Рішення

від 18.02.2025 по справі 953/10812/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/10812/23

Провадження № 2/953/150/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 року м. Харків

Київський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.,

секретар судового засідання Кузьменко Б.С.,

учасники справи:

прокурор - керівник Київської окружної прокуратури міста Харкова,

позивач Харківська міська рада,

позивач - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області,

відповідач ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Харкові в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою водного фонду та відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.

Прокурор Київської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області пред`явив до суду позов, в якому просить усунути перешкоди власнику Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради у користуванні земельною ділянкою площею 0,0770 га, яка примикає до земельних ділянок з кадастровими номерами 6310136600:08:001:0185 (місто Харків, вул. Лазьківка-Лужок, 8) і 6310136600:08:001:0189 (місто Харків, вул. Лазьківка-Лужок, 9) шляхом знесення за рахунок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 самочинно збудованого на ній паркану, стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради шкоду, завдану самовільним зайняттям земельної ділянки в розмірі 59881 грн 90 коп, судові витрати просить покласти на відповідачів.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Окружною прокуратурою здійснювалось процесуальне керівництво у кримінальному провадженні

№ 42021222010000205 від 24.09.2021 за ч. 2 ст. 197-1 КК України за фактом самовільного зайняття земельної ділянки розташованої на березі річки Харків, загальною площею 0,0770 га, що перебуває у власності Харківської міської територіальної громади.

Досудовим розслідуванням було встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , розташована земельна ділянка загальною площею 0,05 га, кадастровий номер 6310136600:08:001:0185, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), землі житлової та громадської забудови для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). На вказаній земельній ділянці розташована двоповерхова будівля з надвірними побудовами. Земельна ділянка та будівля належать на праві власності ОСОБА_1 та знаходяться у користуванні її співмешканця ОСОБА_2 .

Крім того, встановлено, що у 2019 році (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_1 діючи в змові з ОСОБА_2 , усвідомлюючи відсутність будь-яких законних підстав, достовірно знаючи, що вони не мають права на зайняття та використання земельної ділянки комунальної власності, діючи всупереч встановленому законом порядку, з корисливих мотивів, при відсутності у останніх правових підстав для використання вказаної земельної ділянки, та за відсутності вчиненого правочину щодо вказаної земельної ділянки, зареєстрованого в установленому законом порядку, з метою обслуговування житлового будинку, шляхом огородження парканом та будівництва частини житлового будинку, що унеможливлює таким чином доступу до неї іншими особами, здійснила самовільне зайняття земельної ділянки, розташованої на березі річки Харків, загальною площею 0,0770 га, з яких 0,0007 га знаходяться під забудовою будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та використовується єдиним масивом з прилеглою земельною ділянкою кадастровий номер 6310136600:08:001:0185, яка відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, чим спричинила шкоду Харківській міській територіальній громаді на загальну суму 59881,90 грн.

Розрахунок шкоди здійснено Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963 (лист ГУ Держгеокадастру на адресу слідчого СВ ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області від 02.09.2022 № 10-20-5,1-2230/0/19-22).

Під часдосудового розслідуванняслідчим СВХРУП №1ГУНП вХарківській областіповідомлено пропідозру ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненнізлочину,передбаченого ч.2ст.197-1КК України (самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене групою осіб).

Харківську міську раду залучено як потерпілу особу від зазначеного кримінального правопорушення. Згідно листа Департаменту земельних відносин міської ради від 15.02.2023 № 1016/0/225-23 представником потерпілого уповноважено головного спеціаліста-юрисконсульта сектору правового забезпечення діяльності Інспекції з благоустрою Департаменту земельних відносин Харківської міської ради Швидкого О.В.

Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_2 направлено до Київського районного суду м. Харкова. Стосовно ОСОБА_1 матеріали досудового розслідування виділені в окреме кримінальне провадження у зв`язку з її перебуванням за межами держави Україна.

