Рішення

від 27.02.2025 по справі 130/3307/24

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/345/2025

130/3307/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2025 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

з участю секретаря судових засідань Мухи Р.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Ланового Євгена Миколайовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» ПІНГ-ПОНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2024 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» ПІНГ-ПОНГ» (надалі ТОВ «ФК» ПІНГ-ПОНГ») звернувся в суд з цим позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК» ПІНГ-ПОНГ» заборгованість за кредитним договором № 102483130 у розмірі 23750 грн, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати за сплату судового збору в сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 03.04.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 у електронному вигляді з ідентифікацією особи шляхом надання відповідачу одноразового паролю, було укладено договір про споживчий кредит № 102483130, за умовами якого відповідачу ОСОБА_1 було надано кредит в сумі 5000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі та надало відповідачу кредит, а відповідач умови вказаного договору не виконує.

08.07.2021 за договором про відступлення прав вимоги № 04Т ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».

24.01.2022 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» укладено Договір факторингу № 1/15 , у відповідності до умов якого та згідно Додатку № 1 до Договору факторингу, набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 102483130 від 03.04.2021 на загальну суму 23750 грн, з яких 5000 грн заборгованість за тілом кредиту та 18750 грн заборгованість за відсотками.

Зазначив, що сума та розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором було передано позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно з договором відступлення права вимоги. Тобто після отримання права вимоги до відповідача, позивачем жодних нових сум стягнення заборгованості не нараховувалось, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА.

Відзив на позов відповідач не подавала.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ, ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ.

19.11.2024 ухвалою судді відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача за довіреністю Лановий Є.М. в позовній заяві просив розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач особисто отримала ухвалу суду про відкриття провадження у справі 19.12.2024, про що свідчить рекомендоване повідомлення «УКРПОШТА» №0610211640866 (а.с. 62).

Копію позовної заяви з додатками позивачем відповідачу направлено 07.11.2024, про що свідчить опис складень до цінного листа, фіскальний чек та накладна «УКРПОШТА» №0740600070588 (а.с.56-57).

Отже, відповідач належним чином повідомлена про розгляд справи, судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації нею права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.

У визначений судом строк сторони клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявляли, заперечень проти розгляду справи в спрощеному порядку до суду не надходило.

З огляду на вищезазначене суд, на підставі частини п`ятої статті 279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

03.04.2021 ОСОБА_1 оформила на сайті ТОВ «Мілоан» Анкету-заяву на кредит № 1024833130, в якій вказала значну за обсягом і інформативністю кількість особистих даних, зокрема: номер мобільного телефону, дату народження, паспортні дані, ідентифікаційний номер, місце проживання, реєстрації, працевлаштування із зазначенням місця роботи (а.с. 10-14).

03.04.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 1024833130, згідно з умовами якого кредит надається строком на 15 днів зі сплатою процентів у розмірі 5000 грн, які нараховуються за ставкою 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Як вбачається з додатку №1 до Договору про споживчий кредит № 1024833130від 03.04.2021, сторони погодили графік платежів за договором про споживчий кредит, а саме дату повернення кредиту 18.04.2021, чисту суму кредиту 5000 грн, проценти за користування кредитом 3750 грн, загальну вартість кредиту 8750 грн.

Разом з тим, згідно з п. 2.3.1.2 договору, позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позивальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється за кількістю днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) процентною ставкою, наведеною в п. 1.6 договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, які дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Водночас, у п. 4.2 розділу 4 договору сторони погодили, що у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець, починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.6 договору, в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору. Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.

Тобто, в даному випадку, кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про виконання відповідачем своїх зобов`язань з повернення коштів за тілом кредиту у строк, визначений договором, тобто, до 18.04.2021. Відповідно, останній продовжив користуватись кредитними коштами, а тому пролонгація дії кредитного договору відбулась автоматично, що відповідає п. 2.3 договору (а.с.11-14).

Також відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту № 1024833130 від 03.04.2021 Додаток №2, у якому сторони погодили усі істотні умови кредитування (а.с.15 зворот-16).

