Постанова

від 26.02.2025 по справі 381/4567/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 381/4567/24 Головуючий у суді першої інстанції - Осаулова Н.А.

Номер провадження № 22-ц/824/4631/2025 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Яворського М.А.(суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ», поданою представником Рудзей Юрієм Володимировичем, на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого просило стягнути з відповідача на його користь заборгованість у сумі 77 944,41 грн та витрати зі сплати судового збору.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 06 вересня 2018 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2001121324001. На підставі укладеного договору позичальнику надано грошові кошти у сумі 18 000 грн на умовах строковості, поворотності та платності. Розмір процентної ставки склав 57,88% річних, а комісія за користування кредитом 0. Позичальник тривалий час не виконував свої зобов`язання, внаслідок чого заборгованість перед банком станом на 07 травня 2024 року становила 28 052,11 грн, з яких: 17 995,92 грн заборгованість за кредитом, 10056,19 грн. заборгованість по процентам, 0 заборгованість за комісією..

03 березня 2020 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1001565932101. На підставі укладеного договору позичальнику надано грошові кошти у сумі 35 000 грн. на умовах строковості, поворотності та платності. Розмір процентної ставки склав 0,01 % річних, а комісія за користування кредитом 3,99. Позичальник тривалий час не виконував свої зобов`язання, внаслідок чого заборгованість перед банком станом на 07 травня 2024 року становила 49 892,30 грн., з яких: 29 167,12 грн. заборгованість за кредитом, 10,43 грн. заборгованість по процентам, 20 714,75 грн. заборгованість за комісією.

08 травня 2021 року між АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «Фінако» укладено Договір відступлення права вимоги (цесії) №1, за яким останнє набуло право вимоги до відповідача. У подальшому, 16 липня 2024 року між ТОВ «ФК «Фінако» та ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» укладено Договір факторингу №1, за яким останнє набуло право вимоги до відповідача.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 77 944,41 грн., що змушує його звернутись до суду з даним позовом.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив задовольнити позовні вимоги та стягнути заборгованість.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської областівід 11 листопада 2024 року позовні вимоги ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ»залишено без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» - Рудзей Ю.В.подав апеляційну скаргу в якій посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи, неналежну оцінку доказів по справі, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування скарги вказує, що надане позивачем через підсистему «Електронний суд» повідомлення про відступлення прав вимоги містить підпис кваліфікований електронний підпис представника АТ «ПУМБ» Височина Є.М. У даному повідомленні чітко зазначено наступне: «Банк відступив ТОВ «ФК «ФІНАКО» (ідентифікаційний код 43255973) право вимоги до ОСОБА_1 , за кредитним договором № 2001121324001 від 06.09.2018 року.» Договори відступлення прав вимоги (цесії) № 1 від 08.05.2024 року та договору факторингу № 2 від 16.07.2024 року підписані кваліфікованими електронними підписами сторін. Протоколи створення та перевірки кваліфікованих електронних підписів сторін наявні в матеріалах справи.

Відповідно до підпункту 5.1.1. договору відступлення прав вимоги (цесії) №1 від 08 травня 2024 року Цедент (тобто Банк) зобов`язався передати Цесіонарію (ТОВ ФК «Фінако») документацію по кожному праву вимоги в порядку визначеному сторонами в Акті прийому-передачі документації. При цьому, документація по кожному праву вимоги повинна бути передана в обсязі, що відповідає переліку мінімального пакету документації, вказаному в Додатку №1 до договору. Разом з документацією Цедент передає два примірники акту прийому-передачі документації, підписані з боку Цедента.

Також звертає увагу суду на той факт, що ним було додано до позову копію кредитного договору, підписаного відповідачем, а також розрахунок заборгованості за кредитним договором і докази надання кредитних коштів в користування позичальника. Вказані документи були засвідчені електронним цифровим підписом представника АТ «ПУМБ». Наявність даних документів також підтверджує перехід права вимоги за кредитним договором, оскільки лише у цьому разі вони могли бути переданими від Банку до ТОВ ФК «Фінако» та в наступному отримані позивачем, як діючим кредитором.

Вважає, що перехід права вимоги за спірним кредитним договором від АТ «ПУМБ» до ТОВ «ФК «ФІНАКО» підтверджується наступними доказами, які наявні в матеріалах цивільної справи, а саме: договором відступлення прав вимоги (цесії) № 1 від 08 травня 2024 року (оригінал електронного документу), повідомленням АТ «ПУМБ» про відступлення прав вимоги (оригінал електронного документу). Перехід права вимоги за спірним кредитним договором від ТОВ «ФК «ФІНАКО» до ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» підтверджується наступними доказами, які наявні в матеріалах цивільної справи, а саме: договором факторингу № 2 від 16 липня 2024 року (оригінал електронного документу), витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 2 від 16 липня 2024 року (копія паперового документу, засвідчена електронним підписом позивача, який було накладено під час подачі позовної заяви через підсистему «Електронний суд»). Зазначені докази були долучені до позовної заяви, вони є належними, допустимими, стороною відповідача не спростовувались, а факти, які вони підтверджують - не заперечувались.

