Ухвала

від 27.02.2025 по справі 120/8791/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 лютого 2025 року

м. Київ

справа №120/8791/23

адміністративне провадження №К/990/5380/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі №120/8791/23 за позовом Приватного акціонерного товариства «Продовольча компанія «Поділля» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення,

установив:

Приватне акціонерне товариство «Продовольча компанія «Поділля» звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 червня 2023 року №19534000702 форма «В1» про завищення бюджетного відшкодування на суму 739 131 грн та застосував штрафні санкції у розмірі 184 782,75 грн.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року позов задоволено. Стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства «Продовольча компанія «Поділля» за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 13 858,71 грн. Стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства «Продовольча компанія «Поділля» за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 07 лютого 2024 року, а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду 11 лютого 2025 року.

Водночас у касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження

Обґрунтовуючи поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідач посилається на те, що вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою, однак її було повернуто. Скаржник зауважує, що первинну касаційну скаргу було подано у встановлені статтею 329 КАС України строки. Цитує частину п`яту статті 333 КАС України. Також, посилається на практику Верховного Суду щодо питання поновлення строків. На думку заявника вказані обставини є поважними підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, скаржником не зазначено.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно убачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

Як убачається з матеріалів касаційної скарги, Єдиного державного реєстру судових рішень та відповідно до відомостей Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», відповідач вже реалізовував своє право на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції у цій справі. Однак ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2024 року касаційну скаргу було повернуто.

Згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» електронний документ (ухвала суду про повернення касаційної скарги від 22 березня 2024 року) доставлена в Електронний кабінет Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків 28 березня 2024 року о 16:31 год.

Однак з повторною касаційною скаргою скаржник звернувся лише 11 лютого 2025 року, що свідчить про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо чергового звернення до касаційного суду з касаційною скаргою.

Зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не свідчать про існування об`єктивних непереборних перешкод для своєчасної реалізації процесуальних прав.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Також Верховний Суд не приймає до уваги й доводи скаржника щодо подання ним повторної (чергової) касаційної скарги в межах річного строку з дня складання повного тексту оскаржуваної постанови, з огляду на те, що частина п`ята статті 333 КАС України не змінює загальні строки реалізації особою права на касаційне оскарження, які встановлені статтею 329 КАС України, а є імперативною нормою процесуального закону, яка встановлює для суб`єктів владних повноважень граничний (присічний) строк на касаційне оскарження судових рішень.

Посилання на дослідження судової практики Верховного Суду, само по собі не може слугувати підставою для поновлення процесуального строку, без належного обґрунтування подібності правовідносин.

Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Оскільки касаційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків.

Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі №120/8791/23 залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко