Рішення

від 27.02.2025 по справі 300/5604/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2025 р. справа № 300/5604/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Яремчанської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

Лісодід Олег Валентинович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Яремчанської міської ради, в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Яремчанської міської ради від 25.06.2024 року № 77 в частині відмови внутрішньо переміщеній особі, зазначеній у додатку до рішення (№ п/п 3), а саме ОСОБА_1 , в наданні статусу особи, яка проживає на території гірського населеного пункту та у видачі посвідчення встановленого зразка.

-зобов`язати Виконавчий комітет Яремчанської міської ради видати ОСОБА_1 , посвідчення громадянина, який проживає на території гірського населеного пункту відповідно до Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" та Положення про порядок видачі посвідчення громадянина, який проживає, працює (навчається) на території гірського населеного пункту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 345 від 19.03.1996 року;

Позовні вимоги мотивовані протиправним рішенням Виконавчого комітету Яремчанської міської ради від 25.06.2024 року № 77 в частині відмови внутрішньо переміщеній особі, зазначеній у додатку до рішення (№ п/п 3), а саме ОСОБА_1 , в наданні статусу особи, яка проживає на території гірського населеного пункту та у видачі посвідчення встановленого зразка.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.07.2024 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Копію вищезазначеної ухвали та позовної заяви з додатками відповідач отримав 19.07.2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Однак, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення на підставі наведених доказів учасників справи, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що з квітня 2022 року ОСОБА_1 постійно мешкає за вказаною адресою в м. Яремче, Надвірнянського району, Івано-Франківської області . Місце проживання у вказаному населеному пункті підтверджено довідкою ВПО № 2618-7500090152, яка видана 19.04.2022 року УСЗН ВК Яремчанської міської ради та визначає фактичне місце проживання фізичної особи.

У травні 2024 року позивач зверталася до відповідача з заявою про видачу посвідчення громадянина, який проживає на території гірського населеного пункту. Відповідач , своїм рішенням № 77 від 25.06.2024 року , відмовив позивачу у видачі посвідчення, з посиланням на те, що вона є внутрішньо переміщеною особою з зареєстрованого місця проживання на тимчасово окупованій території України і таким чином ніби то тимчасово проживаю у гірському населеному пункті .

У рішенні відповідач посилається на п. 7 постанови КМУ № 345 від 19.03.1996 року , в якому надається перелік осіб які мають право на отримання посвідчення це фізичні особи які проживають, працюють або навчаються у гірському населеному пункті, і на думку відповідача , якщо в цьому переліку відсутнє посилання на внутрішньо переміщених осіб , то немає підстав для видачі посвідчення.

Відповідач посилається , як на підставу для відмови у видачі посвідчення, на відсутність змін у постанові КМУ № 345 які надавали можливість отримання гірського посвідчення на підставі довідки ВПО.

3 таким рішенням позивач не погоджується, вважаючи дії виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, які полягають у прийнятті рішення № 77 від 25.06.2024 року відповідно до якого відмовлено в наданні статусу особи, яка проживає на території гірського населеного пункту та видачі посвідчення встановленого зразка неправомірними, звернулась до суду з відповідним адміністративним позовом.

З фактичних обставин справи вбачається, що спірні правовідносини врегульовано зокремаЗаконом України від 15.02.1995 за № 56/95-ВРПро статус гірських населених пунктів в УкраїнітаЗаконом України від 20.10.2014 № 1706-VIIПро забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб(в редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Закон № 56/95-ВРвстановлює критерії, за якими населені пункти набувають статусу гірських, визначає основні засади державної політики щодо розвитку гірських населених пунктів та гарантії соціального захисту громадян, що у них проживають, працюють або навчаються.

До гірських населених пунктів належать міста, селища міського типу, селища, сільські населені пункти, які розташовані у гірській місцевості, мають недостатньо розвинуті сферу застосування праці та систему соціально-побутового обслуговування, обмежену транспортну доступність (стаття 1 Закону № 56/95-ВР).

Відповідно достатті 2 Закону № 56/95-ВРперелік населених пунктів, яким надається статус гірських, затверджується Кабінетом Міністрів України.

На виконанняпостанови Верховної Ради України від 15.02.1995 № 57 "Про порядок введення в дію Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні"Кабінет Міністрів України постановою від 11.08.1995 № 647затвердив перелік населених пунктів, яким надається статус гірських, до якого включено місто Яремче, Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Згідностатті 5 Закону № 56/95-ВРстатус особи, яка проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, надається громадянам, що постійно проживають, постійно працюють або навчаються на денних відділеннях навчальнихзакладів у цьому населеному пункті, про що громадянам виконавчим органом відповідної місцевої ради видається посвідчення встановленого зразка.

У разі, коли підприємство, установа, організація розташовані за межами населеного пункту, якому надано статус гірського, але мають філії, представництва, відділення, інші відокремлені підрозділи і робочі місця в населених пунктах, що мають статус гірських, на працівників, які постійно в них працюють, поширюється статус особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського.

