Постанова від 26.02.2025 по справі 460/10444/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року Справа № 460/10444/24 пров. № А/857/29719/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) про визнання протиправними та скасування постанови, розпорядження, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року (суддя Комшелюк Т.О., м.Рівне, повний текст складено 14 жовтня 2024 року), -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» (далі ТОВ) звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) в якому просило визнати протиправними та скасувати:

постанову НКРЕКП від 27.03.2024 № 600 «Про застосування санкцій до ТОВ «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» (далі Постанова) за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу»;

розпорядження від 27.03.2024 № 94-р «Про усунення порушень ТОВ «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» (далі Розпорядження).

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В апеляційній скарзі вказує, що судом першої інстанції не враховано дію обставин непереборної сили, які підтверджені відповідним сертифікатом. Зазначає, що оскаржувані Постанова та Розпорядження прийняті без врахування статусу позивача, як постачальника природнього газу.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду законними та обґрунтованими, просить залишити його без змін, а апеляційну скарги - без задоволення.

Позивач у відповіді на відзив не погоджується із доводами відповідача та підтримує вимоги, що наведені ним в апеляційній скарзі.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що Постанова та Розпорядження прийняті НКРЕКП з дотриманням вимог законів України, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно.

Такі висновки суду першої інстанції, відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ТОВ є підприємством, що здійснює господарську діяльність із постачання природного газу на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 16.05.2017 №653.

На підставі постанови НКРЕКП від 27.12.2023 № 2590 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ та посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки від 18.01.2024 №45, Сектором НКРЕКП у Рівненській області у термін з 19.02.2024 по 01.03.2024 проведено позапланову виїзну перевірку щодо дотримання ТОВ вимог законодавства Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 №201 (далі Ліцензійні умови).

За результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ складено Акт від 01.03.2024 №115 (далі Акт).

Актом перевірки зафіксовано наступні порушення 2.2 глави 2 Ліцензійних умов, а саме:

- підпункту 13 у частині виконання умов (вимог) чинних Правил постачання природного газу, що затверджуються НКРЕКП, а також договорів постачання природного газу, в саме: положення пункту 24 розділу ІІІ Правил постачання у частині зарахування у разі переплати суми переплати в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повернення на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу протягом п`яти робочих днів після отримання такої вимоги;

- підпункт 25 у частині дотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП, у тому числі в частині дотримання пунктів 3.1, 3.2,3.4 глави 3 Стандартів та вимог щодо забезпечення мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу споживачу, надання споживачам компенсації у разі недотримання мінімальних стандартів якості, а саме: п.3.1. глави 3 Стандартів та вимог у частині забезпечення постачальником мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу споживачу; пункту 3.2 глави 3 Стандартів та вимог, зокрема, повернення переплати вартості природного газу на поточний рахунок побутового споживача, у тому числі повернення переплати попередніми постачальниками, або надання обґрунтованої відповіді споживачу щодо повернення суми переплати - у строк не більше 5 робочих днів з дня отримання письмової вимоги побутового споживача; пункту 3.4 глави Стандартів та вимог, зокрема, у разі недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу, зазначених у пункті 3.2 цієї глави, постачальник сплачує споживачу компенсацію у розмірах, наведених у додатку 3 до цих Стандартів та вимог.

За результатами перевірки, підготовлено обґрунтування до проєкту Постанови та проєкту Розпорядження, які також розміщені на офіційному вебсайті НКРЕКП.

За результатами розгляду Акта, НКРЕКП були прийняті Постанова та Розпорядження.

Постановою накладено штраф на ТОВ у розмірі 83895 грн за порушення підпункту 25 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині дотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП.

Одночасно, Розпорядженням зобов`язано усунути порушення підпункту 25 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов, у частині дотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП, для чого у строк до 30.04.2024 сплатити компенсацію 93 споживачам за недотримання Мінімальних стандартів, про що повідомити НКРЕКП.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Регулятор діє на підставі Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі Закон №1540-VIII), відповідно до статті 1 якого, НКРЕКП є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Статтею 2 Закону №1540-VIII передбачено, що Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики: діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу.

Відповідно до статті 3 Закону №1540-VIII, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання, зокрема, шляхом державного контролю та застосування заходів впливу.

Основними завданнями Регулятора є забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг.

Частиною першою статті 17 Закону №1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, зокрема, приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.

Абзацом 3 частини п`ятої статті 14 Закону №1540-VIII передбачено, що рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями.

