Рішення

від 19.02.2025 по справі 182/6372/24

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/6372/24

Провадження № 2-о/0182/20/2025

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19.02.2025 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Рунчевої О.В.,

секретаря - Паламарчук П.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Нікополі в порядку окремого позовного провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Куделя Юрій Вікторович, заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В:

Представник заявниці ОСОБА_2 30.10.2024 року звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, посилаючись на наступні обставини.

ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Мирони Семенівського району Полтавської області.

08.10.2024 року ОСОБА_1 звернулась до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком. Разом із заявою про призначення пенсії та всіма необхідними документами для підтвердження набутого стажу роботи нею були надані трудова книжка та диплом Полтавського медичного училища.

15.10.2024 року заявниця отримала рішення № 047250023191 про відмову їй у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу, так як до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки, оскільки на титульній сторінці ім`я заявниці не відповідає паспортним даним. А саме, замість ім`я ОСОБА_3 згідно паспортних даних помилково записано ОСОБА_3 (мовою оригіналу). В дипломі ОСОБА_4 медичного училища ім`я заявниці також зазначено російською мовою, як ОСОБА_3 . На підставі наказу № 79-к від 29.07.1982 року заявник була зарахована на посаду медичної сестри до відділення терапевтичної стоматології в м. Полтава. При її працевлаштуванні була оформлена зазначена вище трудова книжка, але ОСОБА_1 не звернула увагу, що при її заповненні працівник відділу кадрів допустила технічну описку, та невірно зазначила її ім`я. На підтвердження своїх анкетних даних заявниця надала паспорт громадянина України, свідоцтво про народження, свідоцтво про укладення шлюбу.

На підставі викладеного, просить суд встановити факт того, що трудова книжка серії НОМЕР_1 від 02 серпня 1982 року, та диплом Полтавського медичного училища серії НОМЕР_2 від 03 липня 1982 року, належіть ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.12.2024 року відкрито провадження у даній справі за правилами окремого позовного провадження та призначено судове засідання (а.с.22).

14.02.2025 року до канцелярії суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника заявниці ОСОБА_2 про розгляд справи без участі сторони заявниці, оскільки остання на даний момент перебуває за кордоном (а.с.48).

Представник Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області в судове засідання не з`явився. 04.02.2025 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_5 про залишення заяви без розгляду, оскільки в даній справі вбачається спір про право. Просить справу розглядати без участі представник ГУ ПФУ в Дніпропетровській області (а.с. 37-39).

Представник Головного управління ПФУ в Черкаській області в судове засідання не з`явився, повідомлялись про розгляд справи шляхом направлення судової повістки, копії ухвали про відкриття провадження та копії позову з додатками на їх юридичну адресу, про що свідчить поштове повідомлення (а.с.35), згідно якого пакет документів отриманий представником 14.01.2025 року. Своїм правом на підготовку відзиву не скористались, причину неявки свого представника суду не повідомили, заяву про розгляд справи без їх участі не надали.

Згідно з ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч.2ст.247 ЦПК України.

На підставі ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, на підставі наступного.

Судом встановлено, що згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 08.10.2002 року Нікопольським МВ УМВС України в Дніпропетровській області, заявниця ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Мирони Семенівського району Полтавської області (а.с. 7-9). В свідоцтві про народження заявниці серії НОМЕР_4 від 21.05.1964 року, актовий запис про народження №25, зазначено, що ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Мирони Хорольського району Полтавської області (а.с.15).

Дошлюбне прізвище « ОСОБА_7 » заявниця змінила на прізвище « ОСОБА_8 » при реєстрації шлюбу з ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 від 18.06.1983 року (а.с.16).

При підготовці документів для оформлення пенсії виявилось, що в належній заявниці трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 02 серпня 1982 року невірно вказано її ім`я, а саме: « ОСОБА_3 », тоді як за паспортом її ім`я « ОСОБА_3 ». В дипломі серії НОМЕР_2 , виданому 03.07.1982 року Полтавським медичним училищем на ім`я заявниці, також її анкетні дані зазначені, як ОСОБА_6 , тоді як вірним є - ОСОБА_10 .