Посвідчення видається також окремим громадянам інших населених пунктів та тим, які проживають за межами населених пунктів, умови проживання яких відповідають критеріям, передбаченим устатті 1 цього Закону, а також громадянам, які постійно працюють або несуть службу на лісогосподарських підприємствах, гідрометеорологічних станціях, заставах, обсерваторіях, інших об`єктах, що розташовані поза межами населених пунктів в місцевостях, що відповідають критеріям, передбаченим устатті 1 цього Закону.

Рішення виконавчого органу місцевої ради про відмову у наданні (припиненні) громадянинові статусу особи, яка проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, може бути оскаржено до суду в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Пільги громадянам, яким надано статус особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського визначеністаттею 6 Закону № 56/95-ВР.

Суд зазначає, щоЗакон № 56/95-ВРвстановлює гарантії соціального захисту громадян, які проживають, працюють або навчаються на території населеного пункту, якому надано статус гірського, та не визначає обмежень за професійною ознакою чи видами соціального захисту. Вказаний Закон спрямований виключно на підтримку населення, яке проживає і працює у гірській місцевості, шляхом формування системи матеріальної підтримки осіб та стимулювання розвитку гірських населених пунктів.

Відповідно доЗакону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні"Кабінет Міністрів України постановою № 345 від 19.03.1996затвердив Положення про порядок видачі посвідчення громадянина, який проживає, працює (навчається) на території гірського населеного пункту.

Це Положення регулює правила видачі посвідчення громадянина (громадянки), який (яка) проживає, працює (навчається) на території населеного пункту, якому в установленому порядку надано статус гірського. Посвідчення є документом, який підтверджує, що громадянину (громадянці) надано статус особи, яка проживає, працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, на підставі якого надаються пільги, встановлені статтями3і6 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні (пункти 1, 2).

Згідно пунктом 4 Положення № 345 посвідчення видаються громадянам відповідними місцевими державними адміністраціями та виконавчими органами місцевої ради.

Відповідно до пунктом 7 Положення № 345 посвідчення видаються таким категоріям громадян:

а) особам, які постійно проживають на території населених пунктів, яким надано статус гірських;

б) особам, які постійно працюють на території населених пунктів, яким надано статус гірських (у тому числі працівникам, які постійно працюють у філіях, представництвах, відділеннях, інших відокремлених підрозділах і на робочих місцях в населених пунктах, що мають статус гірських, у разі коли підприємство, установа, організація розташовані за межами населеного пункту, якому надано статус гірського);

в) особам, які навчаються на денних відділеннях навчальних закладів, розташованих у населених пунктах, яким надано статус гірських;

г) окремим громадянам інших населених пунктів та тим, які проживають за межами населених пунктів і умови проживання яких відповідають критеріям, передбаченим устатті 1 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні", а також громадянам, які постійно працюють або несуть службу на лісогосподарських підприємствах, гідрометеорологічних станціях, заставах, в обсерваторіях та на інших об`єктах, розташованих поза межами населених пунктів у місцевостях, що відповідають критеріям, передбаченим устатті 1 зазначеного Закону.

Відповідно до пункту 8 Положення № 345 посвідчення видаються на підставі паспорта громадянина України, свідоцтва про народження (для осіб у віці до 16 років), посвідки на проживання в Україні (для іноземних громадян та осіб без громадянства), і таких документів:

а) громадянам, які постійно проживають у гірському населеному пункті (у тому числі дітям), - довідки про постійне проживання у гірському населеному пункті, виданої уповноваженим органом;

б) громадянам, які постійно працюють у гірському населеному пункті, - довідки з місця роботи;

в) громадянам, які навчаються на денних відділеннях навчальних закладів, розташованих у гірському населеному пункті, - довідки навчального закладу.

Разом із зазначеними документами громадяни (крім осіб у віці до 16 років) подають дві фотокартки розміром 30 х 40 міліметрів.

Згідно пунктом 10 Положення № 345 дія посвідчення припиняється за рішенням органу, який його видав, у разі:

а) зміни громадянином місця постійного проживання та/або постійного місця роботи у гірському населеному пункті;

б) зміни умов постійного проживання громадянина (підпункт "г" пункту 7 цього Положення);

в) закінчення навчання на денному відділенні навчального закладу, розташованого у гірському населеному пункті.

Посвідчення, дію якого припинено, підлягає вилученню органом, який прийняв таке рішення.

Суд зазначає, що Закон УкраїниПро забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осібвід 20.10.2014 № 1706-VII, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно достатті 1 Закону № 1706-VIIвнутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цьогоЗаконувизнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Згідно з приписами частини першої-третьоїстатті 4 Закону № 1706-VIIфакт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбаченихстаттею 12 цього Закону.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені встатті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених устатті 1 цього Закону(частина першастатті 5 Закону № 1706-VII).

