Рішення

від 29.01.2025 по справі 557/1894/23

ГОЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 2/557/14/2025

Справа 557/1894/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року

Гощанський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Пацка Д.В.

секретар судового засідання Довгалець Н.М.

справа №557/1894/23

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

представник позивача: ОСОБА_2

відповідач: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гоща в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору орган опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради про визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася досуду зпозовом до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини.

В обґрунтування позову, позивач зазначає, що 21 листопада 2020 Рівненським районним судом між сторонами було розірвано шлюб, про що свідчить копія рішення у цивільній справі №570/3816/22.

Від даного шлюбу сторони мають малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1

Вказує, що при розірванні шлюбу не вирішувалось питання про місце проживання їхньої спільної доньки.

Фактично з 2022 року сторони разом не проживають, відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання доньки, у зв`язку з цим 16.03.2023 рішенням Рівненського районного суду Рівненської області справа №570/3817/22, стягнуто з відповідача на утримання доньки аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття.

З огляду на те, що матір, повною мірою займається вихованням та розвитком доньки, створює належні умови життя та розвитку, позивачка просить суд визначити її постійне місце проживання з нею, оскільки так буде якнайкраще забезпечено права та інтереси дитини, при цьому зазначає, що не чинитиме жодних перешкод у спілкуванні дитини з батьком. Окрім того, вказує, що дитина після народження була зареєстрована за адресою відповідача. Однак, відповідач по справі не надає згоду на те, щоб дитину зареєстрували разом з матір`ю та відмовляється іти до органу реєстрації щоб змінити адресу дитини.

З 2022 року та на даний час, малолітня ОСОБА_4 проживає разом з позивачем та знаходяться на її утриманні, звикла до свого фактичного місця проживання та звичної соціальної та побутової обстановки.

Відповідач відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову не надав.

Суд ухвалою від 22листопада 2023 року прийняв вище вказану позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, справу прийнято розглядати в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою судді від 10 січня 2024 провадження по даній цивільній справі зупинено до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань.

Ухвалою судді від 04 квітня 2024 провадження у справі поновлено на підставі ст. 254 ЦПК України.

Ухвалою судді Гощанського районного суду Рівненської області від 17червня 2024 року, підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою судді Гощанського районного суду Рівненської області від 18 вересня 2024 року зобов`язано третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Службу у справах дітей Білокриницької сільської ради Рівненської області надати суду письмовий висновок про доцільність/недоцільність визначення місця проживання дитини з матір`ю.

Ухвалою судді Гощанського районного суду Рівненської області від 14 листопада 2024 замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування Білокриницької сільської ради на на службу у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради.

Зобов`язано третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - службу у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради надати суду письмовий висновок про доцільність/недоцільність визначення місця проживання дитини з матір`ю.

Інші процесуальні дії по справі судом не здійснювалися.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися. Представник позивача адвокат - Герус Б.І. в заяві поданій на адресу суду вх. №374/25 від 28.01.2025 зазначає, що позовні вимоги підтримує повністю, просить справу розглянути без його участі.

Відповідач та його представник адвокат Нікольченко Б.Б. в судове засідання не з`явилися, хоча про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином у передбаченому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомлено.

Будь-яких інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

На підставі ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Відповідно до ч. 4ст. 248 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази по справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позов належить задовольнити зважаючи на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі зареєстрованому 23.08.2020 року зареєстрованому виконавчим комітетом Тучинської сільської ради Гощанського району, актовий запис №07.

Від спільного життя мають малолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №18, свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 21.11.2022, шлюб між сторонами розірвано, рішення набрало законної сили 22.12.2012.

Донька сторін по справі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено витягом з реєстру територіальних громад від 27.10.2023, за місцем реєстрації її батька.

Місце реєстрації позивачки та місце фактичного проживання дитини за адресою: АДРЕСА_2 .

Встановлено, що в ОСОБА_3 наявна заборгованість зі сплати аліментів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання та становить 83 979 грн. 00 коп., довідка видана Гощанським відділом ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 07.12.2023.

Статтею 51 Конституції Українивизначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою та десятоюстатті 7 СК Українисімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Отже, при розгляді справ щодо визначення місця проживання дитини суди, насамперед, мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Відповідно достатті 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Частиною першоюстатті 14 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Згідно зістаттею 141 СК Українимати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, чи розірвано шлюб і чи проживають вони разом чи окремо.

