Постанова

від 13.02.2025 по справі 133/134/25

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

Іменем України

Справа № 133/134/25

провадження № 3/133/706/25

13.02.25 м. Козятин

Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Пєтухова Н.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Вінницького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України,

про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1ст. 172-6 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Старший дільничний офіцер поліції сектору превенції відділення поліції № 2 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області підполковник поліції Іщук Олег Миколайович, ІНФОРМАЦІЯ_1 , являючись відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, передбачені в цій статті, в порушення вимог абзацу 2 ч. 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», та Закону України № 3384-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану" припинивши діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, несвоєчасно, без поважних причин, з порушенням встановленого строку подав щорічну декларацію за 2021 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування «Після звільнення», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що у нього склалися на той час обставини, які стали на заваді вчасному поданню декларації; крім того відбулась зміна законодавства, яким строк подання декларації було зміщено, що також вплинуло на ситуацію.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Сімчук І.А. подав до суду заперечення на протокол, в якому зазначив, що ОСОБА_1 подав щорічну декларацію за 2021 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування «Після звільнення», 05.02.2024. Формально, діяння ОСОБА_1 містить склад адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Порушення строку, хоча містить ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172- 6 КУпАП, але через малозначність не становить суспільної небезпеки та не заподіяло і не могло заподіяти істотної шкоди суспільству та державі. Ключовою метою декларування доходів та майна публічних посадових осіб є безумовно запобігання незаконному збагаченню або врегулювання конфлікту інтересів. У даному випадку, ОСОБА_1 , будучи зобов`язаний відповідно до вимог Закону декларувати свої доходи і статки, фактично не ухилився від декларування, не бажав приховати свої доходи і майно, а проявив лише недисциплінованість. Окрім того, держава фактично не понесла жодних негативних юридичних наслідків, оскільки хоча із запізненням, однак отримала інформацію щодо статків ОСОБА_1 31.03.2022 року під час участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії загинув син ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , 2001 року народження. Син загинув у 21 річному віці, що завдає батьку моральних страждань, оскільки попереду в нього могло бути ще довге життя. ОСОБА_1 відчуває постійний біль та страждання через смерть свого сина, оскільки смерть дитини є найтяжчою втратою для батьків. Страждання є не «одномоментними», а «триваючими», тому що його втрата є непоправною подією. Передчасна смерть сина стала різкою психотравматичною подією, тому наявні поважні причини, які пов`язані з несвоєчасним поданням декларації.

В судовому засіданні прокурор Бридько А.М. просив визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.172-6 КУпАП.

Вирішуючи справу, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 9 КУпАП (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з витягу з наказу від 30.07.2021 старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 2 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 (за власним бажанням) на підставі ч.1 ст. 77 відповідно до ЗУ «Про Національну поліцію», з 03.08.2021.

ОСОБА_1 , відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини 1статті 3 Закону України «Про запобігання корупції»є суб`єктом, на яку поширюється дія цього закону.

В силу примітки достатті 172-6 КУпАП, ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення пов`язаного з корупцією, відповідальність за яке передбаченастаттею 172-6 КУпАП- «Порушення вимог фінансового контролю».

Тобто, ОСОБА_1 , на підставі Закону України № 3384-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", зобов`язаний був 31.01.2024 подати до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, "При звільненні", за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Згідно даних копій з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що функціонує на веб-сайті Національного агентства із запобігання корупції, ОСОБА_1 подавала наступні електронні документи: 23.03.2017 о 14:52 - щорічна декларація; 30.03.2017 о 22:28 - щорічна декларація (виправлена декларація); 16.03.2018 о 12:59 - щорічна декларація; 07.03.2019 о 20:13 - щорічна декларація; 12.03.2020 о 19:43 - щорічна декларація; 12.03.2020 о 19:45 - щорічна декларація; 18.05.2020 о 17:55 - повідомлення про суттєві зміни в майновому стані; 03.03.2021 о 11:14 - щорічна декларація; 09.03.2021 о 15:53 - щорічна декларація (виправлена декларація); 10.08.2021 о 14:17 декларація перед звільненням; 05.02.2024 о 09:59 - щорічна декларація.

У відповідності до послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_1 , він вчинила дії, направлені на подання декларації за період, не охоплений раніше поданими деклараціями лише 05.02.2024 о 09:59.

Вказані дії свідчать про обізнаність ОСОБА_1 з необхідністю, правилами та порядком подання електронних документів як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Однак така декларація була подана несвоєчасно, та за відсутності поважних причин несвоєчасності подання таких документів.

Отже, 05.02.2024 о 09:59 ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 2ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», а саме: до 31.01.2024 не подав шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію за період, не охоплений раніше поданими деклараціями за формою, що визначається Національним агентством, яку він подав лише 05.02.2024, тобто несвоєчасно.

Дослідивши обставини справи та наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 підтверджується зібраними у справі та дослідженими судом доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення №4/2025 від 11.01.2025;повідомлення про факт неподання декларації ОСОБА_1 ; витягом з наказу від 30.07.2021 про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції; даними з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що функціонує на веб-сайті Національного агентства із запобігання корупції; пам`яткою від 09.11.2019 вручену ОСОБА_1 ; присягою працівника поліції; біографічною довідкою щодо ОСОБА_1 ; службовою характеристикою щодо ОСОБА_1 ; посадовою інструкцією.

Суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_1 положень ст. 22 КУпАП.

Суд зазначає, щост.23КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно положеньст. 33 КУпАП, за адміністративне правопорушення накладається стягнення у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, суд враховує положення ст. ст.23,33 КУпАП, відповідно до яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

При накладенні стягнення судом враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушниці, ступінь її вини, майновий стан, обставину, що пом`якшую є відповідальність, - щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 172-6 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції ч. 1ст. 172-6 КУпАП,в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно дост.40-1Кодексу України про адміністративні правопорушеннята п. 5 ч.2ст. 4 Закону України "Про судовий збір"у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи, на яку накладено стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.40-1, ч. 1 ст.172-6, ст. ст.283,284,285 КУпАП, суддя-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 172-6 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня винесення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Н.О. ПЄТУХОВА

13.02.25