Рішення

від 27.02.2025 по справі 153/199/25

ЯМПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2025 р. Справа153/199/25

Провадження2-а/153/7/25-а

Ямпільський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Дзерина М.М.

за участю секретаря судового засідання Поліш Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що 04 лютого 2025 року він дізнався, що відносно нього була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення №163 від 20 січня 2025 року за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Справа була розглянута 20 січня 2025 року, однак про дату, час та місце розгляду справи його ніхто не повідомляв. В оскаржуваній постанові є відмітка про те, що вона направлена на його адресу 31 січня 2025 року, яку він отримав 04 лютого 2025 року. Просить суд поновити йому строк звернення до суду із позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Ознайомившись з даною постановою про накладення на нього адміністративного стягнення №163 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП накладено адміністративне стягнення в розмірі 17000 грн. У Постанові зазначено, що 06 листопада 2024 року поштовим зв`язком «Укрпошта» рекомендованим повідомленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на зареєстровану/задекларовану адресу ОСОБА_1 , згідно відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів була надіслана повістка №1028612 сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, згідно якої останній мав обов`язок з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 о 09:00 год. 19.11.2024 для уточнення даних. За даними довідки про причини повернення/досилання оформленої та підписаної працівником поштового зв`язку повістка була повернута по причині відсутності адресата за вказаною адресою. Отже, за приписами п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений Постановою КМУ №560 від 16.05.2024 ОСОБА_1 належним чином був оповіщений про виклик по повістці, проте у вказаний в повістці час, місце і дату не з`явився та про поважні причини неприбуття, у термін визначений п.24 Порядком №560, а саме у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці ТЦК та СП або в будь-який інший спосіб не повідомив, та в подальшому не прибув у строк зазначений в повістці до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що не перевищує сім календарних днів, чим порушив вимоги п.21 Порядку №560.

Таким чином, на думку уповноваженої особи ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 винний у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, що підлягає накладенню адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень.

З викладеним у Постанові позивач не погоджується та вважає, що наведені обставини не відповідають дійсності, підстави для притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП відсутні з огляду на наступне: Позивача не було належним чином повідомлено про наявність повістки, оскільки останній не отримував жодних смс- чи письмових сповіщень від пошти про надходження на адресу його місця реєстрації/проживання відправлень від ТЦК та СП. В період складання електронної повістки він протягом листопада-грудня 2024 року неодноразово відвідував ІНФОРМАЦІЯ_4 . При складенні протоколу про адміністративне правопорушення виявилось, що повістка була направлена на неактуальну адресу, по якій Позивач не проживає, а саме АДРЕСА_1 . Хоча він зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 . Зважаючи на вищевикладене, з постановою про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень Позивач не погоджується, вважає, що вона підлягає скасуванню в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин справи та не доведеністю вини Позивача у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

З урахуванням вищевикладеного, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення №163 від 20 січня 2025 року про притягнення його ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього за ч.3 ст.210-1 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

10 лютого 2025 року ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ.

19 лютого 2025 року ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_5 матеріали, на підставі яких ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги підтримав та просив суд їх задоволити.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Витребувані з ІНФОРМАЦІЯ_5 матеріали, на підставі яких ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП суду не надано.

Відповідно до ч.2 ст.268 КАС України учасник справи вважаться повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи визначеної ст.286 КАС України з моменту направлення такого повідомлення працівником суду.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Суд вважає достовірними доводи позивача про те, що він дізнався про існування постанови про накладення на нього адміністративного стягнення 04 лютого 2025 року,оскільки з копії постанови вбачається, що розгляд справи було проведено за відсутності ОСОБА_1 та копію постанови було направлено листом 31 січня 2025 року. Отже пропущений позивачем строк на оскарження постанови слід поновити.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що 20 січня 2025 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 відносно ОСОБА_1 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 гривень. Згідно постанови суть інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення полягає в тому, що 06 листопада 2024 поштовим зв`язком «Укрпошта», рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на зареєстровану/задекларовану адресу, згідно відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 була надіслана повістка №1028612 сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, згідно якої останній мав обов`язок з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 о 09:00 год. 19.11.2024 для уточнення даних.Отже, за приписами п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений Постановою КМУ №560 від 16.05.2024 ОСОБА_1 належним чином був оповіщений про виклик по повістці, проте у вказаний в повістці час, місце і дату не з`явився та про поважні причини неприбуття, у термін визначений п.24 Порядком №560, а саме у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці ТЦК та СП або в будь-який інший спосіб не повідомив, та в подальшому не прибув у строк зазначений в повістці до ТЦК та СП, що не перевищує сім календарних днів, чим порушив вимоги п.21 Порядку №560 (а.с.10).

