Рішення

від 26.02.2025 по справі 127/41031/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/41031/24

Провадження № 2/127/6119/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

26 лютого 2025 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участю секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ Україна» звернулося до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ Україна» заборгованість за кредитними договорами №4025057 від 01.10.2023 169540 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 гривень 00 копійок, та витрати понесені на сплату судового збору в розмірі 2 422 гривні 40 копійок.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.10.2023 між ТОВ «ЛІНЕРУА Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 4025057 від 01.10.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно якого ТОВ «ЛІНЕРУА Україна» надало ОСОБА_1 кредитні кошти, однак останній отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, порушив свої договірні зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості.

24.05.2024 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 24/05/2024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги до відповідача. Враховуючи зазначене, до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного Договору факторингу від 24.05.2024 №24/05/2024 року перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 4025057 від 01.10.2023, загальна сума заборгованості склала 169540 грн. (сто шістдесят дев`ять тисяч п`ятсот сорок гривень 00 копійок), з якої заборгованість з тіла кредиту 24500 грн., заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором 115 640 грн. нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів 29 9 400 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.12.2024 відкрито провадження у даній цивільній справі та ухвалено здійснювати судовий розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте в заяві від просить суд розглядати справу у його відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечує

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі, заява про розгляд справи у його відсутність до суду не надходила.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзиву на позов від відповідача не надходило.

Згідно до положення ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 282-284 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом установлено, що 01.10.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 4025057 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до п. 1.2, 1.3 Договору сума кредиту (загальний розмір) складає 24500 грн. 00 коп., строк кредиту 360 днів: з 01.10.2023 року по 01.10.2023 року, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.

У п.1.4 Договору сторони погодили, що тип процентної ставки фіксована, за користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка 2,00% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 .

Договір № 4025057 від 01.10.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту підписано відповідачем ОСОБА_1 01.10.2023 електронним підписом H392 .

01.10.2023 ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором Додаток № 1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4025057 від 01.10.2023, яким погоджено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Також, 01.10.2023 ОСОБА_1 електронним підписом Н392 підписав паспорт споживчого кредиту до договору про споживчий кредит, з якого вбачається, що сума кредиту 24500грн., строк кредитування 360 днів, реальна річна процентна ставка 30 341,06%, процентна ставка з урахуванням зниженої процентної ставки 14 750,90%.

Оскільки ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може.

Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача відбулось через систему ipay, на підставі укладеного Договору про переказ коштів ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ».

Відповідно до довідки №2536-3105 від 31.05.2024, наданої ТОВ «Універсальні платіжні рішення», було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 01.10.2023 17:02:094 на суму 24500,00 (двадцять чотири тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 291202007, призначення платежу: Зарахування 24500 грн на карту НОМЕР_1 .

24 травня 2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» та ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» був укладений договір факторингу №24/05/2024, відповідно до умов п.1.1 якого ТОВ «Фінтраст Україна» (Фактор) зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» (Клієнт) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком №1 та є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2 та надходження Ціни Продажу у повному обсязі, відповідно до п. 3.3 цього Договору, на рахунок Клієнта, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників та повна сума Ціни Продажу, що надійшла на рахунок Клієнта, - підтверджують факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості.

Відповідно до копії втягу з Реєстру Боржників за договором Факторингу №24/05/2024 від 24.05.2024, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги до боржників, зокрема щодо ОСОБА_1 , за кредитним договором № 4025057 від 01.10.2023, у загальному розмірі 169540 грн. (сто шістдесят дев`ять тисяч п`ятсот сорок гривень 00 копійок), з якої заборгованість з тіла кредиту 24500 грн., заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором 115 640 грн. нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів 29 9 400 грн.

Як вбачається із долученого до матеріалів справи повідомлення від 27.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» усіх боржників ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» повідомлено про відступлення права вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Україна».

Як вбачається з розрахунку заборгованості за Договором №3846157 від 25.07.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, станом на 24.05.2024 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» становить 169540 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 24500 грн., заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором 115 640 грн. 169540 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 24500 грн., заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором 115 640 грн. нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів 29 9 400 грн.

В ході судового розгляду встановлено, що рішенням № 251124/1 Єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» від 25.11.2024, вирішено змінити найменування товариства на: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Оцінивши докази в їх сукупності, суд керується наступними нормами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону. Заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані суду письмові докази, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконало свої обов`язки за електронним договором про надання споживчого кредиту № № 4025057 від 01.10.2023, та надало відповідачу кредит в сумі 24500 грн. шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.

Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.

ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача, на підставі до Договору факторингу № 24/05/24, враховуючи, що відповідач свої зобов`язання не виконав, позивач має підстави для захисту свого права в суді.

До ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 4025057 від 01.10.2023, у загальному розмірі 169540 грн. (сто шістдесят дев`ять тисяч п`ятсот сорок гривень 00 копійок), з якої заборгованість з тіла кредиту 24500 грн., заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором 115 640 грн. нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів 29 9 400 грн.

Рішенням № 251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Отже, з огляду на встановлені судом обставини, позивач правомірно набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 4025057 від 01.10.2023

Нарахування процентів за користування кредитними коштами виданими в рамках кредитного договору, здійснювалось в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов кредитного договору.

При цьому суд враховує, що розрахунок заборгованості відповідачем не оспорювався і доказів погашення кредитної заборгованості відповідачем суду не подано.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позичальник ОСОБА_1 належним чином виконував кредитні зобов`язання як щодо первісного кредитора, так і стосовно нового кредитора.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позичальник взяті не себе зобов`язання не виконав, у передбачені в договорами строки кошти (суму позики) та нараховані відсотки не повернув, відтак, вимоги щодо стягнення заборгованості по кредиту № 4025057 від 01.10.2023, у загальному розмірі 169540 грн. (сто шістдесят дев`ять тисяч п`ятсот сорок гривень 00 копійок), з якої заборгованість з тіла кредиту 24500 грн., заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором 115 640 грн. нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів 29 9 400 грн., підлягають до задоволення.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, на підтвердження яких позивачем були надані: договір про надання професійної правової допомоги від 10.12.2024, Акт №10/02-2024 від 10.12.2024 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 10/12-2024 від 10.12.2024, рахунок на оплату, суд зазначає наступне.

За змістом статті 134 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом із тим, суд звертає увагу, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічні позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, від 01.09.2022 по справі № 640/16093/21.

Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з матеріалів справи, правнича допомога адвоката полягала у вивченні матеріалів справи та судової практики, складанні позовної заяви та подання до суду. Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що позивач отримав адвокатські послуги, суд вважає за необхідне стягнути на його користь витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з цим, з огляду на те, що правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються незначною кількістю нормативно-правових актів, стосовно них існує судова практика, складнощів щодо процесу доказування чи витребування доказів не виникало, суд вважає, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним, а тому, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України, слід зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

За наведених обставин за рахунок відповідача на користь позивача мають бути стягнуті витрати на правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягають стягненню судові витрати, які понесені на сплату судового збору в сумі 2 422, 40 грн.

Керуючись ст. ст. 509, 512, 514, 516, 526, 530 ч.1, 1046 ч. 1, 1048 ч. 1, 1077 ч. 1 ЦК України, ст. ст. 81, 89, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 заборгованість яка виникла на підставі № 4025057 від 01.10.2023 у загальному розмірі 169540 гривень (сто шістдесят дев`ять тисяч п`ятсот сорок гривень 00 копійок), з якої заборгованість з тіла кредиту 24500 гривень, заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором 115 640 гривень нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів 29 9 400 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» суму витрат, понесених позивачем на правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, оф. 118/2,

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: