Ухвала

від 21.02.2025 по справі 761/7350/25

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/7350/25

Провадження № 1-кс/761/5512/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2025 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

детектива ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72024001410000020 від 14.08.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 388 КК України,

установив:

20.02.2025 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло (вхід № 18032) клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72024001410000020 від 14.08.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 388 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Обґрунтовуючи клопотання про арешт майна, прокурор ОСОБА_3 зазначив про таке.

Детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 72024001410000020 від 14.08.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 388 КК України.

За версією органу досудового розслідування, проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ «Боріваж», діючи за попередньою змовою із службовими особами ТОВ «Агротермінал Логістик», ПАТ КБ «Приватбанк» та іншими невстановленими особами у 2016 році вчинили незаконні дії щодо заставленого майна - морського перевантажувально-складського комплексу зернових вантажів, що перебувало в заставі Національного банку України згідно іпотечного договору.

Також органом досудового розслідуванням досліджуються обставини відносно того, що службові особи ТОВ «Термінал Боріваж» діючи за попередньою змовою із службовими особами ТДВ СК «Прем`єр Гарант», ПАТ «Промислово страховий Альянс», ТОВ «ФК Фрейзер», ТОВ «Зелена долина Полісся», ТОВ «Корн Карго», АТ «ОПЗ» та іншими невстановленими особами протягом 2022-2024 років, ухилились від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що призвело до ненадходження до державного бюджету України коштів в особливо великих розмірах.

Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що cлужбові особи ТОВ «Боріваж» (код ЄДРПОУ 32307678), використовуючи службове становище, діючи за попередньою змовою з службовими особами ТОВ «Агротермінал Логістік» (код ЄДРПОУ 39296647) та ТОВ «Термінал «Боріваж» (код ЄДРПОУ 43664262), здійснили заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем вчинені за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах.

Так, 28.12.2006 між ТОВ «Боріваж» та АТ КБ «ПриватБанк» укладено кредитний договір № Б038Г/С згідно якого Банк зобов`язується надати кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії на суму 152 млн грн.

У подальшому 05.04.2016 між ПрАТ СК «Інгосстрах» та АТ КБ «ПриватБанк» укладено договір страхування кредитів № 16/04/05-01 К.

Згідно з умовами договору страхування ПрАТ СК «Інгосстрах» зобов`язується у разі настання страхового випадку відшкодувати АТ КБ «ПриватБанк» завдані збитки у межах страхової суми внаслідок невиконання (або неналежного виконання) ТОВ «Боріваж» своїх обов`язків, передбачених кредитним договором від 28.12.2006 № Б038Г/С.

У свою чергу заборгованість ТОВ «Боріваж» перед АТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором від 28.12.2006 № Б038Г/С відсутня в зв`язку з виплатою ПрАТ СК «Інгосстрах» на користь Банку страхового відшкодування в межах страхової суми, визначеної в договорі страхування кредитів від 05.04.2016 № 16/04/05-01 К.

Надалі 20.04.2016 укладено Договір про внесення змін до кредитного договору від 28.12.2006 № Б038Г/С згідно якого ліміт Договору збільшений до 300 млн грн з цільовим призначенням на поповнення обігових коштів, передплата на ТОВ «Велес» та ТОВ «Сонго».

В якості внеску до статутного капіталу прийнято рішення про передачу нерухомого та рухомого майна ТОВ «Боріваж» (загальна вартість 224 119 528 грн).

Саме майно МПСК Боріваж перебувало також в заставі згідно з іпотечним договором від 08.12.2014 № 121. Вказаний іпотечний договір між НБУ та ТОВ «Боріваж» випливає з кредитного договору від 05.12.2014 № 120 між НБУ та Банком (стабілізаційний кредит у розмірі 3,64 млрд грн), за яким для забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Боріваж» надав в заставу належне майно загальною вартістю предмета іпотеки у 5,5 млрд грн.

Між ПрАТ «СК «Інгосстрах» та АТ КБ «ПриватБанк» 05.04.2016 укладено договір страхування кредитів № 16/04/05-01 К (вказане дозволить в подальшому ПрАТ «СК «Інгосстрах» виступити в якості кредитора).

22.09.2016 листом № 41-0005/79479 НБУ надав згоду на передачу вказаного майна, що перебувало в іпотеці та заставі НБУ (згідно іпотечного договору від 08.12.2014 № 121). Вказаний іпотечний договір між НБУ та ТОВ «Боріваж» випливає з кредитного договору між НБУ та АТ КБ «ПриватБанк» (від 05.12.2014 № 120 стабілізаційний кредит у розмірі 3,64 млрд грн). Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором ТОВ «Боріваж» надав в заставу належне майно (вартість предмета іпотеки визначено 5,5 млрд грн).

Крім цього, 04.08.2016 між НБУ та ТОВ «Боріваж» укладено додатковий договір №1, згідно якого останній має право відчужувати, передавати в оренду, іпотеку чи користування предмет іпотеки тільки за письмовою згодою НБУ.

26.08.2016 між НБУ, ТОВ «Боріваж» та АТ КБ «ПриватБанк» укладено додатковий договір №2, яким виключається з опису майна іпотеки додаток №1 (морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів) та зобов`язання наступного Іпотекодавця прийняти всі договірні зобов`язання попереднього Іпотекодавця.

Водночас службовими особами ТОВ «Боріваж» з метою виведення МПСК Боріваж з під можливого стягнення АТ КБ «Приватбанк» та НБУ, 26.09.2016 ініційовано загальні збори учасників товариства, на якому прийнято рішення про придбання частки 99% у статутному капіталі ТОВ «Агротермінал Логістік». В якості внеску до статутного капіталу прийнято рішення про передачу нерухомого та рухомого майна ТОВ «Боріваж» (прописана загальна вартість об`єкта 224 119 528 грн). Розуміючи тяжкий фінансово-економічний стан підприємства, об`ємну кредитну базу вказані службові особи втілили ірраціональну схему передачі ліквідного майна, укладали між собою та пов`язаними із ними товариствами завідомо невигідні договори з метою заволодіння активом товариства. Уникнути викриття планувалось за рахунок доведення товариств до банкрутства і подальшої ліквідації та здійснення контролю проведення вказаних процедур шляхом введення штучно створених кредиторів. Вказані дії фактично унеможливили контроль зі сторони Банку над процедурою банкрутства.

21.08.2017 НБУ звернувся до ТОВ «Агротермінал Логістик» (на балансі якого обліковується іпотечне майно) з вимогою сплатити заборгованість за кредитним договором від 05.12.2014 № 120 у зв`язку з невиконанням АТ КБ «ПриватБанк» зобов`язань за кредитним договором у зв`язку з чим виникла прострочка на суму 2,78 млрд грн. Реалізуючи своє право на виконання за АТ КБ «ПриватБанк» зобов`язань за кредитним договором №120 з метою припинення іпотеки та недопущення в майбутньому звернення стягнення на своє майно ТОВ «Агротермінал Логістік» розпочав погашення основної заборгованості АТ КБ «ПриватБанк» перед НБУ за кредитним договором №120 від 05.12.2014.

02.04.2018 між ТОВ «Агротермінал Логістік» та ТОВ «Боріваж» укладено Договір оренди №02/04-18, об`єктом оренди якого є морський перевантажувально - складський комплекс зернових вантажів з причалом (в кількості 52 одиниці на загальну суму 221 млн грн, Додаток №1 до Договору оренди), а також рухоме майно (в кількості 1650 одиниць на загальну суму 2,13 млн грн, Додаток №2 до Договору оренди) та транспортні засоби (в кількості 10 одиниць на загальну суму 326 тис. грн, Додаток №3 до Договору оренди).

19.04.2023 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2023 прийнято до розгляду заяву ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Боріваж». Ухвалою від 24.04.2023 у справі №904/1926/23 відкрито провадження у справі про банкрутство.

Через службових осіб ТОВ «Боріваж», ТОВ «Агротермінал Логістік» та ПрАТ «СК «Інгосстрах» за допомогою конкурсних голосів, штучно збільшених в десятки разів фраудаторними договорами, та за повним сприянням пов`язаного із ними арбітражного керуючого - ліквідатора ОСОБА_5 здійснюють повний контроль над процедурою банкрутства.

Крім цього, АТ КБ «ПриватБанк» є заставодержателем за Договором застави № DNHSLOK271016/DZ від 27.10.2016, укладеним з ТОВ «Боріваж», відповідно до якого в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Боріваж» перед АТ КБ «ПриватБанк» за Кредитним договором № DNHSLON06941 від 13.12.2016 АТ КБ «ПриватБанк» передано в заставу належну ТОВ «Боріваж» частку у статутному фонді ТОВ «Агротермінал логістік» у розмірі 99%.

АТ КБ «ПриватБанк» з 03.10.2023 є кредитором у справі № 904/1926/23, оскільки ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2023 у справі № 904/1926/23 визнано грошові вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «Боріваж» в розмірі 5 368,00 грн (1 черга задоволення), 250 606 983,59 грн (4 черга задоволення з правом вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів), 248 857 753,74 грн (4 черга задоволення без права вирішального голосу на зборах та комітету кредиторів), 76 113 991,90 грн (6 черга задоволення). Окремо внесені до реєстру грошові вимоги 4 429 813 536,15 грн, як забезпечені заставою майна.

На даний час морський перевантажувально - складський комплекс зернових вантажів з причалом фактично перебуває у розпорядженні ТОВ «Термінал Боріваж». Службові особи ТОВ «Термінал Боріваж» у змові зі службовими особами ТОВ «Боріваж», ТОВ «Агротермінал Логістік», ПрАТ «СК «Інгосстрах», колишніми високопосадовцями АТ КБ «Приватбанк» та іншими невстановленими особами намагаються створити штучну заборгованість останнього для встановлення контролю над нерухомим майном МПСК Боріваж.

Задля протиправного утримання майна у власних цілях, службовими особами ТОВ «Термінал Боріваж» та ТОВ «Агротермінал Логістік» створюється штучна заборгованість останнього. Згідно з іпотечним договором № 4265 від 02.08.2024 ТОВ «Агротермінал Логістік» надав в заставу належне майно ТОВ «Термінал Боріваж», строк виконання зобов`язання за яким 14.08.2024 (розмір основного зобов`язання складав: 200 000 000 грн, втім предметом іпотеки є МПСК Боріваж із заставною вартістю 5,5 млрд грн).

Так, після виведення предмету іпотеки у користування ТОВ «Термінал Боріваж» такі дії забезпечили б службовим особам та іншим невстановленим особам, можливість здійснювати приймання, переробку (очищення), сушіння, зберігання, відвантаження та портового експедирування, включаючи митне оформлення, експортні операції зернових культур (ячмінь, пшениця, ріпак, соя, горох, соняшник, кукурудза та ін.) та як наслідок отримувати прибутки в значних розмірах.

Об`єми вантажообігу Терміналу у 2023 році становлять 921,4 тис. т. І півріччя 2024 року 921,2 тис. т., в результаті чого, обсяг надходжень за 2024 рік ТОВ « Термінал Боріваж» від контрагентів, що не є резидентами України, становить 975 млн. грн.

У подальшому службовими особами ТОВ «Термінал Боріваж» за попередньою змовою із службовими особами ТДВ СК «Прем`єр Гарант», ПАТ «Промислово страховий Альянс», ТОВ «ФК Фрейзер», ТОВ «Зелена долина Полісся», ТОВ «Корн Карго», АТ «ОПЗ» впроваджено механізм ухилення від сплати податків шляхом проведення удаваних операцій (операції зі страхування майна) з суб`єктами господарювання, що перебувають на спеціальній групі оподаткування.

Зокрема, в період з 2022 по 2024 роки понад 670 млн. грн. перераховано на банківські рахунки ТДВ СК «Прем`єр Гарант», ПАТ «Промислово страховий Альянс», ТОВ «ФК Фрейзер», ТОВ «Зелена долина Полісся», ТОВ «Корн Карго», АТ «ОПЗ» з призначенням платежу «поворотна/безповоротна фінансова допомога», «сплата страхового платежу за договорами» тощо.

Таким чином, вказане вище свідчить про реалізацію протиправної схеми ухилення від сплати податків під час приймання, переробки (очищення), сушіння, зберігання, відвантаження та портового експедирування для здійснення експортних зернових операцій через морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів «Боріваж», розташований на території порту «Південний», що був отриманий у розпорядження внаслідок вчинення незаконних дій з майном, що перебувало в заставі згідно іпотечного договору.