Крім того, акт приймання передачі документів та реєстр боржників, які містяться у файлі договору відступлення прав вимоги (цесії) № 1 від 08 травня 2024 року є лише зразками додатків, том вони позначені словом «ФОРМА».

Відзив на апеляційну скаргу у визначений судом апеляційної інстанції строк не надходив. При цьому апеляційним судом на виконання вимог ст. 361 ЦПК України направив відповідачці у справі копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та копії доданих до неї документів, однак зазначене відправленні не було вручено відповідачці із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до положень п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України є належним чином повідомлення особи про розгляд справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 3 ст. 369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 06 вересня 2018 року ОСОБА_1 підписав Заяву № 2001121324001 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, у якому просив банк надати відкрити йому поточний рахунок та видати кредитну картку, встановити кредитний ліміт у сумі 1 000 грн., процентна ставка 57,88% річних.

Згідно виписки про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 за період з 06 вересня 2018 року по 07 травня 2024 року, що свідчить про його користування кредитними коштами.

03 березня 2020 року ОСОБА_1 підписав Заяву №1001565932101 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, у якому просив банк надати йому кредит на суму 35 000 грн на 24 місяці зі сплатою 0,01% річних та комісії за обслуговування кредитної заборгованості 3,99%.

Відповідно до виписки про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 за період з 03 березня 2020 року по 07 травня 2024 року, що свідчить про його користування кредитними коштами.

Судом першої інстанції установлено, що 08 травня 2021 року між АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «Фінако» укладено Договір відступлення права вимоги (цесії) №1, за яким останнє набуло право вимоги до відповідача за кредитними договорами №2001121324001 та №1001319206801. Проте, ні копії вказаного договору, ні реєстру з переліком договорів, права за якими набуло останнє, до матеріалів позовної заяви долучено не було.

16 липня 2024 року між ТОВ «ФК «Фінако» та ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» укладено Договір факторингу №1, за яким останнє набуло право вимоги до відповідача.

Проте, до матеріалів позовної заяви долучено Договір факторингу №2, який підписів сторін договору (ТОВ «ФК «Фінако» та ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ») не містись, як і наявні так звані додатки у вигляді бланків без зазначень необхідної інформації.

Позивачем на підтвердження набуття прав вимоги надано витяг з реєстру боржників до Договору факторингу №2 від 16 липня 2024 року, який сформовано самим позивачем, оскільки підписи та печатки директорів товариств проставлені безпосередньо не на вказаному документі, а перенесені з іншої документації.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про залишення без задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» виходив з недоведеності факту переходу права вимоги до відповідача за укладеним відповідачем кредитним договором.

Апеляційний суд погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону виходячи з наступного.

За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

Аналіз вказаних норм свідчить, що ч. 1 ст. 514 ЦК України регулює відносини між первісним кредитором та новим кредитором. Дійсність вимоги (суб`єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб`єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення. У разі, зокрема, коли право вимоги не виникло (наприклад у разі нікчемності чи недійсності договору) або яке припинене до моменту відступлення (зокрема, внаслідок платежу чи зарахування) чи існують законодавчі заборони (або обмеження), то така вимога не переходить від первісного до нового кредитора. Тобто, відступлення права вимоги (цесія) в такому випадку не має розпорядчого ефекту. Проте це не зумовлює недійсність договору між первісним кредитором та новим кредитором, тому що правовим наслідком відсутності критеріїв дійсності права вимоги є цивільно-правова відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21) зроблено правовий висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання. Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України) (постанова Верховного Суду від 07 листопада 2018 року в справі № 243/11704/15-ц).

При цьому відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Згідно сталої практики Верховного Суду, доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012, від 15 квітня 2024 року в справі № 2221/2373/12).

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором

Аналогічні висновки викладені і у постановах Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі №5026/886/2012, від 15 квітня 2024 року в справі № 2221/2373/12 тощо).

