Рішення

від 24.02.2025 по справі 201/655/25

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/655/25

Провадження № 2-а/201/24/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2025 року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська - Батманова В.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної Служби України з безпеки на транспорт про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АА №00022569 від 11.09.2024,-

В С Т А Н О В И В:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 16 січня 2025 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної Служби України з безпеки на транспорт про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АА №00022569 від 11.09.2024.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2025 суддею визначено суддю Батманову В.В., яка ухвалою від 20.01.2025 прийняла позов до свого провадження та призначила справу до розгляду в спрощеному провадженні.

В обґрунтування позову, позивач зазначав, що 11.09.2024 інспектором винесено постанову, згідно із якою 11.09.2024 о 07 год 34 хв., за адресою М-30, 949+608 (М-04, км 186+337), Дніпропетровська обл., зафіксовано транспортний засіб Renault Magnum AE420, державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 9.565% (1.1 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тон. Спірною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 грн. за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Позивач не погоджується з даною постановою, вважає, що вона винесена із порушенням вимог ст. 254 КУпАП, інспектором не з`ясовано належним чином всі обставини у справі, не враховані доводи правопорушника.

Відповідачу рекомендованим листом з повідомленням було направлено копію позовної заяви та копію ухвали про відкриття провадження по справі.

Представник Державної служби України з безпеки на транспорті Бугаєнко С.С. надіслала суду письмові заперечення на позов, в яких зазначила, що 11.09.2024 о 07 год 34 хв., за адресою М-30, 949+608 (М-04, км 186+337), Дніпропетровська обл., зафіксовано транспортний засіб Renault Magnum AE420, державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідальна оcоба допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 9.565% (1.1 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тон.

Вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови, керувався Правилами дорожнього руху, КУпАП, в постанові чітко описані правопорушення, які були скоєні, а тому діяв в межах правового кола і не порушував норм процесуального права. Порушнику було роз`яснено положення ст.ст. 307, 308 КУпАП, а також права, передбачені ст. 268 КУпАП, право, порядок та строки оскарження постанови згідно зі ст.ст. 287 - 289 КУпАП. Також представник відповідача зазначив, що постанова АА №00022569 від 11.09.2024 відповідає Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, а також містить необхідну інформацію, передбачену КУпАП. Враховуючи викладене, просила відмовити у позові.

Категорія адміністративного позову ОСОБА_1 підпадає під правила розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до п. 20, ч.1 ст. 4, ч. 2 ст. 12, ст. 257, 286 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що адміністративний позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

В обґрунтування звернення з позовом до адміністративного суду позивач посилався на норми Кодексу адміністративного судочинства України. За приписами ч. 1, 3, 4 ст. 3 КАС України Порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюєтьсяКонституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Згідно зіст.4КАС Україниадміністративна справа-переданий навирішення адміністративногосуду публічно-правовийспір;публічно-правовийспір -спір,у якому:хоча бодна стороназдійснює публічно-владніуправлінські функції,в томучислі навиконання делегованихповноважень,і спірвиник узв`язку ізвиконанням абоневиконанням такоюстороною зазначенихфункцій;або хочаб однасторона надаєадміністративні послугина підставізаконодавства,яке уповноважуєабо зобов`язуєнадавати такіпослуги виключносуб`єкта владнихповноважень,і спірвиник узв`язку ізнаданням абоненаданням такоюстороною зазначенихпослуг;або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

При розгляді справи встановлено, що 11.09.2024 о 07 год 34 хв., за адресою М-30, 949+608 (М-04, км 186+337), Дніпропетровська обл., зафіксовано транспортний засіб Renault Magnum AE420, державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідальна оcоба допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 9.565% (1.1 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тон. Спірною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП передбачено, що може бути оскаржено постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, в районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими законом.

Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу.

В адміністративнихсправах пропротиправність рішень,дій чибездіяльності суб`єктавладних повноваженьобов`язок щододоказування правомірностісвого рішення,дії чибездіяльності покладаєтьсяна відповідача. Утаких справахсуб`єкт владнихповноважень неможе посилатисяна докази,які небули покладенів основуоскаржуваного рішення,за виняткомвипадків,коли віндоведе,що нимбуло вжитовсіх можливихзаходів дляїх отриманнядо прийняттяоскаржуваного рішення,але вонине булиотримані знезалежних віднього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Для висновків вказаних в оскаржуваній постанові у особи, яка винесла постанову, були підстави. При розгляді справи були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, також посадовою особою було з`ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи. Постанова інспектора є законною та такою, що не підлягає скасуванню.

