Судовий наказ

від 27.02.2025 по справі 470/123/25

БЕРЕЗНЕГУВАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2-н/470/50/25

Справа № 470/123/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 рокус-ще Березнегувате

Суддя Березнегуватського районного суду Миколаївської області Луста С.А., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію,

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2025 рокузаявник звернувся до суду з відповідною заявою через підсистему "Електронний суд ЄСІТС", яка підписана його представником Петрівським О.О., діючим на підставі довіреності в порядку передоручення від 22 січня 2025 року.

В заяві зазначено, що відповідно до пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні» положень Закону України «Про ринок електричної енергії» з 1 січня 2019 року ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» є електропостачальником, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії (згідно постанови НКРЕКП від 14.06.2018 року № 429) та виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території Миколаївської області. Відповідно до п. 1.2. Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Також доказом того, що між Заявником та Боржником відбувались цивільно-правові відносини щодо надання та споживання електричної енергії є виставлені на оплату рахунки за спожиту електричну енергію, наявність у боржника особового рахунку, проведення боржником оплати за надані послуги. Нарахування за надані послуги з електропостачання здійснювались відповідно до показників електролічильника та встановлених тарифів на електроенергію. Між ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» та ОСОБА_1 було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на 01 лютого 2025 за особовим рахунком № НОМЕР_1 виникла заборгованість в сумі 2073,32 грн. за період грудень 2024 року січень 2025 року (включно). На підставі зазначеного, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» борг за спожиту електричну енергію в сумі 2073,32 грн. та судовий збір в сумі 302,80 грн.

Розглянувши надані матеріали цивільної справи суддя доходить висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.42 ЦПК України при розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник.

За ст.46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки учасника справи (цивільну процесуальну правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. При цьому, ЦПК не містить визначення фізичної особи та моменту припинення цивільно-процесуальної правоздатності.

Натомість в нормах статей 24,25 ЦК України міститься загальна характеристика фізичної особи та момент припинення матеріальної (цивільно-правової) правоздатності, відповідно до вказаних норм фізичною особою є людина та її правоздатність припиняється в момент її смерті.

Так, згідно інформації від 27 лютого 2025 року за № 604/06-18, наданої селищним головою Березнегуватської селищної ради Баштанського району Миколаївської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про смерть № 39 від 20 жовтня 2015 року. (а.с.22)

Заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу 20 лютого 2025 року, тобто подано заяву про стягнення суми заборгованості вже з померлої особи.

За таких обставин, оскільки вказана в заяві про видачу судового наказу в якості боржника фізична особа ОСОБА_1 , помер до пред`явлення вказаної заяви, він не може набути здатності мати процесуальні права та обов`язки божника за вказаною заявою, а питання про залучення правонаступників при розгляді справ в порядку наказного провадження не вирішується.

Згідно п.4 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу.

У відповідності до п.6 ч.1 ст.186 вказаного Кодексу, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошення її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

За такоговказане єпідставою длявідмови увидачі судовогонаказу зазаявою ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію.

Також слід роз`яснити заявнику, що відповідно до ч.2 ст.164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.

Керуючись ст.ст.165, 166, 186 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

У видачі судового наказу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С. А. Луста