Ухвала

від 26.02.2025 по справі 695/473/25

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/821/91/25 Справа № 695/473/25 Категорія: ст.ст.176,181 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючоїОСОБА_2 суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 за участю секретаря прокурора захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 підозрюваного ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимівідеоконференції взалі суду м.Черкасиапеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 03 лютого 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Золотоноша, Черкаської області, громадянина України, українця, освіта повна загальна середня, інваліда 2 групи, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-

в с т а н о в и в:

Старший слідчий СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_11 звернувся до слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області із клопотанням, погодженим прокурором Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_12 , поданим в рамках кримінального провадження № 12025250370000117 від 01 лютого 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № № 12025250370000117, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 лютого 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України .

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , 01 лютого 2025 року близько 18:00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та знаходячись у домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час конфлікту з останнім, маючи умисел, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його наслідки і бажаючи їх настання, умисно наніс кілька ударів складним металевим ножем в область черевної порожнини потерпілого ОСОБА_13 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у виді ножового поранення поперекової ділянки ліворуч, що проникає в черевну порожнину без ураження внутрішніх органів, ускладнене масивною заочеревинною гематомою зліва та ножове поранення м`яких тканин лівої пахвинної ділянки, що підтверджується довідкою лікаря КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня» Золотоніської міської ради від 01 лютого 2025 року.

Таким чином, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.

01 лютого 2025 року ОСОБА_8 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

02 лютого 2025 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від

03 лютого 2025 року клопотання слідчого задоволено та застосовано відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з моменту його затримання з 01 лютого 2025 ролку по 01 квітня 2025 року включно.

В мотивах прийнятого рішення слідчий суддя покликається на те, що оголошена підозра ОСОБА_8 є обґрунтованою, прокурором доведено ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, а більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Разом з тим, слідчий суддя дійшла висновку про необгрунтованість стороною обвинувачення ризиків щодо можливого перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та моживого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, у зв`язку із їх недоведеністю.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, захисник підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його необгрунтованість та незаконність, просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою обрати щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартоюю, а саме цілодобовий домашній арешт.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначає про те, що слідчим суддею під час розгляду клопотання не було надано достатніх доказів в обгрунтування застосування найсуворішого запобіжного заходу.

Так, на думку захисника, слідчим суддею при розгляді клопотання не було враховано наступні обставини, на які звертала увагу сторона захисту, а саме, що:

- ОСОБА_8 постійно проживає в м. Золотоноша, має офіційне місце роботи, сім`ю та двох малолітніх дітей;

- Підозрюваний є особою з інвалідністю 2 групи, що підтверджується відповідною довідкою МСЕК. Його стан здоров`я унеможливлює утримання під вартою без належного медичного забезпечення;

- ОСОБА_8 є учасником бойових дій, він був мобілізований до Збройних сил України 12 травня 2014 року, брав безпосередню участь в антитерористичній операції у Донецькій області (м. Волноваха, с. Іванівка). ОСОБА_8 присвоєно статус учасника бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням;

- Відповідно до висновку військово-лікарської комісії, підозрюваний отриманв тяжкі травми голови та хребта під час проходження служби. У нього діагностовано наслідки відкритої черепно-мозкової травми, переломи основи черепа, багатоуламкові переломи хребців, що лікувалися оперативно. Його стан здоров`я потребує постійного медичного контролю, що неможливо забезпечити в умовах слідчого ізолятора;

- Під час розгляду клопотання стороною захисту було надано характеризуючі підозрюваного письмові докази, а саме: свідоцтво про одруження, довідку МСЕК, свідоцтва про народження дітей, пенсійне посвідчення, довідку військово-лікарської комісії. Ці документи підтверджують наявність у підозрюваного сталих соціальних зв`язків, сімейних обов`язків, проте, вони залишилися поза увагою слідчого судді.

Крім того, захисник ОСОБА_7 в апеляційній скарзі зазначає про те, що слідчим суддею не було враховано, що дружина підозрюваного передала кошти в сумі 5200 грн. на лікування потерпілого ОСОБА_13 , що підтверджується відповідною розпискою та чеками про оплату лікування потерпілого.

Отже зазначає, що судом не було враховано в сукупності всі обставини справи, що на його думку, є порушенням ст.5 ЄКПЛ, яка гарантує право на свободу та особисту недоторканність.

Окрім цього, захисник вказує, що прокурором, на його думку, не було належним чином доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та неможливість застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Заслухавши доповідача, пояснення підозрюваного та доводи його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, розглянувши матеріали клопотання, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

З матеріалів провадження вбачається, що слідчим відділом Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № № 12025250370000117, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 лютого 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні інкримінується вчинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

02 лютого 2025 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

03 лютого 2025 року старший слідчий СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_11 звернувся до слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 , за наслідками розгляду якого слідча суддя встановила обгрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховування від органу досудового розслідування та суду, а також незаконного впливу на свідків та потерпілого в даному кримінальному провадженні, у зв`язку із чим прийшла до переконання щодо необхідності застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Проте, на переконання колегії суддів апеляційного суду, слідча суддя не в повній мірі врахувала обставини, передбачені ст.178 КПК України та оцінила положення ст.183 КПК України, практику Європейського суду, дійшовши до передчасного висновку про недостатність застосування до підозрюваного ОСОБА_8 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Частиною 1 ст.131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їх застосуванням більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину, особистості підозрюваного та його поведінки.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Так, судом першої інстанції враховано обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, яке згідно ст.12 КК України відносяться до тяжких злочинів та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.

Однак, сама по собі тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, не може бути підставою для тримання особи під вартою, що слідує із усталеної практики Європейського суду з прав людини. Оцінка ризику переховування від органів досудового розслідування та суду має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику, або вказати, що втеча маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватись в світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бакчиєв проти Молдови).

Мінімізація ризику можливого впливу на потерпілого та свідків може бути забезпечена шляхом покладення на підозрюваного відповідних процесуальних обов`язків.

Колегія суддів враховує позитивні характеризуючі дані підозрюваного, який має постійне місце проживання, сім`ю, двоє малолітніх дітей, є інвалідом 2 групи, внаслідок отриманих під час проходження служби травм, визнає свою вину у скоєнні злочину, в якому підозрюється, щиро кається у скоєному, співпрацює із слідством.

З огляду на наведене, застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою колегія суддів вважає занадто суворим та приходить до висновку, що, у даному випадку, зазначені слідчим у клопотанні доводи не дають підстав вважати, що належну поведінку ОСОБА_8 неможливо забезпечити шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Підстав вважати, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, немає.

Згідно положень ч.1 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, колегія суддів враховує вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_8 , тяжкість покарання, що йому загрожує, в разі визнання його вини, разом з тим, приймає до уваги відомості про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання: АДРЕСА_1 , проживає за місцем реєстрації спільно із дружиною та двома малолітніми дітьми, які потребують постійного догляду, виховання та утримання.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, відповідно до змісту ч.5 ст.132, ч.1 ст.184, ч.3 ст.199 КПК України саме на сторону обвинувачення, покладено обов`язок доведення існування обставин для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд першої інстанції, правильно встановивши обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу, врахувавши тяжкість злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до 8 років, особу підозрюваного, конкретні обставини кримінального провадження, мотиви, викладені в клопотанні слідчого, дійшов до обгрунтованого переконання про необхідність застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу.

Разом з тим, на переконання колегії суддів, застосовуючи найбільш суворий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не з`ясовано та не наведено переконливих аргументів на користь того, що застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки та запобігти існуючим ризикам.

При апеляційному розгляді встановлено обставини, які дають можливість застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 інший, більш м`який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт.

Як зазначив захисник в апеляційній скарзі та підтвердив в суді апеляційної інстанції, відсутні будь-які фактичні підстави стверджувати, що ОСОБА_8 ухилявся від слідства або вчиняв інші дії, спрямовані на перешкоджання досягненню цілей кримінального провадження.

Окрім цього, апеляційний суд бере до уваги інші характеризуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_8 , який в період з 2014 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області, має статус учасника бойових дій, відповідно до висновку військово-лікарської комісії, отримав тяжкі травми голови та хребта під час проходження служби, внаслідок чого є інвалідом 2 групи. Захисник підозрюваного зауважив, що ОСОБА_8 має ряд захворювань та йому необхідна медична допомога, яка в умовах слідчого ізолятора, надана бути не може.

Відтак, враховуючи обставини кримінального провадження, в якому підозрюється ОСОБА_8 , особу підозрюваного, який раніше не судимий, є особою з інвалідністю, наявність в нього постійного місця проживання, дружини та двох малолітніх дітей, колегія суддів апеляційного суду вважає, що застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є надмірно суворим, а тому до останнього доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього обов`язків, відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України.

Саме такий запобіжний захід зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає до задоволення, а оскаржувана ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової ухвали.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194, 309, 376, 404, 405, 407,419, 422 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчогосудді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 03 лютого 2025 року скасувати.

Клопотання старшого слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_11 про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Золотоноша, Черкаської області, громадянина України, українця, освіта повна загальна середня, інваліда 2 групи, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на підозрюваного ОСОБА_8 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи;

- утримувактися від спілкування з протерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Звільнити підозрюваного ОСОБА_8 з-під варти.

Копію ухвали невідкладно направити для виконання в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».

Виконання ухвали щодо засосування запобіжного заходу у вигляді цілобового домашнього арешту доручити Золотоніському районному відділу поліції ГУ Національної поліції в Черкаській області.

Строк дії ухвали визначити до 01 квітня 2025 року включно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуюча ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4