Вирок

від 27.02.2025 по справі 152/15/25

ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 152/15/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2025 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

секретаря

судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020150000317 від 18 грудня 2024 року,

за обвинуваченням: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, військовослужбовця, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

у с т а н о в и в:

Солдат ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що проходячи військову службу на посаді водія військової частини НОМЕР_1 , в порушення ст. 21, 28, 68 Конституції України ст. ст. 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, вирішив вчинити кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 08 квітня 2024 о 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 в АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство по відношенню до свого батька ОСОБА_4 , а саме виражався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоди психічному здоров`ю потерпілого. Внаслідок чого було викликано працівників поліції, які склали відносно ОСОБА_5 протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За вищезазначені дії, постановою Шаргородського районного суду Вінницької області у справі № 152/617/24 від 17 квітня 2024 року, ОСОБА_5 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Також, 14 липня 2024 близько 21 години 00 хвилин ОСОБА_5 в АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство по відношенню до свого батька ОСОБА_4 , зокрема, ображав його нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоди психічному здоров`ю потерпілого. Внаслідок чого було викликано працівників поліції, які склали відносно ОСОБА_5 протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За вищезазначені дії, постановою Шаргородського районного суду Вінницької області у справі № 152/1087/24 від 29 липня 2024 року, ОСОБА_5 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, 06 вересня 2024 близько 21 години 30 хвилин, ОСОБА_5 в АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство по відношенню до свого батька ОСОБА_4 , а саме ображав його нецензурними словами, штовхав, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю потерпілому. Внаслідок чого було викликано працівників поліції, які склали відносно ОСОБА_5 протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За вищезазначені дії, постановою Шаргородського районного суду Вінницької області у справі № 152/1337/24 від 18 вересня 2024 року, ОСОБА_5 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_5 17 грудня 2024 близько 23 години, умисно, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, перебуваючи за місцем спільного з потерпілим проживання в АДРЕСА_2 , безпричинно розпочав стукати по усіх дверях будинку та спровокував словесний конфлікт із матір`ю ОСОБА_6 та батьком ОСОБА_4 , в ході якого висловлював на адресу батька образливі нецензурні слова, принижував, погрожував фізичною розправою, що призвело до психологічних страждань останнього та погіршення якості його життя, яке виявляється у формі втоми, втрати енергійності, повноцінного сну та відпочинку

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, - домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_5 свою винуватість у висунутому обвинуваченні визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і дав показання, які за своїм змістом повністю відповідають викладеним вище обставинам вчинення ним злочину, пояснивши, зокрема, що він вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення у вказаний в обвинувальному акті час та місці. Вину визнає, щиро кається, просив суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні просив ОСОБА_5 суворо не карати.

Ураховуючи те, що учасники судового засідання, не оспорюють усі обставини, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом установлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд провів судовий розгляд цього провадження щодо усіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших обставин у кримінальному провадженні, обмежившись лише допитом обвинуваченого, дослідженням доказів, які характеризують його особу.

Отже, суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що ОСОБА_5 своїми умисними діями вчинив домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи, а тому кваліфікує його дії за ст. 126-1 КК України.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому виду та міри покарання, бере до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, конкретні обставини справи, дані про особу обвинуваченого, який на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не знаходиться, за місцем проживання характеризується добре, раніше не судимий.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_5 є щире каяття. Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Суд не знаходить підстав для застосування до ОСОБА_5 статей 69, 69-1 КК України, а тому: з урахуванням усіх обставин у справі, ступеня тяжкості злочину, вчиненого обвинуваченим, особи винуватого, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у виді пробаційногонагляду,строком на1рік, у межах санкції, передбаченої ст. 126-1 КК України.

Призначаючи ОСОБА_5 зазначене вище покарання, суд виходить із того, що воно є достатнім для виправлення обвинуваченого, його перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення передбачених ч. 2 ст. 50 КК України цілей покарання.

Крім цього, суд вважає, що в інтересах потерпілого ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_5 слід застосувати обмежувальні заходи, передбачені статтею 91-1 КК України у виді направлення для проходження програми для кривдників.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази у справі відсутні.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Підстав для застосування до обвинуваченого запобіжних заходів немає.

Керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 368-371, 373-376 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати ОСОБА_5 з дня його постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не застосовувати.

На підставі статті 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_5 такі обмежувальні заходи, строком на три місяці, а саме направити ОСОБА_5 для проходження програми для кривдників.

Згідно зі статтями392-395,532 КПК Українивирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 цього Кодексу.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Згідно зістаттею 376 КПК України, учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1