Згідно з частиною дев`ятою статті 14 Закону №1540-VIII, рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

При цьому, згідно зі статтею 19 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Відповідно до пунктів 2 і 5 частини сьомої статті 19 Закону №1540-VIII підставами для проведення позапланової виїзної перевірки є, зокрема обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав; перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах.

Перевірка проводиться на підставі рішення НКРЕКП.

Відповідно до положень пункту 3.2 глави 3 Мінімальних стандартів до якості обслуговування споживачів природного газу та порядку надання компенсації споживачам за їх недотримання, затверджених постановою НКРЕКП від 21.09.2017 №1156 (у редакції постанови НКРЕКП від 10.11.2022 №1415) (далі Мінімальні стандарти), до мінімальних стандартів якості при наданні постачальником послуг постачання природного газу належить, зокрема, повернення переплати вартості природного газу на поточний рахунок побутового споживача, у тому числі повернення переплати попередніми постачальниками, або надання обґрунтованої відповіді споживачу щодо повернення суми переплати у строк не більше 5 робочих днів з дня отримання письмової вимоги побутового споживача. Даний стандарт введений в дію з 01.01.2023.

Постановою НКРЕКП від 10.11.2022 №1416 «Про затвердження форм звітності щодо їх заповнення» (далі Постанова №1416) передбачено надання постачальником природного газу інформації щодо показників комерційної якості надання послуг з постачання природного газу та щодо дотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу та сум наданих компенсацій споживачам, у тому числі щодо повернення переплати попередніми постачальниками.

Відповідно до пункту 3.4 глави 3 Мінімальних стандартів у разі недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу, зазначених у пункті 3.2 цієї глави, постачальник сплачує споживачу компенсацію у розмірах, наведених у додатку 3 до Мінімальних стандартів.

Згідно з пунктом 3.11 глави 3 Мінімальних стандартів у разі невиконання постачальником вимог пункту 3.5 цієї глави щодо строків надання компенсацій сума відповідної компенсації подвоюється, а у разі прострочення граничного терміну надання компенсації на понад 90 днів надається у п`ятикратному розмірі та має бути врахована при розрахунках у найближчому розрахунковому періоді.

З матеріалів справи та перевірки встановлено, що у ТОВ у звітності для таких послуг зазначена затримка виконання послуги внаслідок форс-мажорних обставин.

Водночас, згідно з положеннями Постанови №1416 затримка у наданні послуги внаслідок форс-мажорних обставин або з вини споживачів має бути документально підтверджена.

Пункт 1.1. Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затверджений постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №428 (далі Порядок №428), передбачає, що дія цього Порядку поширюється на суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, які отримали ліцензії на провадження господарської діяльності та регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу.

Так, відповідно до пункту 10.1 Порядку №428 у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та/або ліцензійних умов НКРЕКП розглядає на засіданні, що проводиться у формі відкритого слухання, питання відповідальності ліцензіата та приймає рішення про застосування до нього санкцій.

Пунктами 10.3 та 10.4 Порядку №428 передбачено, що за порушення законодавства та ліцензійних умов у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП може застосовувати до ліцензіатів санкції у вигляді: застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; накладення штрафу; зупинення дії ліцензії; анулювання ліцензії (аналогічні норми передбачено статтею 22 Закону про НКРЕКП).

Рішення НКРЕКП про усунення порушень, виявлених під час здійснення перевірок, оформлюється розпорядженням, копія якого вручається особисто уповноваженій особі ліцензіата (з відміткою про вручення на примірнику, який залишається в НКРЕКП) або надсилається ліцензіату рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення не пізніше п`яти робочих днів з дня прийняття.

Згідно з частиною четвертою, п`ятою та дев`ятою статті 14 Закону №1540-VIII Регулятор на своїх засіданнях, зокрема, розглядає та приймає рішення з питань, що належать до його компетенції.

Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Так, позивач-апелянт наголошує, що з 01.05.2022 не є постачальником природного газу в розумінні норм діючого законодавства.

Разом з тим, згідно з пунктами 27 та 28 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» (далі Закон №329-VIII):

постачальник природного газу - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу;

постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів;

Відповідно до частини першої та третьої статті 9 Закону №329-VIII, господарська діяльність на ринку природного газу, пов`язана з його транспортуванням, розподілом, зберіганням, наданням послуг установки LNG, постачанням природного газу, провадиться за умови отримання відповідної ліцензії, ліцензія на провадження господарської діяльності на ринку природного газу, пов`язаної з його транспортуванням, розподілом, зберіганням, наданням послуг установки LNG, постачанням природного газу, видається Регулятором у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 1.2. Ліцензійних умов, ліцензійні умови є обов`язковими для суб`єктів господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з постачання природного газу.