У даній справі позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що право вимоги від первісного кредитора АТ «ПУМБ» перейшло до ТОВ «ФК «Фінако» та від ТОВ «ФК «Фінако» до ТОВ «ФК «Смарт Пей» на підставі договору відступлення прав вимоги (цесії) №1 від 08 травня 2024 року та договору факторингу №2 від 16 липня 2024 року відповідно. Примірники даних угод були надані позивачем та наявні у матеріалах справи, як і витяги з реєстру боржників до них та докази на підтвердження оплати.

Пунктом 4.1 Договору відступлення права вимоги (цесії) №1 визначено, права вимоги за реєстром боржників вважаються відступленими у день надходження оплати прав вимоги в повному обсязі на рахунок цедента, вказаний у п.3.2 договору, за ціною, визначеною п.3.1 договору. Цедент після надходження на його рахунок коштів в сумі, зазначеній в п.3.1 договору, передає цесіонарію реєстр боржників.

Також, 16 липня 2024 року між ТОВ «ФК «Фінако» та ТОВ «ФК «Смарт Пей» укладено Договір факторингу №2, згідно якого клієнт зобов`язується передати фактору в повному обсязі права вимоги за кредитними угодами, зазначеними у підписаному сторонами реєстрі боржників, а фактор зобов`язується прийняти та оплатити права вимоги за вказаними кредитними угодами в порядку та розмірі, передбаченому договором. Договір підписано електронним підписом сторін. Права вимоги, що відступаються є ідентичними за обсягом (боржники, підстави виникнення, розмір, тощо) тим правам вимоги, які були набуті первісним кредитором на підставі Договору відступлення права вимоги (цесії) №1 від 08 травня 2024 року, укладеним з АТ «ПУМБ».

Відповідно до п.4.1 Договору факторингу №2, права вимоги за реєстром боржників вважаються відступленими у день здійснення оплати ціни прав вимоги в повному обсязі на рахунок клієнта, вказаний у п.3.2 договору, за ціною, визначеною п.3.1 договору.

У справі, що розглядається, позивачем зазначено, що право вимоги до відповідача ОСОБА_1 переходило двічі: від первісного кредитора АТ «ПУМБ» до ТОВ «ФК «Фінако» та від ТОВ «ФК «Фінако» до ТОВ «Смарт Пей».

Позивачем на підтвердження набуття прав вимоги ТОВ «Смарт Пей» за даним кредитним договором надано витяг з реєстру боржників до договору факторингу №2 від 16 липня 2024 року за підписом представників ТОВ «ФК «Фінако» та ТОВ «ФК «Смарт Пей», лист-вимога від 22 липня 2024 року № 3054 ТОВ «ФК«Смарт Пей» до ОСОБА_1 , платіжна інструкція №1 від 17 липня 2024 року на користь ТОВ «ФК «Фінако».

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні належні докази переходу прав від АТ «ПУМБ» до ТОВ «ФК «Фінако» за договором комплексного банківського обслуговування № 2001121324001 від 06 вересня 2018 року.

Як вже зазначалось належними доказами набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Проте, до договору відступлення права вимоги (цесії) №1 від 08 травня 2024 року позивачем не додано реєстру боржників.

Повідомлення АТ «ПУМБ» про відступлення прав вимоги ТОВ «ФК «Фінако», яке додано позивачем до позову не підтверджує переходу права вимоги за кредитним договором, укладеним з відповідачем, від АТ «ПУМБ» до ТОВ «ФК «Фінако», оскільки воно не містить ні підпису представника банку, ні печатки, ні дати.

Враховуючи, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором на першому етапі - від первісного кредитора АТ «ПУМБ» до ТОВ «ФК «Фінако», наступний перехід прав вимоги, який є похідним, не може підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього фактора ТОВ «Смарт Пей».

Погоджується колегія суддів із висновком суду першої інстанції проте, що до матеріалів позовної заяви долучено Договір факторингу №2, який підписів сторін договору (ТОВ «ФК «Фінако» та ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ») не містись, як і наявні так звані додатки у вигляді бланків без зазначень необхідної інформації.

Позивачем на підтвердження набуття прав вимоги надано витяг з реєстру боржників до Договору факторингу №2 від 16 липня 2024 року, який сформовано самим позивачем, оскільки підписи та печатки директорів товариств проставлені безпосередньо не на вказаному документі, а перенесені з іншої документації.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків викладених у рішенні суду першої інстанції та не містять підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Судом першої інстанцій правильно встановлені фактичні обставини справи і застосовано норми матеріального та процесуального права, які підлягали застосуванню, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи і аргументи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог банку.

Відповідно до положень статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 7, 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ», подану представником Рудзей Юрієм Володимировичем,залишити без задоволення.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2024 рокузалишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню відповідно до норм п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягає.

Судді :

М.А.Яворський Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв.