Рішення

від 27.02.2025 по справі 140/13300/24

НЕ ВКАЗАНО

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року ЛуцькСправа № 140/13300/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Палетс» до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинь Палетс» (далі ТзОВ «Волинь Палетс», позивач) (з врахуванням нової редакції позовної заяви, поданої на виконання вимог ухвали суду від 19.11.2024 про залишення позовної заяви без руху) звернулось з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач, Відділ державного нагляду (контролю) у Волинській області) про визнання протиправною та скасування постанови від 14.10.2024 №ПШ038335 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийнятої відповідачем постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн за порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Зокрема, позивач вказує на те, що законодавством чітко визначено, що водій має мати при собі або картку водія або роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, натомість контролюючи органом не враховано, що картка водія була наявна у водія під час здійснення перевірки (а.с.1-3).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) (а.с.34).

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 05.12.2024 заперечив проти задоволення позову. Зокрема, зазначив, що 16.09.2024 посадовою особою відповідача на підставі направлення на рейдову перевірку №НР001445 та тижневого графіка перевірок проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт щодо ТзОВ «Волинь Палетс». Водієм для перевірки було надано посвідчення водія, реєстраційні документи на транспортний засіб (далі т/з), товарно-транспортну накладну (далі ТТН), картку водія. Під час зазначеної перевірки було виявлено, що т/з Вольво, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом Шміц, реєстраційний номер НОМЕР_2 , перевозився вантаж за відсутності у водія на момент перевірки роздруківки даних роботи тахографа щодо водія Савчука Миколи за 31.08.2024, 01.04.2024, 08.09.2024, 09.09.2024, особиста картка водія за вказані дні не використовувалась (що означає її відсутність), що зафіксовано в Акті №037229 від 16.09.2024.

З приводу вказаного порушення наголошує, що водій повинен на місці здійснення контролю пред`явити ті документи, які від нього вимагаються. Окрім того наголошує, що можливість встановити посадовою особою Укртрансбезпеки дотримання чи порушення водієм транспортного засобу режимів праці та відпочинку водія можливе лише за наявності особистої картки водія у слоті тахографа з початку здійснення ним руху транспортного засобу та до його завершення. Невикористання в тахографі карти водія автоматично тягне за собою неможливість зробити свою власну роздруківку даних роботи тахографа. Тобто картка є документом європейського зразка, який видається тільки особисто водієві і є його власністю. Вся інформація про водія вноситься в європейську базу даних ТАСНОnet, і водій отримує індивідуальний номер карти, яка має офіційний статус як в Україні, так і в країнах Європейського Союзу. Цей прилад контролює роботу водія, фіксує години роботи і відпочинку. Без картки водія неможливо встановити його режим праці та відпочинку. Особиста карта водія потрібна, щоб користуватися цифровим тахографом, що встановлений у транспортному засобі, який виконує перевезення вантажів з метою фіксування інформації про режим праці та відпочинку водія. За відсутності у слоті тахографа особистої картки водія, інформація про режим праці та відпочинку водія не буде фіксуватися і роздруківки режиму праці та відпочинку водія теж не буде за певний період, а отже і порушуватимуться чинні вимоги законодавства у сфері автомобільного транспорту.

Крім того, відповідач зауважує, що факт невикористання особистої картки водієм ОСОБА_1 у вказані інспектором дні, підтверджено особисто, що зафіксовано відеозаписом перевірки.

З наведених підстав просив в задоволенні позову відмовити (а.с.38-35).

У відповіді на відзив від 09.12.2024 представник позивача заперечив доводи представника Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області з підстав протиправності винесення оскаржуваної постанови та, з посиланням на судову практику щодо аналогічних правовідносин, просив позов задовольнити (а.с.59-67).

У запереченнях на відповідь на відзив від 16.12.2024 представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову з підстав аналогічно тим, що викладені у відзиві на позовну заяву (а.с.71-76).

У додаткових поясненнях від 20.12.2024 представник позивача, посилаючись на обставини, зазначені в позовній заяві, просив позов задовольнити (а.с.81-88).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

16.09.2024 контролюючими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті, відповідно до направлення на перевірку від 13.09.2024 №001445 на 127 км а/д Н-22 була проведена рейдова перевірка (перевірка на дорозі) транспортних засобів, якими здійснюються перевезення пасажирів та вантажів, а саме транспортного засобу марки «Schmitz», державний номерний знак НОМЕР_3 за керування громадянина ОСОБА_1 .

Під час перевірки встановлено порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутність на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія ОСОБА_1 , про що відображено у акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт №037229 від 16.09.2024, який підписано водієм ОСОБА_1 без зауважень та заперечень.

Вказаний акт було направлено позивачеві разом із повідомленням від 19.09.2024 про призначення розгляду адміністративної справи на 14.10.2024.

За результатом розгляду цієї справи відповідачем 14.10.2024 винесено постанову №ПШ 038335 про застосування до ТзОА «Волинь Палетс» адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у розмірі 17000 грн.

Не погоджуючи з вказаною постановою, позивач звернувся до суду за захистом своїм прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті (Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103)

Відповідно до підпункту 15, 27 пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, передбачена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ).

Згідно з статті 5 Закону №2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України (стаття 6 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

При здійсненні міжнародних перевезень вантажів, водій, перевізник мають дотримуватись статті 53 Закон №2344-ІІІ яка встановлює вимоги по організації міжнародних перевезень пасажирів і вантажів.

Відповідно до частини третьої статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» при виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж.

У транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої тахографи (частина сьома статті 53 цього Закону).

Згідно з частиною восьмою статті 53 вказаного Закону водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Таким чином, автомобільні перевізники мають обов`язок забезпечити, а водії пред`явити особам, які здійснюють контроль за дотриманням законодавства про автомобільний транспорт, документи, на підставі яких здійснюються міжнародні перевезення. Крім того, на водіїв покладається обов`язок допускати до перевірки тахографів посадових осіб Укртрансбезпеки, надавати їм тахокарти, а також у разі, якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздрукувати інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010, картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР).

Пунктом 3.3 розділу ІІІ цієї Інструкції передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до пункту 3.5 розділу ІІІ зазначеної Інструкції перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Окрім цього, 11.10.2005 набув чинності Закон України №2819-IV від 07.09.2005 «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)».

20.12.2010 набрала чинності Поправка №6 до ЄУТР у частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт - надання Бланка підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Отже, норми ЄУТР розмежовують такі документи як «реєстраційний листок» та «роздруківка».

Крім того, частиною 8 статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія це тахокарти, які використовуються в аналоговому тахографі. У свою чергу, для цифрових тахографів не використовуються щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія; для цього приладу необхідно використовувати карту водія, роздруківку на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія.

Таким чином, положеннями спеціального закону покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а водія пред`явлення для перевірки відповідних документів та додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт при здійсненні міжнародних перевезень (зокрема встановлено обов`язок водіїв роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв).

Відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, застосовується штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що долучені до матеріалів адміністративного позову документи не свідчать про пред`явлення роздруківки на паперовому носії з інформацією про роботу та відпочинок водія на момент складання акта про проведення перевірки, а також дотримання усіх вимог.

Таким чином, всупереч зазначених вище норм, позивач, який є перевізником в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт», не забезпечив водія роздруківкою на паперовому носії з інформацією про роботу та відпочинок водія.

Крім цього, виявлене правопорушення є похідним від обов`язку перевізника забезпечити водія усіма необхідними документами для здійснення перевезення вантажів.

Цей обов`язок встановлений пункту 3.5 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385.

Суд звертає увагу на те, що відсутність роздруківки на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водіїв обумовлюється невикористанням водієм наявної у нього картки водія, тобто картки контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначеної для використання в цифровому тахографі. Так, водій зобов`язаний вставляти картку водія у слот тахографа та активувати її перед початком кожної поїздки шляхом підтвердження інформації про особу водія, часу та країни, а у разі перетину кордону додавати дані про країну. У такому випадку тахограф фіксує відомості про здійснення водієм перевезення із фіксуванням часу руху та стоянки, швидкості, відстані, обертів шасі. Відтак, використання водієм своєї картки під час поїздки надає можливість роздруковувати на паперовому носії інформацію про його роботу та відпочинок. Водночас, у разі незастосування водієм картки перед початком поїздки та під час руху (не встановлення її у слот та відсутність активації) тахограф фіксує рух транспортного засобу без водія, що унеможливлює отримання інформації про роботу конкретного водія як протягом поточної, так і під час попередніх поїздок.

Відтак, за відсутності необхідних документів, зокрема, у даному випадку особистої картки водія у контрольному пристрої (цифровому тахографі) протягом відповідного проміжку часу, а також роздруківки даних роботи цифрового тахографа за відповідний період, до перевізника міг бути застосований адміністративно-господарський штраф на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону.

При цьому, суд звертає увагу, що в графі акту про проведення перевірки «Пояснення водія про причини порушень» водієм ОСОБА_1 зазначено «згідний».

У постанові від 29.01.2020 у справі 814/1460/16 Верховний Суд сформулював висновок, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто на момент їх вчинення.

Як встановлено з акту перевірки від 12.08.2023 №021018, що під час здійснення перевезення вантажу у водія вказані документи були відсутні. Тобто, посадовими особами Укртрансбезпеки констатовано відсутність документів, визначених статті 48 Закону №2344-ІІІ.

Так, відповідно до матеріалів справи, водій, який кермував транспортним засобом здійснював перевезення вантажу не встановивши у слот цифрового тахографа особисту картку водія, що унеможливило здійснення роздруківки даних роботи цифрового тахографа.

Суд наголошує, що доводи представника позивача фактично зводяться до того, що під час перевірки у водія при собі було наявна особиста картка водія.

Разом з тим, вищезазначене спростовується наявними матеріалами справи.

Так, відповідно до долучених до відзиву матеріалів рейдової перевірки, водієм під час здійснення цієї перевірки було надано лише посвідчення водія, товарно-транспортну накладну та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

При цьому акт перевірки не містить будь-яких заперечень водія з приводу його змісту та вказівки про те, що особиста картка водія на момент перевірки була наявна.

Суд звертає увагу на те, що надання відповідних документів контролюючим органом є обов`язком водія.

Окрім того, суд зауважує, що наявність особистої картки водія, яка не вставлена в цифровий тахограф, а вказане підтверджується інформацією про зчитування картки, не звільняє автомобільного перевізника від обов`язку згідно Інструкції №385 мати при собі роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Так, виготовлення роздруківки даних роботи цифрового тахографа, яким був обладнаний автомобіль на момент перевірки, є неможливим без використання в слоті такого тахографа особистої карти цього водія.

Отже, на момент перевірки водій ОСОБА_1 був зобов`язаний надати перевіряючим свою особисту картку водія і роздруківку даних цифрового тахографа автомобіля.

Оскільки на момент перевірки водій не надавав контролюючому органу а ні діючої картки водія, що у свою чергу виключало і наявність відповідної роздруківки з такого тахографу на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок такого водія, то вказаний обов`язок не було виконано, що, в свою чергу, вірно було кваліфіковано як правопорушення, передбачене абз.3 ч.1 статті 60 Закону 2344-ІІІ, а саме: перевезення вантажів за відсутності документів, передбачених статтею 48 Закону 2344-ІІІ.

Згідно частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини другої статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на зазначене, оскільки відсутність у перевізника на час перевірки окремих документів, які є обов`язковими для здійснення перевезень транспортним засобом, обладнаним тахографом, не спростована належними доказами і протилежне суду не доведено, орган державного контролю діяв у межах, у спосіб та на підставі повноважень, визначених чинним законодавством.

На підставі вищевикладених обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Зважаючи на вимоги статті 139 КАС України, а також з урахуванням ухвалення рішення в інтересах відповідача, сума сплаченого позивачем судового збору відшкодуванню не підлягає. Про наявність інших судових витрат сторонами не повідомлено.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Палетс» (45001, Волинська область, Ковельський район, місто Ковель, вулиця Театральна, будинок 15, код ЄДРПОУ 44113911) до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби з безпеки на транспорті (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Підгаєцька, 3, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. Л. Шепелюк