Також, процесуальним керівником у кримінальному проваджені було заявлено цивільний позов в інтересах держави в особі Харківської міської ради та ГУ Держгеокадастру у Харківській області до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в розмірі 59881,90 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21.04.2023 у справі № 953/1767/23, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного суду від 25.05.2023, ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за частиною 2 статті 197-1 КК України на підставі статті 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності. Одночасно, цивільний позов прокурора залишено без розгляду.

Крім того, до Київського районного суду м. Харкова був направлений обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 197-1 КК України. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21.09.2023 у справі № 953/5498/23 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Отже, інтереси держави залишились незахищеними, оскільки не забезпечено стягнення з винних осіб шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки. Відтак, не забезпечено надходження відповідних коштів до місцевого бюджету.

Крім того, до теперішнього часу земельна ділянка Харківської міської територіальної громади не звільнена від самовільно збудованого паркану. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 збудували паркан в межах прибереженої захисної смуги річки Харків, чим унеможливили безперешкодний доступ громадян до берегу річки. Так, паркан з обох меж земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:08:001:0185продовжено потериторії земельноїділянки територіальноїгромади,що примикаєдо вказаноїземельної ділянки,а такожсусідньої земельноїділянки зкадастровим номером6310136600:08:001:0189,та єчастиною прибережноїзахисної смугирічки Харків.Зазначеними парканамивідгороджено цюділянку доурізу води,що підтверджуєтьсякадастровою зйомкоюземельної ділянкиза адресою: АДРЕСА_1 ,виконаною ТОВ«АРМАДАБУДПРОЕКТ» угрудні 2021року тапротоколом оглядумісця подіївід 24.11.2021.

Враховуючи викладене, знесення за рахунок відповідачів самочинно збудованого паркану та стягнення з них шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги річки Харків, покликано забезпечити справедливу компенсацію негативних наслідків дій відповідачів, якими порушено інтереси держави щодо дотримання природоохоронного статусу самовільно зайнятої земельної ділянки та забезпечення безперешкодного доступу громадян до берегу річки.

Аргументи учасників справи.

Відповідачі відзив на позов не надали, з будь-якими заявами та клопотанням до суду не зверталися.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та пояснив суду, що він проживав разом однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_1 , яка є власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з тим, зазначає, що паркан на самовільно зайнятій земельній ділянці, що перебуває у власності Харківської міської територіальної громади, побудували не відповідачі, а їх сусід ОСОБА_3 , докази будівництва спірного паркану відповідачем матеріали справи не містять, кримінальне провадження стосовно нього було закрито в зв`язку з закінченням строку давності, його не було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, відповідач не має жодного відношення до даного спору, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Рух справи.

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 06 листопада 2023 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено проведення підготовчого засідання.

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 22 травня 2024 року закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Участь у справі сторін та інших учасників справи.

Прокурор Київської окружної прокуратури м. Харкова Добронос Д.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Позивач Харківська міська рада в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Представник позивача Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Остапчук Г.М. надала клопотання, в якому просить провести судове засіданні за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно і належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності суду не надала.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що Київською окружною прокуратурою м. Харкова було направлено до Харківської міської ради повідомлення від 08.06.2023 за вих.№ 50-103-2756вих-23 в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратору» про вжиття заходів цивільно-правового характеру, в тому числі подання позовної заяви до суду, щодо стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

Також Київською окружною прокуратурою м. Харкова було направлено до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області повідомлення від 08.06.2023 за вих.№ 50-103-2757вих-23 в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратору» про вжиття заходів цивільно-правового характеру, в тому числі подання позовної заяви до суду, щодо стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

Листом Департаменту земельнихвідносин Харківськоїміської ради від 16.06.2023за вих.№3856/0/225-23повідомлено прокуратуру,що заходицивільно-правовогохарактеру (пред`явленняпозову)щодо стягненняшкоди,завданої самовільнимзайняттям земельноїділянки ОСОБА_1 і ОСОБА_4 . Департаментом не вживались.

