Постанова від 24.02.2025 по справі 440/12935/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2025 р.Справа № 440/12935/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

представника позивача - Дроменко Л.В.,

представника відповідача - Дикань О.О.,

представника відповідача - Сулим Л.О.,

представника відповідача - Жукова О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2024, головуючий суддя І інстанції: С.С. Сич, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 23.12.24 по справі № 440/12935/24

за позовом ОСОБА_1

до Державної служби України з надзвичайних ситуацій , Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області , Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Полтавської області

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Полтавській області, Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Полтавської області, у якій позивач просив:

1) визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 03.05.2024 №312 осцз "Про призначення ОСОБА_1 ";

2) визнати протиправним та скасувати пункт 1 §1 наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області від 08.05.2024 №322НК "Про кадрові питання";

3) поновити полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області з 09 травня 2024 року;

4) зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області виплатити ОСОБА_1 за період з 09 травня 2024 року по день поновлення на посаді першого заступника начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області різницю розміру грошового забезпечення за посадою першого заступника начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області та начальника Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Полтавської області;

5) визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 09.10.2024 №789 осцз "Про звільнення ОСОБА_1 ";

6) визнати протиправним та скасувати наказ Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Полтавській області від 18.10.2024 №58-НК/961 "По особовому складу";

7) поновити ОСОБА_1 на службі цивільного захисту з включенням до кадрів ДСНС України з 19 жовтня 2024 року;

8) стягнути за рахунок коштів державного бюджету з Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19 жовтня 2024 року до дня постановлення судом рішення про поновлення на службі цивільного захисту.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/12935/24.

Позивачем ОСОБА_1 подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду /том 1 а.с. 115-121/, заяву про уточнення цієї заяви від 04.11.2024 /том 1 а.с. 142-144/ та заяву про доповнення заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду від 23.11.2024 /том 2 а.с. 107-112/.

Судом постановлено ухвалу від 28 листопада 2024 року, якою визнано неповажними підстави, вказані позивачем ОСОБА_1 у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду.Встановлено позивачу ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали суду (повного тексту ухвали) для подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску. Роз`яснено позивачу, що відповідно до частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду /том 2 а.с. 196, 203-209/.

06 грудня 2024 року до суду надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду від 06 грудня 2024 року /том 3 а.с. 104-120/, яка вмотивована тим, що про порушення своїх прав оскаржуваними наказами позивач дізнався у період з 15 по 22 жовтня 2024 року після ознайомлення з наказами у адвоката, до цього часу про переміщення на нижчу посаду він не знав та за обставин, що склалися, міг дізнатися про порушення своїх прав оспорюваними наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 03.05.2024 №312 осцз "Про призначення ОСОБА_1 " та пунктом 1 §1 наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області від 08.05.2024 №322НК "Про кадрові питання" лише після отримання 18 липня 2024 року грошового забезпечення у меншому розмірі. Вказує, що виконання обов`язків за посадою начальника Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Полтавської області з 09.05.2024 по 18.10.2024 є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки позивач не міг залишати місце служби, перебував у стані постійної та повної готовності в умовах воєнного стану, виконував обов`язки мобілізаційної підготовки та мобілізації в установі, яку очолював, сам проходив ВЛК та став на військовий облік 27.06.2024, перебував у відпустці з 10 по 29 липня 2024 року з виїздом у м. Ужгород для відновлення свого здоров`я, а також хворів з 31.07.2024 по 09.08.2024, з 04.09.2024 по 24.09.2024, з 01.10.2024 по 07.10.2024, з 23.10.2024 по 28.10.2024. Вказує про велику кількість повітряних тривог у Полтавській області протягом травня жовтня 2024 року, про застосування графіків погодинного відключення світла та погіршення безпекової ситуації у області, внаслідок чого позивач не мав можливості відвідувати судову установу, зустрічатися з адвокатом для підготовки та подання позову до суду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року визнано неповажними підстави, вказані позивачем ОСОБА_1 у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду від 06 грудня 2024 року.

Клопотання Державної служби України з надзвичайних ситуацій про залишення позову без розгляду у справі №440/12935/24 в частині позовних вимог задоволено.

Залишено без розгляду позов ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Полтавської областів частині позовних вимогпро визнання протиправним та скасування наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 03.05.2024 №312 осцз "Про призначення ОСОБА_1 ", визнання протиправним та скасування пункту 1 §1 наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області від 08.05.2024 №322НК "Про кадрові питання", про поновлення полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області з 09 травня 2024 року та зобов`язання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області виплатити ОСОБА_1 за період з 09 травня 2024 року по день поновлення на посаді першого заступника начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області різницю розміру грошового забезпечення за посадою першого заступника начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області та начальника Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Полтавської області.

