Рішення від 27.02.2025 по справі 340/3995/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3995/24

Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: приватне підприємство "ДІП Транс" (25006, м. Кропивницький, вул. Шульгіних, 10/14, код ЄДРПОУ 38613953)

відповідач: Відділ державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (25004, м. Кропивницький, вул. Героїв Маріуполя, 102)

про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "ДІП-Транс", через представника Щедрова О.Р., звернулося до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ054204 від 11.06.2024 року у розмірі 51000 грн.

Позов мотивовано тим, що 08.05.2024 року транспортний засіб позивача здійснював перевезення вантажів та проїхав автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті, що розташований у Черкаській області на трасі Н-01. Цей пункт зафіксував перевищення загальної маси транспортного засобу на 19,813% при дозволеній максимальній масі 40 т. Згодом за це порушення постановою Державної служби України з безпеки на транспорті директора ПП "ДІП-Транс" Беспалого І.Л. притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.132-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 34000 грн. Між тим, 08.05.2024 року цей же транспортний засіб пройшов габаритно-ваговий контроль в пункті зважування, в результаті якого посадові особи Державної служби України з безпеки на транспорті встановили перевищення загальної маси транспортного засобу на 32,45% при дозволеній максимальній масі 40 т. На підставі матеріалів цієї перевірки відповідач прийняв спірну постанову №ПШ054204 від 11.06.2024 року, якою згідно з абз.17 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 51000 грн. Представник позивача зазначає, що посадові особи Укртранбезпеки неправильно ідентифікували тип транспортного засобу, і як наслідок його максимальне дозволене навантаження, оскільки не врахували, що транспортні засоби є контейнеровозами, для яких дозволена більша максимальна вага 44 т. Посилається на порушення порядку проведення габаритно-вагового контролю, оскільки зважування транспортного засобу проводилося однією посадовою особою Укртрансбезпеки. Крім того, вказує про порушення частини 1 статті 61 Конституції України, якою заборонено подвійне застосування штрафних санкції за одне й те саме правопорушення. З цих підстав представник позивача просить суд визнати спірну постанову протиправною та скасувати її.

Ухвалою від 21.06.2024 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник відповідача подала відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що під час рейдової перевірки 08.05.2024 року встановлено порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, а саме перевезення вантажу з перевищенням встановлених законодавством вагових норм. Це стало приводом для застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абз.17 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 % при перевезенні подільного вантажу. Відповідач заперечує доводи позивача про поширення на його транспортні засоби вагових параметрів, встановлених для контейнеровозів, оскільки при перевезенні вантажу позивач не дотримався вимог чинного законодавства щодо експлуатації, обладнання та маркування контейнерів. Доводячи законність спірної постанови, представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив, у якому наполягав на задоволенні позову.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Приватне підприємство "ДІП-Транс" з 11.03.2013 року зареєстроване як юридична особа, основним видом його економічної діяльності є вантажний автомобільний транспорт.

Позивач є власником таких транспортних засобів: вантажного автомобіля н.з. НОМЕР_1 (марка MAN, модель TGХ 26.440, тип спеціалізований вантажний спеціалізований контейнеровоз-С, категорія С), причепа н.з. НОМЕР_2 (марка Krone, модель АZ, тип спеціалізований причіп - спеціалізований пр-контейнеровоз, категорія СЕ), які він використовує у господарській діяльності для перевезення вантажів.

Посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті 08.05.2024 року проведено рейдову перевірку транспортних засобів, автомобільних перевізників, водіїв, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів на автомобільній дорозі Н-16 "Золотоноша Черкаси Сміла Умань" 39км + 800м щодо дотримання вимог чинного автотранспортного законодавства України.

У ході рейдової перевірки 08.05.2024 року здійснено габаритно-ваговий контроль щодо транспортного составу у складі вантажного автомобіля н.з. НОМЕР_1 з причепом н.з. НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_1 , здійснюючи на підставі ТТН №3 від 08.05.2024 року перевезення вантажу (насіння соняшника) за маршрутом: с. Ташань Київської області м. Миколаїв.

За наслідками зважування транспортного составу складено довідку №0077252 від 08.05.2024 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт №0068838 від 08.05.2024 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, згідно з якими встановлено перевищення вагових норм, передбачених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху: перевищення загальної маси транспортного засобу на 32, 45% (загальна маса транспортного засобу склала 52, 98 т при допустимих 40 т), перевищення осьового навантаження на здвоєну вісь на 18,05 % (навантаження на другу здвоєну вісь склало 22,43 т при допустимих 19 т).

За результатами перевірки також складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР054943 від 08.05.2024 року, яким зокрема зафіксовано порушення, передбачене абз.17 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.

Матеріали рейдової перевірки направлені для розгляду до відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті за місцезнаходженням автомобільного перевізника ПП "ДІП-Транс".

Розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт був призначений у відділі державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті на 11.06.2024 року, про що позивача повідомлено рекомендованим листом від 28.05.2024 року, який він отримав поштою 03.06.2024 року.

В.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, виніс постанову №ПШ054204 від 11.06.2024 року, якою на підставі абз.17 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" до ПП "ДІП-Транс" застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що склало 51000 грн. (17 грн. х 3000).

Не погоджуючись з цією постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт".

У статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" наведені такі визначення:

- автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

- вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями;

- великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження;

- габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, що включає перевірку на відповідність встановленим законодавством нормативам вагових або габаритних параметрів таких транспортних засобів, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до частин 12, 14, 17, 19 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право зокрема здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи:

- перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац 14),

- перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац 15),

- перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац 16),

- перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац 17).

Згідно з частиною 2 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачені абзацами чотирнадцятим - сімнадцятим частини першої цієї статті, можуть зафіксуватися у автоматичному режимі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок оформлення уповноваженими посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту.

Частинами 4, 5, 8 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративно-господарський штраф накладається за кожне правопорушення окремо.

Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті. Постанова про застосування адміністративно-господарських штрафів є виконавчим документом.

Порядок розгляду справи про порушення стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 затверджено Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (надалі Порядок №1567), який містить такі норми:

Загальна частина

1. Цей Порядок визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

2. Рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

4. Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 11, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Агентства відновлення, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі)

14. Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

16. Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки.

Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Агентства відновлення, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) можливе:

- здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів;

Оформлення результатів рейдової перевірки (перевірки на дорозі) та застосування адміністративно-господарських штрафів

20. Виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

21. У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

25. Справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

26. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

27. У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 року "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (надалі Порядок №879), який містить такі норми:

Загальні питання

1. Цей Порядок визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах.

Дія цього Порядку не застосовується під час габаритно-вагового контролю на автоматичних пунктах.

2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

2) вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу;

5-1) документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу;

11) точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному, автоматичному або пересувному пункті (з урахуванням похибки вимірювального обладнання).

3. Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

4. Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, власниками (балансоутримувачами) зон габаритно-вагового контролю і підприємствами.

6. Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно у зонах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Вимоги до габаритно-вагового контролю

15. Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

16. Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

16-1. Габаритно-ваговий контроль транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години (з моменту заїзду транспортного засобу на ваги до кінцевого оформлення матеріалів у разі виявлення порушення).

18. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

20. За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Водії під час здійснення габаритно-вагового контролю повинні виконувати законні вимоги посадових осіб та/або працівників Укртрансбезпеки, її територіальних органів та поліцейських.

20-1. Під час здійснення габаритно-вагового контролю у зонах габаритно-вагового контролю, на яких розміщені стаціонарні та пересувні пункти, здійснюється:

1) вимірювання габаритів транспортного засобу (довжина, ширина і висота);

2) вимірювання відстаней між осями;

3) визначення одиночної вісі, здвоєних, строєних осей;

4) визначення типу підвіски (пневматична або еквівалентна їй);

5) визначення статності коліс на кожній осі транспортного засобу;

6) вимірювання навантаження на одиночну вісь, здвоєні осі, строєні осі;

7) вимірювання загальної маси.

Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30 затверджено Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (надалі Правила №30), які встановлюють єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Пунктом 3 Правил №30 визначено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306.

Згідно з пунктом 4 Правил №30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Відповідно до пункту 16 Правил №30 технічний стан великогабаритних та великовагових транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати Правилам дорожнього руху, інструкціям заводів-виробників та цим Правилам.

Автомобілі-тягачі повинні бути обладнані пристроями, які у разі виходу з ладу з`єднувальних з причепом гальмових магістралей забезпечували б зупинку автопоїзда аварійною гальмовою системою. При цьому робоча гальмова система автомобіля-тягача повинна бути справною.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 затверджено Правила дорожнього руху.

Ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно з пунктом 1.10 Правил дорожнього руху терміни, що наведені у цих Правилах, мають таке значення:

- автомобільні дороги державного значення - автомобільні дороги загального користування, до яких належать міжнародні, національні, регіональні та територіальні автомобільні дороги, які позначені відповідними дорожніми знаками;

- автопоїзд (транспортний состав) - механічний транспортний засіб, що з`єднаний з одним або кількома причепами за допомогою зчіпного пристрою;

- вантажний автомобіль - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів;

- габаритно-ваговий контроль - перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю;

- дозволена максимальна маса - маса спорядженого транспортного засобу з вантажем, водієм і пасажирами, що встановлена технічною характеристикою транспортного засобу як максимально допустима. Дозволена максимальна маса автопоїзда - це сума дозволеної максимально допустимої маси кожного транспортного засобу, що входить до складу автопоїзда;

- дозволене максимальне навантаження на вісь - максимальне навантаження на вісь транспортного засобу, зазначене у підпункті "в" пункту 22.5 цих Правил;

- експлуатація транспортного состава - транспортування тягачем причепа згідно з інструкцією щодо його використання (відповідність причепа тягачу, наявність страхового з`єднання, єдиної системи сигналізації, освітлення тощо);

- причіп - транспортний засіб, призначений для руху тільки в з`єднанні з іншим транспортним засобом. До цього виду транспортних засобів належать також напівпричепи і причепи-розпуски;

- фактична маса - маса спорядженого транспортного засобу, яка визначена його технічною характеристикою, з водієм та вантажем;

- фактична маса автопоїзда - сума фактичної маси кожного транспортного засобу, що входить до складу автопоїзда.

Відповідно до пункту 2.4-1 Правил дорожнього руху у місці здійснення габаритно-вагового контролю на вимогу працівника пункту габаритно-вагового контролю або поліцейського водій вантажного автомобіля (в тому числі механічного транспортного засобу) повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також:

а) передати для перевірки документи, зазначені в підпунктах "а", "б" і "г" пункту 2.1 цих Правил;

б) надати транспортний засіб та причіп (за наявності) для вагового та/або габаритного контролю відповідно до встановленої процедури.

У розділі 22 Правил дорожнього руху унормовані правила перевезення вантажу.

Згідно з пунктом 22.1 Правил дорожнього руху маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

У пункті 22.5 наведені максимальні значення зовнішніх габаритів (підпункт "а"), фактичної маси (підпункт "б"), навантаження на вісь (підпункт "в") транспортних засобів та їх составів, за умови дотримання яких допускається їх рух автомобільними дорогами.

Зокрема, згідно з пп. "б" п.22.5 Правил дорожнього руху максимальне значення допустимої фактичної маси диференційоване в залежності від видів транспортних засобів (вантажні автомобілі, комбіновані транспортні засоби, автопоїзди), кількості осей та виду автомобільних доріг загального користування (дороги державного та місцевого значення).

Наведені види транспортних засобів поділяються на типи, для кожного з яких для руху на автодорогах державного значення встановлені такі максимальні значення фактичної маси:

1) вантажні автомобілі:

- двовісний автомобіль - 18 т,

- трьохвісний автомобіль - 25/26 т,

- чотирьохвісний автомобіль - 32 т,

- чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами - 38 т.

2) комбіновані транспортні засоби:

- двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом 36 т,

- двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом - 40 т,

- трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 т,

- двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 42 т,

- трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 44 т.

3) автопоїзди:

- двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом 40 т.

Згідно з пунктом з пп. "в" п.22.5 Правил дорожнього руху максимальне значення допустимого осьового навантаження диференційоване в залежності від типу осей транспортного засобу (одинарна, здвоєна, строєна), відстаней між ними та виду автомобільних доріг загального користування (дороги державного та місцевого значення).

В залежності від відстаней між осями транспортних засобів та їх составів для їх руху на автодорогах державного значення встановлені такі максимальні значення навантаження на вісь:

1) на одинарну вісь - 11,5 т

2) на здвоєні осі, якщо відстань між осями:

- менш як 1 метр - 11,5 т

- від 1 до 1,3 метра 16 т

- від 1,3 до 1,8 метра при неспарених колесах 18 т

- від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни 19 т

- від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5 тонни 23 т

- від 1,8 до 2,5 метра для причепів та напівпричепів 20 т

3) на строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями:

- 1,3 метра або менше 21 т

- понад 1,3 до 1,4 метра - 24 т

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху також передбачено, що рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами".