Структура кредитних вимог АТ КБ «Приватбанк» до ТОВ «Боріваж» становить:

-тіло кредиту - 2 930 465 803,71 грн;

-відсотки по кредиту - 625 179 710,28 грн;

-річні відсотки по договорам 3% - 54 319 934,76 грн;

-інфляційні витрати - 194 537 818,98 грн.

З метою отримання грошових коштів на погашення вказаної вище заборгованості АТ КБ «ПриватБанк» 16.08.2024 оголосило про проведення відкритого аукціону з продажу прав вимоги по кредитним договорам на площадці ДП «СЕТАМ» із заявленою стартовою ціною лоту (Добровільний продаж. Редукціон. Права вимоги за кредитними договорами юридичної особи) - 3 427 605 761,09 грн.

Окрім цього, службовими особами АТ КБ «ПриватБанк» стартову ціну лоту знижено до 2 000 007 961, 56 грн.

У подальшому 23.12.2024 на площадці аукціону оголошено про переможця із визначеною ціною продажу активу у розмірі 2 000 007 961,56 грн.

Отже, заставлений актив (частка у ТОВ «Агротермінал Логістік» та об`єкт нерухомості МПСК Боріваж) має ринкову вартість близько 5,5 млрд. грн. Якщо припустити, що при конкурентному продажі банк (держава) зміг би отримати суму, що відповідає ринковій вартості або наближену до неї, то втрачена сума: становить 3 500 000 000 грн.

Цей розрахунок відображає різницю між ринковою вартістю заставленого активу та фактичною сумою, отриманою за права вимог, що говорить про значно більші втрати для АТ КБ «Приватбанк».

Беручи до уваги, що загальна структура кредитних вимог є 3,80 млрд грн. та якщо врахувати, що продаж прав вимог за 2 млрд грн не покриває повну суму вимог, то АТ КБ «Приватбанк» фактично втрачає 1,8 млрд. грн.

Цей підхід показує, що навіть із врахуванням суми, яку банк мав би повернути за кредитними договорами, торги на аукціоні відбулись з недоотриманням приблизно 1,8 млрд грн.

Таким чином, вищезазначений механізм цілеспрямованих та протиправних дій з боку службових осіб ТОВ «Боріваж», ТОВ «Агротермінал Логістік», ТОВ «Термінал Боріваж», АТ КБ «Приватбанк» та інших невстановлених осіб з числа колишніх бенефіціарних власників АТ КБ «Приватбанк» наразі містить ознаки вчинення незаконних дій з майном, що перебувало в заставі згідно іпотечного договору, так як наслідок може призвести до фактичної втрати АТ КБ «Приватбанк» права розпоряджатись, користуватись та реалізовувати належний йому актив, а саме частку у розмірі 99% статутного капіталу ТОВ «Агротермінал логістік» та об`єкт нерухомого майна МПСК Боріваж сукупною ринковою вартістю 5,5 млрд грн.

Постановою старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_4 від 03.02.2025 майно ТОВ «Агротермінал Логістік» (код ЄДРПОУ 39296647) - нерухоме майно, що входить до складу єдиного цілісного майнового комплексу за адресою: Одеська область, Лиманський район (Комінтернівський район) селищна рада Новобілярська, комплекс будівель і споруд № 5 (кадастрові номери земельних ділянок місця розташування: 5122755400:01:002:0001; 5122755400:01:002:0002; 5122755400:01:002:0281), а саме: морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів з причалом, що складається з адміністративно-побутового корпусу загальною площею 736,5 кв. м, А; прибудови загальною площею 48,4 кв.м, А1; прибудови загальною площею 49,2 кв. м, А2; вагової №1 загальною площею 14,6 кв. м, Б; вагової ж/д транспорту загальною площею 14,6 кв. м, В; трансформаторної загальною площею 18.0 кв. м, Г; розподільчого пункту № 1 загальною площею 54,0 кв. м, Д; блоку для зберігання проб загальною площею 46,1 кв. м, Е; підсобної будівлі загальною площею 15 кв. м, e1; підсобної будівлі загальною площею 15 кв. м, e2; підсобної будівлі загальною площею 15 кв. м, e3; станції розвантаження вагонів загальною площею 1456,7 кв. м, Ж; прибудовою загальною площею 17,3 кв. м, ж; станції розвантаження автомобілів № 1 загальною площею 478,7 кв. м, И; станції розвантаження автомобілів № 1 загальною площею 187,2 кв. м, пд И; прибудови загальною площею 26,4 кв. м, и; галереї загальною площею 68,6 кв. м, и1; перезавантажувальної станції № 2 загальною площею 83,2 кв. м, К; перезавантажувальної станції № 2 загальною площею 83,2 кв. м, пд К; станції розвантаження автомобілів № 2 загальною площею 478,7 кв. м, Л; станції розвантаження автомобілів № 2 загальною площею 190,9 кв. м, пд Л; галереї загальною площею 18,3 кв. м, л; галереї загальною площею 80,4 кв. м, л1; прибудови загальною площею 24,6 кв. м, л2; зовнішньої етажерки загальною площею 161,3 кв. м, М; зовнішньої етажерки загальною площею 161,3 кв. м, пд М; зерносховища силосного типу загальною площею 43,6 кв. м, Н; зерносховища силосного типу загальною площею 46,8 кв. м, Н1; зерносховища силосного типу загальною площею 428,2кв. м, н; зерносховища силосного типу загальною площею 428,2 кв. м, н1; зерносховища силосного типу загальною площею 43,6 кв. м, 2Н; зерносховища силосного типу загальною площею 46,8 кв. м, 2Н1; зерносховища силосного типу загальною площею 428,2 кв. м, 2н; зерносховища силосного типу загальною площею 428,2 кв. м, 2н1; зерносховища силосного типу загальною площею 9424 кв. м, XXI-XXXX; перезавантажувальної станції № 5 загальною площею 30,4 кв.м, О; перезавантажувальної станції № 5 загальною площею 20,0 кв. м, пд О; розподільчого пункту № 2 загальною площею 94,7 кв. м, П; трансформаторної загальною площею 113,2 кв. м, Р; насосної загальною площею 22,7 кв. м, С; насосної загальною площею 22,7 кв. м, пд С; будівлі для технічного змінного персоналу загальною площею 139,9 кв. м, Т; мансарди загальною площею 128,5 кв. м, Мнс Т; ремонтно-механічної майстерні загальною площею 323,6 кв. м, У; ремонтно-механічної майстерні загальною площею 74,2 кв. м, У1; складу матеріалів загальною площею 569,2 кв. м, Ф; прохідної загальною площею 14,8 кв. м, Х; контрольно-пропускного пункту загальною площею 35,2 кв. м, Ц; трансформаторної загальною площею 24,0 кв. м, Ч; розподільчого пункту № 5 загальною площею 67,0 кв. м, Ш; вагової № 2 загальною площею 14,8 кв. м, Щ; ваг, І; ж/д колій, ІІ; галереї №1, ІІІ; перезавантажувальної станції № 1, IV; галереї № 2, V; галереї № 3, VI; галереї № 4, VII; перезавантажувальної станції № 3, VIII; галереї № 5, IX, вимощення загальною площею 41703,8 кв. м, X; пандусу загальною площею 600,5 кв. м, XI; пандусу загальною площею 755,9 кв. м, XII; блоку сушки вологого зерна, XIII; бункера відходів, XIV, пожежного водосховища, XV; ємкості для зберігання зливових вод, XVI; насосної каналізаційної станції, XVII; ваг, XVIII; причальної галереї, XIX; причалу загальною площею 5274,0 кв. м, XX; огорожі загальною площею 7525 кв. м, № 1, відповідно до ст. 98 КПК України визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

У зв`язку з викладеним, для забезпечення збереження речових доказів та забезпечення подальшої конфіскації майна в дохід держави, задля запобігання можливості його відчуження, у сторони обвинувачення виникла необхідність у накладенні арешту на вищезазначене майно, що передбачено ч. 2 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та детектив ОСОБА_4 клопотання підтримали та просили його задовольнити, зазначивши, що майно на яке просять накласти арешт є об`єктом кримінально-протиправних дій та його збереження має значення для досудового розслідування.

