Рішення

від 26.02.2025 по справі 951/234/24

КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 951/234/24

Провадження №2/951/10/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року

Козівський районний суд Тернопільської області

у складі головуючої судді Гриновець О. Б.

з участю секретаря судового засідання Галаса В. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: служба у справах дітей Козівської селищної ради Тернопільської області про усунення перешкод щодо участі у вихованні та встановлення порядку спілкування з правнуком

установив:

короткий зміст позовних вимог.

01.04.2024 ОСОБА_1 ,в інтересахякої діє адвокат Пацула В.О. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: служба у справах дітей Козівської селищної ради Тернопільської області про усунення перешкод щодо участі у вихованні та встановлення порядку спілкування з правнуком.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 є прабабою ОСОБА_5 , який є сином її онука ОСОБА_6 й відповідача ОСОБА_2 . ОСОБА_7 після розлучення батьків проживав з матір`ю, але позивач брала участь у його вихованні, систематично з ним спілкувалася. У зв`язку з введенням воєнного стану разом із правнуком та його матір`ю виїхали до Республіки Польща, де проживає батько дитини. Згодом повернулися до України. Мати дитини через три дні знову виїхала до Польщі, а дитина ОСОБА_7 до кінця червня проживала у селищі ОСОБА_8 разом із прабабусею у її квартирі.

Повернувшись до України, ОСОБА_2 забрала дитину до селища Козова, однак практично кожного тижня привозила дитину до позивача. Згодом на час перебування за межами України залишала сина зі своєю матір`ю ОСОБА_3 . Зазначає, що до січня 2024 року позивач без жодних перешкод зі сторони відповідачів бачилася з правнуком, брала участь у його вихованні, проводили спільно час, подорожували, систематично забирала дитину до місця свого проживання у вихідні дні тощо. За місцем проживання прабабусі створені всі належні умови для розвитку й виховання дитини.

З 17.01.2024 відповідачі чинять перешкоди позивачу у зустрічах, спілкуванні й вихованні правнука. Стверджує, що ОСОБА_2 та її мати ОСОБА_3 в усній формі та шляхом написання смс-повідомлень, без пояснень обґрунтованих причин заборонили їй зустрічатися, спілкуватися, брати участь у навчально-вихавному процесі з правнуком.

Тож просить зобов`язати відповідачів не перешкоджати ОСОБА_1 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з правнуком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановити позивачу спосіб та порядок участі у вихованні та спілкуванні з правнуком за таким графіком: з 16 години першої та третьої п`ятниці по 14 годину першої та третьої неділі кожного місяці за місцем проживання прабаби, у тому числі з можливістю здійснювати прогулянки, відвідувати заклади культури та відпочинку без присутності матері до досягнення дитиною повноліття; протягом двох тижнів на літніх канікулах до досягнення дитиною повноліття за місцем проживання прабаби ОСОБА_1 .

Короткий зміст інших заяв по суті справи.

05.06.2024 відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подали до суду відзив.

Мотивують відзив тим, що прабабуся ОСОБА_1 , її дочка були категорично проти вагітності ОСОБА_2 , одруження батьків дитини тощо. Доглядала, виховувала і матеріально забезпечувала ОСОБА_7 мати ОСОБА_2 , бабуся ОСОБА_3 , а батько - ОСОБА_9 не цікавився дитиною, матеріально не допомагав, не утримував. У зв`язку з чим шлюб між батьками дитини було розірвано. Після розірвання шлюбу батькові та прабабусі дитина була не потрібна, вони ніколи не цікавилися нею.

Однак після того, як ОСОБА_7 підріс, прабабуся цікавилася, часто просила залишити правнука в неї. ОСОБА_10 разів ОСОБА_7 з матір`ю їздив до прабабусі, однак після повернення додому був дратівливий, нервовий, в нього погіршувався стан здоров`я й проявлялася алергія, оскільки прабабуся ОСОБА_1 дозволяла йому вживати шкідливі продукти харчування. Зараз дитина потребує постійного лікування й нагляду сімейного лікаря у зв`язку із діагнозом - алергічна обструкція бронхів.

ОСОБА_2 не погоджується із запропонованим позивачем способом та порядком участі у вихованні та спілкуванні з правнуком за місцем проживання прабаби. Вважає, що ОСОБА_7 є малолітнім, привик ночувати в своїй кімнаті, у звичних для нього домашніх умовах. Будь-яка зміна місця проживання викликає в нього дратівливість, він постійно плаче й не може заснути в чужому будинку. Водночас прабабуся ОСОБА_11 є особою старшого віку, хворіє, тому з урахуванням інтересів дитини графік спілкування прабабусі з правнуком можливий лише у присутності ОСОБА_2 чи ОСОБА_3 .

Заразом відповідачі жодного разу не чинили перешкод позивачу у спілкуванні з правнуком за місцем його проживання. Але вважають, що забирати дитину до дому прабаби без участі матері чи бабусі є неприпустимим. Ніхто з родичів позивача жодного разу не приїжджав в дошкільний навчальний заклад на свята до дитини, не отримував від них подарунки в день народження тощо.

Тож вважають позовні вимоги безпідставними та надуманими, оскільки відповідачі не чинили перешкод прабабусі у спілкуванні з правнуком. Остання не хоче приїжджати до правнука за місцем його проживання, а лише ставить умови, які є неприпустимими з огляду на вік дитини. Зазначають, що в матеріалах справи відсутній висновок служби у справах дітей з даного приводу, а наданий позивачем доказ у вигляді смс-повідомлення підтверджує лише те, що відвідування прабабою дитини можливе на території його місця проживання. З погляду на що просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

17.06.2024 ОСОБА_1 подала до суду відповідь на відзив, в якому не погоджується з аргументами відповідачів. Зазначає, що відзив підписаний не відповідачем ОСОБА_2 , а сторонньою особою; остання на час подання до суду відзиву знаходилася за межами України, а тому не могла його підписувати; відмінність підпису ОСОБА_2 у відзиві підтверджується також завіреною копією заяви останньої від 27.02.2024, у якій справжність підпису засвідчена приватним нотаріусом і який є абсолютно відмінним від підпису, що міститься у відзиві.

Також ОСОБА_12 постійно на тривалі періоди часу залишає правнука ОСОБА_7 на свою матір ОСОБА_13 , самостійно не виховує сина. За час вагітності, пологів та після народження ОСОБА_7 його виховував батько ОСОБА_14 , забезпечував усім необхідним. До січня 2024 року батько дитини, позивач й інші родичі безперешкодно спілкувалися з ОСОБА_7 , систематично забирали останнього до селища ОСОБА_8 , спільно подорожували. Дитина не проявляла занепокоєння, роздратування, не плакав й не хворів. Відповідачі не надають доказів на підтвердження того, що у дитини внаслідок поїздок до селища ОСОБА_8 проявляється алергія на нервовій основі й обструкція бронхів. Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_7 від народження вже декілька разів подорожував за межі території України, у тому числі і без згоди батька. Такі тривалі поїздки дитина переносила нормально, вони ніяким чином негативно не відображалися на здоров`ї дитини. Із фото викладених у соціальних мережах, бабуся ОСОБА_3 возила внука ОСОБА_7 до Коропця Чортківського району відстань до якого становить 80 км. Тож жодних доказів на підтвердження того, що дитина важко переносить поїздки до матеріалів справи не долучено. Також ОСОБА_1 зазначає, що є особою пенсійного віку, а тому має багато часу для спілкування й виховання єдиного правнука; стан здоров`я у неї відмінний, що підтверджується відповідною довідкою.

