Постанова

від 26.02.2025 по справі 2-2288/11

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

26.02.25

22-ц/812/392/25

Провадження номер 22-ц/812/392/25

22-ц/812/417/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2025 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Локтіонової О. В.,

суддів: Крамаренко Т. В., Ямкової О. О.,

із секретарем судового засідання Травкіною В. Р.,

за участі:

представника ТОВ «Консалт Солюшенс» Теребухи К. І.,

представника боржника ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

представника боржника ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільнусправу №2-2288/11 заапеляційними скаргами ОСОБА_3 , яка подана через її представника ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , яка подана через його представника ОСОБА_2 , на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 січня 2025 року, постановлену о 15 год 10 хв під головуванням судді Сухаревич З. М. у приміщенні суду у м. Миколаєві, повний текст судового рішення складено 10 січня 2025 року, за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог

У червні 2023 року ТОВ «Консалт Солюшенс» звернулося до суду із зазначеною вище заявою, яку обґрунтовувало наступним.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 червня 2011 року з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 стягнуто в солідарному порядку на користь ПАТ «Ерсте Банк» заборгованість за кредитним договором №014/5865/2/14868 від 07 травня 2008 року у сумі 1467303,06 грн, що еквівалентно 184334,56 доларів США та по 910 грн судових витрат з кожного.

Ухвалою цього ж суду від 05 жовтня 2021 року замінено стягувача ПАТ «Фідобанк» на його правонаступника ТОВ «Консалт Солюшенс».

Заявник зазначав, що після отримання від ПАТ «Фідобанк» матеріалів кредитної справи, було встановлено відсутність оригіналу виконавчого листа №2-2288/11 щодо ОСОБА_1 та відсутність інформації про його пред`явлення до виконання.

За інформацією виконавчої служби на підставі виконавчого листа №2-2288/11 було відкрито виконавче провадження №52492501, яке 28 вересня 2018 року було завершено, а виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Однак відомості про повернення виконавчого документу стягувачу відсутні.

Отже, на думку заявника, є підстави вважати, що виконавчий документ був втрачений при пересилці.

Посилаючись на наведене, заявник просив, видати дублікат виконавчого листа №2-2288/10 щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у сумі1467303,26грн й судових витрат у сумі 910 грн, а також поновити строк пред`явлення його до виконання.

Позиція боржників у суді першої інстанції

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зазначали про неможливість задоволення заяви ТОВ «Консалт Солюшенс», посилаючись на те, що у заявника сплив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, а тому відсутнє право отримати дублікат виконавчого листа.

Також вони вказували на те, що у 2014 році борг було частково погашено за рахунок реалізації належного ОСОБА_3 майна, внаслідок чого кредитор списав решту боргу за кредитом.

У зв`язку з викладеним, на думку боржників, зобов`язання за кредитним договором були припинені, а тому відступлення права вимоги за кредитним договором на користь ТОВ «Консалт Солюшенс» відбулося помилково.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 січня 2025 року заяву ТОВ «Консалт Солюшенс» задоволено.

Поновлено строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва щодо боржника ОСОБА_1 у справі №2-2288/11 на підставі рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 червня 2011 року, ухваленого за позовом АТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Видано дублікат виконавчого листа, який видавався Заводським районним судом м. Миколаєва щодо боржника ОСОБА_1 у справі №2-2288/11 на підставі рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 червня 2011 року, ухваленого за позовом АТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором у сумі 1467303,06 грн та судових витрат у сумі по 910 грн з кожного.

Задовольняючи заяву ТОВ «Консалт Солюшенс», суд першої інстанції виходив із того, що наявні у справі відомості вказують на наявність підстав для задоволення заяви, бо докази свідчать, що виконавчий документ було втрачено, а стягувач не був належним чином повідомлений про повернення виконавчого документу органами державної виконавчої служби.

Що стосується доводів боржників про відсутність заборгованості, то суд вважав їх помилковими, оскільки списання банком за рахунок резерву безнадійної заборгованості за кредитами не є підставою для припинення вимог банку до позичальника.

Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги

Не погодившисьз ухвалоюсуду, ОСОБА_3 через свогопредставника ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення про відмову у задоволені заяви ТОВ «Консалт Солюшенс».

