Постанова

від 26.02.2025 по справі 755/19223/24

НЕ ВКАЗАНО

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2025 року м. Київ

Унікальний номер справи 755/19223/24

Апеляційне провадження № 22-ц/824/5864/2025

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний комфорт» на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 15 листопада 2024 року, постановлену під головуванням судді Савлук Т.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний комфорт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2024 року ТОВ «Столичний комфорт» звернулось досуду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги (а.с. 1-3).

Ухвалою Дніпровського районного суду міста від 15 листопада 2024 року позовну заяву ТОВ «Столичний комфорт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги повернуто суб`єкту звернення (а.с. 8-12).

Не погодившись з ухвалою районного суду, 20 грудня 2024 року директор ТОВ «Столичний комфорт» Ширяєв Б. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с. 17-23).

На обґрунтування скарги зазначав, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою та такою, що суперечить нормам матеріального та процесуального права, а також практиці Верховного Суду. Суд першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали неправильно встановив документи, які підтверджують повноваження представника, зокрема, адвоката у цій справі. Вказував, що діяти від імені скаржника у справі можуть представники - адвокати, повноваження яких мають підтверджуватись документами, визначеними в ч. 4 ст. 62 ЦПК України, або в порядку самопредставництва - керівник чи інша уповноважена особа, відповідно до документів, визначених в ч. 4 ст. 58 ЦПК України. Позовну заяву від імені ТОВ «Столичний комфорт» в цій справі було подано в порядку представництва, а не самопредставництва. Суд першої інстанції помилкового застосував у даному випадку самопредставництво юридичної особи, та зазначив про необхідність доручення до позовної заяви трудового договору на підтвердження повноважень адвоката (а.с. 17-23).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 грудня 2024 року дану справу було призначено головуючому судді Немировська О.В., судді, які входять до складу колегії: Мазурик О.Ф., Желепа О.В. (а.с. 29).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 січня 2024 року поновлено ТОВ «Столичний комфорт» строк на апеляційне оскарження ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 15 листопада 2024 року. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Столичний комфорт» на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 15 листопада 2024 року у справі за позовом ТОВ «Столичний комфорт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги (а.с. 35-36).

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного суду № 315/06.1-01/25 від 23 січня 2025 року у зв`язку з настанням обставин, які унеможливлюють продовження суддею-доповідачем Немировською О.В. розгляд судової справи № 755/19223/24 (22-ц/824/5864/2025) призначено повторний автоматизований розподіл цивільної справи (а.с. 37).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 січня 2025 року дану справу було призначено головуючому судді - Левенцю Б.Б., судді, входять до складу колегії: Борисова О.В., Ратнікова В.М. (а.с. 38).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 січня 2025 року прийнято до свого провадження справу за апеляційною скаргою ТОВ «Столичний комфорт» на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 15 листопада 2024 року. Призначено справу до розгляду в приміщенні Київського апеляційного суду (м. Київ, вул. Солом`янська, 2-А) без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) (а.с. 39).

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідноз ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вказане, розгляд справи здійснюється без виклику сторін у порядку письмового провадження.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи викладене.

Згідно з вимогами ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Форма та зміст позовної заяви, яка подається до суду, визначені у ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Верховний Суд у постанові від 22 березня 2023 року у справі № 185/9330/21 вказав, що починаючи з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у реєстрі даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

Процесуальний закон визначає, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (стаття 60 ЦПК України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах 1, 4 статті 62 ЦПК України.

Тобто, самопредставництво не може діяти на підставі довіреності, а тільки на статутних документах, а також пред`явленні документів, які підтверджують повноваження представника.

Положеннями ст. 15 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч. ч. 1, 3 ст. 237 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1, 2 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

У п/п11 п. 16-1 Розділу XV Перехідних Положень Конституції України зазначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті131-1та статті131-2 Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Відповідно до вимог ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно з ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Ордер, який видано відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката.

Відповідно до частини першої-другої статті 26 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява подана до суду першої інстанції представником ТОВ «Столичний комфорт» - адвокатом Безсмертним О.О.

Звертаючись в інтересах ТОВ «Столичний комфорт» з вказаною позовною заявою, адвокат Безсмертний О.О. на підтвердження своїх повноважень додав до позовної заяви: копію договору № 1 про надання правової допомоги від 18 червня 2023 року, укладеного між ТОВ «Столичний комфорт» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Кейс»; копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1312896 від 01 січня 2024 року; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 6303/10 від 08 грудня 2017 року.

Як вбачається з ордеру представник позивача - адвокат Безсмертний О.О. має право представляти інтереси ТОВ «Столичний комфорт» у тому числі у Дніпровському районному суді м. Києва.

Вказане дає підстави зробити висновок, що станом на час подання позовної заяви до суду першої інстанції у Безсмертного О.О. були повноваження на право підпису та подання відповідної позовної заяви від імені ТОВ «Столичний комфорт», оскільки адвокат Безсмертний О.О. діяв в порядку представництва, а не в порядку самопредставництва юридичної особи.

Відтак, посилання суду першої інстанції на те, що представником не було надано трудового договору, що позбавляє суд пересвідчитись у належних повноваженнях Безсмертного Олександра Олексійовича, що і стало підставою для повернення позовної заяви, є помилковими.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За встановлених обставин, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а тому ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 379, 381-382, 384 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний комфорт» - задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 15 листопада 2024 року - скасувати.

Справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Столичний комфорт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення - 26 лютого 2025 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

О.В. Борисова

В.М. Ратнікова