21.06.2024 адвокат Крамар В. П., який діє в інтересах ОСОБА_2 подав до суду заперечення, які обґрунтовує тим, що долучені позивачем до матеріалів справи документи не є належними доказами у справі, не вказують на обставини вчинення перешкод позивачу у спілкуванні з правнуком. А навпаки вказують на те, що відповідачем такі перешкоди не вчиняються. ОСОБА_1 намагається визначити графік та місце побачень з малолітнім правнуком, виходячи виключно з власної зручності, а не з інтересів дитини. Крім того, ОСОБА_2 як мати ОСОБА_7 вправі самостійно визначати та вирішувати способи виховання та коло спілкування свого малолітнього сина, а якщо спілкування з іншими особами справляє негативний вплив на дитину обмежити таке спілкування. Також зазначає про особливості стану здоров`я дитини та необхідність постійного здійснення нагляду за ним.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець О. Б. від 29.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду й відкрито провадження у справі.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 09.10.2024 закрито підготовче провадження й справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою судового засідання від 09.12.2024 суд зобов`язав службу у справах дітей Козівської селищної ради Тернопільської області подати письмовий висновок щодо розв`язання спору між сторонами у цивільній справі № 951/234/24.

Належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися.

17.02.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Пацула В. О. подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача з підстав зазначених у такій. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять такі задовольнити.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Так як текст рішення складено 26.02.2025, то незважаючи на те, що судове засідання призначене на 17.02.2025, датою ухвалення рішення є саме 26 лютого 2025 року.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги й заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідноз ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_6 й ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 11.02.2020/а. с. 15/.

ОСОБА_6 зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 , що видно з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 10.08.2019 /а. с. 19/.

Рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 05.04.2021 шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 розірвано /а. с. 122, 123/.

Відповідно до витягів з реєстру територіальної громади від 15.02.2024 та довідки про зареєстрованих у житловому будинку (приміщенні) осіб виконавчого комітету Козівської селищної ради Тернопільської області № 148/3-16 від 21.02.2024 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2 й ОСОБА_5 /а. с. 124, 125, 130/.

ОСОБА_15 є здобувачем дошкільної освіти я/с «Сонечко» Козівської селищної ради з 24.05.2023; має достатній рівень знань з різних розділів навчальної програми, любить рухливі ігри, спортивні естафети, співати та танцювати; на заняттях активний, допитливий, завдання здебільшого виконує самостійно; основну участь у вихованні та навчанні дитини бере мама й бабуся, приводять його в дитячий садок, відвідують різноманітні заходи, які відбуваються в закладі; всі необхідні виплати з організаційних питань навчання та виховання дитини покривають мати та бабуся; батько дитини ОСОБА_16 святкові ранки та різноманітні заходи закладу не відвідує; досягненнями та успіхами дитини останній не цікавиться; до вихователів групи чи дирекції закладу не звертався /а. с. 120, 121/.

Згідно з довідки КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Козівської селищної ради» № 3 від 20.06.2024 ОСОБА_5 знаходиться на спостереженні у сімейного лікаря з приводу захворювання. Потребує постійного лікування за рекомендацією лікаря-педіатра /а. с. 174/.

Позивач ОСОБА_1 є прабабою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 від 23.04.2015, серії НОМЕР_4 від 21.09.1979 й витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00043723308 від 22.02.2024 /а. с. 16-18/.

ОСОБА_1 звернулася до служби у справах дітей Козівської селищної ради Тернопільської області з заявою визначити способи участі у вихованні та спілкуванні з її правнуком ОСОБА_17 , оскільки його мати ОСОБА_12 перешкоджає такому спілкуванню /а. с. 23/.

Представник служби у справах дітей Козівської селищної ради Тернопільської області розглянув звернення ОСОБА_1 й рекомендував звернутися до суду /а. с. 24/.

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_5 від 15.05.2009 ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира загальною площею 67,0 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 /а. с. 33/.

Згідно з акту обстеження умов проживання сім`ї за адресою: АДРЕСА_2 умови проживання добрі, у кімнатах зроблений євроремонт, облаштовані меблями й необхідною побутовою технікою. Дитина має окрему кімнату в якій створено належні умови для нормального розвитку й виховання. У кімнаті є велика кількість іграшок, дитячого одягу /а. с. 25/.