Позивач, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог, а справу в цій частині направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції законодавства, а саме: Кодексу адміністративного судочинства України та на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідач, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Полтавській області, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представники відповідачів в судовому засіданні заперечували проти апеляційної скарги та зазначили, що ухвала суду першої інстанції є правомірною та обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачають.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін по справі, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду з даним позовом, оскільки у поданій заяві про поновлення строку звернення до суду обґрунтованих поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду не наведено.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.

У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.

Відповідно статті 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Проте, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.

За змістом статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).

Відповідно до частин першої, другої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Одночасно протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику ЄСПЛ як джерело права.

ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ указав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).

Отже, за практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 звернувся до т.в.о голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій полковника служби цивільного захисту із рапортом від 23.04.2024, у якому просив звільнити його із займаної посади тапризначити його на посаду начальника Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Полтавської області/том 2 зворот а.с. 69/.

Наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій (по особовому складу цивільного захисту) від 03.05.2024 №312 "Про призначення ОСОБА_1 "/том 2 а.с. 69/ полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , першого заступника начальника Головного управління ДСНС України у Полтавській області, відповідно до пунктів 61-63 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11 липня 2013 р. №593, звільнено із займаної посади тапризначено начальником Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Полтавської області. Встановлено полковнику служби цивільного захисту ОСОБА_1 посадовий оклад 6630 гривень та надбавку за особливості проходження служби у розмірі 100 відсотків посадового окладу з урахування окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років на нижчу посаду за особистим проханням.

Підстава: подання тимчасово виконуючого обов`язки начальника Головного управління ДСНС України у Полтавській області /том 2 зворот а.с. 71, а.с. 72-73/, погодження Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_2 /том 2 а.с. 70/, виконуючого обов`язки начальника Полтавської обласної військової адміністрації ОСОБА_3 /том 2 а.с. 71/, рапорт ОСОБА_1 про звільнення із займаної посади та призначення на посаду начальника Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Полтавської області від 23 квітня 2024 року /том 2 зворот а.с. 69/.

ОСОБА_1 здав, а ОСОБА_4 прийняв справи за посадою першого заступника начальника Головного управління ДСНС України у Полтавській області, про що було складено акт прийому та передачі справ і посади особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту без дати та номера /том 1 а.с. 171/.

08 травня 2024 року рапортом ОСОБА_1 доповів т.в.о. начальника Головного управління ДСНС України у Полтавській області полковнику служби цивільного захисту Андрію Хижняку про те, що він здав справи за посадою першого заступника начальника Головного управління ДСНС України у Полтавській області /том 1 зворот а.с. 170/.

На підставі витягу з наказу ДСНС від 03.05.2024 №312 осцз, рапорту ОСОБА_1 , акту прийому та передачі справ і посади особами рядового і начальницького складу служби Головним управлінням ДСНС України у Полтавській областівидано наказ №322-НК/61 від 08 травня 2024 року Про кадрові питання, яким відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, наказу МВС України від 06.03.2018 №179 Про затвердження схем тарифних розрядів за посадами осіб рядового і начальницького складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом МВС України від 20.07.2018 №623 та наказу МВС України від 23.08.2023 №694 Про затвердження Порядку прийому та передачі справ і посад особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту при переміщенні по службі вирішено вважати таким, що передав справи і посаду полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , першого заступника начальника Головного управління ДСНС України у Полтавській області, 08 травня 2024 року (пункт 1 §1) /том 1 а.с. 169-170/.

08 травня 2024 року Головним управлінням ДСНС України у Полтавській області оформлено грошовий атестат №5 на ОСОБА_1 /том 1 зворот а.с. 178, а.с. 179/, у пункті 6 якого зазначено, що відповідно до наказу від 03 травня 2024 року №312 ДСНС України, наказу від 08 травня 2024 року №322 ГУ ДСНС України у Полтавській області позивач звільнений з посади першого заступника начальника Головного управління, а у пункті 8 цього грошового атестату зазначено, що атестат виданий у зв`язку з переведенням по службі наказ ДСНС України від 03 травня 2024 року №312, наказ ГУ ДСНС України у Полтавській області від 08 травня 2024 року №322, правильність даних у якому підтверджено підписом ОСОБА_1

09 травня 2024 року ОСОБА_1 видав наказ (по особовому складу) №24 Про кадрові питання як начальник Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Полтавської області, яким відповідно до пунктів 87, 89 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 №593,наказав вважати себе, полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , таким, що 09 травня 2024 року приступив до виконання обов`язків за посадою начальника Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Полтавської області /том 1 а.с. 191/.