З цієї підстави рішенням Начальника відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ в Черкаській області за №047250023191 від 15.10.2024 року ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком на підставі статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Предметом розгляду вказаної заяви є встановлення факту належності правовстановлюючого документу, а саме трудової книжки та диплому Полтавського медичного училища, які належать ОСОБА_1 .

Пункт 6 ч.1ст. 315 ЦПК Українипередбачає розгляд судом справ про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з даними, які зазначені в паспорті чи свідоцтві про народження.

Відповідно до п. 1Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

З огляду на наведене, судом може бути встановлено факт належності особі трудової книжки, як документа, що підтверджує трудовий стаж та дає право на призначення пенсії.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженоїнаказом Міністерства праці України № 58 від 29 липня 1993 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів.

Згідно з п. 2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Відповідно до п. 2.11 Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказується на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Згідно з п. 2.12. Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка. Із наданої заявником трудової книжки вбачається, що на першій сторінці наявне виправлення в даті народження заявника, що зумовило необхідність звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності трудової книжки.

Відповідно до пункту 4постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників»відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Заявник не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто ним, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу заявника за спірний період. Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Відповідно дост. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Судом достовірно встановлено належність ОСОБА_1 трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої 02 серпня 1982 року, та диплому Полтавського медичного училища серії НОМЕР_2 , виданого 03.07.1982 року, оскільки окрім різниці в написанні ім`я заявниці в цих документах, всі інші відомості та її анкетні дані співпадають із даними, зазначеними в її паспорті, свідоцтві про народження, свідоцтві про укладення шлюбу, картці платника податків.

Щодо твердження представника Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області, що у даному спорі вбачається спір про право, суд зазначає наступне.

Пунктом 6 частини 1статті 315 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині першійстатті 315 цього Кодексу, не є вичерпним.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, при цьому має бути з`ясована мета його встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлено спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови.

Чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Відповідні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 16 червня 2021 року № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20), від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 18 листопада 2020 року у справі № 554/3600/19 (провадження № 61-8937св20), від 25 листопада 2020 року у справі № 636/4087/19 (провадження № 61-13847св20), від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19).

Метою встановлення факту належності правовстановлюючих документів, а саме трудової книжки та диплому, є реалізація заявником права на пенсійне забезпечення.

Чинне законодавство не передбачає можливості підтвердження трудового стажу судовим рішенням. Разом з тим, суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії затвердженоПостановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

У пункті 26 наведеного вище Порядку визначено, що якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

Законом прямо віднесено встановлення юридичного факту належності правовстановлюючих документів до справ окремого провадження (розділ IV ЦПК України).

Зазначене відповідає висновкам, які викладено у постановах Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі № 733/324/21 (провадження № 61-11108св21), від 25 листопада 2020 року у справі № 636/4087/19 (провадження № 61 - 13847св20).

З урахуванням наведеного, вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту належності їй трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої 02 серпня 1982 року, та диплому Полтавського медичного училища серії НОМЕР_2 , виданого 03.07.1982 року, за загальним правилом можуть бути предметом розгляду суду у порядку, передбаченому главою6розділуIV ЦПК України.

Таким чином, твердження представника Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, що у даному спорі вбачається спір про право є помилковим.

Встановлення факту належності заявниці вищевказаних трудової книжки та диплому необхідно для оформлення пенсії, а іншим способом, окрім судового, вона захистити свої права не може, тому виходячи із наданих доказів, суд вважає за необхідне заяву задовольнити.

При цьому, в даному випадку рішення суду не змінює собою документа, який виданий підприємством, на якому працювала заявниця, а лише підтверджує належність такого документу заявниці, що у подальшому надасть їй можливість на виникнення, зміну та припинення охоронюваних законом прав, свобод та інтересів, а також здійснення особистих майнових чи немайнових прав, які належать відповідно до положеньст. 46 Конституції України.

Відповідно до ч. 7ст. 294 ЦПК України, при ухваленні рішення судом у справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст.4,10- 13,7681,263265,268,293,294,315-319 ЦПК України,суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Куделя Юрій Вікторович, заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу задовольнити.

Встановити факт того, що трудова книжка серії НОМЕР_1 , заповнена 02 серпня 1982 року, та диплом Полтавського медичного училища серії НОМЕР_2 , виданий 03.07.1982 року, належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: О. В. Рунчева