ОСОБА_1 видане пенсійне посвідчення серії НОМЕР_6 від 05.07.2023 /а. с. 32/.

Відповідно до копії довідки-характеристики № 60 від 06.02.2024 на засіданнях адмінкомісії Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області справи щодо адміністративних правопорушень гр. ОСОБА_1 не розглядалися /а. с. 31/.

ОСОБА_1 не знаходиться на диспансерному обліку в КНП «Микулинецька лікарня» Микулинецької селищної ради. Терапевтично здорова /а. с. 151/.

Згідно з копіями квитанцій АТ КБ «ПриватБанк» від 05.02.2024 ОСОБА_18 в період з червня 2021 року по березень 2024 року надсилав кошти ОСОБА_2 . Призначення платежу утримання ОСОБА_19 /а. с. 34-37/.

До матеріалів справи стороною позивача долучено також знімки екрану й фотографії /а. с. 20, 26-30, 152-163/.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування, який затверджено рішенням виконавчого комітету Козівської селищної ради за № 367 від 20.12.2024 рекомендовано участь прабабусі ОСОБА_1 у вихованні правнука ОСОБА_5 шляхом відвідування правнука та спілкування з ним за місцем його проживання на АДРЕСА_1 за попередньою домовленістю із законними представниками дитини, чи особами з якими дитина проживає /а. с. 239, 240/.

23.10.2024 свідок ОСОБА_20 суду показала, що є сусідкою ОСОБА_3 , дитиною завжди опікується ОСОБА_21 , з нею гуляє; хлопчик доглянутий й вихований, інколи приходить до сусідів гратися; раніше ОСОБА_1 не бачила; ніколи не чула, щоб ОСОБА_21 чи ОСОБА_22 поганого говорили про прабабцю.

23.10.2024 свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні показав, що є сином ОСОБА_1 й дядьком ОСОБА_6 ; як почалася війна, він разом із мамою двічі на місяць приїжджали в с-ще ОСОБА_23 й забирали ОСОБА_7 до себе в с-ще ОСОБА_8 на вихідні дні; оскільки відстань між селищами є незначною, ОСОБА_7 добре переносив дорогу; вони подорожували й проводили час разом; наприкінці 2023 року відбувся конфлікт між батьками дитини; з того часу ОСОБА_18 й ОСОБА_1 не можуть забрати дитину до себе; відповідачі заблокували всі засоби зв`язку, усно з ними домовитися неможливо.

12.11.2024 свідок ОСОБА_24 суду показала, що спілкується з сім`єю ОСОБА_25 дуже часто, відвідує їх, діти разом граються; не пам`ятає, коли останній раз ОСОБА_1 приїжджала до дитини чи телефонувала до неї.

Застосоване судом законодавство та висновки суду.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 51 Конституції України, ч. 2, 3ст. 5 СК Українисім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно з ч. ч. 8, 9, 10 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини (ч. 1 ст. 151 СК України).

Сімейним кодексом України, а саме главою 21 визначено особисті немайнові права та обов`язки інших членів сім`ї та родичів.

Відповідно дост. 257 СК Українибаба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Частиною 1статті 263 СК Українивстановлено, що спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно достатті 159цього Кодексу.

За змістом ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особистої прихильності дитини, її віку, стану її здоров`я й інші обставини, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Конструкціястатті 159 СК Українисвідчить про те, що законодавець розмежовує вимоги про встановлення способу участі у вихованні дитини та про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.

Право на повагу до сімейного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, охоплює щонайменше зв`язки між близькими родичами, наприклад, між дідусями, бабусями та онуками, прадідами та прабабами та правнуками, оскільки такі родичі можуть відігравати у сімейному житті важливу роль.

Під правом на повагу до сімейного життя прабаби та прадіда по відношенню до своїх правнуків в першу розуміється право на підтримання нормальних стосунків між прабабою або прадідом та правнуками шляхом контактів з ними. Такі контакти зазвичай відбуваються за згодою особи, яка несе батьківську відповідальність, а це означає, що доступ прабабусі, прадідуся до правнука, як правило, здійснюється на розсуд батьків дитини.

У постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 295/13297/18 вказано, що законодавцем визначено механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється у: (а) покладенні обов`язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина, не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби, діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення (частини друга, третястатті 257 СК України).

Ураховуючи право прабаби спілкуватися та брати участь у вихованні правнука ОСОБА_26 , яке передбаченест. 257 СК України, суд вважає, що таке право повинно бути забезпечено батьками дитини або особами з якими дитина проживає, зокрема, відповідачами.

Судом з`ясовано, що між прабабою та правнуком є сімейний зв`язок, тож суд уважає, що стосунки між ними можуть становити «сімейне життя» у розумінні статті 8 Конвенції.

Також позивач у справі прагне спілкуватися із своїм правнуком, любить його, протягом певного часу вчинялися активні дії, які були направлені на вирішення спірного питання щодо її участі у спілкуванні й вихованні правнука.

Позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права та є окремим способом захисту порушеного права прабаби на спілкування з правнуком.

Водночас стороною позивача як у судовому засіданні так і з наданих суду доказів не доведено того факту, що відповідачами чиняться будь-які перешкоди у спілкуванні з правнуком ОСОБА_5 .

На думку суду долучені позивачем докази до матеріалів справи не можуть самі по собі підтвердити факту здійснення перешкод зі сторони відповідачів у спілкуванні прабабусі з правнуком.

Отож зважаючи на обов`язок позивача довести обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку про те, що відповідачами не чиняться перешкоди ОСОБА_1 у вихованні та вільному спілкуванні з правнуком. А тому підстав для зобов`язань не чинити такі у суду відсутні.

Що стосується позовних вимог про встановлення способу та порядку участі у вихованні та спілкуванні з правнуком за графіком, запропонованим позивачем суд зазначає наступне.

Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, прабабою, прадідом, братами, сестрами, іншими родичами.

Згідно зч.ч.5,6ст.19СК Україниорган опікита піклуванняподає судуписьмовий висновокщодо розв`язанняспору напідставі відомостей,одержаних урезультаті обстеженняумов проживаннядитини,батьків,інших осіб,які бажаютьпроживати здитиною,брати участьу їївихованні,а такожна підставіінших документів,які стосуютьсясправи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Суд зауважує, що прабаба ОСОБА_1 має законне право на спілкування зі своїм правнуком ОСОБА_5 і брати участь у вихованні останнього.

Спілкування позивача з правнуком буде сприяти його повноцінному вихованню, розвитку, задоволенню життєво-важливих потреб, зростанню під опікою і відповідальністю як батьків, так і прабаби, забезпечить його виховання в атмосфері моральної та матеріальної забезпеченості.

Судом не встановлено будь-яких обставин, які б свідчили про негативний вплив позивача на виховання та розвиток правнука, фізичний та психоемоційний розвиток дитини.

Тож суд визначаючи спосіб участі прабаби у вихованні правнука ураховує вік дитини, його розпорядок дня, індивідуальні потреби дитини даного віку, її особисту прихильність, стосунки усередині родини (конкретними родичами), а також законодавчо закріплені права батьків та інших родичів брати участь у вихованні дитини.

Як встановлено судом відносини між сторонами емоційно напружені.

Заразом особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини, через що має бути визначений спосіб участі позивача у вихованні малолітнього правнука, що не суперечить інтересам такої.

Відповідачі не заперечують проти зустрічей позивача з правнуком на території місця проживання дитини, однак не погоджуються з графіком, запропонованим позивачем.

Суд наголошує, що законодавством передбачено право прабабусі на участь у вихованні правнука.

Вимоги позивача про її участь у вихованні та спілкуванні з правнуком суд вважає обґрунтованими, проте бажаний нею спосіб такої участі не у повній мірі відповідатиме інтересам дитини та призведе до порушення балансу рівності прав всіх членів сім`ї на участь у вихованні дитини.