Листом Головногоуправління Держгеокадаструу Харківськійобласті від 21.06.2023 № 10-20-5,1-2903/0/19/23 повідомлено прокуратуру, що Головним управлінням позовна заява не подавалася до суду та Головне управління не заперечує проти вжиття Київською окружною прокуратурою м. Харкова заходів представницького характеру шляхом подання позову до ОСОБА_1 і ОСОБА_4 про стягнення шкоди.

Київською окружною прокуратурою м. Харкова 16.08.2023 за вих.№50-103-4064вих23 направлено повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» до Харківської міської ради про вжиття заходів в межах компетенції, в тому числі, подання позовної заяви до суду, щодо звільнення земельної ділянки Харківської міської територіальної громади шляхом знесення самовільно збудованого паркану, що примикає до земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310136600:08:001:0185).

З відповіді Департаменту земельнихвідносин Харківськоїміської радивід 15.09.2023за вих.№6461/0/225-23встановлено,що заходищодо звільненняземельної ділянкиХарківської міськоїтериторіальної громадивід самовільновстановлених об`єктів(паркану)на земельнійділянці,що примикаєдо земельноїділянки заадресою: АДРЕСА_1 ,в томучислі поданнявідповідної позовноїзаяви щодозвільнення вищевказаноїземельної ділянкишляхом знесеннясамовільно збудованогопаркану,а такожзаходи цивільно-правовогохарактеру (пред`явленняпозову)щодо стягненняшкоди,завданої самовільнимзайняттям земельноїділянки ОСОБА_1 і ОСОБА_4 .Харківською міськоюрадою невживались. Разом з цим, у разі подання Київською окружною прокуратурою м. Харкова відповідної позовної заяви Департамент, який представляє інтереси Харківської міської ради у такій категорії справ, направить до суду повноважного представника для представництва інтересів Харківської міської ради.

Відповідно до заяви про вчинення злочину від 23.09.2021 ОСОБА_3 зазначає, що протиправні дії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 позбавили його можливості мати безперешкодний доступ до берегу річки Харків, а тому останній просить відкрити кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Згідно з протоколом слідчого ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області огляду місця події від 24.11.2021, земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:08:001:0185 за адресою: АДРЕСА_1 розташована в безпосередній близькості до прибережної зони річки Харків та огороджена парканом з дерев`яних стовпів, з`єднаних між собою металевими листами, висотою близько 2-х метрів, при цьому зазначений паркан унеможливлює безперешкодний доступ до прибережної зони вказаної річки. До протоколу огляду місця події від 24.11.2021 додаються фототаблиці за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколу допиту свідка від 07.09.2022 ОСОБА_5 зазначає, що сусідня земельна ділянка кадастровий номер 6310136600:08:001:0185 належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , яка спільна зі своїм чоловіком ОСОБА_7 нею користуються. Вкінці 2019 року останні встановили спільну огорожу навколо земельної ділянки кадастровий номер 6310136600:08:001:0185 та межуючою з нею земельної ділянки, що відноситься до прибережної зони річки Харків. Такі дії обмежили доступ до користування береговою зоною річки Харків.

ТОВ «АРМАДАБУДПРОЕКТ» на виконання листа старшого слідчого ХРУП №1 ГУНП №1 в Харківській області від 16.12.2021 за вих.№16128/119-61/2021 здійснено кадастрову зйомку земельної ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 6310136600:08:001:0185, що підтверджено листом № 184 від 04.01.2022 разом з планом в 1 прим.

З листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 02.09.2022 10-20-5, 1-2230/0/19-22 встановлено, що площа самовільно зайнятої земельної ділянки складає 0, 0770, з яких 0, 0007 знаходиться під забудовою. Відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963, визначено суму шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, для земель житлової та громадської забудови за формулою Шс = Пс ? (Нпз ?Кн ? Кк) ? Кф ?Кі, яка становить 59881,90 грн.

Висновком експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС №СЕ19/121-22/11681-ЕК від 13.09.2022 визначено, що розрахунок заподіяної шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, що використовується єдиним масивом з земельною ділянкою кадастровий номер 6310136600:08:001:0185, розташована на березі річки «Харків», площею 0, 0770 га, з яких 0, 0007 га знаходиться під забудовою, здійснений Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області станом на час вчинення кримінального правопорушення, а саме 2021 рік арифметично підтверджується у розмірі 59881, 90 грн.

