Вирок

від 24.02.2025 по справі 392/305/25

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 392/305/25

Провадження № 1-кп/392/164/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2025 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі суду в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024120000001461 від 18.12.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Злинка, Маловисківського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, вдівця, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю сторін судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 ,18.12.2024в світлупору добикерував легковим автомобілем«ВАЗ-21013»,реєстраційний номер НОМЕР_1 таздійснював рухпо автомобільнійдорозі Т-24-01"Городище-Шпола"зі сторониперехрестя завтомобільною дорогоюМ-30"Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине"в напрямкуміста МалаВиска Новоукраїнськогорайону Кіровоградськоїобласті тапід часруху ОСОБА_3 ,грубо порушуючип.п.1.5,2.3(б)і (д)Правил дорожньогоруху України(даліПДР)(п.1.5.Дії абобездіяльність учасниківдорожнього рухута іншихосіб неповинні створюватинебезпеку чиперешкоду дляруху,загрожувати життюабо здоров`югромадян,завдавати матеріальнихзбитків;п.2.3.Длязабезпечення безпекидорожнього рухуводій зобов`язаний:б)бути уважним,стежити задорожньою обстановкою,відповідно реагуватина їїзміну…,технічним станомтранспортного засобуі невідволікатися відкерування цимзасобом удорозі;д)не створюватисвоїми діямизагрози безпецідорожнього руху), проявив особисту неуважність і безпечність до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху, проігнорувавши при цьому встановлені по напрямку свого руху попереджувальні дорожні знаки 1.13 «Слизька дорога» та табличок до дорожніх знаків 7.12 «Ожеледиця» та 7.2.1 «Напрямок дії 5 км.».

Так, ОСОБА_3 під часруху легковажносподівався навідвернення негативнихнаслідків тау порушеннявимог п.12.1 ПДР України (п. 12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним), при русі в денну пору доби не вибрав безпечної швидкості руху транспортного засобу в складних погодних та дорожніх умовах, які обумовлювалися наявністю ожеледиці на дорожньому покритті та мокрим станом дорожнього покриття, щоб мати можливість постійно контролювати його рух та напрямок, чим позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати автомобілем, як наслідок, не впорався з керуванням транспортного засобу та 18.12.2024 близько 08 години 43 хвилин на 93 км. + 340 метрів автомобільної дороги Т-24-01 "Городище-Шпола" на території Маловисківської міської об`єднаної територіальної громади Новоукраїнського району Кіровоградської області, допустив занос на проїзній частині з подальшим виїздом за межі проїзної частини дороги на праве узбіччя та перекиданням транспортного засобу.

Вищевикладені невідповіднідії водія ОСОБА_3 вимогам п.п. 1.5, 2.3 (б) і (д); 12.1; попереджувальних дорожніх знаків 1.13 «Слизька дорога» та табличок до дорожніх знаків 7.12 «Ожеледиця» та 7.2.1 «Напрямок дії» ПДР України знаходяться в причинному зв`язку з фактом дорожньо-транспортної пригоди.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «ВАЗ-21013», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від отриманих тілесних ушкоджень померла на місці пригоди.

Вказаними діями ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, не заперечував щодо фактичних обставин кримінального правопорушення та пояснив, що 18.12.2024 року зранку виїхали разом з дружиною ОСОБА_5 до сімейного лікаря в м. Мала Виска. Він не розібрався в погоді, оскільки в селі дорога була нормальна, а біля с. Вишневого, як виявилося, була ожеледиця, та він не зреагував на таку дорожню обстановку, пішов в занос. Спочатку на дорозі була виямка, автомобіль кинуло, а потім занесло, він не зміг швидко зорієнтуватися. Додатково зазначив, що оостанні роки не виїздив автомобілем в таку погоду. Зазначив, що потерпілою визнавалася його дочка, проте остання заперечила, та не мала жодних претензій до нього. В їх сім`ї завжди були гарні відносини, як з дружиною, так і з дітьми.

У вчиненому щиро розкаюється, розуміє, що допустив помилку у керуванні транспортним засобом, що спричинила вкрай негативні наслідки. Вказав, що краще б він опинився на місці дружини, але, на жаль, не може відвернути наслідки вчиненого та не може нічого змінити, не мав умислу на вчинення кримінального правопорушення, готовий нести заслужене покарання. Просив врахувати суд, що залишився одинокий, та його стан здоров`я.

Враховуючи те, що учасники провадження не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд провів судовий розгляд кримінального провадження із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, та вивченням характеризуючих даних на особу, визнавши недоцільним вивчення письмових доказів у провадженні.

Наслідки розгляду судом провадження із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України учасникам процесу роз`яснено.

