Рішення

від 26.02.2025 по справі 513/552/24

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/552/24

Провадження № 2/513/72/25

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2025 року Саратський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Миргород В.С.,

при секретарі судового засідання Аркуші І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, суд, -

В С Т А Н О В И В:

26 квітня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ОСОБА_4 визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини. Позовні вимоги обґрунтував таким.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 . Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,70 га, в межах Фараонівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер: 5124587200:01:001:0072. За життя 05 листопада 2018 року ОСОБА_5 склала заповіт, який був посвідчений приватним нотаріусом Саратського районного нотаріального округу Сулаковим І.І., зареєстрований у реєстрі за № 1443 та яким остання заповідала належну їй на день смерті земельну ділянку позивачу у справі ОСОБА_1 . На день відкриття спадщини спадкодавець проживала за адресою: АДРЕСА_1 , разом із нею були зареєстровані: матір ОСОБА_4 , син ОСОБА_2 та син ОСОБА_3 25 липня 2023 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Сулакова І.І. з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 . Однак, нотаріусом позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через пропуск шестимісячного строку для прийняття спадщини. Позивач зазначає, що ним пропущено строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки не знав про існування заповіту, залишеного спадкодавцем. Враховуючи викладене, просить суд визнати поважною причину пропуску строку для прийняття спадщини та надати додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю у два місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Ухвалою суду від 03 червня 2024 року провадження у справі було відкрито в загальному порядку та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 28.11.2024підготовче засідання закрито, справу призначено до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про дату, місце та час розгляду справи, направив заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання про що свідчить отримані ними повідомлення про вручення поштового відправлення засвідчені власноручним підписом.

У відповідності до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належним чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року. В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні у матеріалах справи документи та матеріали нотаріальної справи №200/2023, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги, підлягають задоволенню з огляду таке.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Статтями 15, 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області померла ОСОБА_5 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00040665868 від виданим Саратським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про що 01 червня 2022 року зроблено відповідний актовий запис про смерть №261.

Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Фараонівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, площею 3,70 га, з кадастровим номером: 5124587200:01:001:0072.

Згідно з статті 1220 Цивільного кодексу спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Під відкриттям спадщини розуміється настання певних юридичних фактів, зумовлюють виникнення спадкових правовідносин.

При цьому як юридичний факт відкриття спадщини характеризується двома параметрами: (1) часом відкриття; (2) місцем відкриття. Час відкриття спадщини має важливе значення, оскільки на час відкриття спадщини визначаються, зокрема: склад спадщини; коло спадкоємців; матеріальний закон, який буде застосовуватись до спадкових відносин.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. При цьому, необхідно мати на увазі, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном з використанням способів, визначених у гл. 29 ЦК України.

За життя 05 листопада 2018 року ОСОБА_5 склала заповіт, який був посвідчений приватним нотаріусом Саратського районного нотаріального округу Сулаковим І.І., зареєстрований у реєстрі за №2192, та яким належну їй на час смерті земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Фараонівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, площею 3,70 га, кадастровий номер: 5124587200:01:001:0072 заповіла позивачу у справі ОСОБА_1 .

Згідно з довідкою, виданою Петропавлівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області від 18 липня 2023 року № 583, ОСОБА_5 на день відкриття спадщини 29 травня 2022 року була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , разом із нею були зареєстровані: матір ОСОБА_4 , син ОСОБА_2 та син ОСОБА_3

25 липня 2023 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Сулакова І.І. з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 та цього ж дня заведена спадкова справа №200/2023.

Як вбачається з копії спадкової справи №200/2023, з заявою про прийняття спадщини за заповітом звернувся позивач у справі. Інші спадкоємці заяв про прийняття спадщини не подавали.

Постановою від 25 липня 2024 року приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулакова І.І., позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 за пропуску встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Як на поважність причини пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини позивачка посилається на необізнаність у наявності заповіту.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат» в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 7, 209, 188, 214 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 283/8882 (чинних на час виникнення спірних правовідносин), довідки про заповіти (про наявність заповіту, його зміст та ін.) видаються особам, щодо яких було складено заповіт, а також органам, переліченим в абзаці третьому пункту 7, та спадкоємцям за законом тільки після смерті заповідача за умови подання свідоцтва про його смерть. При підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування відповідних доказів перевіряє: факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, наявність та чинність спадкового договору, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво; перевіряє коло осіб, які мають право на обов`язкову частку в спадщині. Нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Отже, Закон пов`язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

Суд вважає, що ОСОБА_1 був необізнаний про наявність заповіту, складеного на його користь, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_5 не заводилася, й відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом та доходить до висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

У разі пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, може бути встановлено додатковий строк для її прийняття з наступних підстав: за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину; на підставі судового рішення про встановлення додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 наведено причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому наявні підстави для встановлення йому додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 і слід визначити строк у межах передбаченого законом загального терміну шести місяців і таким достатнім строком є два місяці, перебіг яких рахується після набрання рішенням законної сили.

Керуючись ст. 12, 13, 77, 81, 211, 259, 247, 263-265, 268 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області терміном два місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://st.od.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 26.02.2025 року.

Суддя В. С. Миргород