Обґрунтовуючи свою скаргу, ОСОБА_3 наполягала на тому, що 16 жовтня 2014 року відбулося списання суми застави по договору застави від 07 травня 2008 року та часткове погашення відсотків за кредитним договором на суму 6500 доларів США. У подальшому заборгованість була віднесена до простроченої та на підставі рішення Правління №97.3 від 24.10.2014 списана за рахунок резерву як безнадійна заборгованість, яка обліковується на балансових рахунках НОМЕР_1 . За такого зобов`язання за кредитним договором та як наслідок за договором поруки припинилися на підставі ст. 605 ЦК України.

ОСОБА_3 наголошувала на тому, що ТОВ «Консалт Солюшенс» набуло право вимоги за кредитним договором, зобов`язання за яким припинені ще у 2014 році, та без врахування сум погашення заборгованості.

ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 також подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ТОВ «Консалт Солюшенс» у задоволенні його заяви.

Апелянт вказував на відсутність підстав для видачі дублікату виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення, оскільки факт його втрати не доведено та відсутні поважні причини пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Також апелянт наполягав на тому заборгованість за кредитним договором була прощена первісним кредитором, а тому відсутні підстави для її стягнення.

Доводи інших учасників справи

Заявником ТОВ «Консалт Солюшенс» подано відзиви на апеляційні скарги боржників, у яких наголошено на тому, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційних скарг безпідставними.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

07 травня 2008 року між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №014/5865/2/14868 про надання кредиту в сумі 127840 доларів США строком до 06 травня 2018 року зі сплатою 13% річних для придбання нерухомості та іпотечний договір, за яким в іпотеку банку була передана розвантажувальна овочева база по АДРЕСА_1 , яка була придбана ОСОБА_3 у цей же день за 807000 грн.

Також 07 травня 2008 року між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №014/5865/2/14868/2.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 червня 2011 року з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 стягнуто в солідарному порядку на користь ПАТ «Ерсте Банк» заборгованість за кредитним договором №014/5865/2/14868 від 07 травня 2008 року у сумі 1467303,06 грн, що еквівалентно 184334,56 доларів США та по 910 грн судових витрат з кожного.

08липня 2011року Заводськимрайонним судомм.Миколаєва видановиконавчий листщодо боржника ОСОБА_1 про стягнення на користь ПАТ «Ерстебанк» з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором у сумі 1467303,06 грн та судових витрат у сумі 910 грн.

З СтатутуПАТ «Фідобанк»(ідентифікаційнийкод 14351016)(новаредакція)від 25.04.2014випливає,що 30жовтня 2013року напідставі рішенняЗагальних зборівакціонерів банку(протокол№68)був затвердженийпередавальний акт,у відповідностідо якогобанку булопередано усемайно,права таобов`язки ПАТ«Фідокомбанк» (ідентифікаційнийкод 34001693),зареєстрованого НБУ25.01.2006,реєстраційний номер303. ПАТ«Фідокомбанк» бувправонаступником праві зобов`язань АКБ«Престиж»,створеного уформі відкритогоакціонерного товариства, ВАТ«Ерсте Банк»та ПАТ«Ерсте Банк».Внаслідок цьогоБанк єтакож правонаступникомвсіх правта обов`язків АКБ «Престиж», створеного у формі відкритого акціонерного товариства, ВАТ «Ерсте Банк», ПАТ «Ерсте Банк» та ПАТ «Фідокомбанк».

З протоколу№1312від 10.10.2014засідання Кредитногокомітету випливає,що ОСОБА_3 було дозволенодобровільно реалізуватизаставне майноза ціноюне меншеніж 6500доларів США.Гроші маютьбути спрямованіна погашеннязаборгованості закредитним договором№014/5865/2/14868від 07травня 2008року (пункт1).Після виконаннявказаного визнатизаборгованість покредиту танарахованим доходам за кредитним договором №014/5865/2/14868 від 07.05.2008 безнадійними до повернення. Списати за рахунок сформованого резерву заборгованість по кредиту та нарахованим доходам, які визнані безнадійними згідно з даним рішенням. Після виконання пункту 1 рішення уповноважити ОСОБА_5 підготувати і підписати наступні документи: повідомлення (лист) про припинення обтяження речового права на нерухоме майно і припинення іпотеки; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (стосовно іншого речового права); заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (стосовно обтяження речового права).

Згідно з актом моніторингу співробітника Банку від 11.07.2014 стан предмета іпотеки розвантажувальної овочевої бази по АДРЕСА_1 є незадовільним. Вона зруйнована на 80%.

Згідно зквитанцією №238022753від 16.10.2014 ОСОБА_3 сплатила ПАТ«Фідобанк» напогашення кредиту6500доларів США по протоколу №1312 від 10.10.2014.