Вимоги цього пункту не поширюються на транспортні засоби спеціального призначення, які виконують функції зимового утримання автомобільних доріг, та Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час слідування (повернення) до (з) місця виконання заходів із захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, гасіння пожеж.

Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами "б" та "в" цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.

На ділянках автомобільних доріг загального користування місцевого значення, на яких створені дорожні умови, що дають можливість рухатися з більшими фактичною масою та навантаженням на вісь, за погодженим з уповноваженим підрозділом Національної поліції рішенням власників доріг або органів, яким передано право на утримання таких доріг, можуть встановлюватися дорожні знаки 3.15 та 3.16 із параметрами, визначеними для автомобільних доріг загального користування державного значення.

Суд установив, що у ході рейдової перевірки 08.05.2024 року, яку проводили посадові особи Укртрансбезпеки, в зоні габаритно-вагового контролю проведено точний габаритно-ваговий контроль належного позивачу транспортного составу у складі трьохвісного вантажного автомобіля (н.з. НОМЕР_1 ), з`єднаного з двовісним причепом (н.з. НОМЕР_2 ), шляхом його зважування.

У результаті зважування установлено, що осьове навантаження цього транспортного составу склало: на першу вісь 8,050 т, на другу вісь 13 т, на третю вісь 9,430 т, на четверту вісь 11,200 т, на п`яту вісь 11,300 т, а повна фактична маса транспортного составу склала 52, 980 т.

З огляду на те, що відстань між другою та третьою осями вантажного автомобіля становила менше 2,5 м (а саме 1,33 м), тому вони є спареними, а навантаження на них склало 22, 43 т. Таким чином навантаження на цю здвоєну вісь вантажного автомобіля при спарених колесах перевищувало нормативно допустимий параметр осьового навантаження в 19 т, установлений в пп. "в" п.22.5 Правил дорожнього руху, на 3,43 т, або на 18, 05%.

Повна фактична маса цього автопоїзда перевищила нормативно допустимий параметр фактичної маси в 40 т, установлений пп. "б" п.22.5 Правил дорожнього руху, на 12,98 т, або на 32,45 %.

Ці обставини підтверджуються показання ваг (талон №1 від 08.05.2024 року), довідкою №0077252 від 08.05.2024 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю та актом №0068838 від 08.05.2024 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Вказаним транспортним составом перевозився подільний вантаж насіння соняшника насипом, про що свідчить товарно-транспортна накладна №3 від 08.05.2024 року. Автомобільним перевізником у цьому перевезенні виступало ПП "ДІП-Транс".

Суд зазначає, що пунктом 22.5 Правил дорожнього руху заборонено рух автомобільними дорогами транспортних засобів та їх составів із перевищенням вагових параметрів, визначених підпунктами "б" та "в" цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів, до яких належать наливні і сипучі вантажі. Тому уповноважені підрозділи Національної поліції не видають перевізникам дозволи на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують нормативні, для перевезення подільних вантажів.

Отже перевезення подільного вантажу передбачає організацію такого перевезення автомобільними дорогами загального та місцевого значення виключно з дотриманням дозволених підпунктами "б" та "в" пункту 22.5 Правил дорожнього руху максимальних значень фактичної маси та навантажень на осі.

Всупереч цим вимогам належний позивачу транспортний состав 08.05.2024 року здійснював рух автомобільною дорогою загального користування державного значення Н-16, перевозячи подільний зерновий вантаж насипом, з перевищення вагових параметрів: фактичної маси - на 32,45 %, осьового навантаження на 18,05 %, що істотно перевищило допустиму похибку у 2 %, передбачену пунктом 4 Правил №30.

Згідно з абзацами 14 17 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" порушеннями законодавства про автомобільний транспорт, за які до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, є як перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 5 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу, так і перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 5 відсотків при перевезенні подільного вантажу. Розмір штрафу диференційований у залежності від величини перевищення фактичних габаритно-вагових параметрів транспортного засобу над нормативними, установленими пунктом 22.5 Правил дорожнього руху (від 5 % до 10 % 500 НМДГ; від 10 % до 20 % 1000 НМДГ; від 20 % до 30 % 2000 НМДГ, понад 30 % 3000 НМДГ). У разі перевищення кількох нормативів габаритних або вагових параметрів розмір штрафу визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Позивач стверджує, що належні йому транспортні засоби, які 08.05.2024 року перевозили вантаж, є спеціалізованими контейнеровозами, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів. Тож для них допустима максимальна маса становить 44 т, а не 40 т, як вважає відповідач. Тому той неправильно обчислив величину перевищення нормативного параметру фактичної ваги, встановленого пп. "б" п. 22.5 Правил дорожнього руху, і завищив розмір адміністративно-господарського штрафу.

У статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" зазначено, що:

- автомобіль - колісний транспортний засіб, який приводиться в рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для руху безрейковими дорогами і використовується для перевезення людей та (чи) вантажів, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт;

- автомобільний транспортний засіб - колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій (далі - транспортний засіб);

- автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів;

- причіп - транспортний засіб без власного джерела енергії, пристосований для буксирування автомобілем;

- напівпричіп - причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра мас транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача.

- транспортний засіб загального призначення - транспортний засіб, не обладнаний спеціальним устаткуванням і призначений для перевезення пасажирів або вантажів (автобус, легковий автомобіль, вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу);

- транспортний засіб спеціалізованого призначення - транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, осіб з інвалідністю, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо);

- транспортний засіб спеціального призначення - транспортний засіб, призначений для виконання спеціальних робочих функцій (для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автобетономішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).

Згідно зі статтею 19 Закону України "Про автомобільний транспорт" (Класифікація та реєстрація транспортних засобів) транспортні засоби за своїм призначенням поділяються на:

- транспортні засоби загального призначення;

- транспортні засоби спеціалізованого призначення;

- транспортні засоби спеціального призначення.

При державній реєстрації вантажних автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автомобіль-мішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).

В пункті 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за №128/2568, наведені такі визначення:

- вантажний контейнер - одиниця транспортного обладнання багаторазового використання, призначена для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручна для механізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження (внутрішній об`єм дорівнює 1 куб.м. і більше),

- сідельний тягач - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа,

- спеціалізований автомобіль - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій.

Суд зазначає, що контейнеровоз це транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій контейнерів. Контейнеровози, як транспортні засоби спеціалізованого призначення, можуть бути влаштовані/сконструйовані на базі шасі вантажного автомобіля, на причепі, на напівпричепі.

Причепи і напівпричепи це причіпні колісні транспортні засоби, які призначені та сконструйовані для перевезення вантажів і можуть рухатися тільки в з`єднанні з іншим транспортним засобом, який виконує функцію тягача. Вони відрізняються зокрема конструкцією, способом з`єднання з тягачем, розподілом навантаження. Причепи з`єднуються з автомобілем, що виконує функцію тягача, тягово-зчіпним пристроєм. Напівпричепи з`єднуються з сідельним тягачем опорним сідельно-зчіпним пристроєм. Навантаження у причепі розподіляється на передню та задні осі причепа, тоді як в напівпричепі навантаження розподіляється між сідлово-зчіпним пристроєм сідельного тягача та задньою віссю напівпричепа. Такий розподіл ваги між осями сідельного тягача і напівпричепа збільшує дозволену максимальну масу та вантажопідйомність транспортних засобів.

Комбінація автомобіля, з`єднаного з причепом або напівпричепом, складає автопоїзд (транспортний состав).

Автопоїзди в залежності від способу з`єднання поділяються на: причіпні (складається з вантажного автомобіля та одного або декількох причепів); сідельні (складається з сідельного тягача і напівпричепа); розпуски (складається з вантажного автомобіля і причепа-розпуску).

За способом розподілення вертикального навантаження автопоїзди поділяються на: з незалежним розподілом навантаження (причіпні автопоїзди); із залежним розподілом навантаження (сідельні автопоїзди й автопоїзди-розпуски); змішані (автопоїзди у складі сідельного тягача, напівпричепа і двохосьового причепа).

Зі змісту норми пп. "б" п.22.5 Правил дорожнього руху вбачається, що в цілях визначення нормативу вагових параметрів (максимальної фактичної маси) транспортні засоби та їх состави згруповані у три групи, в залежності від їх конструкції, комбінації та наявності причіпної техніки:

1) вантажні автомобілі без причіпної техніки,

2) комбіновані транспортні засоби автомобілі (тягачі) з напівпричепом (у т.ч. контейнеровозом),

3) автопоїзди вантажні автомобілі з причепом.

Отже, відповідно до пп. "б" п.22.5 Правил дорожнього руху наявність у складі транспортного составу причепа виключає належність цього транспортного составу до групи комбінованих транспортних засобів, і дає підстави для класифікації цього транспортного составу, незалежно від призначення (спеціалізації) транспортних засобів, з яких він складається, саме як автопоїзда, для якого допустима максимальна фактична маса складає 40 т.