Так, Президентом України 24 лютого 2022 року прийнято Указ №64/2022Про введення воєнного стану в Україні. Відповідно до пункту 1 Указу№64/2022 воєнний стан діє з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, якийУказами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 22.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022 було продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 серпня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб та з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженимЗаконом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX, Указом від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженимЗаконом України від 2 травня 2023 року № 3057-IX, та Указом від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженимЗаконом України від 27 липня 2023 року № 3275-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб відповідно.

На затвердження даних указів Верховною Радою України прийнято відповідні закони.

Статтею 1 Закону УкраїниПро правовий режим воєнного станувід 12.05.2015 № 389-VІІІ визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Окрім того, частиною 3статті 7 Закону №1706-VIIвстановлено, що громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Як встановлено судом, у рішенні від 25.06.2024 № 77 відповідачем зазначено, що внутрішньо переміщені особи проживають/перебувають на території відповідного населеного пункту тимчасово, водночасЗакон № 1706-VIIне містить положень про постійний характер проживання внутрішньо переміщених осіб за місцем взяття на облік.

Суд наголошує, що у частині першійстатті 5 Закону № 1706-VIIчітко визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених устатті 1 цього Закону.

Згідно з частиною першоюстатті 29 Цивільного Кодексу Українимісцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно достатті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону УкраїниПро надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Українівід 05.11.2021 № 1871-IX особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування).

Приписами пункту 10 розділуVIПрикінцеві та перехідні положенняЗакону № 1871-IXвстановлено, що на період тимчасової окупації територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя положення частини першоїстатті 4 цього Законуне поширюється на осіб, місце проживання яких зареєстроване у житлі, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Така особа може задекларувати або зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання. До реєстру територіальної громади вносяться відомості про зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.

Відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською ФедерацієюМіністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом від 22.12.2022 № 309, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, затвердило Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Згідно розділу І вказаного Переліку Дружківська міська територіальна громада Дніпропетровської області відноситься до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії - території можливих бойових дій.

Суд також бере до уваги те, що відповідно до пункту 10 розділу VIПрикінцеві та перехідні положенняЗакону №1 871-IX внутрішньо переміщена особа може задекларувати або зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації свого попереднього постійного місця проживання. В статті 3 Закону УкраїниПро свободу пересування та вільний вибір місця проживаннявід 11.12.2003 №1382-IV зазначено, що місце перебування - це житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги.

З системного аналізу наведених норм слідує, що головною умовою термінуперебуванняє його тривалість, а саме менше шести місяців на рік.

Отже, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, надана позивачем є належним та допустимим доказом постійного проживання ОСОБА_1 на території гірського населеного пункту.

Враховуючи, що ОСОБА_1 проживає вже більше шести місяців у гірському населеному пункті, зокрема в місті Яремче, тому суд вважає, що таке проживання треба вважати постійним. Як наслідок, наявні підстави для видачі позивачу відповідного посвідчення громадянина, який проживає, працює (навчається) на території гірського населеного пункту.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства Українивстановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставіКонституції Українигарантується.

З огляду на проаналізовані норми законодавства й враховуючи наявність в національному законодавстві правовихпрогалинщодо захисту прав та основних свобод, зокрема у сфері соціального захисту внутрішньо переміщених осіб, а також з метою реалізації положеньстатті 46 Конституції Українищодо недопущення обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача в частині відмови в наданні позивачу (пункт 4 додатку до рішення) статусу особи, яка проживає на території гірського населеного пункту та у видачі відповідного посвідчення.

Отже, позов належить задовольнити повністю.

На підставі статей9,245 КАС Українипри формулюванні резолютивної частини рішення суд обирає спосіб захисту прав, свобод, інтересів особи, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених протиправним рішенням Виконавчого комітету Яремчанської Івано-Франківської області прав позивача, є зобов`язання відповідача видати ОСОБА_1 посвідчення громадянина, який проживає на території гірського населеного пункту, відповідно доЗакону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні"та Положення про порядок видачі посвідчення громадянина, який проживає, працює (навчається) на території гірського населеного пункту, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 345 від 19.03.1996.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Яремчанської міської ради від 25.06.2024 року № 77 в частині відмови внутрішньо переміщеній особі, зазначеній у додатку до рішення (№ п/п 3), а саме ОСОБА_1 , в наданні статусу особи, яка проживає на території гірського населеного пункту та у видачі посвідчення встановленого зразка.

Зобов`язати Виконавчий комітет Яремчанської міської ради видати ОСОБА_1 , посвідчення громадянина, який проживає на території гірського населеного пункту відповідно до Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" та Положення про порядок видачі посвідчення громадянина, який проживає, працює (навчається) на території гірського населеного пункту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 345 від 19.03.1996 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шумей М.В.