З витягу з протоколу засідання Правління ПАТ «Фідобанк» №97 від 24.10.2014 вбачається, що Правління затвердило рішення Кредитного комітету №1312 від 10.10.2014. Після виконання пункту 1 рішення Кредитного комітету, визначити заборгованість по кредиту та нарахованим доходам по кредитному договору №014/5865/2/14868 від 07.05.2008 позичальника ОСОБА_3 безнадійною до повернення, списати за рахунок сформованого резерву заборгованість за кредитом та нарахованими доходами, які визнані безнадійними згідно з даним рішенням.

06листопада 2014року представникПАТ «Фідобанк»Курник В.О.звернувся доприватного нотаріусаЖовтневого районногонотаріального округуМиколаївської областіСапеги О.П.з заявоюпро зняттязаборони відчуження,реєстрацію припиненняобтяження речовогоправа таприпинення іпотекищодо об`єкта: розвантажувальної овочевої бази по АДРЕСА_1 .

06 листопада 2014 року ОСОБА_3 продала вказану овочеву базу за 84185 грн ТОВ «Папір трейд».

03 лютого 2021 року між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «Консалт Солюшенс» укладено договір №GL1N019277_205/1 про відступлення прав вимоги, за умовами якого заявник набув право вимоги за кредитним договором №014/5865/2/14868 від 07.05.2008 та договором поруки №014/5865/2/14868/2 від 07.05.2008.

Заборгованість за кредитним договором на дату підписання договору відступлення права вимоги становила 159218,65 доларів США.

Згідно з актом приймання-передачі оригіналів документів до договору відступлення прав вимоги №GL1N019277_205/1 ПАТ «Фідобанк» 03 лютого 2021 року передав ТОВ «Консалт Солюшенс» кредитну справу ОСОБА_3 , у тому числі кредитний договір, договір поруки та матеріали претензійно-позовної роботи.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 05 жовтня 2021 року у справі № 2-2288/11 замінено сторону стягувача ПАТ «Фідобанк» на ТОВ «Консалт Солюшенс».

31січня 2022року приватнимвиконавцем ХимичемО.М.відкрито виконавчепровадження №68406484з примусовоговиконання виконавчоголиста №2-2288/11,виданого 08липня 2011року Заводськимрайонним судом м.Миколаєва щодо боржника ОСОБА_3 , про стягнення боргу на користь ТОВ «Консалт Солюшенс» у розмірі 1 468 213,06 грн.

З постанов Корабельного ВДВС м.Миколаєва від 04.10.2016 та 28.09.2018 вбачається, що державним виконавцем на підставі заяви стягувача ПАТ «Фідобанк» від 04 жовтня 2016 року у цей же день було відкрито виконавче провадження №52492501 щодо боржника ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором солідарно з ОСОБА_3 у сумі 1467303, 06 грн та судових витрат у сумі 910 грн. 28 вересня 2018 року державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність майна, на яке можна звернути стягнення).

З супровідного листа випливає, що ця постанова мала бути направлена державним виконавцем до ПАТ «Фідобанк», який розташований у м.Миколаєві по вул.Фалеєвскій, 91-а, та ОСОБА_1 за місцем його проживання.

Інформація про отримання стягувачем постанови державного виконавця від 28.09.2018 у матеріалах справи відсутня.

За інформацією Фонда гарантування вкладів фізичних осіб від 02.06.2023, на адресу для листування Фонду та/або ПАТ «Фідобанк» постанова державного виконавця у виконавчому провадженні №52492501 про повернення виконавчого документа та оригінал виконавчого листа №2-2288/11 не надходили.

З листів Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Корабельного відділу ДВС у місті Миколаєві вбачається, що станом на 24 травня 2023 року виконавчий лист у справі № 2-2288/11 щодо ОСОБА_1 на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби Миколаївської області не перебуває. Корабельний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві ПМУ МЮ (м. Одеса) здійснював виконавче провадження №52492501 з виконання виконавчого листа №2-2288/11, боржником за яким є ОСОБА_1 , в межах якого 28 вересня 2018 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ПАТ «Фідобанк» за адресою: м. Миколаїв, вул. Фалеєвська, 91-а, на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», оригінал якого або його копії у виконавчій службі відсутні. Також відсутні й відомості про отримання зазначеним вище адресатом поштового відправлення у зв`язку із знищенням матеріалів виконавчого провадження та реєстрів відправлення поштової кореспонденції.

Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування

Згідно з вимогами статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, відзиви, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999 р., який діяв до 05.10.2016 р., виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; 2) виконання рішень комісій по трудових спорах з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; 3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Статті 11, 12 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02.06.2016 р., який діє з 05.10.2016 р. регламентують, що строки у виконавчому провадженні це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню з наступного дня після його прийняття. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Пункт 5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ визначає, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно довимогст.433, 442ЦПК Україниуразі пропускустроку дляпред`явленнявиконавчого документадо виконанняз причин,визнаних судомповажними,пропущений строкможе бутипоновлено.Заява пропоновлення пропущеногостроку дляпред`явленнявиконавчого документа,виданого судом,подається досуду,який розглядавсправу яксуд першоїінстанції.Заява розглядаєтьсяу судовомузасіданні зповідомленням учасниківсправи.Їх неявкане єперешкодою длявирішення питанняпро поновленняпропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Згідно зп.17.4РозділуХІІІ«Перехідні положення»ЦПКУкраїни у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Велика Палата Верховного Суду у правовому висновку, викладеному у постанові від 21 серпня 2019 року у справі №2-836/11 (провадження №14-308цс19), зазначила, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (пункт 47).

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які, у свою чергу, оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії, та підтверджені належними доказами.

Відповідно до статей 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У справі, яка переглядається, встановлено, що рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 червня 2011 року з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ерстебанк» стягнуто у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором у сумі 1467303,06 грн та судові витрати у сумі по 910 грн з кожного.

08 липня 2011 року Заводським районним судом м. Миколаєва було видано виконавчий лист щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у сумі 1467303,06 грн та судових витрат у сумі 910 грн.

Вказаний виконавчий лист останній раз пред`являвся до виконання ПАТ «Фідобанк», яке є правонаступником ПАТ «Ерсте Банк», 04 жовтня 2016 року.

Він виконувався Корабельним ВДВС м.Миколаєва до 28 вересня 2018 року, а потім відповідно до постанови був повернутий стягувачу.

Проте, дані про отримання виконавчого документа стягувачем відсутні.

03 лютого 2021 року ТОВ «Консалт Солюшенс» набуло право вимоги за кредитним договором та договором поруки до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Виходячи з відповіді Корабельного ВДВС м.Миколаєва від 12.06.2023, ТОВ «Консалт Солюшенс» у червні 2023 року дізналося про те, що виконавчий документ щодо боржника ОСОБА_1 був повернутий стягувачу ПАТ «Фідобанк», який його згідно з переданими від нього документами по кредитній справі не отримував.

Задовольняючи заявуТОВ «КонсалтСолюшенс» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання, суд першої інстанції виходив із того, що наявні у справі відомості вказують на те, що виконавчий документ щодо боржника ОСОБА_1 було втрачено, а стягувач не був належним чином повідомлений про повернення виконавчого документу органами державної виконавчої служби, що є поважною причиною для поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа щодо ОСОБА_1 .

Що стосується доводів боржників про відсутність заборгованості, то суд першої інстанції вважав їх помилковими, оскільки списання банком за рахунок резерву безнадійної заборгованості за кредитами не є підставою для припинення вимог банку до позичальника.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Вищенаведені докази свідчать про те, що виконавчий документ щодо ОСОБА_1 був втрачений, оскільки, як стверджує Корабельний ВДВС м. Миколаєва, він надіслав стягувачу його за місцем розташування ПАТ «Фідобанк» у м.Миколаєві, тоді як місцезнаходженням банку згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було м.Київ вул.Червоноармійська, 10. Докази отримання виконавчого листа стягувачем відсутні.

Отже, за такого, Банк не був обізнаний про те, що поданий ним виконавчий документ не перебуває на виконанні і був втрачений.

Про вказаний факт новий стягувач ТОВ «Консалт Солюшенс» довідався у червні 2023 року і в цьому ж місяці звернувся до суду з заявою, яка розглядається судом.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає правильним висновок суду про задоволення вимог заяви ТОВ «Консалт Солюшенс».

Також колегіясуддів згодназ висновкомсуду проте,що зобов`язання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за кредитнимдоговором неприпинилися,бо відповіднодо п.7постанови ПравлінняНБУ №172від 01.06.2011 «Про затвердження Порядку відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву», яка діяла до 01.12.2015, відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента. Банк зобов`язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Згідно зістаттею 375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_1 підлягають залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, бо воно є законним та обгрунтованим.

Керуючись ст.374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_3 , яка подана через її представника ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , яка подана через його представника ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 січня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбаченихст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О. В. Локтіонова

Судді Т. В. Крамаренко

О. О. Ямкова

Повне судове рішення складено 27 лютого 2025 року.