причин, що пов`язані безпосередньо із розглядом справи (складність справи/поведінка сторін антимонопольної справи/дії або бездіяльність відповідних державних органів), бездіяльність органу АМК не може визнаватися такою, що узгоджується з положеннями статті 59 Закону.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.05.2024 у справі №910/19008/21.

Суд апеляційної інстанції, керуючись наведеними приписами чинного законодавства, встановивши, що: розгляд антимонопольної справи № 1-26.206/68-2017 за ознаками вчинення, зокрема, ТОВ "Дніпро-спецгідроенергомонтаж" порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону розпочато 28.11.2017 згідно з розпорядженням адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення АМК №68-р; Рішення АМК у справі №1-26.206/68-2017 прийнято 24.10.2023; отже, розгляд територіальним відділенням АМК антимонопольної справи №1-26.206/68-2017 тривав майже 6 років; проведення розслідування у такий тривалий строк (майже шість років) за трьома процедурами закупівель з двома учасниками, враховуючи строки притягнення до відповідальності, встановлені у статті 42 Закону має бути обґрунтоване об`єктивними та поважними причинами, які пов`язані безпосередньо із розглядом справи АМК, як-то складністю справи, поведінкою сторін (відповідачів антимонопольної справи), діями/бездіяльністю відповідних державних органів, у тому числі, АМК тощо; однак розгляд справи №1-26.206/68-2017 розпочато 28.11.2017, запити до державних органів та фінансових установ були надіслані органом АМК лише через 4 роки, при цьому відповіді на такі запити надані в межах встановленого законодавством строку (30 днів); ТОВ "Дніпро-спецгідроенергомонтаж", як учасник торгів, також належним чином виконував свої обов`язки щодо своєчасного надання відповідей на запити та вимоги територіального відділення АМК; відповідна антимонопольна справа не є складною; проведення реорганізації територіальних відділень АМК у червні 2020 року та втрата матеріалів справи №1-26.206/68-2017 не свідчать про наявність обґрунтованих підстав для надмірної тривалості розгляду антимонопольної справи, а труднощі в організації своєчасного виконання працівниками відповідача своїх професійних обов`язків та здійсненням контролю за наявністю матеріалів справ є виключно проблемою внутрішньої організації роботи такої юридичної особи, - дійшов висновку про притягнення ТОВ "Дніпро-спецгідроенергомонтаж" до відповідальності поза межами строків давності, встановлених у частині першій статті 42 Закону, за відсутності поважних та об`єктивних причин для пропуску такого строку.

Також за висновками суду апеляційної інстанції, розгляд територіальним відділенням АМК антимонопольної справи протягом майже 6 років став надмірним тягарем для позивача, беручи до уваги відсутність юридичної визначеності і остаточності щодо вирішення питання порушення/непорушення ним законодавства про захист економічної конкуренції, а також позбавив позивача належного захисту, з огляду на втрату можливості надавати докази, які можуть втратили достовірність і повноту з плином часу.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги, що суд апеляційної інстанції проігнорував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 03.12.2024 у справі № 916/5677/23, не дослідивши та не надавши оцінку обставинам, пов`язаним із наявністю об`єктивних та поважних причин перевищення (порушення) відповідачем строку розгляду антимонопольної справи та понесення негативних наслідків для позивача.

Що ж до посилання відповідача на застосування апеляційним судом норми статті 371 Закону, яка набрала чинності лише 01.01.2024, як підстави для визнання недійсним Рішення АМК, то Суд зазначає, що відповідне посилання зроблене судом апеляційної інстанції з зазначенням на відсутність (у даному випадку) зворотної дії закону у часі, і лише з метою правозастосування положень статей 42, 59 Закону у сукупності з положеннями статей 1, 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" в аспекті забезпечення дотримання прав суб`єктів господарювання на розумність строку розгляду питання щодо наявності/ відсутності у його діях порушень конкурентного законодавства.

Що ж до посилання відповідача про те, що статтею 59 Закону не допускається визнання недійсними рішення органів АМК через порушення або неправильне застосування норм процесуального права, адже судом апеляційної інстанції встановлено, що Рішення АМК по суті є правильним, Суд зазначає таке. У вирішенні спорів про наявність/відсутність підстав для визнання недійсним рішення АМК та застосуванні положень статті 59 Закону у сукупності з положеннями частини другої статті 42 Закону та частини другої статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" щодо спеціальних процесуальних засад діяльності АМК, важливим є застосування положень частин першої та другої статті 42 Закону у сукупності та дотримання АМК строків давності, встановлених у цій статті. Аналогічна правова позиція викладена у пункті 7.60 постанови Верховного Суду від 14.05.2024 у справі №910/19008/21.

При розгляді даної справи, суд апеляційної інстанції встановивши відсутність у територіального відділення АМК об`єктивних і поважних причин розгляду антимонопольної справи протягом тривалого часу та недотримання строків давності, встановлених у частині першій статті 42 Закону дійшов висновку про наявність, визначених Законом підстав для скасування (визнання недійсним) Рішення АМК.

З урахуванням наведеного Судом приймаються доводи, наведені у відзиві ТОВ "Дніпро-спецгідроенергомонтаж" на касаційну скаргу, у частині, яка узгоджується з даною постановою.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ТОВ "Канів-Сгем" про закриття касаційного провадження беручи до уваги постанови Верховного Суду від 14.05.2024 у справі № 910/19008/21 та від 03.12.2024 у справі № 925/5677/23, оскільки у наведених постановах не зроблені висновки суду щодо питань застосування норм права в тому контексті, що просить скаржник у своїй касаційній скарзі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм права при прийнятті оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції за результатами перегляду справи в касаційному порядку не знайшли своє підтвердження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, Суд вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі не підтвердилися, та не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 - без змін.

Судові витрати

Відповідно до статті 129 ГПК України понесені територіальним відділенням АМК у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати зі сплати судового збору покладаються на територіальне відділення АМК, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України залишити без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 у справі № 916/4909/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя А. Ємець

Суддя І. Колос