Рішення від 21.02.2025 по справі 459/1853/24

Справа № 459/1853/24

Провадження № 2/459/500/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2025 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Отчак Н.Я.

з участю секретаря Савіцької Б.Б.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідачки ОСОБА_3

представника відповідачки ОСОБА_4

представника третьої особи Мазурак О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , з участю третіх осіб: Органу опіки та піклування виконавчого комітету Шептицької міської ради, Шептицького міського центру соціальних служб виконавчого комітету Шептицької міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

В С Т А Н О В И В :

08.07.2024 представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просив суд позбавити відповідачку батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягувати з відповідачки на його користь аліменти на утримання сина у розмірі у розмірі 1/4 частини її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи від дня звернення з заявою до суду і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що сторони перебували у шлюбі з 31.08.2019 і від подружнього життя у них народився син ОСОБА_5 . З липня 2022 дитина проживає разом з ним, він займається її вихованням, оскільки дружина покинула їх. Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 23.11.2022 задоволено позов позивача про визначення місця проживання дитини з батьком. Відповідачка за час проживання дитини з батьком лише раз бачилась з дитиною. За два роки відповідачка не дала жодних коштів для матеріального забезпечення сина, не телефонувала та не цікавилась його життям. Позивач у свою чергу жодних перешкод у побаченні і спілкування дитини з матір`ю не чинив.

Ухвалою суду від 09.07.2024 відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

03.09.2024 на адресу суду надійшов висновок комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Шептицької міської ради.

16.09.2024 відповідачка подала відзив на позовну заяву в якому просила відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів за безпідставністю.

18.09.2024 позивач подав відповідь на відзив в якій просив прийняти відповідь на відзив на позовну заяву та врахувати доводи у даній заяві при прийнятті рішення.

Ухвалою суду від 21.10.2024 закрито підготовче засідання у справі, а справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав та пояснив, що відповідач не бере участі у вихованні дитини, не телефонує, востаннє з дитиною бачились у листопаді 2022 року, дитину забезпечує сам, жодної фінансової допомоги відповідачка не надає.

Представник позивача адвокат Брух А.О. підтримав заявлені позовні вимоги, вказує, що звернення до суду є крайнім заходом впливу на матір.

Відповідачка у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, вказувала на те, що позивач перешкоджав їй у спілкуванні з дитиною. Також зазначила, що з чоловіком від першого шлюбу виховує двох дітей. Крім того, відповідачка повідомила, що хоче спілкуватись із своїм сином, піклуватися про нього, просила не позбавляти її батьківських прав.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала, вказувала на те, що позбавлення батьківських прав є виключною обставиною яка має існувати виключно в інтересах дитини, також позивач не навів жодних доказів що до невідвідування відповідачкою дитини, вказує, що відповідачка бажає виконувати свої батьківські обов`язки. Тому для позбавлення батьківських прав немає підстав.

Представник третьої особи в судовому засіданні вказала, що підтримує висновок органу опіки та піклування. Пояснила, що працівники органу опіки та піклування проводили обстеження житлових умов проживання малолітнього сина сторін по справі, є кімната для дитини, речі, іграшки, проживає з позивачем та його батьками. Під час проведення комісії мати не з`явилася тричі, хоча була повідомлена.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

31.08.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб, який рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 21.04.2023 розірвано.

Від даного шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про його народження від 02.04.2020 серії НОМЕР_1 .

15.08.2022 Червоноградським міським судом Львівської області було видано судовий наказ про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , 24.03.2020.

23.11.2022 ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області було скасовано судовий наказ, виданий 15.08.2022 Червоноградським міським судом Львівської про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У задоволенні заяви ОСОБА_3 про видачу судового наказу про стягнення аліментів - відмовлено.

Також, рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 23.11.2022, місцем проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначено місце проживання батька - ОСОБА_1 .

Також з рішення суду вбачається, що з липня 2022 року дитина проживає разом з батьком.

Крім того, ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 23.11.2022 позовну вимогу ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів - залишено без розгляду.

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 28.05.2024, позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 04.07.2024, син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до відповіді з Єдиного демографічного реєстру №682080 від 09.07.2024, відповідачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Також судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у відповідачки від другого шлюбу народився син ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис № 340.

Свідок ОСОБА_7 , яка є сусідкою позивача, суду пояснила, що дитина живе з позивачем та його батьками, відповідачку за весь час бачила лише раз.

Свідок ОСОБА_8 , яка є сусідкою позивача, суду пояснила, що дитину бачить часто разом з позивачем та його батьками, відповідачку не знає, ніколи її не бачила.