Враховуючи, що майно, на яке прокурор та детектив просять накласти арешт, не є тимчасово вилученим, а розгляд справи без повідомлення власника є необхідним з метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність здійснення розгляду вищезазначеного клопотання прокурора без повідомлення власника майна про дату, час та місце судового засідання, що узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 172 КПК України.

Заслухавши думку прокурора та детектива у кримінальному провадженні, дослідивши клопотання та додані на його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Так, детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024001410000020 від 14.08.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 388 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється, зокрема прокурорами Офісу Генерального прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.

Постановою старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_4 від 03.02.2025 майно, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, визнано речовими доказами.

Обґрунтовуючи цю постанову, детектив зазначив, що в органу досудового розслідування є всі підстави вважати, що майновий комплекс, який знаходиться за адресою: Одеська область, Лиманський район (Комінтернівський район) селищна рада Новобілярська, комплекс будівель і споруд № 5 є предметом цілеспрямованих та протиправних дій з боку службових осіб ТОВ «Боріваж», ТОВ «Агротермінал Логістік», ТОВ «Термінал Боріваж», АТ КБ «Приватбанк» та інших невстановлених осіб з числа колишніх бенефіціарних власників АТ КБ «Приватбанк» та містить ознаки вчинення незаконних дій з майном, що перебувало в заставі згідно іпотечного договору, так як наслідок може призвести до фактичної втрати АТ КБ «Приватбанк» права розпоряджатись, користуватись та реалізовувати належний йому актив. Таким чином, детектив зазначив, що майновий комплекс є об`єктом кримінально-протиправних дій, а також містить на собі інші відомості, що встановлюються під час кримінального провадження, які доказ факту чи обставин.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 03.02.2025 власником вищезазначеного майна зазначено ТОВ «АГРОТЕРМІНАЛ ЛОГІСТІК» (код ЄДРПОУ: 39296647), а іпотекодержателем зазначено ТОВ «ТЕРМІНАЛ БОРІВАЖ» (код ЄДРПОУ: 43664262).

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в цьому випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. Крім того, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що ці докази можуть дати підстави для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в цьому кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на цій стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, за фактом вчинення яких розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано це клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовими доказами постановою детектива від 03.02.2025, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вищезазначене майно. Відтак метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів, задля дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування такого арешту може призвести до втрати (відчуження) майна.

Слід зазначити, що критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Рішення ЄСПЛ від 05.01.2000 у справі «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (Рішення ЄСПЛ у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, заява № 8793/79, параграф 50).

На думку слідчого судді, накладення арешту в цьому випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. У цьому контексті слідчий суддя враховує, серед іншого, суспільну небезпеку ймовірно вчинених кримінальних правопорушень, їх специфіку і тяжкість, ймовірну причетність до їх вчинення осіб зазначених у клопотанні прокурору, а також виявлення відомостей, що встановлюються під час досудового розслідування у кримінальному провадженні.

У ч. 4 ст. 173 КПК України визначено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Таким чином, беручи до уваги положення ч. 11 ст. 170 КПК України, слідчий суддя вважає можливим накласти арешт майна в частині відчуження та розпорядження таким майном.

Внаслідок зазначеного володілець майна буде упродовж певного часу обмежений у своїх правомочностях, проте це є необхідним для виконання завдань кримінального провадження. Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчому судді не надано.

При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку.