Суд вважає, що не всі транспортні засоби, які згідно з реєстраційними документами за своїм призначенням є спеціалізованими контейнеровозами, підпадають під норматив допустимої максимальної маси 44 т. Згідно з пп. "б" п.22.5 Правил дорожнього руху максимальна фактична маса 44 т дозволена для руху транспортного засобу за умови, якщо:

- таким є комбінований транспортний засіб, який складається із трьохвісного вантажного автомобіля (тягача) і двовісного або трьохвісного напівпричепа-контейнеровоза,

- і цей комбінований транспортний засіб здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра (45 футів).

Суд установив, що належний позивачу транспортний состав складався із трьохвісного вантажного автомобіля (тип спеціалізований вантажний, призначення спеціалізований контейнеровоз, категорія С), з`єднаного з двовісним причепом (тип спеціалізований причіп, призначення спеціалізований причіп-контейнеровоз, категорія СЕ). Такий транспортний состав є вантажним дволанковим причіпним автопоїздом з тягово-зчіпним пристроєм та з незалежним розподілом навантаження. Оскільки у складі цього транспортного составу був причіп, а не напівпричіп, то такий транспортний состав, виходячи із його комбінації та конструкції, для цілей застосування пп. "б" п.22.5 Правил дорожнього руху слід класифікувати як автопоїзд (трьохвісний автомобіль з двовісним причепом), для якого нормативний параметр фактичної маси становить 40 т.

Суд вважає, що посадові особа Укртрансбезпеки при здійсненні габаритно-вагового контролю правильно визначили тип транспортного составу та вірно провели розрахунок відсоткового перевищення максимального значення фактичної маси цього транспортного составу (автопоїзда), яке склало 32,45 % ((52, 980 т 40 т)/40 т) х 100 %).

Під час рейдової перевірки та оформлення її результатів посадові особи Укртрансбезпеки дотрималися процедури, унормованої Порядком №1567, та механізму здійснення габаритно-вагового контролю, передбаченого Порядком №879. Рейдова перевірка та габаритно-ваговий контроль проводилися двома посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті старшим державним інспектором Обуховим О.І. та головним спеціалістом Беренком О.В., як це передбачено пунктами 4, 16 Порядку №1567.

В.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті, розглядаючи справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт та приймаючи постанову №ПШ054204 від 11.06.2024 року, повно та всебічно дослідив матеріали справи, вірно кваліфікував дії позивача за абзацом 17 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (виходячи з параметру з найбільшим перевищенням) та правильно визначив розмір штрафу.

Позивач був завчасно належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, проте не прибув до відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті та не надав документи, які могли б вплинути на прийняття рішення.

Щодо доводів позивача про незаконність подвійного застосування до нього штрафних санкцій за КУпАП та за Законом України "Про автомобільний транспорт", суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

За своєю правовою природою адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт, установлені статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", є видом адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування до суб`єктів господарювання за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності (ст.ст. 216, 217, 238, 239 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб`єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Згідно з частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Натомість, відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Статтею 27 КУпАП установлено, що штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян, посадових та юридичних осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Отже, адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт, які застосовуються до автомобільних перевізників (суб`єктів господарювання) відповідно до Закону України "Про автомобільний транспорт", і штрафи за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, які застосовуються до відповідальних осіб, що передбачені статтею 14-3 КУпАП (фізичної особи або керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб), є різними видами юридичної відповідальності.

Та обставина, що постановою по справі про адміністративне правопорушення серія АА №00019603 від 09.05.2024 року директора ПП "ДІП-Транс" ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 132-1 КУпАП і накладено штраф за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великоваговими транспортними засобами, не звільняє позивача як суб`єкта господарювання від відповідальності, передбаченої абзацом 17 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", і не є порушенням вимог статті 61 Конституції України, оскільки адміністративна та господарсько-правова відповідальність є різними видами юридичної відповідальності.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У ході розгляду справи доведено факт вчинення позивачем як автомобільним перевізником господарського правопорушення - перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні подільного вантажу, за що абзацом 17 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 3000 НМДГ, що становить 51 000 грн.

Позивач у ході судового розгляду не спростував виявлений органом державного контролю факт перевезення 08.05.2024 року ним як автомобільним перевізником вантажу транспортним составом з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, та не довів, що він як суб`єкт господарювання вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення цього господарського правопорушення.

Тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні його позовних вимог, то підстави для присудження йому понесених судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "ДІП-Транс" відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