Рішення

від 21.02.2025 по справі 761/11317/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/11317/24

Провадження № 2/761/2034/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2025 року Шевченківськийрайонний суд містаКиєва у складі:

головуючого судді Сіромашенко Н.В.,

при секретарі Дем`янчук С.Р.,

за участю представника позивачкиРатич Х.О.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Обслуговуючого кооперативу ОК «Наш Дім», 3-я особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорногуз Ольга Валеріївна про визнання незаконним та скасування рішення нотаріуса, визнання недійсним договору, визнання майнових прав, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року позивачка інтереси якої представлені адвокатом звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва, з позовом до ОСОБА_3 , Обслуговуючого кооперативу ОК «Наш Дім», в якому просила суд: 1) визнати незаконним та скасувати рішення приватного нотаріуса КМНО Чорногуз О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 68919897 від 17.08.2023 року про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2782765980000, за суб`єктом: ОСОБА_3 ; 2) визнати недійсним Договір про пайову участь у будівництві №М/НП/3/2 від 06.04.2022 укладений ОК «НАШ ДІМ» з ОСОБА_3 ; 3) визнати за позивачкою майнові права на об`єкт незавершеного будівництва: однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , на земельній ділянці під кадастровим номером 8000000000:88:026:0056; АДРЕСА_3 . Магістральна у м. Києві, на земельній ділянці під кадастровим номером 8000000000:88:026:0056.

Позов обґрунтовує тим, що що між позивачкою та ТОВ «Капітель Буд» було укладено Попередній договір купівлі-продажу квартири від 29.01.2016 року, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Шабінською А.В., зареєстрований в реєстрі за №57. Відповідно до попереднього договору купівлі-продажу квартири від 29.01.2016 року, відповідач зобов`язався укласти договір купівлі-продажу (основний договір) квартири АДРЕСА_4 . Відповідно до умов Попереднього договору, Сторони встановили, що виконання зобов`язання щодо укладання та нотаріального посвідчення Основного договору, яке встановлене п. 1.1 розділу 1 Попереднього договору повинне бути забезпечене. На виконання даного пункту, сторонами підписано Договір про забезпечення виконання зобов`язань №М/10/148 від 29.01.2016 року. Сума договору складає 306 450,00 грн.. Зазначає, що Договором від 26.09.2019 року про розірвання Попереднього договору купівлі-продажу квартири, Попередній договір купівлі-продажу квартири від 29.01.2016 року розірвано. Крім того, угодою від 26.09.2019 року розірвано Договір про забезпечення виконання зобов`язань від 29.01.2016 року №М/10/148. Відповідно до п. 3 вказаного договору, сторони погодили, що грошові кошти сплачені Стороною-2 по Договору про забезпечення виконання зобов`язань від 29.01.2016 року №М/10/148 у розмірі 306 450,00 грн. зараховуються при укладенні Договору про пайову участь у будівництві будинку, який споруджується за адресою: АДРЕСА_5 з третьою особою на боці Сторона-1 з урахуванням особливостей Закону України «Про кооперацію». Зазначає, що після укладення Стороною-2 Договору про пайову участь у будівництві будинку, який споруджується за адресою: АДРЕСА_5 з Третьою особою на боці Сторона-1 зобов`язання між Стороною-1 та Стороною-2 по Договору про забезпечення виконання зобов`язань №М/10/148 від 29.01.2016 року . Вказує, що між Обслуговуючим кооперативом «НАШ ДІМ» та позивачкою укладено Договір про пайову участь у будівництві №М/9/151 від 26.09.2019 року. В результатаі повного виконання умов вкладеного договору, позивачці видано Свідоцво №М/9/151 про сплату персоніфікованого паю квартири АДРЕСА_6 , що планово-орієнтований термін введення Об`єкта капітального будівництва в експлуатацію - 1 квартал 2020 року. Однак, позивачка не отримувала персонального письмового повідомлення про введення будинку в експлуатацію чи про такі терміни. Введення об`єкта будівництва в експлуатацію не відбулось у встановлені договором строки. Крім того, позивачці стало відомо, що 10.08.2023 року власником квартири АДРЕСА_1 стала ОСОБА_3 .. Зазначає, що під час дії договору позивачки з ОК «НАШ ДІМ», 06.04.2022 ОК «НАШ ДІМ» було укладено Договір про пайову участь у будівництві №М/НП/3/2 з ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_7 , однокімнатна, загальна площа згідно технічного паспорту 26.8 кв.м.. Однак, перший лист про розірвання договору з позивачкою датований 30.09.2022, тобто, під час дії договору з позивачкою, ОК «НАШ ДІМ» укладає Договір про відчуження спірної квартири з ОСОБА_3 , на підставі якого було в подальшому зареєстровано право власності 10.08.2023. З вищезазначеного вбачається, що ТОВ «Капітель Буд» основний договір з позивачкою не уклав та не передав останній квартиру. Станом на день звернення до суду будинок в експлуатацію не введений.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2024 вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.

Ухвалою судді від 27.03.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою суду від 05.09.2024 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивачки просила позов задовольнити, просила ухвалити відповідне рішення, надала пояснення аналогічні викладеним в позові.

Відповідачка-1 в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином, причину неявки до суду не повідомила.

В судовому засіданні представник відповідача-2 заперечував проти позову, просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином, причину неявки до суду неповідомила.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.

За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

Судом установлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітель Буд» на правах замовника будівництва розпочатого на земельній ділянці з кадастровим номером: 800000000:0:88:026:0056, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_5 здійснювало діяльність щодо залучення інвесторів забудови пропонуючи придбати квартири в новобудові у житловому комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

29.01.2016 року між ОСОБА_2 та TOB «Капітель Буд» був укладений Попередній договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шабінською A.B., за реєстровим № 57.

Відповідно до Попереднього договору, відповідач зобов`язався укласти договір купівлі-продажу (основний договір) квартири яка знаходиться в житловому будинку АДРЕСА_5 , а позивач зобов`язалась прийняти та належним чином оплатити її вартість.

Плановий строк введення будинку в експлуатацію - III (третій) квартал 2016 року (пункт 1.4. попереднього договору). Строк укладення Основного договору-протягом IV (четвертого) кварталу 2016 року (п.1.4.1. попереднього договору).

Характеристику об`єкту визначено п.1.4.2. Попереднього договору як одно кімнатну квартиру (будівельний номер квартири АДРЕСА_8 ) на десятому поверсі загальною площею 23,40 кв.м.

Пунктом 2.3.1. зазначено, що сума грошових коштів (включає в себе податок на додану вартість) в українських гривнях, має бути сплачена позивачкою на користь відповідача на виконання Договору про забезпечення, укладення якого передбачене пунктом 1.2 розділу 1 Попереднього договору, у розмірі, зазначеному у пункті 2.1 розділу 2 Договору про забезпечення, буде зарахована як оплата 22,70 км.м. об`єкта.

Пунктом 1.2. Попереднього договору визначено, що сторони встановили, що зобов`язання щодо укладання та нотаріального посвідчення Основного договору, яке встановлене пунктом 1.1. розділу 1 Попередньгоо договору повинне бути забезпечене.

29 січня 2016 року на виконання п.1.2 Попереднього договору між ОСОБА_2 та ТОВ «Капітель Буд» укладено Договір про забезпечення виконання зобов`язань № М/10/148.

Згідно пункту 2.1 вказаного Договору розмір грошових коштів, які сплачуються відповідно до умов цього Договору, як забезпечення виконання зобов`язань, згідно пункту 1.1. розділу 1 цього Договору становить: 306 450 (триста шість тисяч чотириста п`ятдесят) гривень 00 копійок, в т.ч. ПДВ 20 % - 51 075 гривень 00 копійок;

Відповідно до п. 2.2 вказаного договору позивачка сплачує відповідачу грошові кошти у розмірі, зазначеному у пункті 2.1. розділу 2 Договору, до 01 лютого 2016 року.

ОСОБА_2 було вчасно сплачено грошові кошти в сумі 306 450,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 01 лютого 2016 року.

В подальшому, а саме 26 вересня 2019 року між ТОВ «Капітель Буд» та ОСОБА_2 укладено Договір про розірвання попереднього договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 29 січня 2016 року, Шабінською А.В., приватним нотаріусом КМНО, за реєстровим №57.

Відповідно до п. 1 вказаного договору, Сторони дійшли згоди - 26 вересня 2019 року розірвати Попередній договір купівлі-продажу квартири, посвідченого 29 січня 2016 року, Шабінською А.В., приватним нотаріусом КМНО, за реєстровим №57.

26 версеня 2019 року між Обслуговуючим кооперативом «НАШ ДІМ» та ОСОБА_2 було укладено Договір про пайову участь у будівництві №М/9/151, за умовами якого Асоційований член (позивач) взяла на себе зобов`язання здійснити вступний та пайовий внесок до Кооперативу, а Кооператив забезпечити набуття Асоційованим членом права власності на Об`єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 26,80 кв. м.

Відповідно до п. 4.5.4 вказаного договору, грошові кошти, у розмірі 306 450 (триста шість тисяч чотириста п`ятдесят) гривень 00 копійок, які раніше були сплачені згідно Договору про забезпечення виконання зобов`язань №М/10/148 від 29.01.2016 року зараховується, як оплата вартості 22,70 кв.м. на підставі Угоди від 26 вересня 2019 року про розірвання Договору про забезпечення виконання зобов`язань №М/10/148 від 29 січня 2016 року.

Згідно п. 4.5.5. вказаного договору, сторони погодились, що Асоційований член на виконання умов даного договору сплатить кошти у сумі 55 350 (п`ятдесят п`ять тисяч триста п`ятдесят) гривень 00 коп. строком до 30.11.2019 року (включно), які були сплачені позивачкою на виконання вазаного пункту договору наступним чином: 18 400,00 грн., що підтверджуються квитанцією до прибуткового касового ордеру № 280 від 26.09.2019 року; 18 400,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 280 від 26.09.2019 року; 18 400,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового ордеру № 291 від 25 жовтня 2019 року; 18 400,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 322 від 26.11.2019 року.

На підтвердження сплати всієї зазначеної у Договорі суми в розмірі 361 800,00 грн. відповідач видав 26 листопад 2019 року Свідоцтво № M/9/151 про сплату персоніфікованого паю по квартирі АДРЕСА_9 у першій секції на 9 поверсі, загальною площею 26,80 кв.м.

Таким чином, відповідач підтвердив, що позивачка виконала усі свої зобов`язання по Договору.

Планово - орієнтовним терміном введення Об`єкту капітального будівництва в експлуатацію було визначено у Договорі як І квартал 2020р. з затримкою не більше ніж на 6 місяців.

У вказані строки відповідач своїх зобов`язань не виконав, будівництво будинку АДРЕСА_5 не було завершено та будинок не було введено в експлуатацію.

Однак, Обслуговуючим кооперативом «НАШ ДІМ» були скликані Загальні збори членів ОК «Наш Дім» від 30 вересня 2022 року та 03 березня 2023 року, оформлені протоколами №11/07-91п, №11/21-1 відповідно. Керуючись прийнятими на цих Загальних зборах рішеннями, відповідач направив позивачці листи №30/09-91п від 30.09.2022 року та №03/03/23-26 від 03 березня 2023 року та повідомив її про розірвання Договору та виключення її зі складу учасників кооперативу.

Крім того, 08.04.2016 року між ОСОБА_2 та TOB «Капітель Буд» був укладений Попередній договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шабінською A.B., за реєстровим № 272.

Відповідно до Попереднього договору, відповідач зобов`язався укласти договір купівлі-продажу (основний договір) нежитлового приміщення яке знаходиться в житловому будинку АДРЕСА_5 , а позивач зобов`язалась прийняти та належним чином оплатити її вартість.

Плановий строк введення будинку в експлуатацію - III (третій) квартал 2016 року (пункт 1.4. попереднього договору). Строк укладення Основного договору-протягом IV (четвертого) кварталу 2016 року (п.1.4.1. попереднього договору).

08 квітня 2016 року на виконання п.1.2 Попереднього договору між ОСОБА_2 та ТОВ «Капітель Буд» укладено Договір про забезпечення виконання зобов`язань № М/НП/10/7.

Згідно пункту 2.1 вказаного Договору розмір грошових коштів, які сплачуються відповідно до умов цього Договору, як забезпечення виконання зобов`язань, згідно пункту 1.1. розділу 1 цього Договору становить: 39 852 (тридцять дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят дві) гривень 00 копійок, в т.ч. ПДВ 20 % - 6 642 гривні 00 копійок;

Відповідно до п. 2.2 вказаного договору позивачка сплачує відповідачу грошові кошти у розмірі, зазначеному у пункті 2.1. розділу 2 Договору, протягом 3 (трьох) банківських днів з дня підписання цього Договору.

ОСОБА_2 було сплачено грошові кошти в сумі 39 852,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 11 квітня 2016 року.

В подальшому, 26 вересня 2019 року між ТОВ «Капітель Буд» та ОСОБА_2 укладено Договір про розірвання попереднього договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого 08 квітня 2016 року, Шабінською А.В., приватним нотаріусом КМНО, за реєстровим №272.

Відповідно до п. 1 вказаного договору, Сторони дійшли згоди - 26 вересня 2019 року розірвати Попередній договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого 08 квітня 2016 року, Шабінською А.В., приватним нотаріусом КМНО, за реєстровим №272.

26 вересня 2019 року між ТОВ «Капітель Буд» та ОСОБА_2 було укладено Угоду про розірванняч Договору про забезпечення виконання зобов`язань №М/НП/10/7 від 08.04.2016 року.

Відповідно до п. 1 вказаної угоди, за згодою сторін, ТОВ «Капітель Буд» та ОСОБА_2 достроков розривають Договір з 26 вересня 2019 року.

26 версеня 2019 року між Обслуговуючим кооперативом «НАШ ДІМ» та ОСОБА_2 було укладено Договір про пайову участь у будівництві №НП/9/35К, за умовами якого Асоцийований член (позивач) взяла на себе зобов`язання здійснити вступний та пайовий внесок до Кооперативу, а Кооператив забезпечити набуття Асоційованим членом права власності на Об`єкт нерухомості - нежитлове приміщення АДРЕСА_10 , загальною площею 3,80 кв. м.

В подальшому позивачці стало відомо, що під час дії договору, який був укладений між нею та ОК «НАШ ДІМ», 06.04.2022 року ОК «НАШ ДІМ» було укладено Договір про пайову участь у будівництві №М/НП/3/2 з ОСОБА_3 ..

На підтвердження сплати всієї зазначеної у Договорі суми в розмірі 384 980,00 грн. відповідач видав 08 серпня 2023 року Свідоцтво № M/НП/3/2 про сплату персоніфікованого паю по квартирі АДРЕСА_9 у першій секції на 9 поверсі, загальною площею 26,80 кв.м. ОСОБА_3 ..

Відповідно до Акту прийому-предачі квартири по Договору про пайову участь в ОК «НАШ ДІМ» від 08.08.2023 року, кооперативу передає, а Асоційований член (ОСОБА_3.) приймає житлове приміщення (квартиру), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , по Договору про пайову участь у будівництві №М/НП/3/2 від 06.04.2022 року.

Як вбачається із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 358554142 від 15 грудня 2023 року, право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано на праві власності за ОСОБА_3 , підстави внесення запису рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68919897 від 17.08.2023 13:25:26, приватний нотаріус Чорногуз О.В. КМНО, м. Київ.

Підстави набуття права власності мають бути не забороненими законом, тобто правомірними.

Статтею 328 ЦК України встановлюються принципові засади набуття права власності: відкритість, а також законність набуття права власності.

Тобто, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або якщо незаконність набуття права власності встановлена рішенням суду.

За змістом ст. 177 ЦК України до об`єктів цивільних прав відносяться речі, майнові права та інше.

Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування).

Майнове право є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право є обмеженим речовим правом, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Саме інвестор, як особа, за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування.

Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою.

Змістом ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема: поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, уклавши договір на умовах, викладених у ньому, сторони тим самим засвідчили свою згоду та взяли на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Одним із способів захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, є визнання права.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За правилами ст. 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Отже, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.

Виходячи з того, що позивачем у зв`язку з виконанням у повному обсязі умов Договору про пайову участь у будівництві №М/9/151 від 26.09.2019 року підтверджено факт набуття майнового права на квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , з загальною площею 26,80 кв.м., тому, суд вважає обґрунтованими вимоги ОСОБА_2 в частині скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.08.2023 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорногуз О.В., а саме про державну реєстрацію права власності на вказану квартиру за ОСОБА_3 та визнання за нею права власності на вказане нерухоме майно.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 658 ЦК України право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Також Велика Палата Верховного Суду в постанові в справі № 359/5719/17 від 14.09.2021 року вказала, що оскільки після виконання умов інвестиційного договору інвестор набуває майнові права на об`єкт інвестування, які після завершення будівництва об`єкта нерухомості та прийняття його до експлуатації трансформуються у право власності інвестора на проінвестований об`єкт з необхідністю державної реєстрації інвестором такого права за собою, то забудовник позбавлений права відчужувати об`єкт інвестування на користь будь-якої іншої особи.

З урахуванням викладеного вище, договір Договір про пайову участь у будівництві №М/НП/3/2 від 06.04.2022, укладений ОК «НАШ ДІМ» з ОСОБА_3 , суперечать вимогам закону, а тому підлягає визнанню недійсними.