Листом Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 15.02.2023 № 1016/0/225-23 керівництвом ХМР, зокрема, згідно довіреності № 08-21/140/2-23 від 26.01.2023 уповноважено головного спеціаліста юрисконсульта сектору правового забезпечення діяльності Інспекції з благоустрою Департаменту земельних відносин Харківської міської ради Швидкого Олександра Володимировича представляти інтереси ХМР в правоохоронних органах.

ОСОБА_8 подано до слідчого ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області заяву про залучення до провадження як потерпілого від 17.02.2023.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21.04.2023 у справі

№ 953/1767/23, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного суду від 25.05.2023, ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за частиною 2 статті 197-1 КК України на підставі статті 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності. Цивільний позов прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова поданого в інтересах держави до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням залишено без розгляду. Ухвала набрала законної сили.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21.09.2023 у справі

№ 953/5498/23 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за частиною 2 статті 197-1 КК України на підставі статті 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності. Ухвала набрала законної сили.

Змістом ухвали Київського районного суду м. Харкова від 21.04.2023 у справі

№ 953/1767/23 та ухвали Київського районного суду м. Харкова від 21.09.2023 у справі

№ 953/5498/23 визначено, що на території Київського району м. Харкова за адресою: м. Харків, вул. Лазьківська-Лужок, розташована земельна ділянка загальною площею 0,05 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель І споруд (присадибна ділянка), землі житлової та громадської забудови для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на якій розміщено нежитловий будинок, що належать на праві власності ОСОБА_1 та знаходяться у використанні останньої та її цивільного чоловіка ОСОБА_2 . Крім того, встановлено, що у 2019 році, точний час в ході досудового розслідування встановлено не було, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на самовільне зайняття земельної ділянки, з метою реалізації якого він вступив в злочинну змову зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_1 . Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_2 , діючи у змові з ОСОБА_1 , усвідомлюючи відсутність будь-яких законних підстав, достовірно знаючи, що вони не мають права на зайняття та використання земельної ділянки комунальної власності, у період часу з грудня 2019 по теперішній час, діючи всупереч законодавству, а саме, в порушення вимог ст.14 КонституціїУкраїни, за відсутності будь яких підстав набуття права на землю, передбаченихст. 116 Земельного кодексу України,ст. 125 Земельного кодексу, з корисливих мотивів, при відсутності у останніх правових підстав для використання вказаної земельної ділянки, та за відсутності вчиненого правочину щодо вказаної земельної ділянки, зареєстрованого в установленому законом порядку, з метою обслуговування житлового будинку, шляхом огородження парканом та будівництва частини житлового будинку, що унеможливлює таким чином доступу до неї іншими особами, здійснив самовільне зайняття земельної ділянки, розташованої на березі річки «Харків», загальною площею 0,0770 га, з яких 0.0007 га знаходяться під забудовою будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та використовується єдиним масивом з прилеглою земельною ділянкою кадастровий номер 6310136600:08:001:0185, яка відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, чим спричинив шкоду територіальній громаді м. Харкова на загальну суму 59 881, 90 грн.

Відповідно до листа Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області від 25.05.2023 № 781/06-14 річка Харків відноситься до категорії малих річок.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №352676321 від 01.11.2023 земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:08:001:0185 загальною площею 0,5 га на праві власності належить ОСОБА_1 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №352549900 від 31.10.2023 земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:08:001:0189 загальною площею 0,038 га на праві власності належить ОСОБА_3 .

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Щодо підстав представництва прокурора в суді.

Статтею 131-1Конституції України визначено, щона органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до вимог п. 1, 3ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із ч. 4ст. 56 ЦПК Українипрокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 1ст. 24 Закону України «Про прокуратуру»право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному, прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

За змістом наведених правових норм прокурор вправі пред`явити позов в інтересах держави у разі порушення матеріальних або інших інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження та якщо відсутній орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або у відповідного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду.

Відповідно до ч. 4ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором в суді.

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що вказані вимоги прокурором дотримано.

Перед зверненням до суду з вказаним позовом 02.11.2023 керівник Київської окружної прокуратури повідомив Харківську міську раду, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, що підтверджено повідомленнями від 08.06.2023 за вих.№ 50-103-2756вих-23, від 08.06.2023 за вих.№ 50-103-2757вих-23, 16.08.2023 за вих.№50-103-4064вих23.

Також Київською окружною прокуратурою м. Харкова отримано від Харківської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області листи, з яких вбачається, що заходи цивільно-правового характеру останніми не вживалися.

Таким чином, суд бере до уваги те, що невжиття заходів, спрямованих на відновлення порушених інтересів держави є підставою для застосування прокурором представницьких повноважень згідно вимогст. 131-1 Конституції Українитаст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Щодо вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого паркану.

Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст.16 Цивільного кодексу Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина першастатті 2 ЦПК України).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Відповідно до частин першої, другої статті13 Конституції Україниземля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (частина перша статті14 Конституції України).

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, на землі водного фонду (стаття 19 Земельного кодексу України).

До земель водного фонду належать, зокрема, землі, зайняті прибережними захисними смугамивздовж морів, річок і навколо водойм(стаття 58 Земельного кодексу Українитастаття 4 Водного кодексу України).

Таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.

Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.

Відповідно достатті 60 Земельного кодексу України,статті 88 Водного кодексу Українивздовж річок,морів інавколо озер,водосховищ таінших водоймз метоюохорони поверхневихводних об`єктіввід забрудненняі засміченнята збереженняїх водностівстановлюються прибережнізахисні смуги.

Прибережні захиснісмуги встановлюютьсяпо берегахрічок танавколо водоймуздовж урізуводи (умеженний період)шириною: а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; б)для середніхрічок,водосховищ наних,водойм,а такожставків площеюпонад 3гектари -50метрів; в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Згідно зч. 3, ч. 4 ст. 62 Земельного кодексу Українитастаттею 90 Водного кодексу України умежах пляжноїзони прибережнихзахисних смугзабороняється будівництвобудь-якихспоруд,крім гідротехнічних,гідрометричних талінійних,а такожінженерно-технічнихі фортифікаційнихспоруд,огорож,прикордонних знаків,прикордонних просік,комунікацій. У межах пляжної зони прибережних захисних смуг забороняється влаштування огорож або інших конструкцій, що перешкоджають доступу громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах, крім випадків, передбачених законом.

Вимогами ч. 2 ст. 47 Водного кодексу України встановлено, що забороняється обмеження загального водокористування, у тому числі обмеження купання та плавання на прогулянкових суднах, любительського і спортивного рибальства, причалювання до берега у світлу пору доби у зв`язку з перебуванням земельних ділянок прибережних захисних смуг (пляжної зони) у користуванні юридичних або фізичних осіб, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно довимог ст.88Водного кодексуУкраїни громадянамзабезпечується безперешкоднийта безоплатнийдоступ доузбережжя морів,морських заток,лиманів таостровів увнутрішніх морськихводах умежах пляжноїзони,до берегіврічок,водойм таостровів длязагального водокористування,крім земельохоронних зон,зон санітарноїохорони,санітарно-захиснихзон тазон особливогорежиму використанняземель,а такожземельних ділянок,на якихрозташовані: гідротехнічні,гідрометричні талінійні споруди; об`єктипідвищеної небезпеки; пансіонати,об`єкти реабілітації,спорту,санаторії таінші лікувально-оздоровчізаклади,дитячі оздоровчітабори,що маютьвідповідні передбаченізаконом документина спорудита напровадження відповідноїдіяльності; об`єктиприродно-заповідногофонду,об`єкти культурноїспадщини. Обмеження доступу громадян у будь-який спосіб (у тому числі шляхом влаштування огорож або інших конструкцій) до узбережжя водних об`єктів на земельних ділянках прибережних захисних смуг, що перебувають у користуванні юридичних або фізичних осіб, а також справляння за нього плати є підставою для припинення права користування земельними ділянками прибережних захисних смуг за рішенням суду.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проєкту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон. Надання у власність або користування земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахувань обмежень, зазначених устатті 59 ЗК України, суперечить нормам статей83,84цьогоКодексу.

Подібні за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 310/5834/13-ц та від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14.

Відповідно до пункту «а» частини 2, пункту «ґ» частини четвертоїстатті 83 Земельного кодексу Україниу комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Частиною 2статті 59 Земельного кодексу Українигромадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.

Статтею 116 Земельного кодексу Українипередбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Стаття 125 Земельного кодексу Українипередбачає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з статтею 85 Водного кодексу Україниу користування на умовах оренди земельними ділянками прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об`єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт.

За змістом частини п`ятоїстатті 88 Водного кодексу Україниу межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.

Містобудівна документація - це затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій (частина першастатті 17 Закону України «Про основи містобудування»).

Відповідно до матеріалів судової справи, земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:08:001:0185 належить на праві власності ОСОБА_1 . На такій земельній ділянці розташовано будівлю. Вказані об`єкти також знаходяться у користуванні її співмешканця ОСОБА_2

ОСОБА_2 в судовому засіданні такі відомості підтвердив.

Також земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:08:001:0189 належить на праві власності ОСОБА_3 .

Харківська міська рада є власником земельної ділянки, площею 0,0770 га, яка примикає до земельних ділянок з кадастровими номерами 6310136600:08:001:0185 і 6310136600:08:001:0189.

При цьому, змістом ухвали Київського районного суду м. Харкова від 21.04.2023 у справі № 953/1767/23 та ухвали Київського районного суду м. Харкова від 21.09.2023 у справі № 953/5498/23, які набрали законної сили, визначено: « ОСОБА_2 , діючи у змові з ОСОБА_1 , усвідомлюючи відсутність будь-яких законних підстав, достовірно знаючи, що вони не мають права на зайняття та використання земельної ділянки комунальної власності, у період часу з грудня 2019 по теперішній час, діючи всупереч законодавству, а саме, в порушення вимог ст.14 КонституціїУкраїни, за відсутності будь яких підстав набуття права на землю, передбаченихст. 116 Земельного кодексу України,ст. 125 Земельного кодексу, з корисливих мотивів, при відсутності у останніх правових підстав для використання вказаної земельної ділянки, та за відсутності вчиненого правочину щодо вказаної земельної ділянки, зареєстрованого в установленому законом порядку, з метою обслуговування житлового будинку, шляхом огородження парканом та будівництва частини житлового будинку, що унеможливлює таким чином доступу до неї іншими особами, здійснив самовільне зайняття земельної ділянки, розташованої на березі річки «Харків», загальною площею 0,0770 га, з яких 0.0007 га знаходяться під забудовою будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та використовується єдиним масивом з прилеглою земельною ділянкою кадастровий номер 6310136600:08:001:0185, яка відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови».

Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Посилання відповідача на те, що відсутні підстави для притягнення його до цивільної відповідальності, оскільки кримінальне провадження за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України закрито, а тому його не визнано винуватим у вчинені кримінального правопорушення, є безпідставними з огляду на таке.

У випадку закриття кримінального провадження на підставі ст.49 КК Країни у зв`язку із закінченням строків давності визначальне значення має те, що закриття кримінального провадження відбувається внаслідок існування так званих «нереабілітуючих підстав», до категорії яких традиційно відносять сплив строків давності.Це означає, що щодо особи зібрано достатньо доказів, які підтверджують вчинення нею кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин подальше провадження виключається. За таких умов неможливість отримати відшкодування шкоди, заподіяної вчиненим кримінальним правопорушенням, була б об`єктивно несправедливою.

Саме таку позицію висловив Верховний Суд у постанові від 24.10.2023 у справі № 207/124/13-к: «із системного аналізу норм КПК та КК України слідує, що передбачений ст. 49 КК інститут звільнення від кримінальної відповідальності не пов`язує такого звільнення зі згодою потерпілої на таке звільнення, а також про те, що у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК та закриття кримінального провадження це не звільняє особу від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду, й потерпіла не позбавлена права заявити цивільний позов в порядку цивільного судочинства».

Отже, враховуючи те, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 закрито у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності з підстав ч.1 ст. 49 КК України, що відноситься до нереабілітуючих підстав закриття кримінального провадження, відшкодування завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення шкоди здійснюється у такому самому порядку як і при ухваленні обвинувального вироку.

Суд вважає доведеним, що відповідачі всупереч чинного законодавста, без правовстановлюючих документів на земельну ділянку, здійснили її самовільне зайняття шляхом встановлення паркану, чим обмежили доступ інших осіб до річки «Харків».

Також самовільне зайняття відповідачами земельної ділянки комунальної власності площа якої складає 0, 0770, з яких 0, 0007 знаходиться під забудовою, що при цьому перешкоджає доступу інших осіб до річки «Харків» підтверджено кадастровою зйомкою земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Лазьківська-Лужок, 8, виконаною ТОВ «Армадабудпроект», проколом огляду місця події від 24.11.2021, листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 02.09.2022 10-20-5, 1-2230/0/19-22 та іншими матеріалами справи.

Відповідачі не спростували ці обставини належними та допустимими доказами.

Отже, використання відповідачами земельної ділянки комунальної власності та зведення на ній паркану без правовстановлюючих документів і в порушення встановленого режиму свідчить про порушення прав та законних інтересів її власника Харківської міської ради.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першоїстатті 376Цивільного кодексуУкраїни житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству (частина третястатті 13 Конституції України).

Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (частина сьомастатті 41 Конституції України, частина третястатті 1 Земельного кодексу України).

Кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля (частина першастатті 50 Конституції України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що у спорах стосовно прибережних захисних смуг, які перебувають під посиленою правовою охороною держави, остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина третя статті 13, частина сьома статті 41, частина першастатті 50 Конституції України). Ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок (статті18,19, пункт «а» частини першої статті91 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України) (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 117), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 124)).

У цьому випадку загальний суспільний інтерес у контролі за використанням земельної ділянки, розташованої в межах прибережної захисної смуги, яка на цей час не забезпечує вільного доступу до річки «Харків», переважає над приватним інтересом відповідачів щодо використання такої ділянки з метою встановлення огорожі для обслуговування їх житлового будинку.

Враховуючи зазначене, суд бере до уваги доводи проруратури та вважає, що наявні підстави для задоволення позову в частині усунення перешкод власнику Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради у користуванні земельною ділянкою площею 0,0770 га, яка примикає до земельних ділянок з кадастровими номерами 6310136600:08:001:0185 (м. Харків, вул. Лазьківка-Лужок, 8) і 6310136600:08:001:0189 ( АДРЕСА_2 ), шляхом знесення за рахунок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 самочинно збудованого на земельній ділянці паркану.

Щодо вимог позивача про відшкодування шкоди завданої самовільним зайняттям земельної ділянки.

Приписамист. 16 Цивільного кодексу Українивстановлено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків (шкоди).

Статтею 211 Земельного кодексу Українивизначено, що у випадку порушення земельного законодавства винні особи несуть цивільну відповідальність. Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Стаття 1166 Цивільного кодексу України містить правило про загальний (генеральний) делікт, відповідно до якого будь-яка шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, повинна бути відшкодована особою, яка її завдала, в повному обсязі.

Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення), яке має містити такі складові елементи: а) протиправна поведінка особи; б) настання шкоди; в) причинний зв`язок між двома першими елементами; в) вина завдавача шкоди. При цьому, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність всіх складових правопорушення.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкодаце не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується у повному обсязі. Мова йде про реальну шкоду та упущену вигоду.

Виходячи з загальних принципів цивільного права для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди потрібна наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Тобто відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормамиЦКвідповідальність настає незалежно від вини.

Тобто, для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди, позивач повинен довести наявність шкоди та її розмір, протиправність дій відповідача, та причинного зв`язку між шкодою позивача (держави) та протиправними діями відповідача.

Відповідно дост.56Закону України«Про охоронуземель» юридичніі фізичніособи,винні впорушенні законодавстваУкраїни проохорону земель,несуть відповідальністьзгідно іззаконом. Застосуваннязаходів дисциплінарної,цивільно-правової,адміністративної абокримінальної відповідальностіне звільняєвинних відвідшкодування шкоди,заподіяної земельнимресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Сттатею 156 Земельного кодексу України визначено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки;

Відповідно дост.1 Закону України «Про контроль за використанням та охороною земель»самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно зч.1ст.1190ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Судом встановлено, що належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, підтверджується склад цивільного правопорушення, зокрема:

1) протиправна поведінка відповідачів, яка виражається у самовільному зайнятті земельної ділянки комунальної власності без правовстановлюючих документів всупереч законодавству; 2) наявність збитків, який характеризується недоотриманням бюджетом коштів. Розмір заподіяної шкоди, обрахований відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженоїпостановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963, який становить 59881,90 грн., що підтверджено висновком експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС №СЕ19/121-22/11681-ЕК від 13.09.2022; 3) безпосередній причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою відповідачів, оскільки шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідачів через недотримання діючого законодавства; 4) а також вина відповідачів, що полягає в самовільному зайнятті земельної ділянки комунальної власності без належних документів, що спричинило безгосподарське використання земель, неможливість доступу інших осіб до місць загального користування, зокрема річки «Харків» протягом тривалого часу.

Суд також враховує, що відповідачів було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 Кримінального кодексу України у зв`язку із закінченням строків давності. Водночас зазначені обставини не можуть слугувати підставою для відмови в задоволенні позовних вимог у цій частині, оскільки відповідачі були звільнені від кримінальної відповідальності саме за нереабілітуючою підставою та позивач має право на звернення до суду за захистом своїх прав в порядку цивільного судочинства.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення солідарно з відповідачів шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, у розмірі 59881 (п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот вісімдесят одну) гривню 90 копійок є обгрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частин першої, другої їстатті 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

За змістомстатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, оцінюючі всі належні та допустимі докази наявні в матеріалах судової справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Згідно з платіжною інструкцією №2570 від 20 жовтня 2023 року Харківською обласною прокуратурою під час пред`явлення позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 5368, 00 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідачів на користь прокуратури підлягають стягненню фактично понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 5368 гривень, тобто по 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 223, 247, 263, 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Керівника Київськоїокружної прокуратуриміста Харковав інтересахдержави вособі Харківськоїміської ради,Головного управлінняДержгеокадастру уХарківській областідо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 проусунення перешкоду користуванніземельною ділянкоюводного фондута відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки задовольнити повністю.

Усунути перешкоди власнику Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради у користуванні земельною ділянкою площею 0,0770 га, яка примикає до земельних ділянок з кадастровими номерами 6310136600:08:001:0185 (м. Харків, вул. Лазьківка-Лужок, 8) і 6310136600:08:001:0189 (м. Харків, вул. Лазьківка-Лужок, 9), шляхом знесення за рахунок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 самочинно збудованого на земельній ділянці паркану.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користьХарківської міськоїтериторіальної громадив особіХарківської міськоїради на відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, 59881 (п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот вісімдесят одну) гривню 90 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Київської окружної прокуратури міста Харкова (реквізити для сплати: Харківська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувача: Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету ? 2800) судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору по 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні з кожного.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі проголошення скороченого рішення (вступної та резолютивної частини) або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Прокурор керівник Київської окружної прокуратури міста Харкова, місцезнаходження 61002, м. Харків, вул. Сумська, 76.

Позивач Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 04059243, місцезнаходження 61003, місто Харків, майдан Конституції,7.

Позивач Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, код ЄДРПОУ 39792822, місцезнаходження: місто Харків, вул. Космічна, 21, поверхи 8,9.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_4 .

Повний текст судового рішення складено 27.02.2025.

Суддя Т.В. Бобко