Рішення

від 26.02.2025 по справі 751/1201/25

НОВОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа №751/1201/25

Провадження №2/751/807/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого-судді Топіхи Р.М.,

за участю: секретаря судового засідання Островської А.С.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача Давиденко Віктор Віталійович,

відповідач ТОВ «Єлецький Посад»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єлецький Посад» про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Представник позивача адвокат Давиденко В.В. в інтересах

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Єлецький Посад» про стягнення інфляційних втрат у розмірі 300 566 гривень 07 копійок та 3% річних у розмірі 72 512 гривень 45 копійок, на загальну суму 373 078 гривень 52 копійки та понесених судових витрат.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 01 травня 2024 року у справі

№ 751/2085/24, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 03 вересня 2024 року, стягнуто з ТОВ «Єлецький Посад» на користь ОСОБА_1 2 594 630 гривень безпідставно набутих коштів, 993 647,96 гривень інфляційних втрат, 217 096,67 гривень - 3% річних, а всього

3 805 374,63 гривень, а також 12 112 гривень судового збору та 20 000 гривень витрат на правничу допомогу.

Згідно з обставинами, встановленими у вище заманеному судовому рішенні, 01 квітня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Єлецький Посад» укладено попередній договір № 231030, за умовами якого продавець зобов`язався укласти договір купівлі-продажу квартири (загальною площею 112,81 кв.м, номер АДРЕСА_1 ) протягом 30 днів після введення будинку в експлуатацію та отримання всіх правовстановлюючих документів, а покупець зобов`язується купити зазначену квартиру в порядку та на умовах зазначених в договорі. Орієнтована дата введення будинку в експлуатацію I квартал 2022 року. Сторони погодили, що загальна вартість квартири становить 2 594630 гривень. За вказаним договором позивач сплатив на користь ТОВ «Єлецький Посад» 01 квітня 2021 року - 1 249 650,00 гривень, 29 червня 2021 року -

600 000 гривень, 02 липня 2021 року - 744980 гривень, що загалом становить 2 594630 гривень.

ТОВ «Єлецький Посад» рішення суду не виконує, а грошові кошти продовжують знецінюватися. Позивач просить суд стягнути інфляційні втрати та 3% річних на суму 2 594 630 гривень безпідставно набутих коштів з 02 березня 2024 року, інфляційні втрати з лютого 2024 року, а також 3 % річних на суму судового збору 12 112 грн та 20 000 грн витрат на правничу допомогу з 04 вересня 2024 року, та інфляційні втрати з вересня 2024 року.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від

04 лютого 2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений, про поважні причини неявки суду не відомо, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, відзив на позовну заяву не подав.

Суд ухвалив проводити розгляд справи без участі сторін на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 01 травня 2024 року у справі № 751/2085/24 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єлецький Посад» про стягнення коштів, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Єлецький Посад» на користь ОСОБА_1 2 594 630 гривень безпідставно набутих коштів, 993 647 гривень 96 копійок інфляційних втрат, 217 096 гривень 67 копійок - 3% річних, а всього 3 805 374 гривень 63 копійки, а також 12 112 гривень судового збору та 20 000 гривень витрат на правничу допомогу (а.с.13-16).

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 03 вересня 2024 року апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Єлецький Посад» залишена без задоволення, а рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 01 травня 2024 року без зміни (а.с. 5-11).

Згідно з довідкою від 06 вересня 2024 року рішення у справі

№ 751/2085/24 набрало законної сили 03 вересня 2024 року (а.с.12).

З наданого позивачем у позовній заяві розрахунку вбачається, що 3 % річних нараховані, за період з 02 березня 2024 року по 03 вересня 2024 року з суми 2594630гривень урозмірі 39557,47гривень;за періодз 04вересня 2024року по31грудня 2024 року з суми 2 594 630 гривень та суми стягнутих рішенням судових витрат - 25 614,50 гривень; за період з 01 січня 2025 по

03лютого 2025року -7340,48гривень,всього назагальну суму-72512,45гривень.

Інфляційне збільшеннябезпідставно набутихкоштів заперіод злютого 2024року погрудень 2024року складає298382,45гривень.Інфляційне збільшення12112грн судовогозбору та20000витрат направничу допомогуза періодз вересня2024року погрудень 2024року складає2183,62гривень,всього назагальну суму300566,07гривень (а.с.2).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частина 1 ст. 11 ЦК України визначає, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтю 625 ЦК України розміщено у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Отже, положення розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні (підрозділ 1 розділу ІІІ книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу ІІІ книги 5 ЦК України).

Отже, дія ст. 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі ст. 1212 ЦК України. Тому у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 910/22034/15, від 01 жовтня

2014 року у справі № 6-113цс14 та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17, від 16 травня

2018 року у справі № 14-16цс18, а також у постанові Верховного Суду від

17 жовтня 2018 року у справі №908/2552/17.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судовим рішенням у цивільній справі № 751/2085/24, яке набрало законної сили, встановлені обставини, що грошові кошти у розмірі

2 594630 гривень були передані позивачем відповідачу за попереднім договором купівлі-продажу нерухомості від 01 квітня 2021 року, який в силу закону є нікчемним та не створює юридичних наслідків, суд дійшов до висновку, що вказані кошти підлягають поверненню ОСОБА_1 на підставі статей 216, 1212 ЦК України.