Згідно з частиною другою статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Необхідність індивідуалізації адміністративної відповідальності передбачена частиною другою статті 33 Кодексу, якою визначено, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. У Кодексі конкретизовано й інші конституційні принципи, зокрема принцип рівності громадян перед законом (стаття 248). Кодексом закріплено низку гарантій забезпечення прав суб`єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з наведеними конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту вказаних осіб. У контексті питання, що розглядається, Конституційний Суд України враховує положення статей 9, 33, 248, 268 Кодексу. За змістом статті 9 Кодексу саме винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність суб`єкта адміністративної відповідальності є однією з ознак адміністративного правопорушення (проступку). Статтею 268 Кодексу встановлено перелік прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема: особа має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права; справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо (статті 245, 280 Кодексу). Згідно з Кодексом провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення (пункт 1 статті247); справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці (частина перша статті 249); оцінка доказів ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності (стаття 252) тощо. Положення зазначених статей визначають систему процесуальних механізмів, які в сукупності з наведеними конституційними нормами унеможливлюють притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка не вчиняла правопорушення. Зміст постанови, що оскаржується, відповідає і вимогам статті 283 КУпАП.

Відповідно дост.72КАС Українидоказами вадміністративному судочинствіє будь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншіобставини,що маютьзначення дляправильного вирішеннясправи.Ці данівстановлюються такимизасобами:1)письмовими,речовими іелектронними доказами; 2)висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Варто зазначити, що позивач у своїй позовній заяві, у якості доводів своєї невинуватості посилається зокрема на те що, відповідачем при складанні постанови невірно вирахувано навантаження на одинарну вісь.

Із вказаними твердженнями позивача суд не погоджується, оскільки, вказані позивачем доводи спростовуються матеріалами справи, зокрема наданим відзивом.

Жодних доказів руху транспортного засобу без перевищення навантаження на одиночну вісь транспортного засобу суду не надано та судом не встановлено, а відтак вказані твердження позивача суд оцінює критично.

Крім того, обставини вчиненого позивачем адміністративного правопорушення, зазначені в постанові, що оскаржується, відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_1 дійсно порушила вимоги п. 22.5 ПДР України ПДР і 11.09.2024 о 07 год 34 хв., за адресою М-30, 949+608 (М-04, км 186+337), Дніпропетровська обл., зафіксовано транспортний засіб Renault Magnum AE420, державний номерний знак НОМЕР_1 , допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 9.565% (1.1 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тон., що підтверджується наданими відповідачем запереченнями.

За таких обставинах вважаю, що дії інспектора при розгляді справи про адміністративне правопорушення правомірні, а постанову АА №00022569 від 11.09.2024 по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на позивача за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП слід вважати такою, як винесена правомірно, вона основана не на припущеннях і без порушень прав позивача, а тому вона не підлягає скасуванню.

Не можна прийняти до уваги аргументи зазначені по тексту позовної заяви, оскільки вони спростовуються вищенаведеним і нічим об`єктивно не підтверджуються та зводяться до намагання уникнути відповідальності за вчинене правопорушення.

Таким чином, вважаю, що позовні вимоги не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, вони не ґрунтуються на законі, а тому в їх задоволенні слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Приймаючи до уваги поважність причин пропуску позивачем строку на подачу адміністративної позовної заяви, про що зазначено в позовній заяві, вважаю за можливе поновити ОСОБА_1 строк на подачу даної адміністративної позовної заяви.

На підставі ст. 139 КАС України, враховуючи результат розгляду справи, а також враховуючи Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015р. № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011р. № 3674-VI «Про судовий збір» щодо відсутності підстав для сплати судового збору у справах зазначеної категорії, приходжу до висновку, що судові витрати по справі відносяться на рахунок держави і стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 41, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 255, 2565, 258, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 4, 12, 46, 72, 77, 229, 241-256, 257, 286 КАС України, суддя,

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_2 строк на подачу адміністративної позовної заяви до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АА №00022569 від 11.09.2024.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної Служби України з безпеки на транспорт про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АА №00022569 від 11.09.2024 - відмовити.

Апеляційна скарга подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: В.В. Батманова