Відповідно до копії відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 1024833130 від 03.04.2021, за період з 03.04.2021 по 17.06.2021 ОСОБА_1 нараховувались щоденно проценти згідно з пунктом 1.5.2 та п.п.1.6 кредитного договору та у неї наявна заборгованість в розмірі 23750 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту - 5000 грн та заборгованості за відсотками - 18750 грн (а.с. 18-18зворот).

Згідно з копією платіжного доручення № 26455489 від 03.04.2021 ТОВ «Мілоан» перерахувало на ім`я отримувача ОСОБА_1 на кредитний рахунок № 414949*14 кредитні кошти згідно договору № 1024833130 від 03.04.2021в сумі 5000 грн (а.с. 17).

Згідно договору факторингу № 04Т від 08.07.2021, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за плату, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» приймає належні ТОВ «Мілоан» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників (а.с.19-26).

З копій платіжних інструкцій вбачається сплата товариством «ДІДЖИ ФІНАНС» коштів за договором факторингу № 04Т від 08.07.2021 товариству «Мілоан»(а.с.27-29).

З копії витягу з Додатку до договору факторингу №04Т від 08.07.2021 вбачається, що ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 102483130 від 03.04.2021 на суму заборгованості 23750 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 5000 грн, заборгованість за відсотками - 18750 грн (а.с. 34).

Згідно договору факторингу № 1/15 від 24.01.2022, укладеного між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ», відповідно до умов якого ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» передає (відступає) за плату, а ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» приймає належні ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників (а.с.30-33).

З копії витягу з додатку до договору факторингу № 1/15 від 24.01.2022 вбачається, що ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 102483130 від 03.04.2021 на суму заборгованості 23750 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 5000 грн, заборгованість за відсотками - 18750 грн (а.с. 35).

З копії платіжної інструкції №217 від 19.04.2023 вбачається сплата ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» коштів за договором факторингу № 1/15 від 24.01.2022 ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (а.с. 36).

Указані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом.

МОТИВИ СУДУ, НОРМИ ПРАВА ЗАСТОСОВАНІ СУДОМ.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч.1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1 та 2 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно із п. 5 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як визначено у ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Наслідки порушення договору позичальником передбачені у ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Як визначено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як визначено ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положення ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно з ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Суд встановив, що ТОВ «Мілоан» перерахувало позичальнику кредитні кошти у розмірі 5000 грн на її рахунок. Також з матеріалів справи вбачається, що позичальник свої зобов`язання жодному з кредиторів (правонаступників) належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість у загальному розмірі 23750 грн. Вказана заборгованість нарахована у повній відповідності до умов кредитного договору.

З моменту отримання права вимоги до відповідача за кредитним договором ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» не здійснювало нарахування штрафних санкцій на суму заборгованості відповідача.

Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх досліджені, встановив, що відповідач ОСОБА_1 в порушення вимог Кредитного договору та норм ЦК України, не виконав взяті на себе зобов`язання як перед первісним кредитором ТОВ «Мілоан»», так і перед фактором ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ», до якого перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором, а тому приходить до висновку про повне задоволення позову, та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором, яка складається тіла кредиту та відсотків на загальну суму 23750 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ МІЖ СТОРОНАМИ.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України документально підтверджені судові витрати позивача, понесені ним при подачі позовної заяви до суду 2422,40 грн судового збору (а.с.8) підлягають стягненню з відповідача в повному розмірі, а також витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 грн (а.с.54), заперечення стосовно яких про їх зменшення від відповідача не надходило.

При вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу суд звернув увагу на таке. У розумінні положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, принципи диспозитивності та змагальності, не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони, саме тому витрати на професійну правничу допомогу 6000 грн підлягають стягненню з відповідача в повному розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3-13, 19, 76-81, 89, 259, 263-265, 274 ЦПК України, Суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» ПІНГ-ПОНГ» заборгованість за Кредитним договором № 102483130 від 03.04.2021 у розмірі 23750 грн, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати за сплату судового збору в сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 273 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони у справі: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» ПІНГ-ПОНГ» (ЄДРПОУ 43657029, IBAN: НОМЕР_1 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346, місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симони Петлюри, буд. 21/1).

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