З`ясувавши на стадії судових дебатів позиції прокурора, який просив визнати винуватим обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі із застосуванням статті 75 КК України визначити іспитовий строк 1 рік, додаткове покарання позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, обвинуваченого, який підтримав запропоноване прокурором покарання, суд дійшов висновку про правильність кваліфікації досудовим слідством дій ОСОБА_3 за ч.2 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, та доведеність вини обвинуваченого у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених уст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другоюстатті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цьогоКодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

В той же час згідно зіст. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно дост.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

За роз`ясненнями, що містяться в п.п. 20,21Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»при призначенні покарання за відповідною частиноюст.286 КК Українисуди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, але й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, та особу винного. У кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст.286і ст.287 ККнеобхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

При призначенні обвинуваченому покарання суд у відповідності зіст. 65 КК Українивраховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, яке відповідно до положеньст.12КК України відноситься до тяжких злочинів.

Суд ураховує, що вчинений обвинуваченим ОСОБА_3 злочин є необережним злочином проти безпеки руху та експлуатації транспорту, наслідки якого є невідворотними - настала смерть особи ОСОБА_5 , 1952 р.н.

Досліджуючи дані про особу, суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_3 має постійне місце проживання, за яким характеризується виключно позитивно, проживає один, є пенсіонером, вдівець, на обліках у кабінетах лікарів психіатра та нарколога в КНП «Маловисківська лікарня» не перебуває, зі слів обвинувачениого, має поганий стан здоров`я, з урахуванням старечого віку, раніше не судимий.

Окрім того, суд враховує, що потерпілі у даному кримінальному провадженні відсутні. Цивільні позови не заявлялися.

Обставинами, відповідно до ст.66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, старечий вік (81 рік).

Обставин, відповідно до ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, а також те, що злочин відноситься до категорії злочинів вчинених з необережності, проте посягає як на суспільні відносини в сфері безпеки дорожнього руху, так і на життя та здоров`я людини, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, в межах санкції ч.2 ст.286 КК України, у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, яке є необхідним та достатнім, на думку суду, для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, при цьому суд дотримується принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України. Вказане додаткове покарання сприятиме виправленню обвинуваченого в частині суворого дотримання в подальшому Правил дорожнього руху України.

Однак враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 бажає виправитися, розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину, надав правдиві та послідовні показання, негативно оцінює вчинене ним кримінальне правопорушення, демонструє готовність понести заслужене покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання і вважає за можливе, застосувавши ст.75 КК України, звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням із покладенням на нього обов`язків, передбачених п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України не встановлено.

Підстав для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу, судом не встановлено, оскільки його процесуальна поведінка під час досудового розслідування, а також під час судового розгляду свідчить про належне виконання ним процесуальних обов`язків, що повністю відповідає завданням кримінального судочинства.

Відповідно до ч.2ст.124 КПК Українисуд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні.

Таким чином, з обвинуваченого ОСОБА_3 підлягають стягненню на користь держави процесуальні витратиіз залученням експертів, у зв`язку з проведенням судової інженерно-транспортної експертизи (транспортно-трасологічна) № СЕ-19/112-25/294-ІТ від 11.02.2025 в розмірі 3979 грн. 50 коп, судової інженерно-транспортної експертизи (дослідження технічного стану транспортного засобу) № СЕ-19/112-25/288-ІТ від 12.02.2025 в розмірі 3979 грн. 50 коп, судової інженерно-транспортної експертизи № 56/25-27 від 27.01.2025 (обставини ДТП) в розмірі 3029 грн. 12 коп., а всього в розмірі 10988 грн. 12 коп.

Згідно ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

З матеріалівкримінального провадженнявбачається,що ухвалоюслідчого суддіЛенінського районногосуду м.Кіровограда від25.12.2024року накладеноарешт наавтомобіль ВАЗ21013,реєстраційний номер НОМЕР_1 ,що відповіднодо свідоцтвапро реєстраціютранспортного засобусерії НОМЕР_2 від 19.07.1984, належить ОСОБА_5 та перебував у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та який зберігається на території ВП №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області.

Відтак, суд вважає, необхідним скасувати арешт, накладений на автомобіль ВАЗ 21013, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Питання про речові докази вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Згідно зі ст.76 КК України протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_3 обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів для проведення експертиз у розмірі10988 грн. 12 коп.

Скасувати арешт,накладений ухвалоюслідчого суддіЛенінського районногосуду м.Кіровограда від25.12.2024року наавтомобіль ВАЗ21013,реєстраційний номер НОМЕР_1 ,що відповіднодо свідоцтвапро реєстраціютранспортного засобусерії НОМЕР_2 від 19.07.1984, належить на праві власності ОСОБА_5 та перебував у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Речові докази: автомобіль ВАЗ 21013, реєстраційний номер НОМЕР_1 зберігається на території ВП №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області передати фактичному володільцю ОСОБА_3 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду згідно зі ст.ст.395,396 КПК України, з особливостями визначеними ч.2ст.394 КПК Україниможе бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинувачен(ому)ій та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, подавши відповідну заяву. Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні

Головуючий суддя ОСОБА_7