Також слідчий суддя наголошує, що будь-який тривалий строк має бути об`єктивно виправданий завданнями кримінального провадження та збалансований з правами та інтересами власника відповідного майна. У зв`язку з цим, зі спливом часу виправданість подальшого арешту може бути предметом перевірки слідчим суддею у порядку ст. 174 КПК України, а тому таке утримання на кожному етапі досудового розслідування має обґрунтовуватись реальною потребою такого арешту.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 170-173, 309, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72024001410000020 від 14.08.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 388 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, що входить до складу єдиного цілісного майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 (кадастрові номери земельних ділянок місця розташування: 5122755400:01:002:0001; 5122755400:01:002:0002; 5122755400:01:002:0281), шляхом заборони відчуження, розпорядження цим майном, а саме: морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів з причалом, що складається з адміністративно-побутового корпусу загальною площею 736,5 кв. м, А; прибудови загальною площею 48,4 кв.м, А1; прибудови загальною площею 49,2 кв. м, А2; вагової №1 загальною площею 14,6 кв. м, Б; вагової ж/д транспорту загальною площею 14,6 кв. м, В; трансформаторної загальною площею 18.0 кв. м, Г; розподільчого пункту № 1 загальною площею 54,0 кв. м, Д; блоку для зберігання проб загальною площею 46,1 кв. м, Е; підсобної будівлі загальною площею 15 кв. м, e1; підсобної будівлі загальною площею 15 кв. м, e2; підсобної будівлі загальною площею 15 кв. м, e3; станції розвантаження вагонів загальною площею 1456,7 кв. м, Ж; прибудовою загальною площею 17,3 кв. м, ж; станції розвантаження автомобілів № 1 загальною площею 478,7 кв. м, И; станції розвантаження автомобілів № 1 загальною площею 187,2 кв. м, пд И; прибудови загальною площею 26,4 кв. м, и; галереї загальною площею 68,6 кв. м, и1; перезавантажувальної станції № 2 загальною площею 83,2 кв. м, К; перезавантажувальної станції № 2 загальною площею 83,2 кв. м, пд К; станції розвантаження автомобілів № 2 загальною площею 478,7 кв. м, Л; станції розвантаження автомобілів № 2 загальною площею 190,9 кв. м, пд Л; галереї загальною площею 18,3 кв. м, л; галереї загальною площею 80,4 кв. м, л1; прибудови загальною площею 24,6 кв. м, л2; зовнішньої етажерки загальною площею 161,3 кв. м, М; зовнішньої етажерки загальною площею 161,3 кв. м, пд М; зерносховища силосного типу загальною площею 43,6 кв. м, Н; зерносховища силосного типу загальною площею 46,8 кв. м, Н1; зерносховища силосного типу загальною площею 428,2кв. м, н; зерносховища силосного типу загальною площею 428,2 кв. м, н1; зерносховища силосного типу загальною площею 43,6 кв. м, 2Н; зерносховища силосного типу загальною площею 46,8 кв. м, 2Н1; зерносховища силосного типу загальною площею 428,2 кв. м, 2н; зерносховища силосного типу загальною площею 428,2 кв. м, 2н1; зерносховища силосного типу загальною площею 9424 кв. м, XXI-XXXX; перезавантажувальної станції № 5 загальною площею 30,4 кв.м, О; перезавантажувальної станції № 5 загальною площею 20,0 кв. м, пд О; розподільчого пункту № 2 загальною площею 94,7 кв. м, П; трансформаторної загальною площею 113,2 кв. м, Р; насосної загальною площею 22,7 кв. м, С; насосної загальною площею 22,7 кв. м, пд С; будівлі для технічного змінного персоналу загальною площею 139,9 кв. м, Т; мансарди загальною площею 128,5 кв. м, Мнс Т; ремонтно-механічної майстерні загальною площею 323,6 кв. м, У; ремонтно-механічної майстерні загальною площею 74,2 кв. м, У1; складу матеріалів загальною площею 569,2 кв. м, Ф; прохідної загальною площею 14,8 кв. м, Х; контрольно-пропускного пункту загальною площею 35,2 кв. м, Ц; трансформаторної загальною площею 24,0 кв. м, Ч; розподільчого пункту № 5 загальною площею 67,0 кв. м, Ш; вагової № 2 загальною площею 14,8 кв. м, Щ; ваг, І; ж/д колій, ІІ; галереї №1, ІІІ; перезавантажувальної станції № 1, IV; галереї № 2, V; галереї № 3, VI; галереї № 4, VII; перезавантажувальної станції № 3, VIII; галереї № 5, IX; вимощення загальною площею 41703,8 кв. м, X; пандусу загальною площею 600,5 кв. м, XI; пандусу загальною площею 755,9 кв. м, XII; блоку сушки вологого зерна, XIII; бункера відходів, XIV, пожежного водосховища, XV; ємкості для зберігання зливових вод, XVI; насосної каналізаційної станції, XVII; ваг, XVIII; причальної галереї, XIX; причалу загальною площею 5274,0 кв. м, XX; огорожі загальною площею 7525 кв. м, № 1.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_6