Отже, факт виникнення у відповідача грошового зобов`язання щодо повернення позивачу безпідставно отриманих коштів за нікчемним правочином встановлений рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 01 травня 2024 року у справі № 751/2085/24.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання щодо повернення безпідставно набутих грошових коштів, яке виникло на підставі ст. 1212 ЦК України, а відтак наявні підстави для нарахування 3% річних та інфляційних втрат від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

У даній справі правовідносини між сторонами виникли з підстав, не пов`язаних з наданням кредиту чи позики, а тому відповідач не звільняється від передбаченої ст. 625 ЦК України відповідальності.

Матеріали справи не містять доказів про виконання відповідачем грошового зобов`язання за вище вказаним рішенням суду.

Оскільки грошове зобов`язання виникло до ухвалення судового рішення у справі № 751/2085/24 та не припинилося внаслідок набрання ним законної сили, нарахування 3% річних та інфляційних втрат, згідно зі статтею 625 ЦК України, у даній справі належить здійснювати на суму основного боргу, стягнуту цим судовим рішенням до її повної сплати боржником, без урахування стягнутих сум 3% річних, судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Неможливість проведення нарахувань на стягнуті суми судового збору та витрат на правничу допомогу обумовлена тим, що стаття 625ЦК України допускає застосування відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання, яке виникло у матеріальних правовідносинах. У той же час, судові витрати мають процесуально-правову природу, а ухвалення рішення не породило виникнення нового зобов`язання у відповідача. Відтак суд вважає, що позивач помилково визначив базу для нарахування інфляційних втрат та 3% річних, безпідставно включивши до її складу суми, які мають процесуальне походження.

За таких обставин, відсутні підстави для стягнення 3 % річних, нарахованих за період з 04 вересня 2024 року (наступна дата після набрання рішенням у справі №751/2085/24 законної сили) до 03 лютого 2025 року (в межах заявлених позовних вимог) та інфляційного збільшення на 12 112 гривень судового збору та 20000 гривень витрат на правничу допомогу за період з вересня 2024 року по грудень 2024 року, що складає 2 183,62 гривень.

Таким чином, виходячи з розрахунку 3% річних сума боргу х 3%/ кількість днів у році х кількість днів прострочення слід розрахувати:

-за період з 02 березня 2024 року до 31 грудня 2024 року (305 днів) штрафні санкції з суми боргу 2594 630 гривень становлять 64 865,75 гривень (2594630 x 3% x 305/366);

-за період 01 січня 2025 року до 03 лютого 2025 року (34 дні), штрафні санкції з суми боргу 2594 630 гривень становлять 7 250,75 гривень. (2594630 x 3% x 34/365).

Отже,загальна суматрьох відсотківрічних складає 72116,50 гривень.

Визначаючи розмір інфляційних втрат слід помножити суму заборгованості на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Відповідно до розрахунку виконаного судом, індекс інфляції за період з лютого 2024 року по грудень 2024 року (у межах заявлених позовних вимог) складає (100,3 / 100) x (100,5 / 100) x (100,2 / 100) x (100,6 / 100) x (102,2 / 100) x (100,0 / 100) x (100,6 / 100) x (101,5 / 100) x (101,8 / 100) x (101,9 / 100) x (101,4 / 100) = 1,115341. Отже, інфляційне збільшення від суми боргу становить 299 266,32 гривень (2594630 x 1,115341 2594630), таким чином розмір інфляційного збільшення підлягає задоволенню у межах задоволених позовних вимог у розмірі 298382,45 гривень.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

V. Розподіл судових витрат.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору за подачу позову (із застосуванням коефіцієнту 0,8) в сумі

2 984 гривні 63 копійки (а.с.17).

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 963 гривень

99 копійок (2984,63х370498,95/373078,52).

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Правнича допомога позивачу надавалася на підставі договору

№ 27/01/25-1 про надання правничої допомоги від 27 січня 2025 року адвокатом Давиденко В.В. (а.с.18) та ордеру (а.с.4).

Представником позивача до позовної заяви додано акт приймання передачі послуг № 1 до Договору про надання правничої допомоги та детальний опис робіт (наданих послуг) від 03 лютого 2025 року (а.с.18-19)

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16 міститься висновок про те, що для підтвердження складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Представником відповідача не спростовано належними доказами неспівмірність розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу.

Разом з тим, пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає вказані витрати не співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, що є підставою для визначення витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 625, 1212 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єлецький Посад» про стягнення грошових коштів задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Єлецький Посад» на користь ОСОБА_1 три відсотки річних у розмірі 72116 гривень 50 копійок та інфляційні втрати у розмірі 298382 гривень 45 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Єлецький Посад» на користь ОСОБА_1 2 963 гривні 99 копійок судового збору та 10 000 гривень витрат на правничу допомогу.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання:

АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач:Товариство зобмеженою відповідальністю«Єлецький Посад»(місцезнаходження:14000,м.Чернігів,вул.Князя Чорного,буд.11-А,код ЄДРПОУ43279182)

Суддя Р.М. Топіха