Пунктом 2.1. Ліцензійних умов передбачено, що господарська діяльність з постачання природного газу здійснюється з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу.

Відтак, покликання ТОВ на те, що з 01.05.2022 останнє не здійснює постачання природного газу для побутових споживачів не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення Ліцензійних умов як постачальником природного газу. Крім того, ТОВ здійснює діяльність з постачання природного газу на підставі ліцензії, виданої відповідно до постанови НКРЕКП. При цьому, ТОВ не зверталось до НКРЕКП щодо її анулювання чи зупинення.

Враховуючи те, що ліцензія не була анульована, вона вважається чинною, і, зокрема, є підставою для проведення перевірки дотримання ТОВ вимог Ліцензійних умов.

Також є помилковими посилання позивача на те, що обов`язок щодо повернення суми переплати, виникає тільки перед споживачем з яким укладений договір постачання природного газ.

Так, підпунктом 3 пункту 3.2. Мінімальних стандартів передбачено, що повернення переплати вартості природного газу на поточний рахунок побутового споживача, у тому числі повернення переплати попередніми постачальниками, або надання обґрунтованої відповіді споживачу щодо повернення суми переплати - у строк не більше 5 робочих днів з дня отримання письмової вимоги побутового споживача.

Оскільки у ТОВ відсутні договірні відносини із побутовими споживачами з травня 2022 року, товариство не постачає природний газ вказаним споживачам й не виставляє рахунки попереднім споживачам за поставлений природний газ.

Позаяк, як слідує з системного аналізу положень Мінімальних стандартів, надання компенсації споживачам здійснюється попередніми постачальниками за недотримання мінімального стандарту якості щодо повернення переплати вартості природного газу на поточний рахунок побутового споживача і здійснюється відповідно до пункту 3.8 глави 3 Мінімальних стандартів шляхом перерахування коштів споживачу за банківськими реквізитами.

Варто звернути увагу, що у ТОВ наявні усі необхідні дані для надання компенсації відповідно до пункту 3.8 глави 3 Мінімальних стандартів, зокрема банківські реквізити споживачів, оскільки зазначені дані надавалися споживачами разом із письмовими вимогами щодо повернення переплати та відповідно до яких ТОВ було здійснено повернення коштів вказаним споживачам.

Згідно з пунктом 3.4 глави 3 Мінімальних стандартів у разі недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу, зазначених у пункті 3.2 цієї глави, Постачальник сплачує споживачу компенсацію у розмірах, наведених у додатку 3 до Мінімальних стандартів.

Пунктом 3.6. Мінімальних стандартів передбачено, що постачальник самостійно визначає факт недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу, визначає споживача, якому він має надати компенсацію за недотримання мінімальних стандартів якості, та надає таку компенсацію без додаткового звернення зі сторони споживача.

Згідно з пунктом 3.9 глави 3 Мінімальних стандартів постачальник зобов`язаний поінформувати споживача про надання йому компенсації. При цьому таке інформування може здійснюватися листом протягом 10 робочих днів з дня надання компенсації.

Тож, відсутність додаткової заяви про надання компенсацій від споживачів, у відповідності до положень пункту 3.10 глави 3 Мінімальних стандартів, не є підставою для ненадання компенсації, а подання такої заяви є правом споживача, а не обов`язком.

Враховуючи наведене, твердження ТОВ про неможливість надати компенсації споживачам згідно з вимогами Мінімальних стандартів без самостійного звернення побутових споживачів є безпідставними.

Щодо дії редакції Стандартів та вимог від 21.09.2017, яка затверджена Постановою НКРЕКП №1156 у період з 08.06.2022 по 31.12.2022, що не містила мінімальний стандарт щодо повернення переплати вартості природного газу на поточний рахунок побутового споживача, то суд зазначає, що абзацом четвертим пункту 24 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496 (далі Правила постачання) передбачено, що у разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу протягом п`яти робочих днів після отримання такої вимоги.

При цьому, Мінімальні стандарти не є похідним нормативно-правовим актом від Правил постачання, а є окремим нормативно-правовим актом, прийнятим на виконання положень пункту 20 частини першої статті 17 Закону №1540-VIII, відповідно до якого для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор встановлює мінімальні стандарти та вимоги до якості обслуговування споживачів у сферах енергетики та комунальних послуг, визначає умови, порядок і розміри компенсації споживачам, що застосовується у разі недотримання встановлених стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів, здійснює моніторинг їх дотримання.

У пункті 3.2 глави 3 Мінімальних стандартів передбачена аналогічна вимога щодо повернення переплати споживачам, встановлена абзацом четвертим пункту 24 розділу ІІІ Правил постачання, а саме, що повернення переплати вартості природного газу на поточний рахунок побутового споживача, у тому числі повернення переплати попередніми постачальниками, або надання обґрунтованої відповіді споживачу щодо повернення суми переплати відбувається у строк не більше 5 робочих днів з дня отримання письмової вимоги побутового споживача (стандарт введений в дію з 01.01.2023).

Відповідно до даних наведених у Таблиці 1 до Акту № 115, НКРЕКП здійснила перевірку щодо заяв споживачів про повернення переплат зареєстрованих ТОВ протягом 01.01.2022 по 16.02.2024, а отже у період дії вимог пункту 3.2 глави 3 Мінімальних стандартів.

Норма пункту 3.2 Мінімальних стандартів передбачає вимогу повернення переплати як діючим, так і попереднім постачальником, водночас, абзац четвертий пункту 24 розділу ІІІ Правил постачання визначає, як саме має зараховуватись така переплата постачальником.

Тобто дані норми не суперечать одна одній, крім того, з них не вбачається, що «перша має обов`язок для попереднього постачальника повертати переплати, а друга не має».

Актом перевірки зафіксовано, що письмові вимоги щодо переплати отримані Постачальником з 01.01.2023, коли відповідні зміни до Мінімальних стандартів вже діяли. При цьому, стандарт відраховується з дати отримання такої письмової вимоги.

Щодо тверджень позивача щодо розповсюдження вимог статті 17 Закону України «Про звернення громадян» (далі Закон №393/96-ВР) в частині строків подання скарг на листи споживачів про повернення переплат, варто звернути увагу, що стаття 16 Закону №393/96-ВР визначає процедуру розгляду скарг відповідно до частини першої якої скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, медіа, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Водночас, листи споживачів про повернення переплат не подавались у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, а подавались на виконання положень Мінімальних стандартів.

Як було встановлено судом та не заперечується сторонами, до НКРЕКП надійшли звернення споживачів постачальників природного газу, зокрема, ТОВ, стосовно неповернення на письмові вимоги споживачів природного газу коштів переплати за послуги постачання природного газу, у тому числі повернення переплати попереднім постачальниками із недотриманням встановлених законодавством строків їх виконання та мінімальних стандартів якості.

Відповідно до пунктів 2 і 5 частини сьомої статті 19 Закону №1540-VIII підставами для проведення позапланової виїзної перевірки є, зокрема обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав; перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах.

З приводу цього за змістом Постанови зазначено, що Регулятором було проаналізовано реєстри надання послуг та письмових звернень споживачів, реєстри надання компенсацій споживачам постачальників природного газу за період з 01.01.2022 по 16.02.2024, що подаються до НКРЕКП відповідно до вимог Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна) «Звіт щодо показників комерційної якості надання послуг з постачання природного газу та надання компенсацій споживачам», затвердженої Постановою НКРЕКП №1416, на підставі яких заповнюється форма звітності № 4-НКРЕКП-газякість-постачання (квартальна). За даними реєстрів надання компенсації споживачам не здійснювалася.

Тобто, підставою для проведення перевірки була, зокрема, перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах.

Актом зафіксовано, що інформація щодо даних, наведених ТОВ у формі № 4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна) «Звіт щодо показників комерційної якості надання послуг з постачання природного газу та надання компенсацій споживачам», затвердженою Постановою №1416 наведена у Таблиці 2 Акту.

Крім того, для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП, відповідно до положень статті 17 Закону №1540-VIII, зокрема, контролює додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності, вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов та надає роз`яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП.

Постановою №1416 передбачено надання постачальником природного газу інформації щодо показників комерційної якості надання послуг з постачання природного газу та щодо дотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу та сум наданих компенсацій споживачам, у тому числі щодо повернення переплати попередніми постачальниками.

Відповідно до пункту 3.4 глави 3 Мінімальних стандартів у разі недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу, зазначених у пункті 3.2 цієї глави, постачальник сплачує споживачу компенсацію у розмірах, наведених у додатку 3 до Стандартів та вимог.

Згідно з пунктом 3.11 глави 3 Мінімальних стандартів у разі невиконання постачальником вимог пункту 3.5 цієї глави щодо строків надання компенсацій сума відповідної компенсації подвоюється, а у разі прострочення граничного терміну надання компенсації на понад 90 днів надається у п`ятикратному розмірі та має бути врахована при розрахунках у найближчому розрахунковому періоді.