Щодо позовних вимог про визнання права власності на майнові права на однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , на земельній ділянці під кадастровим номером 8000000000:88:026:0056 та на майнові права на нежитлове приміщення АДРЕСА_12 , на земельній ділянці під кадастровим номером 8000000000:88:026:0056 за позивачкою, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів, тобто дій особи, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються Законом України від 18 вересня 1991 року № 1560-XII «Про інвестиційну діяльність».

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» всі суб`єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено законодавчими актами України.

Розміщення інвестицій у будь-яких об`єктах, крім тих, інвестування в які заборонено або обмежено цим Законом, іншими актами законодавства України, визнається невід`ємним правом інвестора і охороняється законом.

Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торгівельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Згідно із ст. 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

За змістом ч. 2, 3 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Відповідно до ч.3 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, копії, засвідчені в установленому порядку.

Моментом виникнення майнових прав у їх носія вважається загально прийнятий момент набуття права власності, визначений статтею 328 ЦК України на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

У Постанові № 6-98цс13 від 02 жовтня 2013 року Верховний Суд України висловив правову позицію про те, що виконання грошових зобов`язань за інвестиційною угодою, а саме повна сплата вартості об`єкта інвестування (стовідсоткова передоплата), свідчить про вчинення дій, спрямованих на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об`єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об`єкт.

Статтею ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що майновими правами визнаються будь-які права пов`язані з майном, відмінні від права власності у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (право на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо).

У разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків учасником будівництва, ефективним способом захисту порушених прав останнього є визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 20 березня 2019 року у справі № 761/20612/15-ц, провадження № 14-39цс19), від 27 лютого 2019 року у справі № 761/32696/13-ц, провадження № 14-606цс18, Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 638/12414/17, провадження № 61-23546св19.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2023 року у справі № 359/5719/17, провадження № 14-8 цс23 зазначено, що саме інвестор, як особа за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування. Державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийнято в експлуатацію у встановленому порядку. В іншому випадку інвестор не зможе визнати право власності на квартиру до введення будинку в експлуатацію. Згідно із частиною четвертою статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Отже, інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою (пункти 93 - 95).

Судом встановлено, що позивачка в повному обсязі проінвестувала будівництво зазначеної вище квартири та нежитлового приміщення, права Покупця перейшли до позивача, в зв`язку з чим відповідно до ст.7 Закону України «Про інвестиційну діяльність», позивач має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктом та результатами інвестицій відповідно до законодавчих актів України, оскільки об`єкт та результати інвестицій є власністю інвестора.

Таким чином ОСОБА_2 виконала свої зобов`язання за договором, сплатила внески у визначеній у договорі сумі, у зв`язку із чим за умовами договору набула майнових прав щодо об`єкту нерухомості, зокрема права на отримання в подальшому у власність спірної квартири та нежитлового приміщення.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалось, плановий термін введення будинку в експлуатацію - 3 квартал 2020 року.

Разом з тим, матеріали справи не свідчать про те, що будинок введений в експлуатацію.

Відтак, до введення будинку в експлуатацію, позивачу як інвестору, належать майнові права на проінвестовані об`єкти - однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , на земельній ділянці під кадастровим номером 8000000000:88:026:0056 та нежитлове приміщення АДРЕСА_12 , на земельній ділянці під кадастровим номером 8000000000:88:026:0056.

Розподіляючи судові витрати суд керується приписами ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Обслуговуючого кооперативу ОК «Наш Дім», 3-я особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорногуз Ольга Валеріївна про визнання незаконним та скасування рішення нотаріуса, визнання недійсним договору, визнання майнових прав задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорногуз Ольги Валеріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 68919897 від 17.08.2023 про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2782765980000, за суб`єктом: ОСОБА_3 .

Визнати недійсним Договір про пайову участь у будівництві №М/НП/3/2 від 06.04.2022, укладений ОК «НАШ ДІМ» з ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) майнові права на об`єктнезавершенного будівництва: однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , на земельній ділянці під кадастровим номером 8000000000:88:026:0056.

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) майнові права на об`єктнезавершенного будівництва: нежитлове приміщення №35К, загальною площею 3,80 кв.м, що знаходиться на 9 (дев`ятому) поверсі у секції АДРЕСА_13 , на земельній ділянці під кадастровим номером 8000000000:88:026:0056.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_14 ), Обслуговуючого кооперативу ОК «Наш Дім» (код ЄДРПОУ: 41960256, адреса реєстрації: Україна, 61000, Харківська обл., місто Харків, вул.Зернова, будинок 1/2) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєтрована адреса проживання: АДРЕСА_15 ) судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційнускаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Сіромашенко