Рішення

від 27.02.2025 по справі 243/7307/24

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 243/7307/24

Провадження № 2/243/20/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27лютого 2025року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючий суддя Пронін С.Г.

за участю секретаря Качалка Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пинзіна Юлія Олександрівна, до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 25.12.2015 вона перебувала у шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судовим наказом Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 07.05.2019 у справі № 243/872/21 стягнуто з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06.04.2021 у справі № 243/872/21 шлюб з відповідачем було розірвано. Зазначила, що неповнолітній ОСОБА_3 проживає разом з нею та перебуває на її утриманні, яке вона не має можливості самостійно в повній мірі забезпечити, оскільки є особою з інвалідністю 2 групи, офіційно не працює та має на утриманні ще одну неповнолітню дитину. Відповідач аліменти сплачує не регулярно, має заборгованість у розмірі 123211,25 грн. Наразі її дитина ОСОБА_3 має проблеми із зубами, тому потребує обстежень у лікаря-стоматолога. За квітень 2024 року сума понесених нею додаткових витрат на утримання сина ОСОБА_3 , пов`язаних з його лікуванням становить 31700 грн. В свою чергу відповідач є працездатним, отримує стабільний дохід, у зв`язку із чим має можливість сплатити половину понесених нею витрат. У зв`язку із чим, просила суд стягнути з відповідача на свою користь додаткові витрати на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 15850 грн.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача надала суду письмову заяву, згідно якої просила розглянути справу без їх участі та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач є користувачем підсистеми «Електронний суд» був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання 06.01.2025, 27.01.2025, 03.02.2025, 13.02.2025, 27.02.2025 не з`явився, відзив на позов, а також будь-яких письмових пояснень по суті позовних вимог суду не надав. Через підсистему «Електронний суд» двічі надавав суду клопотання про зупинення розгляду справи на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України посилаючись на те, що він проходить службу в органах Національній поліції України, відряджений в оперативне підпорядкування командувача угрупування сил і засобів оборони міста Київ для виконання бойових (спеціальних) завдань та знаходиться в зоні бойових дій, у зв`язку із чим не має можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст.ст. 44, 49 ЦПК України.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27.01.2025 у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі було відмовлено.

Вирішуючи питання щодо можливості розгляду справи за відсутності відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи суд виходить з наступного.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).

До основних засад судочинства частиною 3 статті 2 ЦПК України віднесено розумність строків розгляду справи судом, пропорційність, диспозитивність, змагальність сторін.

Виходячи зі змісту ст. 12, ч. 3 ст. 13 ЦПК України кожна сторона реалізує свої процесуальні права на власний розсуд з метою досягнення бажаного процесуального результату.

Приписи п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України мають своєю метою захист процесуальних прав учасника цивільного процесу, який перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. Вони покликані забезпечити об`єктивний розгляд справи.

Провадження у справі підлягає зупиненню лише у випадку наявності обставин, які перешкоджають розгляду справи.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, з яких можливо встановити, що він проходячи службу в органах Національної поліції України бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території України.

Крім того, відповідач не вказав у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду даної справи, на період проходження ним служби в органах поліції, виходячи із заявлених позовних вимог, підстав зупинення провадження.

Також суд враховує, що дана справа є малозначною, повинна розглядатися у спрощеному позовному провадженні у скорочений строк, та відповідач не був позбавлений можливості здійснити реалізацію наданих йому ЦПК України прав, зокрема, шляхом листування через підсистему «Електронний суд» або приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів або шляхом реалізації наданого йому права на користування професійною правничою допомогою.

Враховуючи викладене, суд розцінює чергове клопотання відповідача про зупинення провадження у справі зловживанням його процесуальними правами, вважає за необхідне залишити клопотання без розгляду та розглянути справу у відсутність відповідача, на підставі наявних матеріалів справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 01.03.2017, відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06.04.2021 у справі № 243/872/21 шлюб між сторонами розірвано.

Згідно копії постанови від 12.08.2019, у Краматорському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області відкрито виконавче провадження № 59761287 з виконання судового наказу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 07.05.2019 у справі № 243/872/21 про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як вбачається з розрахунку заборгованості державного виконавця № 22.12.-54471/10 від 02.08.2024, загальна заборгованість по аліментам ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 59761287 станом на 31.05.2024 складає 123211,25 грн.

Згідно рахунку фактури № 37185 від 02.04.2024 та акту виконаних робіт від 02.04.2024, виданих ТОВ «МАМС-ДЕНТ» код ЄДРПОУ 39207069, загальна вартість лікування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з діагнозом: лікування в медикаментозному сні. Карієс дентину зуба 55, 53, 65, 63. Зворотній пульпіт зуба 54, 64, 75, 84. Незворотній пульпіт зуба 85. Періодонтит зуба 74. Інвазивна герметизація зуба 16, 26, 36, 46, становить 31700 грн.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до положень ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

У п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що до участі у додаткових витратах на утримання дитини, можна притягати лише батьків, у цих випадках йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд Довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача додаткові витрати на утримання неповнолітньої дитини, пов`язані з лікуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 15850 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору.

Згідно посвідчення НОМЕР_2 від 05.06.2015, відповідач ОСОБА_2 є учасником бойових дій та має пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

Згідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» відповідач ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи викладене, судові витрати слід компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 141, 185 Сімейного кодексу України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст.12,13, 141, 259, 263-268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , додаткові витрати на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 15850 (п`ятнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят) гривень.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Слов`янського міськрайонного

суду Донецької області С.Г. Пронін