Свідок ОСОБА_9 , який є кумом позивача, суду пояснив, що часто навідував позивача, дитина матір не згадує, відповідачку давно не бачив.

Вирішуючи даний спір суд виходив з таких мотивів та положень закону.

Відповідно до ч. 9-10 ст. 7 СК України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

В п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007р. "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Пунктом 16 цієї Постанови роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Верховний Суд у своїй послідовній практиці неодноразово вказував, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків (Постанови Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17).

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України).

Статтею 15 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року в справі № 755/3644/19, від 23 червня 2021 року в справі № 953/17837/19, 607/15704/22 від 29.11.2023 зроблено висновок по застосуванню пункту 2 частини першої статті 164 СК України, де вказано, що «ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Надані суду докази позбавлення батьківських прав, а саме: характеристика Закладу дошкільної освіти ясла-садок № 1 Червоноградської міської ради, довідка центру розвитку мовлення ОСОБА_10 , рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 21.04.2023, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком, показання свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , . Не містять відомостей про винну поведінку відповідача по справі і не розглядаються судом, як такі, що підтверджують факт свідомого ухилення ОСОБА_3 від виконання обов`язків з виховання дитини.

Згідно із ч. 5, 6 ст. 19 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до положень закону до суду від Виконавчого комітету Шептицької міської ради подано Висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з таким висновком органу опіки та піклування погодитись не можна, оскільки він не відповідає встановленим підчас судового розслідування обставин. Так, підчас судового розгляду відповідачкою було зроблено кроки на зустріч дитини, яка відвідувала сина та дарувала подарунки. Дитина йде на контакт з матір`ю та охоче спілкується, що в судовому засіданні підтверджено самим позивачем.

В межах розгляду даної справи, судом не встановлено фактичних даних, які би давали підстави вважати, що поведінку відповідача не можливо змінити, не містить таких даних і поданий висновок Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Шептицької міської ради, у якому наведено загальні формулювання щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав та який не містить виключних обставин, підтверджених відповідними доказами, які б свідчили про свідоме нехтування матір`ю своїми обов`язками. Як встановлено судом її поведінка була зумовлена народженням третьої дитини, важкою вагітністю та періодичному перебуванні в медичному закладі на підтримку, усвідомлює що її поведінка була неправильною і хоче виконувати материнські обов`язки.

Водночас, висновок органу опіки та піклування не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії. Також вказаний документ не породжує прямих юридичних наслідків для сторін та безпосередньо не впливає на їх права й обов`язки, тобто є фактично джерелом доказування при наявності цивільного спору, оскільки несе виключно інформативний характер і на відміну від рішень органу опіки та піклування має рекомендаційний характер. Цьому документу може бути надана лише оцінка в сукупності з іншими доказами у справі при вирішенні по суті питання, для якого він був складений. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року по справі № 496/4271/16-а (К/9901/29090/18).

З огляду на вище зазначене, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять достатніх доказів ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, тобто такої винної поведінки особи, коли вона свідомо, систематично, не зважаючи на заходи попередження, продовжує не виконувати ці обов`язки.

Та обставина, що на час розгляду справи вихованням і розвитком дитини займається батько з липня 2022 року, а мати ОСОБА_3 проживає окремо, не свідчить безумовно про те, що вона не бажає приймати участь у вихованні та утриманні свого сина, тобто свідомо умисно нехтує батьківськими обов`язками.

За таких умов, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги про позбавлення батьківських прав необхідно відмовити.

Разом з тим, оскільки судом встановлено, що малолітня дитина сторін проживає та зареєстрована з позивачем за однією адресою АДРЕСА_1 , то наявні підстави для стягнення з відповідачки аліментів на утримання дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Враховуючи зазначене вище, а також вік дитини, його стан здоров`я, а також враховуючи, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 08.07.2024 до досягнення дитиною повноліття, підлягають до задоволення.

Судові витрати у виді судового збору необхідно розподілити відповідно до правил ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 264-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ), з участю третіх осіб: Органу опіки та піклування виконавчого комітету Шептицької міської ради (Львівська обл., м. Шептицький, пр. Шевченка, 19), Шептицького міського центру соціальних служб виконавчого комітету Шептицької міської ради (Львівська обл., м. Шептицький, вул. Грицая Дмитра, 5) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08.07.2024 до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держависудовий збір у розмірі 1211,20грн.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає до негайного виконання.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 27 лютого 2025 року.

Суддя: Н. Я. Отчак