Щодо позовних вимог про встановлення днів побачень прабабусі із правнуком, то суд дійшов висновку, що такі не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні й спростовуються оціненими доказами, а передусім самими поясненнями позивача і відповідачів, перебування матері з дитиною за кордоном тощо.

Аналізуючи усі зібрані по справі докази в їх сукупності, беручи до уваги інтереси дитини, її вік (повних п`ять років), особливості розвитку, потреби дитини такого віку, стан здоров`я, час, необхідний дитині для налагодження взаємовідносин із прабабусею, висновок представника органу опіки та піклування суд дійшов висновку, що позов в цій частині слід задовольнити частково.

Тож на думку суду слід встановити можливість безперешкодно бачитись, спілкуватись й спільно проводити час ОСОБА_1 з правнуком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за його місцем проживання без відриву дитини від освітнього процесу та за попередньою домовленістю із матір`ю дитини ОСОБА_2 .

Визначаючи час спілкування прабабусі з правнуком без участі матері, суд враховує відсутність доказів негативного впливу прабабусі на правнука та вважає, що присутність обох сторін під час зустрічей позивача із дитиною не сприятиме перебуванню дитини у цей час у спокійному та стійкому середовищі, може негативно впливати на її психоемоційний стан, з огляду на стосунки, які склались між ними.

На думку суду потрібним є зазначити те, що сторони перш за все повинні докладати спільних зусиль для досягнення порозуміння й налагодження відносин між собою в інтересах самої дитини, що буде мати наслідком позитивний вплив на неї та її виховання.

Запропонований органом опіки та піклування порядок й спосіб участі прабабусі у спілкуванні та вихованні дитини буде достатнім і відповідатиме принципу розумності, справедливості, збалансованості між інтересами всіх учасників сімейних відносин, пріоритетному інтересу дитини, підтримку зв`язків між родичами.

Тож позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають задоволенню частково, як такі, що підтвердженні встановленими обставинами та перевірені наданими суду доказами.

Суд звертає увагу на те, що визначений судом спосіб участі прабабусі у спілкуванні та вихованні дитини не є перешкодою для підтримки зв`язків між прабабусею й правнуком у інших формах за погодженням матері, або ж зміни компетентним органом встановленого порядку за наявності обставин, що мають істотне значення.

З урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, сторони не позбавлені права в майбутньому змінити встановлений судом порядок спілкування прабабусі з правнуком, що буде відповідати інтересам дитини.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з квитанції АТ «Укрпошта» від 05.02.2024 позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1211, 20 грн.

Так як заявлені позовні вимоги задоволено частково, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 807, 46 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12-13, 76-81, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України

ухвалив:

задовольнити частково позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: служба у справах дітей Козівської селищної ради Тернопільської області про усунення перешкод щодо участі у вихованні та встановлення порядку спілкування з правнуком.

Визначити ОСОБА_1 спосіб участі у вихованні правнука ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом надання їй можливості безперешкодно бачитись, спілкуватись та спільно проводити час з правнуком за його місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 без відриву дитини від освітнього процесу й за попередньою домовленістю із матір`ю дитини ОСОБА_2 .

У задоволенні решти позовних вимогвідмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 403 /чотириста три/ гривні 73 /сімдесят три/ копійки.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 403 /чотириста три/ гривні 73 /сімдесят три/ копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного рішення суду 26.02.2025.

Відомості щодо учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_7 ; дані паспорта: серія НОМЕР_8 , виданий Теребовлянським РВ УМВС України в Тернопільській області 12.10.1999;

відповідачі:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_9 ; дані паспорта: № НОМЕР_10 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_11 ; дані паспорта: серія НОМЕР_12 , виданий Козівським РВ УМВС України в Тернопільській області 21.09.2000;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей Козівської селищної ради Тернопільської області; місцезнаходження: вул. Грушевського, 38, с-ще Козова, Тернопільський район, Тернопільська область; код ЄДРПОУ 04525573.

Суддя О. Б. Гриновець