З копії протоколу про адміністративне правопорушення №90 від 10 січня 2025 року встановлено, що 06 листопада 2024 поштовим зв`язком «Укрпошта», рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на зареєстровану/задекларовану адресу, згідно відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 була надіслана повістка №1028612 сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, згідно якої останній мав обов`язок з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 о 09:00 год. 19.11.2024 для уточнення даних. За даними довідки про причини повернення/досилання оформленої та підписаної працівником поштового зв`язку повістка була повернута по причини відсутності адресата за вказаною адресою. Отже, за приписами п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений Постановою КМУ №560 від 16.05.2024 ОСОБА_1 належним чином був оповіщений про виклик по повістці, проте у вказаний в повістці час, місце і дату не з`явився та про поважні причини неприбуття, у термін визначений п.24 Порядком №560, а саме у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці ТЦК та СП або в будь-який інший спосіб не повідомив, та в подальшому не прибув у строк зазначений в повістці до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що не перевищує сім календарних днів, чим порушив вимоги п.21 Порядку №560(а.с11).

З копії паспорта ОСОБА_1 встановлено, що останній зареєстрований по АДРЕСА_2 (а.с.8-9) .

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України №303/2014 від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію» оголошено про проведення часткової мобілізації, а отже з цього періоду в Україні діє особливий період.

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ в Україні введено воєнний стан. З цієї дати діє воєнний стан, а тому порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію є підставою для притягнення до відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Відповідно до положень абзацу 2 частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі Закон № 3543-ХІІ) громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Згідно з частиною третьою статті 22 Закону №3543-ХІІ під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

За положеннями абзацу 2 частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі Закону № 2232-ХІІ) громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

З аналізу вищезазначених норм вбачається обов`язок громадян з`явитися, зокрема до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням КУпАП.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Частинами 1, 3 ст.210-1 КУпАП України передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виходячи з наведених правових норм, в контексті спірних правовідносин, визначальним для кваліфікації дій позивача як порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене під час дії особливого періоду, є факт неявки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою у встановлений строк.

Згідно із п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відповідачем була направлена повістка №1028612 позивачу на зареєстровану/задекларовану адресу, згідно відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів: АДРЕСА_1 .

Як вбачається із копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 зареєстрований по АДРЕСА_1 .

При цьому, повістка №1028612 була направлена відповідачем на адресу, згідно відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

З урахуванням вищевикладеного, під час ухвалення постанови у відповідача було відсутнє належне підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного ОСОБА_1 про його виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відповідно до п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560.

Окрім цього, відповідно до п.82 Постанови КМУ №270 від 05.03.2009 «Про затвердження правил надання послуг поштового зв`язку» рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

В матеріалах справи відсутні докази того, що працівником об`єкта поштового зв`язку було проінформовано ОСОБА_1 про отримання ним рекомендованого повідомлення з позначкою «Повістка ТЦК», шляхом вкладення до його абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Отже Позивача не було належним чином повідомлено про наявність повістки, оскільки останній не отримував жодних смс- чи письмових сповіщень від пошти про надходження на адресу його місця реєстрації/проживання відправлень від ТЦК та СП.

Таким чином, виходячи із вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про необхідність його явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09:00 19.11.2024. Вказана обставина є суттєвою, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов`язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов`язку.

Крім того, в оскаржуваній постанові не зазначено конкретну мету з якою викликався ОСОБА_1 , а лише зазначено «для уточнення даних», а саме яких даних не вказано.

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а зазначено, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно із частинами першою та другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів того, що позивач знав про час, дату та місце необхідної його явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 . та свідомо ухилявся від виконання цього обов`язку та вимог частин першої, третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Згідно із п.3 ч.1 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені обставини, а також те, що правомірність прийнятого рішення відповідачем не доведено, суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст.2,5,9,72-79,90,242-246, 262, 268-272, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву про поновлення строку звернення до суду із заявою про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із заявою про скасування постанови №163 від 20 січня 2025 року винесеної тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити.

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення №163 від 20 січня 2025 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий М.М. Дзерин