Підставою для видачі вказаного наказу (по особовому складу) від 09 травня 2024 року №24 Про кадрові питання ОСОБА_1 став витяг із наказу ДСНС України від 03.05.2024 №312 Про призначення ОСОБА_1 та витяг із наказу ГУ ДСНС України у Полтавській області від 08.05.2024 №322-НК/61 Про кадрові питання, а також акт прийому та передачі справ і посади особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.

Колегія суддів зазначає, що з вищенаведеного вбачається, що 09 травня 2024 року позивач достовірно знав про оскаржувані накази Державної служби України з надзвичайних ситуацій (по особовому складу цивільного захисту) від 03.05.2024 №312 "Про призначення ОСОБА_1 " та наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області №322-НК/61 від 08 травня 2024 року Про кадрові питання та був ознайомлений із змістом цих наказів, оскільки на підставі саме цих наказів ОСОБА_1 09 травня 2024 року прийнято наказ (по особовому складу) від 09 травня 2024 року №24 Про кадрові питання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що перебіг місячного строку звернення до суду з позовому частині позовних вимогпро визнання протиправним та скасування наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 03.05.2024 №312 осцз "Про призначення ОСОБА_1 " та визнання протиправним та скасування пункту 1 §1 наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області від 08.05.2024 №322НК "Про кадрові питання", а також похідних від них вимог про поновлення полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області з 09 травня 2024 року та зобов`язання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області виплатити ОСОБА_1 за період з 09 травня 2024 року по день поновлення на посаді першого заступника начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області різницю розміру грошового забезпечення за посадою першого заступника начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області та начальника Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Полтавської області, -в силу приписів статті 120 КАС України розпочався 10 травня 2024 року та закінчився 10 червня 2024 року (останній день звернення до суду).

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що обидва оскаржувані накази Державної служби України з надзвичайних ситуацій (по особовому складу цивільного захисту) від 03.05.2024 №312 "Про призначення ОСОБА_1 " та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області №322-НК/61 від 08 травня 2024 року Про кадрові питання були наявні в Навчально-методичному центрі цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Полтавської області, який з 09.05.2024 очолював ОСОБА_1 , а тому останній мав до них безперешкодний доступ.

Судом встановлено, що позовна заява сформована та надіслана позивачем до суду через систему "Електронний суд" лише 31 жовтня 2024 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом.

Щодо доводів скаржника про введення воєнного стану, колегія суддів зазначає, що дане питання було предметом дослідження Верховним Судом, зокрема у постановах від 04.04.2023р. у справі № 140/1487/22, від 23.01.2023р. у справі № 496/4633/18, від 23.12.2022р. у справі № 760/5369/19, від 29.09.2022р. у справі № 500/1912/22, від 02.06.2022р. у справі у №757/30991/18-а.

Так, у вищевказаних постановах Верховний Суд зазначив, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Питання поновлення або наявності підстав для продовження відповідного процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві.

Так, згідно положень Статуту Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Полтавської області, затвердженого розпорядженням голови Полтавської ОДА від 06.05.2021 №349 та наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 07.07.2021 №477 (https://nmc.dsns.gov.ua/pl/statut), Центр утворено з метою навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, забезпечення надання інших освітніх послуг та методичного супроводу суб`єктів господарювання, що проводять навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, аварійних ситуаціях та в умовах терористичного акту.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що протягом строку звернення до суду з 10 травня 2024 року по 10 червня 2024 року та після його закінчення з 11 червня 2024 року до дати звернення до суду 31 жовтня 2024 року, позивач виконував завдання, що перешкоджали чи ускладнювали йому доступ до суду, як то брав участь у бойових діях, відбував у відрядження, тощо.

Встановлення з 24.02.2022 ступеню готовності «повна готовність» Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Полтавської області, що має статус закладу післядипломної освіти та проводить освітню діяльність відповідно до ліцензії (ліцензій) у сфері післядипломної освіти з підвищення кваліфікації у галузі знань «Цивільна безпека», саме по собі не є перешкодою для звернення до суду з позовом у цій справі ОСОБА_1 та не обмежує право позивача на звернення до суду.

Відповідно до частини 5 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-ХІІ призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

З аналізу ввищенаеденої норми вбачається, що керівник Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Полтавської області не здійснює повноважень щодо призову на військову службу під час мобілізації, натомість, як і інші керівники органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, відповідає за включення військовозобов`язаних працівників до списків, за якими у подальшому здійснюється бронювання.

Крім того, позивачем не конкретизовано, які саме повноваження щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, перелік яких наведено у статті 21 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-ХІІ, та яким чином завадили позивачу звернутися до суду з позовом у період з 10 травня 2024 року по 31 жовтня 2024 року.