Варто зазначити, що ТОВ у звітності для таких послуг зазначена затримка виконання послуги внаслідок форс-мажорних обставин.

Водночас, згідно з положеннями Постанови №1416 затримка у наданні послуги внаслідок форс-мажорних обставин або з вини споживачів має бути документально підтверджена, згідно з Стандартами та вимогами настання форс-мажорних обставин підтверджується відповідно до чинного законодавства.

При цьому, ТОВ надано до НКРЕКП та долучено до позовної заяви Лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, в якому зазначено, що ТПП України засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України та введення воєнного стану в України є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

Також долучено сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 11.12.2023 №5600-23-4656 в якому вказано, що період дії форс-мажорних обставин триває: з 08.06.2022 по 11.12.2023. Такими форс-мажорними обставинами у сертифікаті вказано: переведення побутових споживачів «заднім числом» до постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» відповідно до наказу Міністерства енергетики України від 08.06.2022 №198 з 01.05.2022 та у звязку з військової агресією російської федерації проти України, введення на території України воєнного стану, значне скорочення штату працівників ТОВ.

Апеляційний суд, звертає увагу апелянта і на те, що Верховний Суд в постанові від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 виклав наступні висновки щодо застосування статті 14-1 Закону України «Про торгово- промислові палати в Україні»:

- ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності

- форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом;

- наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» шляхом видачі сертифіката.

У постанові Верховного Суду від 15.06.2023р. у справі № 910/8580/22 викладено наступні висновки:

- лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин;

- форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання;

- наявність сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Так, суд першої інстанції вірно зазначив те, що лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2023 №2024/02.0-7.1 таким, що не є сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.

При цьому, ТОВ згідно з даними реєстру надання послуг та письмових звернень споживачів не знаходяться на територіях, на яких велись бойові дії у 2023 року або тимчасово окупованих російською федерацією, згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 №309.

Наявність сертифікату на який посилається апелянт, містить загальновідомі обставини, зокрема ті, що стосуються воєнного стану на території України. При тому, апелянтом не доведено, що перелічені у сертифікаті обставини, були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Відповідно до статті 22 Закону №1540-VIII суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та суб`єкти, що належать до особливої групи споживачів, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України «Про природні монополії», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», «Про ринок електричної енергії», «Про ринок природного газу», «Про трубопровідний транспорт», «;Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про енергетичну ефективність» та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах. Крім того зазначаємо, що у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та/або ліцензійних умов НКРЕКП розглядає на 3 засіданні, що проводиться у формі відкритого слухання, питання відповідальності ліцензіата та приймає рішення про застосування до нього санкцій. Відповідно до положень зазначених законів, за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:

1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;

2) накладення штрафу;

3) зупинення дії ліцензії;

4) анулювання ліцензії.

Положеннями статті 59 Закону №329-VIII визначено, що під час визначення санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор враховує серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку природного газу та його суб`єктів, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини.

При цьому, відповідно до пункту 3 частини першої статті 17 Закону №1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, зокрема, розробляє та затверджує нормативно-правові акти, у томи числі, порядок (методику) визначення розміру штрафів, які накладаються Регулятором. Такий порядок має враховувати, що при визначенні розміру штрафу беруться до уваги характер, тривалість та серйозність порушення, розмір заподіяної шкоди та розмір потенційного доходу, який міг бути отриманий внаслідок порушення. Такий порядок затверджується Регулятором після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.

Постановою від 29.09.2023 №1800 затверджено Порядок (методику) визначення розміру штрафів, які накладаються Регулятором (далі Порядок №1800).

Пунктом 1.6 Порядку №1800 визначено, що при визначенні розміру штрафів за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних ліцензійних умов відповідно до розділу II цього Порядку та при визначенні розміру штрафів за зловживання на оптовому енергетичному ринку відповідно до розділу III цього Порядку НКРЕКП, зокрема, керується принципами пропорційності покарання та порушення, ефективності, розумності та недискримінаційності.

Відповідно до Постанови на ТОВ накладено штраф у розмірі 83895 грн за порушення підпункту 25 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов.

Тобто, НКРЕКП застосувала до ТОВ санкції в межах наданих повноважень та дотрималась принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій.

Суд першої інстанції в повній мірі встановив фактичні обставини справи, надав об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених як позивачем так і відповідачем, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в апеляційній скарзі щодо цього не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції.

Відповідно до положень частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим С. М. Кузьмич