Статтею 157 СК Українипередбачено, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

Згідно ч. 1ст. 161 СК Україниякщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 16, 17 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого Постановою Кабінетуміністрів Українивід 7лютого 2022р.№265 місцепроживання дитини віком до 14 років може бути задекларовано за адресою місця проживання одного з батьків або інших законних представників, зокрема одночасно із зняттям з попереднього задекларованого/зареєстрованого місця проживання, за декларацією, поданою одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьківа бо законних представників дитини. Згода іншого з батьків або законних представників дитини підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. У разі ненадання одним із батьків згоди відповідно до вимог цього пункту реєстрація місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, здійснюється відповідно до пункту 33 цього Порядку.

Відповідно до п. 33 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого Постановою Кабінетуміністрів Українивід 7лютого2022р.№265 подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування). Згода батьків або інших законних представників може бути надана у присутності особи, яка приймає заяву про реєстрацію місця проживання, або засвідчена нотаріально в установленому законодавством порядку.

Відповідно до вимог ст.6Закону України«Про свободупересування тавільний вибірмісця проживанняв Україні» визначено, що реєстрація місця проживання і зняття з місця реєстрації особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

Чинним законодавством передбачено право одного з батьків у разі відсутності згоди іншого вирішити це питання в судовому порядку.

При вирішенні судом даного роду справ підлягає з`ясуванню питання, чи була вказана відмова одного з батьків безпідставною, або ж вона викликана певними обставинами.

Такі висновки відображені у постанові від 20.10.2021 року Верховного Суду у справі №752/2951/20.

Відповідно до п. 33 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою КабінетуМіністрів Українивід 07.02.2022р.№ 265 (чинного на теперішній час та подібного за змістом) подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Згода батьків або інших законних представників може бути надана у присутності особи, яка приймає заяву про реєстрацію місця проживання, або засвідчена нотаріально в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п.п. 3 п. 87 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування орган реєстрації відмовляє в декларуванні/реєстрації місця проживання (перебування), знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі, коли, зокрема особа не подала або подала не в повному обсязі необхідні документи або відомості.

Із вказаного слідує, що позивач не може зареєструвати місце проживання малолітньої доньки, не інакше як за згодою відповідача.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Основним законом, який визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток, встановлює основні засади державної політики у цій сфері є Закон України «Про охорону дитинства». За змістом статей 11, 18 вказаного Закону кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Відповідно до вимог ст.ст. 150, 155 СК України, здійснюючи свої права та виконуючи обов`язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини, усупереч яким не можуть здійснюватись батьківські права. З аналізу вище зазначених норм та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, в рішеннях стосовно дітей їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

Ухвалюючи рішення у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява №2091/13), ЄСПЛ указав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09).

З аналізу вище зазначених норм та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, в рішеннях стосовно дітей їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

Позивач у позові зазначила, що відповідач з моменту розірвання шлюбу не цікавиться вихованням своєї доньки та остання перебуває на повному утриманні матері, що підтверджено довідкою від 07.12.2023 видана Гощанським відділом ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. На даний час відповідач ухиляється від надання згоди на реєстрацію місця проживання дитини разом з матір`ю.

Відповідач у судове засідання не з`явився та вказаного не спростував.

Згідно зі статтею 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частинами 1, 6 статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що позивач має намір зареєструвати місце проживання дитини, а також беручи до уваги, що в рішеннях стосовно дітей їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, суд враховує вік дитини, те, що остання перебуває на повному утриманні матері, а у батька наявна заборгованість зі сплати аліментів, батьки зареєстровані за різними адресами, згоду батька позивач не може отримати внаслідок нехтування ним цих правил .

При цьому, визначення місця проживання дитини разом з матір`ю не позбавляє права відповідача у справі спілкуватися з дитиною та не обмежує його у здійсненні своїх батьківських прав та обов`язків, оскільки батько дитини у разі визначення місця проживання останньої з матір`ю, не обмежений у своєму праві на спілкування з дитиною, прояву турботи відносно неї та участі у її вихованні.

З урахуванням задоволення позову та на підставі статті 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача також підлягає судовий збір.

Керуючись ст. ст.12,89,141,259,263-265,280 - 284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 ,третя особа,що незаявляє самостійнихвимог щодопредмету спору:служба усправах дітейвиконавчого комітетуРівненської міськоїради,про визначеннямісця проживаннядитини - задовольнити.

Визначити місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю - ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення виготовлено 11.02.2025.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 . РНКОПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 . РНКОПП: НОМЕР_3 .

Третя особа,що незаявляє самостійнихвимог щодопредмету спору: служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, місцезнаходження: Рівненська область, м. Рівне, вул. Поштова, 2. ЄДРПОУ: 25675397.

Суддя Д.В. Пацко