Судом встановлено, що місцезнаходження Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Полтавської області та відповідно його керівника, посаду якого займав ОСОБА_1 , знаходиться у м. Полтаві, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /том 1 а.с. 149-152/.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач мав можливість отримати правничу допомогу у обраного ним адвоката, робоче місце якого також знаходиться у м. Полтаві /том 2 а.с. 187/, а також мав можливість реалізувати своє право на звернення до Полтавського окружного адміністративного суду, що знаходиться у м. Полтаві, у встановлений законом місячний строк як шляхом подання позовної заяви як безпосередньо через канцелярію суду, так і у спосіб направлення позовної заяви до суду по пошті чи через систему "Електронний суд".

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04.07.2024 №212 ОСОБА_1 , начальнику Навчально-методичному центрі цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Полтавської області, було надано невикористану частину щорічної основної відпустки за 2023 рік на 20 календарних днів з 10 липня 2024 року по 29 липня 2024 року з виїздом до м. Ужгород /том 2 зворот а.с. 229/.

Колегія суддів зазначає, що щорічна основна відпустка не є перешкодою для отримання правничої допомоги, підготовки позову та звернення до суду з позовною заявою за вирішенням спору, оскільки вчинення чи невчинення таких дій повністю залежало від волевиявлення позивача, тому вказані обставини не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду з позовом у цій справі в частині зазначених вище позовних вимог.

Стосовно доводів позивача про те, що він проходив медичний огляд ВЛК, суд зазначає, що довідкою військово-лікарської комісії №691 підтверджено, що 26.05.2024 проведено медичний огляд ВЛК ОСОБА_1 /том 3 а.с. 11/, тобто у матеріалах справи наявний письмовий доказ того, що позивач проходив медичний огляд ВЛК 26.05.2024 (один календарний день), тоді як місячний строк звернення до суду з вказаною частиною позовних вимог закінчився 11 червня 2024 року та був пропущений позивачем на 142 дні (позов поданий до суду 31 жовтня 2024 року).

Крім того, судовим розглядом встановлено, що 27.06.2024 позивач був взятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_1 /том 3 зворот а.с. 121/ (1 календарний день) та ОСОБА_1 хворів з 14.06.2024 по 18.06.2024 (5 календарних днів), з 31.07.2024 по 07.08.2024 (8 календарних днів), з 08.08.2024 по 09.08.2024 (1 календарний день), з 04.09.2024 по 13.09.2024 (10 календарних днів), з 14.09.2024 по 16.09.2024 (3 календарних дні), з 19.09.2024 по 24.09.2024 (6 календарних днів), з 01.10.2024 по 07.10.2024 (7 календарних днів), з 23.10.2024 по 28.10.2024 (6 календарних днів).

Однак, всі наведені вище обставини виникли вже після закінчення строку звернення до суду з даним позовом (після 11 червня 2024 року).

Щодо запровадження у м. Полтаві з 26.05.2024 графіків відключення світла, то суд зазначає, що у даному випадку вказана обставина не може вважатися поважною причиною не звернення позивачем до суду з позовом з 10 травня 2024 року по 10 червня 2024 року та з 11 червня 2024 року по 31 жовтня 2024 року, оскільки вказаними графіками було встановлено не тільки час відсутності електроенергії протягом доби, але й чітко визначені години, коли така електроенергія надавалася, відтак, позивач, який проживав та працював у м. Полтаві, міг вчинити всі дії, які на думку позивача, були необхідні з метою звернення до суду.

Натомість, заявляючи клопотання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та їх поновлення, позивач не надає доказів поважності причин пропуску цього строку, доказів наявності обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом, починаючи з моменту порушення його прав, а саме з 10.05.2024.

Таким чином, позивачем не надано до суду відповідних доказів та письмових пояснень із зазначенням об`єктивних та непереборних причин пропуску строку звернення до суду, а підстави пропуску, вказані позивачем визнані неповажними.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що обґрунтування причин поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду, вказані в заяві позивача про поновлення такого строку, є неповажними.

Наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до суду мають суб`єктивний характер та не позбавляли останньго можливості звернутись до суду з даним позовом у встановлені КАС України строки.

Жодних інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на звернення до суду з позовом, позивачем не наведено, існування будь-яких перепон у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів не зазначено та судом не встановлено.

Зважаючи на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом, а наведені ним причини пропуску цього строку не дають підстав для визнання їх поважними та, відповідно, поновлення строку звернення до суду, то суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про залишення без розгляду позовної заяви позивача.

Отже, враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Також, надаючи оцінку всім доводам учасників справи, колегія суддів враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 по справі № 440/12935/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду

Головуючий суддя О.А. СпаскінСудді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 27.02.2025 року